RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Последствия признания сделки ничтожной


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 3 4 5 >>    Всего: 5


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
10/07/10 11:50  Евгений Сергеевич > Фост    22/03/09 09:02Дерево
подскажите а вы тоже сталкивались с ГНИ и их налоговым кредитом ( и их позицией на счёт ничтожности сделки и противоречия интересам государства)? Подскажите пожалуйста как выходили из этой ситуации...

20/04/10 20:29  pint > Rossi    19/04/10 12:16Дерево
Это означает, что максимум, чего можно просить у ВАСУ - это отправить на новое рассмотрение,
к сожалению, так как и в договоре есть то, наличие чего отрицает апелляция и в актах есть ВСЕ необходимые реквизиты первичного документа (кроме "должности").
Еще есть в деле расписка о получении повестки истцом, подписанная неизвестно кем.


19/04/10 13:24  Вредный жук > pint    16/04/10 14:08Дерево
ну и негативчик от ГНАУ
Судебная практика
О соблюдении требований составления первичных документов, фиксирующих факт осуществления хозяйственных операций
----------------------------------------------------------------
Статьей 1 Закона № 996-XIV предусмотрено, что целью ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности является предоставление пользователям для принятия решений полной, правдивой и непредубежденной информации о финансовом положении, результатах деятельности и движении денежных средств предприятия.
Бухгалтерский учет является обязательным видом учета, который ведется предприятием. Финансовая, налоговая, статистическая и другие виды отчетности, использующие денежный измеритель, основываются на данных бухгалтерского учета.
Бухгалтерский учет на предприятии ведется непрерывно со дня регистрации предприятия до его ликвидации.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, хранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не меньше трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Согласно пунктам 1, 7 ст. 9 Закона № 996-XIV основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы, фиксирующие факты осуществления хозяйственных операций. Первичные документы должны составляться при осуществлении хозяйственной операции, а если это невозможно — непосредственно после ее завершения. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие должно принимать все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и регистрах бухгалтерского учета и обеспечивать их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Первичные и сводные учетные документы могут составляться на бумажных или машинных носителях и должны иметь следующие обязательные реквизиты:
название документа (формы);
дату и место составления;
название предприятия, от имени которого составлен документ;
содержание и объем хозяйственной операции, единицу измерения хозяйственной операции;
должности лиц, ответственных за осуществление хозяйственной операции и правильность ее оформления.
Злоупотребление правом — самовольное использование права физическим или юридическим лицом—субъектом права. В международном праве действует принцип запрета злоупотребления правом. Гражданский кодекс в ст. 13 закрепляет, что не допускаются действия лица, которые совершаются с намерением причинить вред другому лицу, а также злоупотребление правом в других формах {1}.
Примерами такого злоупотребления правом налогоплательщиками при осуществлении ими хозяйственных операций могут служить изложенные далее факты, которые стали предметом рассмотрения в судах q участием органов государственной налоговой службы.
Органом ГНС проведена плановая документальная проверка финансово-хозяйственной деятельности частного предприятия «К» (далее — ЧП «К») за период с 01.07.2002 г. по 30.06.2004 г., по результатам которой составлен акт.
Проверкой установлено, що ЧП «К» в нарушение норм пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закона № 334/94-ВР отнесены к составу валовых расходов производства за II полугодие 2002 г. и 2003 г. расходы на оплату информационно-маркетинговых услуг по договорам с частными предприятиями «А» и «Б», не связанные с ведением хозяйственной деятельности.
На основании акта проверки принято налоговое уведомление-решение, которым ЧП «К» определены сумма налогового обязательства по налогу на прибыль и штрафные санкции и правомерность которого была доказана в результате судебного разбирательства.
Судебные инстанции, отказывая в удовлетворении иска ЧП «К», исходили из того, что предоставленные истцом договора, акты приема-передачи выполненных работ по этим договорам в качестве первичных документов и основания для формирования валовых расходов в связи с осуществлением хозяйственной деятельности не соответствуют требованиям п. 9,2 ст. 9 Закона № 996-XIV, а именно: составлены с нарушением норм п. 2.4 Положения № 88, поскольку не содержат данных об объемах и содержании предоставленных услуг, информации о фактически понесенных расходах на предоставление информационно-маркетинговых услуг.
Как предусмотрено нормами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закона № 334/94-ВР, не включаются в состав валовых расходов расходы на выплату вознаграждений или других видов поощрений связанным с таким плательщиком налога физическим или юридическим лицам в случае, если нет документальных доказательств, что такая выплата или поощрение была произведена как компенсация за фактически предоставленную услугу (отработанное время). При наличии указанных документальных доказательств отнесению к составу валовых расходов подлежат фактические суммы выплат (поощрений), но не больше сумм, рассчитанных по обычным ценам.
Не относятся к составу валовых расходов какие-либо расходы, не подтвержденные соответствующими расчетными, платежными и другими документами, обязательность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения налогового учета.
Если плательщик налога восстановит указанные документы в последующих периодах, подтвержденные расходы (с учетом уплаченной пени) включаются в валовые расходы налогового периода, на который приходится такое восстановление.
Отсутствие в первичных документах по результатам выполнения договоров о предоставлении услуг (выполнении работ) информации о конкретных услугах, предоставленных заказчику, их стоимости, единице измерения лишает возможности сделать заключение о фактическом предоставлении услуг и их связи с подготовкой, организацией, ведением производства, продажей продукции (работ, услуг), использовании их предприятием в собственной хозяйственной деятельности.
Определением Высшего административного суда Украины кассационная жалоба налогоплательщика — ЧП «К» — была отклонена, решение хозяйственного суда и определение апелляционного хозяйственного суда оставлены без изменений.
Следующий пример также касается доначисления налога на прибыль и применения штрафных санкций государственным налоговым органом к налогоплательщику в связи с неподтверждением отдельных операций первичными документами.
Так, по результатам проведения плановой комплексной документальной проверки OOO «С» относительно соблюдения требований налогового и валютного законодательства за период с 01.10.2001 г. по 30.09.2004 г. органом ГНС было выявлено следующее:
проведенные истцом в июле 2002 г. взаимозачеты с OOO «В» не подтверждены первичными документами;
не включены в валовые доходы предприятия за 2003 г. и за I полугодие 2004 г, суммы денежных средств, полученных от физического лица «Ф».
Указанные нарушения отражены в акте проверки налогового органа, на основании которого вынесено налоговое уведомление-решение о доначислении OOO «С» налога на прибыль и применении штрафных санкций, обжалованное налогоплательщиком в судебном порядке.
Постановлением хозяйственного суда, оставленным без изменений определением апелляционного хозяйственного суда, исковые требования ООО «С» удовлетворены частично. В части иска отказано и поддержана позиция органа ГНС относительно неподтверждения первичными документами проведения некоторых хозяйственных операций.
При проверке орган ГНС установил, а суды поддержали позицию, что операция проведения взаимозачета с OOO «В» не подтверждена первичными документами, а потому такую сумму следовало включить в состав валовых доходов предприятия на основании пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закона № 334/94-ВР в качестве безвозвратной финансовой помощи.
В отношении включения в состав валовых доходов взносов в виде денежных средств, полученных от физического лица «Ф» по квитанции, которые ООО «С» считает взносом в уставный фонд согласно назначению платежа, а орган ГНС — безвозвратной финансовой помощью, суд пришел к заключению о правомерности действий органа ГНС.
Следовательно, учитывая установленные обстоятельства дела, суды первой и апелляционной инстанций мотивировали свое решение нормами Закона № 996-XIV, ст. 16 Закона № 1576-XII, ст. 87 Хозяйственного кодекса и ст. 5 Закона № 334/94-ВР.
Не согласившись с постановлением хозяйственного суда и определением апелляционного хозяйственного суда, орган ГНС и ООО «С» подали кассационные жалобы.
Жалоба органа ГНС мотивирована тем, что суд не учел тот факт, что при проверке финансово-хозяйственной деятельности предприятия в состав валовых доходов финансовая помощь включена не была, как того требует пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закона № 334/94-ВР.
В обоснование своей жалобы ООО «С» ссылается на такие обстоятельства дела, как движение денежных средств по счетам, а также чеки и ордера, которым суд, по мнению истца, не дал надлежащей оценки и не указал в постановлении причины их отклонения.
Проверив правильность применения судами первой и апелляционной инстанций норм материального и процессуального права, юридической оценки обстоятельств дела, доводы кассационных жалоб, возражения и объяснения представителей ответчика, коллегия судей Высшего административного суда Украины пришла к заключению, что кассационные жалобы не подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
В отношении кредиторской и дебиторской задолженности на счетах ООО «С», по которым проводились взаимозачеты, суды предыдущих инстанций поддержали позицию органа ГНС, что поскольку первичные документы бухгалтерского учета в подтверждение факта наличия дебиторской задолженности перед OOO «В» и правомерности проведения взаимозачета истец не предоставил со ссылкой на их уничтожение по окончании трехлетнего срока хранения, то эта операция не подтверждена первичными документами. Следовательно, соответствующую суму следовало включить в валовые доходы предприятия в качестве безвозвратной финансовой помощи на основании пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закона № 334/94-ВР, которым определено, что безвозвратная финансовая помощь — это: сумма безнадежной задолженности, возмещенная кредитору заемщиком после ее списания, если такая безнадежная задолженность была предварительно включена в состав валовых расходов кредитора; сумма задолженности плательщика налога перед другим юридическим или физическим лицом, оставшаяся невзысканной после окончания срока исковой давности.
Суд кассационной инстанции согласился с правомерным заключением судов предыдущих инстанций, что ссылка истца на проведенный им в июле 2002 г. взаимозачет, вследствие которого кредиторская задолженность была погашена, не может быть принята, поскольку порядок ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности в Украине регулируется Законом № 996-XIV, согласно которому истец должен был в соответствии со ст. 1, пунктами 1, 7 ст. 9 этого Закона иметь первичные документы, содержащие сведения о хозяйственной операции и подтверждающие ее осуществление.
Также суд кассационной инстанции обращает внимание на то, что в соответствии с Перечнем типовых документов, образующихся в деятельности органов государственной власти и местного самоуправления, других предприятий, учреждений и организаций, с указанием сроков хранения документов, утвержденным приказом № 41, первичные документы и приложения к ним, которые фиксируют факт выполнения хозяйственных операций и являются основанием для записи в реестрах бухгалтерского учета и налоговых записях, хранятся в течение трех лет при условии завершения проверки государственными налоговыми органами по вопросам соблюдения налогового законодательства, и признает обоснованными заключения судов предыдущих инстанций, что первичные документы, удостоверяющие факты проведения хозяйственных операций в 2002 г. с учетом взаимозачетов, должны были храниться истцом до проведения соответствующей проверки. Все это является основанием для заключения, что правомерность проведенного зачета материалами дела не доказана, а потому доначисление ООО «С» налога на прибыль и применение штрафных финансовых санкций обосновано.
Что касается включения в состав валовых доходов взносов в виде денежных средств, полученных от физического лица «Ф» по квитанции, которую истец считает взносом в уставный фонд согласно назначению платежа, а ответчик — безвозвратной финансовой помощью, и учитывая то, что государственная регистрация изменений к уставному фонду ООО «С» (увеличение на сумму взноса) в соответствии со ст. 16 Закона 1576-ХII и ст. 87 Хозяйственного кодекса истцом проведена не была; доля ЧП «Д», владельцем (директором) которого является физическое лицо «Ф», после внесения суммы в уставном фонде истца не изменилась, суд кассационной инстанции поддержал позицию судов предыдущих инстанций относительно отсутствия оснований считать спорную сумму взносом в уставный фонд предприятия-истца. Указанная операция имеет признаки безвозвратной финансовой помощи, определение которой дано в пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закона № 334/94-BР.
Также учитывая требования пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 этого Закона, которым указано, что валовой доход включает доходы из других источников и от осуществления внереализационных операций, в том числе в виде сумм безвозвратной финансовой помощи, полученной плательщиком налога в отчетном периоде, и то, что указанные денежные средства физическому лицу не возвращались, истцу надлежало отнести вышеуказанную сумму к составу валового дохода предприятия за 2003 г. Учитывая изложенное, суд кассационной инстанции пришел к заключению, что судами предыдущих инстанций обоснованно установлено, что ответчик правомерно доначислил истцу налог на прибыль и начислил штрафные (финансовые) санкции.
Согласно требованиям Кодекса административного судопроизводства решение является законным тогда, когда суд, выполнив все требования процессуального законодательства и всесторонне проверив все обстоятельства дела, решил дело в соответствии с нормами материального права, которые подлежат применению к данным правоотношениям.
ПЕРЕЧЕНЬ ИСПОЛЬЗОВАННЫХ НОРМАТИВНЫХ ДОКУМЕНТОВ
Гражданский кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 435-IV (по тексту - Гражданский кодекс)
Кодекс административного судопроизводства Украины от 06.07.2005 г. № 2747-IV (с изменениями и дополнениями, по тексту — Кодекс административного судопроизводства)
Хозяйственный кодекс Украины от 16.01.2003 г. № 436-IV (с изменениями и дополнениями, по тексту — Хозяйственный кодекс)
ЗАКОНЫ УКРАИНЫ
№ 334/94-ВР от 28.12.94 г. «О налогообложении прибыли предприятий» (в редакции Закона Украины от 22.05.97 г. № 283/97-BР с изменениями и дополнениями)
№ 996-XIV от 16.07.99 г. «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» (с изменениями и дополнениями)
№ 1576-XII от 19.09.91 г. «О хозяйственных обществах» (с изменениями и дополнениями)
ПРИКАЗЫ
№ 41 Главного архивного управления при Кабинете Министров Украины от 20.07.98 г. «Об утверждении Перечня типовых документов» (с изменениями и дополнениями)
№ 88 Минфина Украины от 24.05.95 г. «Об утверждении Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете» (по тексту - Положение № 88)
---------------------------------------------------------------- {1} - Юридична енциклопедія: В 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. - К.: Укр. енцикл., 1998. - Т. 6. - 2004. - 768 с. (с. 618). «Вестник налоговой службы Украины» Лариса Трофимова, директор Юридического департамента ГНА Украины и Алексей Доманский, заместитель начальника отдела информационно-аналитического обеспечения и отчетности июль 2008 г., № 28 (503), стр. 11 [01.07.2008]

19/04/10 13:23  Вредный жук > pint    16/04/10 14:08Дерево
собо вникать времени нет если честно.
Может Вам это поможет:
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N9
Про судову практику розгляду
цивільних справ про визнання
правочинів недійсними


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ
06.07.2009 N 982/13/13-09
Адміністративним судам України
Про деякі питання практики вирішення справ за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)


ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
24.11.2008
Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними

19/04/10 12:16  Rossi > pint    16/04/10 14:08Дерево
Незаключенный договор не может быть недействительным (ничтожным)
... хотя налоговые последствия - те же

Оспаривайте выводы апелляции об отсутствии всех существенных условий. По актам: несоблюдение формальных требований к содержанию акта не опровергает факт, с целью подтверждения которого стороны составили данный документ - выполнение работ.

16/04/10 14:56  pint > Rossi    10/09/09 16:37Дерево

16/04/10 14:08  pint > Вредный жук    13/10/09 08:03Дерево
Это была аргументация в первой инстанции.

А апелляция решение это зарубила.
И, вкратце, ее позиция следующая:
1. Договоры подряда должны содержат определенный перечень существенных условий, в имеющихся в деле договорах нет всех существенных условий.
2. Акты выполненных работ должны соответствовать п.2 ст. 9 ЗУ О бухучете - а акты, которые есть в деле не содержат всех необходимых реквизитов потому не могут быть подтверждением выполнения работ.
3. Таким образом, договоры фактически не заключены, выполнение работ фактически не подтверждено,
а значит сделка ничтожна, так как заключена с одной целью - воспользоваться налоговым кредитом.

Вот так.
Если допустить, что договоры действительно не содержат всех существенных условий, а акты - не соответствуют требованиям ЗУ О бухучете, то что теперь со всем этим делать? :|

15/04/10 16:09  pint > pint    29/03/10 15:36Дерево

29/03/10 15:36  pint > Вредный жук    13/10/09 08:03Дерево
вроде, по основному делу по ТОВ «ПБК «В***» ВАСУ приняло некое политическое решение (в пользу бюджета), из-за которого будут ломать все решения по их контрагентам. Не могу никак найти это постановление.

14/12/09 08:56  Вредный жук > telecom    9/12/09 12:23Дерево
Определение ВАСУ от 14.07.2009г. №К-11361/07 видели?
Там как раз Ваш случай и положительное решение. Для применения 208 ХКУ срок в 1 год.

9/12/09 15:10  Del.FinОтправить письмо > Вредный жук    9/12/09 14:59Дерево
Это случается с каждым:)))
Там спор, имхо, серьёзный. Возможно всё.

9/12/09 14:59  Вредный жук > Del.Fin    9/12/09 14:48Дерево
ну да, моя невнимательность. Однако если она повесток получать не будет - привод ей не грозит.

9/12/09 14:48  Del.FinОтправить письмо > Вредный жук    9/12/09 14:36Дерево
Зачем "в бобике с Луганска в Киев доставить"?
Читаем исходное: "суд в киеве. Директор ООО 2
из луганска, ООО 1 киев, но у нее ребенок
маленький. что если ОНА... "

9/12/09 14:36  Вредный жук > Del.Fin    9/12/09 13:21Дерево
"могут организовать привод через милицию" - серъезно? в бобике с Луганска в Киев доставить? )

9/12/09 13:21  Del.FinОтправить письмо > telecom    9/12/09 10:00Дерево
"если она вообще не прийдет" - могут организовать привод
через милицию и/или привлечь к админ. ответственности по
ст.185-3 КУоАП.

9/12/09 12:23  telecomОтправить письмо > Вредный жук    9/12/09 10:28Дерево
договора 2007 г.
в основном выполнение строительных рыбот.
мы генподрядчики
ООО 2 субподрядчики
суд потребовал еще дополнительно все документы по заказчикам этого сторительства.
что бы видно было: нам оплатил заказчик мы оплатилди подрядчику

9/12/09 10:28  Вредный жук > telecom    9/12/09 10:00Дерево
даже если и прийдут повестки - сейчас с судов они ходят не заказными письмами, так что переживать особо не стоит.
А на каком основании хотят взыскать в бюджет средства. Когда была проведена сделка по договору?

9/12/09 10:00  telecomОтправить письмо > Willy    13/10/09 10:30Дерево
Добрый день.
рассматривается иск налоговой о взыскании в бюджет сумм полученных по никчемным договорам. ответчики ООО 1 и ООО 2.
Был найден директор ООО 2,который заявил,что ничего не знаю, ничего не далал и т.д. налоговая заявила ходатайство о вызове в свидетелями директора ООО 1 и ООО 2.
суд в киеве. Директор ООО 2 из луганска, ООО 1 киев, но у нее ребенок маленький.
что если она вообще не прийдет, повесток получать не будет?

13/10/09 10:30  Willy > pint    12/10/09 19:14Дерево
Ви плутаєте першооснову - ЦК регулює цивільні правовідносини і не регулює податкові. Суб"єктний склад в ч.1 ст. 228 ЦК - рівноправні суб"єкти. Податкова і платник податків - це нерівноправні суб"єкти. При укладенні договору Ви переслідуєте приватні цілі (купити чи продати щось тощо) і це є основною причиною укладення договору, а не наповнення бюджету держави, що є похідним від реалізації Вашого інтересу. До речі, податкова повинна довести Вашу вину у формі прямого умислу в ухиленні від сплати податків. Думаю, що це їй буде зробити непросто.
З таким самим успіхом Вам можна інкримінувати несплату податків тому, що Ви відмовляєтесь купувати товари, від продажу яких підприємство сплатить в майбутньому податки.

13/10/09 08:03  Вредный жук > pint    12/10/09 19:14Дерево
мда, по-моему какой-то бред. А если бы сделка действительно заключалась с единственной целью - отморозиться и поиметь налоги из бюджета...?
Это первая инстанция? А о том, что признавать сделки ничтожными у налоговой отсутствуют основания, ни слова?

12/10/09 19:14  pint > Вредный жук    9/10/09 10:38Дерево
кроме того, что потребовалось подтверждать факты оплаты
и последующего использования результатов подрядных работ
в хозяйственной деятельности..
собственно, выделю только 1 тезис решения, касающийся толкования п.1. ст. 228 ГК:
"..Ухилення однією із сторін двохстороннього договору від сплати податків за цим договором жодним чином не свідчить про порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (активні дїї), оскільки об'єктивна сторона несплати до бюджету відповідного податку міститься не в діях, а в бездіяльності, з чого випливає, що висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в укладених між позивачем та ТОВ «ПБК «В***» договорах, в розумінні п. 1 ст. 228 ЦК України - зроблений відповідачем із невірним тлумаченням змісту вказаної норми матеріального права.
Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст, 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним І відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в укладеному між позивачем та ТОВ «ПБК «В***» договорі підряду, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту вказаної норми матеріального права.
.."
я б до такого сам не добрался
от так от: неуплата налогов - это бездеятельность, а в ч.1. ст. 228 ГК речь идет о действиях.

12/10/09 08:02  Вредный жук > Игореха    9/10/09 17:46Дерево
Игореха, решение всем нужно, выкладывайте тут!

9/10/09 17:46  Игореха > pint    9/10/09 10:31Дерево
Давайте Email, я вышлю и вам.

9/10/09 17:45  Игореха > ЛАС    4/10/09 16:14Дерево
У Вас что-то с почтовым сервером, дайте другой адрес эл. почты. Я отправлял, но приходило сообщение об ошибке.

9/10/09 10:38  Вредный жук > pint    9/10/09 10:31Дерево
ждёмс ;)

9/10/09 10:31  pint > Игореха    8/10/09 10:02Дерево
просьба такая: отсканируйте, распознайте и выложите здесь только те пасажи, которые
касаются развенчания вот этого [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
і цього буде досить! ;)

ЗЫ я, в свою очередь, в понедельник выпишу из своего решения пару пассажей.

9/10/09 09:55  A1111111111 > Игореха    8/10/09 10:02Дерево
и мне, пожалуйста alenalitvinova@i.ua

8/10/09 10:02  Игореха > ЛАС    4/10/09 16:14Дерево
Не было сканера, но сегодня постараюсь его найти, отсканировать и выслать.

4/10/09 20:10  Paj > Игореха    21/09/09 22:10Дерево
и мне бы почитать пожалуйста!finekspert@rambler.ru

4/10/09 16:14  ЛАС > Игореха    21/09/09 22:10Дерево
Скиньте решения, если не сложно: lamadi@i.ua

29/09/09 09:58  aleksiceОтправить письмо > Игореха    21/09/09 22:10Дерево
Хорошая тема)))
а как ще можно предупредить признание налоговойо сделки нечинной?
может заказать какую-нить экспертизу сделки в НИИ или в каком-нибудь предприятии Минюста?

21/09/09 22:10  Игореха > telecom    21/09/09 09:56Дерево
Заседание было в пятницу. Судья потребовал договора с покупателями, расходные накладные, выписки банка, карточки складского учета. Ему хотелось увидеть движение товара. Договора с проблемным поставщиком, а также налоговые накладные, приходные накладные и оплату (там был вексель и взаимозачеты) мы посылали вместе с исковым заявлением. Кроме того, около 3-х месяцев назад мы подавали исковое заявление в хозяйственный суд о признании договора недействительным с данным поставщиком. Суд вынес решение об отказе и это было весомым аргументом в доказательстве того, что даный договор не может являться никчемным. Представитель налоговой инспекции был очень удивлен таким нашим шагом. Заседание длилось где-то 1,5 часа и судья вынес решение, удовлетворив наш иск и отменил все ППР налоговой на 1,1 млн. грн. Завтра расскажу детали по транспортным расходам, а то уже поздно.

21/09/09 09:56  telecomОтправить письмо > Игореха    4/09/09 18:19Дерево
как Ваш суд?

11/09/09 13:30  telecomОтправить письмо > Вредный жук    11/09/09 12:23Дерево
вы считаете, что есть шанс "послать" налоговую?

11/09/09 12:23  Вредный жук > telecom    11/09/09 12:16Дерево
не читал постанову. Если не углубляться, то думаю, что при административн-хоз. санкциях более уместным будет применение спец. нормы, которой в данном случае ИМХО будет 250 ХК

11/09/09 12:16  telecomОтправить письмо > Вредный жук    10/09/09 16:07Дерево
а что с ст. 258 ГК украины о 10 годах исковой давности?

10/09/09 17:12  telecomОтправить письмо > Rossi    10/09/09 16:37Дерево
и плюс еще постанова ВСУ от 25.09.2007 (стар-трейд, луцкий автомобильный завод)

10/09/09 17:11  telecomОтправить письмо > Rossi    10/09/09 16:37Дерево
да, ВАСУ, но как тогда с ст. 258 ЦК Украины о 10 годах исковой давности по последствиям признания сделки никчемной?

10/09/09 16:37  Rossi > Вредный жук    10/09/09 16:07Дерево
ВАСУ

10/09/09 16:07  Вредный жук > telecom    10/09/09 13:56Дерево
ИМХО - да, конечно. Текстовка в обосновании Ваша или есть другой источник?

10/09/09 13:56  telecomОтправить письмо > Вредный жук    7/09/09 09:35Дерево

угоди було укладено червень-липень 2007 р., перевірка податкової та нарахування штрафних санкцій 2009 р.
Частиною першою статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 Господарського кодексу та можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього кодексу.

Стаття 250 ГП України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.


Чи можно на цих підставах стверджувати, що адмін. санкції стягнення коштів отриманих за нікчемними угодами у звязку з спливом строку її застосування не може бути виконана?

9/09/09 10:08  telecomОтправить письмо > Игореха    4/09/09 18:19Дерево
у нас ситуация, когда один человек в штате подрядчика выполнял работы по монтажу оконо, устройству перекрытий. Более того они в свое время прислали нам липовую копию лицензии. При запросе в госкомстрой оказалось. что никакой лицензии они не получали.

7/09/09 09:35  Вредный жук > Игореха    4/09/09 18:19Дерево
может кому еще будет интересно:

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ
06.07.2009 N 982/13/13-09
Адміністративним судам України
Про деякі питання практики вирішення справ за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)

...

4. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У лютому 2006 року державна податкова інспекція звернулася до місцевого суду з позовом до приватного підприємства "М" та приватного підприємства "Т" про визнання господарського зобов'язання нечинним.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки угода, укладена між відповідачами у справі, спрямована на приховування від оподаткування доходів, то господарське зобов'язання за вказаною угодою підлягає визнанню нечинним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Постановою місцевого суду від 4 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду від 11 липня 2006 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним господарське зобов'язання за угодою від 1 січня 2004 року, укладеною між приватним підприємством "М" та приватним підприємством "Т".
Вищий адміністративний суд України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, скасував ухвалені судові рішення із закриттям провадження у справі з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом проведено документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством "М" за період з 1 жовтня 2002 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої складено акт.
Перевіркою встановлено факт включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту вартості транспортно-експедиційних послуг за угодою від 1 січня 2004 року, укладеною між відповідачами у справі. Підставою для формування валових витрат стали дані актів виконаних робіт та дані податкових накладних.
Згідно з умовами угоди від 1 січня 2004 року перевізник - приватне підприємство "Т" надає замовнику - приватному підприємству "М" транспортно-експедиційні послуги згідно з його заявкою, а замовник здійснює оплату послуг перевізника у безготівковій формі. Згідно з пунктом 6.1 цієї угоди у своїй діяльності сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, докази, які б підтверджували фактичне отримання приватним підприємством "М" транспортно-експедиційних послуг від приватного підприємства "Т" на суму, яка зазначена в актах виконаних робіт, відсутні. Зокрема, не підтверджується те, що перевізник - приватне підприємство "Т" надавав замовнику - приватному підприємству "М" транспортний засіб для перевезення вантажів за маршрутом замовника, що перевізник доставляв вантаж за справним пломбуванням та маркуванням за місцем призначення і передавав його уповноваженій на отримання особі із фіксуванням у товарно-транспортних накладних. Надані приватним підприємством "М" суду копії товарно-транспортних накладних, які виписані відкритим акціонерним товариством "Л" на користь приватного підприємства "М", не містять жодної інформації на підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг із боку приватного підприємства "Т", а також не дозволяють зробити висновок, що ці товарно-транспортні накладні стосуються транспортно-експедиційних послуг за угодою від 1 січня 2004 року, укладеною між приватним підприємством "Т" та приватним підприємством "М".
Відповідно до пункту 2.2 акта перевірки на момент проведення перевірки розрахунки за транспортно-експедиційні послуги не проведено. Відповідачами не представлені і в матеріалах справи відсутні докази здійснення перерахування коштів у безготівковій формі на адресу приватного підприємства "Т" згідно з пунктом 4 угоди.
Крім того, податковим органом проведено документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством "Т". За результатами перевірки приватному підприємству "Т" визначено податкове зобов'язання за непрямими методами з податку на додану вартість, яке є узгодженим.
Органами податкової міліції порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків службовими особами приватного підприємства "Т" у 2003 році та першому півріччі 2004 року.
Звертаючись до місцевого суду з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання, державна податкова інспекція на обґрунтування позовних вимог посилалася на статті 207, 208 Господарського кодексу України та просила визнати недійсним вищевказане господарське зобов'язання. При цьому вимоги щодо застосування судом наслідків, передбачених частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, податковим органом не заявлялися, оскільки спірне господарське зобов'язання фактично не виконувалося.
Правильно встановивши фактичні обставини, суди першої та апеляційної інстанцій, разом із тим, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання господарського зобов'язання недійсним, не врахували, що зазначені норми матеріального права (статті 207, 208 Господарського кодексу України) слід застосовувати, виходячи з того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено в частині другій статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. А тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не резолютивній частині судового рішення.
5. У органів державної податкової служби відсутні повноваження щодо визнання угоди недійсною на підставі статті 48 Цивільного кодексу Української РСР, оскільки нею не передбачено такого правового наслідку як стягнення в доход держави коштів, одержаних за недійсною угодою.
Державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Х" та відкритого акціонерного товариства "Ф" про визнання недійсним договору.
Рішенням місцевого суду від 13 жовтня 2005 року державній податковій інспекції повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог до закритого акціонерного товариства "Х" та відкритого акціонерного товариства "Ф" про визнання недійсним договору купівлі-продажу векселів від 7 лютого 2002 року.
Постановою суду апеляційної інстанції від 12 грудня 2005 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції залишено без задоволення, рішення місцевого суду від 13 жовтня 2005 року - без змін.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено таке: між закритим акціонерним товариством "Х" та відкритим акціонерним товариством "Ф" укладено договір купівлі-продажу векселів від 7 лютого 2002 року, відповідно до умов договору якого закритим акціонерним товариством "Х" придбано у відкритого акціонерного товариства "Ф" векселі.
Відповідно до акта приймання-передачі від 7 лютого 2002 року закритим акціонерним товариством "Х" прийнято від відкритого акціонерного товариства "Ф" 51 вексель, векселедавцем яких є товариство з обмеженою відповідальністю "А", приватне виробничо-комерційне підприємство "А" і товариство з обмеженою відповідальністю "Х".
Орган державної податкової служби просить визнати угоду недійсною на підставі статті 48 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, а саме внаслідок порушення з боку закритого акціонерного товариства "Х" вимог Законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Вищий адміністративний суд України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Отже, органи державної податкової служби мають право звертатися до судів із позовами про визнання угод недійсними, з таким правовим наслідком як стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами.
Предметом розгляду у даній справі є визнання угоди недійсною на підставі статті 48 Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до якої недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
За недійсною угодою кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом (частина друга статті 48 Цивільного кодексу Української РСР) .
Таким чином, стаття 48 Цивільного кодексу Української РСР не передбачає такого правового наслідку визнання угоди недійсною як стягнення в доход держави коштів, одержаних за такою угодою.
Ураховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що у зв'язку з відсутністю у статті 48 Цивільного кодексу Української РСР такого правового наслідку, як стягнення в доход держави коштів, одержаних за такою угодою, у органу державної податкової служби відсутні повноваження щодо визнання угоди недійсною на підставі наведеної статті.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.
Відповідно до пункту 57 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (у редакції Закону, що була чинною на момент укладення угоди) ліцензуванню підлягає професійна діяльність на ринку цінних паперів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (у редакції Закону, що була чинна на момент укладення угоди) професійна діяльність на ринку цінних паперів - підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" одним із видів професійної діяльності на ринку цінних паперів є торгівля цінними паперами, а саме: здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.
Статтею 22 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлено відповідальність за провадження господарської діяльності без ліцензії у вигляді штрафу в розмірах, встановлених законом, який спрямовується до Державного бюджету України.
За таких обставин Вищий адміністративний суд України погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що право органу державної податкової служби на стягнення штрафу не втрачено та не пов'язано з визнанням угоди недійсною, а отже, права органу державної податкової служби як контролюючого органу за надходженням коштів до Державного бюджету України та контролю за наявністю ліцензій суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до покладених функцій, передбачених статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не порушено.



4/09/09 18:19  Игореха > telecom    3/09/09 12:30Дерево
Если предприятие, в штате которого 1 человек было только посредником, например, экспедитором, как в нашем случае, то судья нормально на это смотрит. Но а если оно само перевозило товара на десятки миллионов грн., то конечно же будет поддерживать точку зрения налоговой, что такое в принципе невозможно. У нас 18.09.09 будет 2 заседание суда по обжалованию ППР, на основании которого налоговая насчитала 1,1 млн. грн., признав 3 договора никчемными, и соответственно сняла все ВР и НК по НДС.
Кстати, спасибо Вам за письмо ВАСУ.

3/09/09 12:30  telecomОтправить письмо > umka_l    28/04/09 13:29Дерево
умка, а как показал Ваш опыт судов относитель того, что в штате исполнителя 1-2 человека. Как на это смотрит с уд?

31/08/09 17:21  Игореха > telecom    13/08/09 14:27Дерево
telecom, а у вас есть письмо ВАСУ от 06.07.2009 г.? Вышлите, пожалуйста, на i38@yandex.ru или дайте ссылку.

13/08/09 14:27  telecomОтправить письмо > 555    13/07/09 15:50Дерево
сейчас после письма ВАС от 06.07.2009 г. налоговая подает иски о взыскании денежн. средств в бюджет. по никчемным договорам. У нас такая ситуация, что юр. лицо, которое предоставляло эти услуги уже банкрот и исключено из ЕГРПОУ - ответчиком быть не может.
Опередение об открытии дела мы не получали, узнали в другом процессе от представителя налоговой, что подан такой иск. Обжаловать в установленные сроки не смогли. Мы бы просили отказать в открытии по ст. 109 КАС. Как быть сейчас в отзыве на иск просить отказать по ст. 121 КАС. Последствия подготовительного заседаниея: закриття провадження в справі.
когда об этом сказали судье, у нее был ответ, но вы же есть и тогда налоговая будет требовать только от Вас.
На основании чего она будет так требовать?

13/07/09 15:50  555Отправить письмо > Rossi    10/07/09 16:35Дерево
мысль понятна...
решили подать возражения на акт а там посмотрим

10/07/09 16:35  Rossi > 555    10/07/09 09:16Дерево
Ну я ж не знаю, может у вас постоянно переплата будет (и в следующие периоды)

Доначисление налоговых обязательств осуществляется путем выставления налогового уведомления-решения. Вот его и будете обжаловать.

10/07/09 09:16  555Отправить письмо > Rossi    9/07/09 18:28Дерево
а вы думаете что могут и не доначислить? имхо, вряд-ли.
и что мы будем потом обжаловать? наказ, которого у нас на руках нет?

Страницы: << [1] 2 3 4 5 >>    Всего: 5

Реклама

bigmir)net TOP 100