RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

квартирне питання. Добросовісний набувач


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
13/10/09 12:38  lemurОтправить письмо > Век_учись2    13/10/09 12:32Дерево
Решение большое, даю только резолютивку:

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
УХВАЛА
від 31 жовтня 2007 року
(Витяг)
Згідно з ч. 1 ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Разом з тим, п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" встановлено, що судам слід враховувати, що відповідно до правил кредитування приватного житлового будівництва позичальник до закінчення виплати одержаної позички не має права відчужувати збудований або капітально відремонтований за рахунок позички будинок без дозволу банку або підприємства (організації), що видали позичку. При вирішенні спору про право власності на будинок обов'язок виплатити заборгованість із позички за згодою позикодавця може бути покладено на інших співвласників - учасників будівництва. За відсутності такої згоди обов'язок виплати позички лежить на особі, яка її одержала. Ця обставина має прийматись судом до уваги при визначенні частки кожного учасника спільної власності та при вирішенні питання про грошові розрахунки між сторонами.
Судами встановлено, що з 3 червня 2000 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2001 р. між регіональним відділенням у м. Києві Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву й К. О. укладено кредитну угоду N 63, згідно з якою позивачці за основним позовом надано прямий адресний (цільовий) кредит у розмірі 130489 грн. на будівництво житла терміном на 30 років.
У квітні 2003 р. для забезпечення кредитної угоди між тими самими сторонами укладено договір застави квартири.
Пунктом 3.1.1 зазначеного договору застави передбачено, що К. О. як заставодавець має право володіти, користуватися предметом застави - квартирою, але не має права розпоряджатися ним без згоди заставодержателя до закінчення дії цього договору, тобто до виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Відповідно до п. 28 Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 р. N 584, погашення кредиту і сплата відсотків за користування ним здійснюється, починаючи з дати реєстрації свідоцтва про право власності на збудоване (реконструйоване) житло, позичальником, яким за кредитною угодою є К. О.
Проте на порушення ст. 213 ЦПК України апеляційний суд зазначені вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. та положення законодавства до уваги не взяв та, визнаючи за кожним з подружжя право власності на 1/2 частину квартири, не врахував обставин щодо обов'язку позивачки за основним позовом зі сплати кредиту за спірне житло.
Суд першої інстанції зазначене також залишив без уваги й, крім того, не врахував, що відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2005 р. шлюбні відносини між сторонами припинено з грудня 2003 р., що має значення для вирішення справи.
З огляду на наведене, керуючись статтями 336, 338 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу К. О. задовольнила частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 9 червня 2006 р. і апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2007 р. скасувала, справу передала на новий розгляд до суду першої інстанції.
____________

Надруковано:
"Цивільне судочинство. Судова практика у цивільних справах",
N 4, 2007 р.

13/10/09 12:36  lemurОтправить письмо > Век_учись2    13/10/09 12:32Дерево
сейчас засвечу

13/10/09 12:36  lemurОтправить письмо > Арчи Гудвин    13/10/09 12:31Дерево
Вы написали, что квартира приобреталась по инвестиционному договору, я предположил, что при этом был еще и кредит; у ВСУ есть решение, в котором делается ссылка на Пленум, и утверждается, что "вставить" в кредитный договор еще одного должника возможно только с согласия самого должника; в иске, по которому было вынесено решение, бывший супруг пытался отсудить у бывшей супруги прокредитованную квартиру, в которой участницей кредитного договора была только бывшая супруга

13/10/09 12:35  Auro > lemur    13/10/09 11:56Дерево
квартира была выплачена Б до получения свидетельства о праве собственности.

13/10/09 12:32  Век_учись2 > lemur    13/10/09 11:56Дерево
Позвольте узнать, что это за решение ВСУ и постановление Пленума ВСУ?

13/10/09 12:31  Арчи Гудвин > lemur    13/10/09 11:56Дерево
Что вы имеете в виду: "т.к. если квартира еще в кредите, она защищена соответствующим решением ВСУ и постановлением Пленума ВСУ"

13/10/09 12:26  черниговскийОтправить письмо > Auro    13/10/09 11:39Дерево
уж точно не "позов про визнання добросовісними набувачами"

ну, "поделить" квартиру у жены не выйдет, ее ж (квартиру) муж так и не приобрел...

13/10/09 11:56  lemurОтправить письмо > Auro    13/10/09 11:39Дерево
я бы подавал встречный иск о признании права собственности на квартиру со ссылкой на то, что имущество, приобретенное в период, когда супруги фактически прекратили брачные отношения, может рассматриваться как отдельное имущество супруга, суд может решать такие вопросы, нужно лишь привлекать в качестве третьего лица на стороне истца (встречного) первоначального продавца А.
Кроме того, представляет интерес вопрос о том, когда была погашена задолженность за квартиру по кредиту, т.к. если квартира еще в кредите, она защищена соответствующим решением ВСУ и постановлением Пленума ВСУ

13/10/09 11:39  Auro   Дерево
А перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, проте фактично припинивши шлюбні відносини, укладає інвестиційний договір на придбання квартири. Далі А укладає договір переуступки прав та обов’язків з Б. Б довкладає кошти та отримає право власності на квартиру. Далі Б укладає договір купівлі-продажу з С. С укладає договір купівлі – продажу з Д.
А тим часом, Дружина А подає позов про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, включаючи в спільне майно подружжя вищезгадану квартиру.
На момент укладення договору-купівлі продажу між С і Д заборон на відчуження вищезгаданої квартири не було. Проте дана заборона з’явилася, коли Д намагався зареєструвати Договір купівлі-продажу в БТІ.
Зараз Дружина А залучила до справи в якості відповідача Д і просить суд визнати його (Д) недобросовісним набувачем та визнати всі ці договори починаючи з переуступки недійсними. Ми представляємо Д.
Як краще діяти в даній ситуації? Подавати зустрічний позов про визнання добросовісними набувачами? І чи має підстави Дружина А витребувати дану спірну квартиру з володіння Д як добросовісного набувача?



Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100