RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

чи можна нарахувати пеню без встановлення її в договорі?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
8/03/10 22:01  BrendonОтправить письмо > profik777    5/03/10 15:12Дерево
гэта не йость для маей сытуацыі

5/03/10 18:26  НерешительныйОтправить письмо > profik777    5/03/10 15:12Дерево
А этот закон не устанавливает пеню по умолчанию, он лишь ограничивает ее максимальный размер.

5/03/10 18:24  НерешительныйОтправить письмо > Тинки    5/03/10 15:05Дерево
В экономической теории стоимость денег рассматривается только когда сами деньги являются товаром, т.е. в случае кредитов, займов и т.д. Но не при операциях собственно платежа.

5/03/10 15:12  profik777 > Brendon    3/03/10 19:38Дерево
а как же "Закон про несвоэчасне виконання грошових зобов"язань" ???

5/03/10 15:05  ТинкиОтправить письмо > Нерешительный    5/03/10 13:02Дерево
из экономической теории ))

5/03/10 13:58  abbatОтправить письмо > Нерешительный    5/03/10 13:45Дерево
сумма, сорри за неточность

5/03/10 13:48  НерешительныйОтправить письмо > abbat    5/03/10 13:42Дерево
Можно назвать и производной, но не идентичной.

В общем, все различается по объектному составу, по тому, что именно претерпевает изменения:
в товарных обязательствах - именно товар меняет своего владельца/собственника
в денежных обязательствах - деньги меняют своего собственника.

5/03/10 13:45  НерешительныйОтправить письмо > abbat    5/03/10 13:31Дерево
Стоимость зависит от стоимости?)))))

Любые товар, услуга, работа имеют оценку в денежном эквиваленте. Но это же не значит, что все операции с товарами, работами, услугами - денежные.

5/03/10 13:42  abbatОтправить письмо > Нерешительный    5/03/10 13:08Дерево
наш любимый законодатель употребляет выражение:
"...від суми простроченого платежу"
--------
так вот эта сумма и считается (является производной) от стоимости товаров, работ и услуг

5/03/10 13:31  abbatОтправить письмо > Нерешительный    5/03/10 13:02Дерево
не знаю чья логика странная...
стоимость в данном контексте выражается в денежном эквиваленте, которая в свою очередь зависит от стоимости товаров, работ и услуг...

5/03/10 13:08  НерешительныйОтправить письмо > abbat    5/03/10 10:46Дерево
Да, я считаю что нет, речь не идет о денежных обязательствах. И именно из-за слова "вартості". Когда речь идет о денежных обязательствах наш любимый законодатель употребляет выражение:
"...від суми простроченого платежу" ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" и ЗУ "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"

Что, в принципе, логично, ибо стоимость - это оценка товара, а деньги товаром не являются и в деньгах не оцениваются.




5/03/10 13:02  НерешительныйОтправить письмо > Тинки    5/03/10 10:30Дерево
Откуда Вы взяли, что "оплата за товар - товарно-денежная операция"?

звучало бы так:
"...вартості товарів (робіт, послуг), розміру грошових зобов'язань, з яких..."

5/03/10 10:46  abbatОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 14:44Дерево
а Вы считатет нет? обратите внимание "...вартості!!! товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання ..."

5/03/10 10:30  ТинкиОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 17:12Дерево
оплата за товар - товарно-денежная операция )
вы товарность обязательства связываете только с фразой "просрочка исполнения по товарам"?
как, по-вашему, звучала бы фраза, если бы законодатель имел в виду просрочку и товарного, и денежного обязательства?...

5/03/10 02:55  BrendonОтправить письмо > rfhfdfy    4/03/10 14:22Дерево
дяки за практику, але в мене ситуація трохи не та;)

4/03/10 17:14  НерешительныйОтправить письмо > ally    4/03/10 16:56Дерево
Когда я обратное доказывал?

"Нет, денежное - это прежде всего обязанность оплатить определенную сумму."
Имелось в виду примерное определение термина "денежное обязательство".

4/03/10 17:14  annett > Brendon    3/03/10 19:38Дерево
пеня (неустойка) - это способ обеспечения обязательств, соглашение о котором должно быть оформлено сторонами в письменной форме (см. ГК - соответствующий раздел).
Поэтому, если стороны пеню не оговорили, то и взыскать ее нельзя.
Можно только начислить 3 процента и потери от инфляции

4/03/10 17:12  НерешительныйОтправить письмо > Тинки    4/03/10 17:01Дерево
Не так. Вот если бы товар=деньгам, то да. Но товар не отождествляется деньгам. Объект денежных обязательств - деньги (перечисление или передача денег). Объект имущественных обязательств - товар (операции над ним). Разный объектный состав. Оплата товара - это не операция над товаром, т.к. он не участвует в этой операции, не претерпевает никаких изменений.

4/03/10 17:01  ТинкиОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 16:50Дерево
просроченное обязательство по оплате поставленных товаров.... почему именно одно? ))

слова "вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання" могут одинаково относится как к "вартості товарів (робіт, послуг), з ОПЛАТИ яких допущено прострочення виконання" так и к "вартості товарів (робіт, послуг), з ПОСТАВКИ яких допущено прострочення виконання".... разве не так? ))

4/03/10 16:56  allyОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 16:53Дерево
"Нет, денежное - это прежде всего обязанность оплатить определенную сумму."
может я потеряла нить Вашего рассказа, но Вы же обратное доказывали!

4/03/10 16:53  НерешительныйОтправить письмо > ally    4/03/10 16:44Дерево
Нет, денежное - это прежде всего обязанность оплатить определенную сумму.
Кстати, предоставление займа и кредита можно попытаться рассмотреть именно как услугу, а не денежное обязательство)))

4/03/10 16:50  НерешительныйОтправить письмо > Тинки    4/03/10 16:41Дерево
Привязывает пеню к денежной оценке не просто невыполненных обязательств, а денежной оценке именно товаров (работ, услуг), по которым обязательство просрочено.
Хотя в некоторых решениях ВГСУ опосредовано опровергается эта точка зрения)))
Ну да ВСУ им судья)))

Приведите, пожалуйста, пример связи денежного обязательства и оборота товара, так, что бы это было одно обязательство, а не два последовательных.

4/03/10 16:44  allyОтправить письмо > Тинки    4/03/10 16:41Дерево
поддерживаю!!!
если так трактовать , то в результате получаем,что денежное - эт только займ? кредит? и все

4/03/10 16:41  ТинкиОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 15:52Дерево
не согласен с аргументацией вышки.... денежное обязательство тоже может быть связано с оборотом товаров...

4/03/10 16:40  ТинкиОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 14:44Дерево
я считаю, что характер обязательств не указан, а отсылка к стоимости товаров однозначно не говорит о неденежности обязательствах, а лишь привязывает пеню к денежной оценке невыполненных обязательств (стоимость товаров), а сами обязательства могут быть как денежными, так и неденежными...

4/03/10 16:01  НерешительныйОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 15:52Дерево

4/03/10 15:52  НерешительныйОтправить письмо > rfhfdfy    4/03/10 15:03Дерево
И вот оно:

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 р. № 16/198

.....
Пунктом 2 частини 2 статті 231 ГК України закріплено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;
- якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;
- якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Тому для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 ГК України, господарський суд повинен встановити наявність усіх обставин з якими законодавець пов`язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.

При винесенні постанови, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 478 998,90 грн. пені та 263 234,13 грн. штрафу задоволенню не підлягають, оскільки предметом даного спору є правовідносини з приводу прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому дія правової норми закріпленої частиною 2 статті 231 ГК України на них поширюватись не може.

Таким чином, з огляду на те, що в пункті 7.1. договору сторони не погодили конкретний розмір штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, колегія суддів погоджується із висновком місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для стягнення заявлених штрафних санкцій.

[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

4/03/10 15:41  НерешительныйОтправить письмо > rfhfdfy    4/03/10 15:03Дерево
Вообще, если вчитаться, то ВГСУ не утверждает, что упомянутое в ч.2 ст.231 обязательство является или денежным или имущественным. ВГСУ только констатирует, что в этой норме прямо не говорится о характере этого обязательства. Кроме того, само решение касалось правомочности применения пени для нарушенного имущественного обязательства.

4/03/10 15:28  НерешительныйОтправить письмо > rfhfdfy    4/03/10 15:03Дерево
И кстати, это противоречит закону об ответственности за просрочку денежных обязательств.
Хотя, конешно, ВГСУ...

4/03/10 15:19  НерешительныйОтправить письмо > rfhfdfy    4/03/10 15:03Дерево
Кстати, в аналогичном деле между теми же сторонами данный пассаж отсутствует))))

[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

4/03/10 15:19  Zabava > Нерешительный    4/03/10 15:09Дерево
Согласна, я бы тоже разделяла бы позиции обязательств, и всегда была сторонником этого... но практика говорит сама за себя.. в большинстве случаев я обнаруживала изложенную ниже позицию о "безразличности"..

4/03/10 15:09  НерешительныйОтправить письмо > rfhfdfy    4/03/10 15:03Дерево
Видел этот пассаж, пока принимаю его, но вечером поищу другие точки зрения того же ВГСУ. На мой взгляд, данная норма однозначно не относится к денежным обязательствам

4/03/10 15:03  rfhfdfy > Нерешительный    4/03/10 14:44Дерево
Прочитайте пожалуйста позицию ВГСУ изложенную в постановлении указаному ниже
-
"При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені".

Таким образом, данная норма применяема и в случае просрочки как денежных так и неденежных обязательств.

4/03/10 14:44  НерешительныйОтправить письмо > Тинки    4/03/10 14:08Дерево
"...вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання ..."
Вы считаете, что речь здесь идет о просрочке денежного обязательства?

4/03/10 14:22  rfhfdfy > Brendon    4/03/10 10:09Дерево
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.01.2009 р. N 15/287-08


Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 16 квітня 2009 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді М. В. Кузьменка, суддів: І. М. Васищака, В. М. Палій, розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 р. у справі N 15/287-08 за позовом Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" до Приватного підприємства "Юрмаш-Універсал" про стягнення 823,24 грн. (за участю представників сторін: від позивача: К. І. С. - довіреність [...], від відповідача: Ч. М. М. - довіреність [...]), встановив:
Державне підприємство "Одеський морський торгівельний порт" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Юрмаш-Універсал" і просило суд стягнути з останнього 823,24 грн. пені за порушення строків поставки за договором N КД-10974 від 02.10.2007 р.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.06.2008 р. (суддя Клепай З. В.) позов задоволено у повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача 823,24 грн. штрафу.
Вказане рішення мотивовано порушенням відповідачем строків поставки товару, за яке пунктом 6.2. договору передбачена відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від загальної суми договору, зазначеної у п. 3.1. договору. При цьому, судом першої інстанції залишено без задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 233 ГК України.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 р. (головуючий, суддя Антонік С. Г., судді: Мірошниченко М. В., Яценко О. М.). рішення суду першої інстанції скасовано. Визнано недійсним пункт 6.2. договору поставки N КД-10974 від 02.10.2007 р., укладеного між ДП "Одеський морський торгівельний порт" і ПП "Юрмаш-Універсал", в наступній частині: "За прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від загальної ціни цього договору (вказаної в п. 3.1. цього договору)". В позові відмовлено.
Вказана постанова мотивована тим, що системний аналіз положень діючого законодавства, що регулює питання стягнення з боржника пені, зокрема, ч. 3 ст. 549 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", свідчить про те, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом.
Оскільки зобов'язання відповідача носять майновий характер, що виражається у вигляді поставки позивачу товару, тобто відповідач не несе перед позивачем будь-яких грошових зобов'язань за договором, то стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару є безпідставним. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями п. 1 ст. 83 ГПК України, визнав недійсним пункт 6.2. договору поставки в частині встановлення відповідальності відповідача у вигляді сплати пені за прострочення термінів поставки товару покупцю, як такий, що суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положенням Цивільного та Господарського кодексів України.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки N КД-10974 від 02.10.2007 р., за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач - прийняти і сплатити за змінно-запасні частини для ремонту т/х "Робочий", у кількості і за цінами, вказаними в Додатку N 1 (Специфікація N 1), який є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 21 календарного дня з дати укладання цього договору.
Загальна ціна товару за цим договором складає 37419,88 грн., у т. ч. ПДВ - 6236,65 грн. (пункт 3.1. договору.).
Відповідно до п. 4.1. договору, датою поставки вважається дата передачі постачальником (відповідачем) покупцю (позивачу) товару згідно до підписаної сторонами товарної накладної.
Пунктом 6.2. договору сторони встановили відповідальність відповідача за прострочення термінів поставки товару у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від загальної суми цього договору (вказаної у п. 3.1. цього договору), а за прострочення понад тридцять робочих днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % від вказаної загальної суми Договору.
Судами встановлено, що товар відповідачем був поставлений у повному обсязі покупцю 14.11.2007 р., тобто з простроченням на 22 календарних дня.
Порушення відповідачем термінів поставки товару стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення з відповідача передбаченої п. 6.2. договору пені у сумі 823,24 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог про стягнення пені, оскільки умови пункту 6.2. договору поставки щодо відповідальності відповідача у вигляді сплати пені за прострочення термінів поставки товару покупцю, суперечать приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положенням Цивільного та Господарського кодексів України, а тому пункт 6.2. договору в цій частині є недійсним.
Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на таке.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені.
Пунктом 4 названої статті встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).
Так, Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч. 3 ст. 549 ЦК України. А відтак, це не повинно бути підставою і для висновку про те, що відповідна умова договору є недійсною. Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.
За таких обставин є помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що умови пункту 6.2. договору частково не відповідають положенням діючого законодавства, що регулюють питання стягнення з боржника пені.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів поставки товару, що також визнається останнім у відповіді на претензію позивача (а. с. 12), то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 6.2. договору неустойки.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів постановила:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" задовольнити.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 р. у справі N 15/287-08 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Херсонської області від 24.06.2008 р.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Судді: І. М. Васищак
В. М. Палій

4/03/10 14:08  ТинкиОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 13:04Дерево
почему вы решили, что там просрочка поставки, где написано слово "поставка"? ))

4/03/10 13:43  abbatОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 13:40Дерево
п.2 ст.22 ХКУ

4/03/10 13:40  НерешительныйОтправить письмо > abbat    4/03/10 13:15Дерево
Тогда я не понял Вашу фразу:
4/03/10 10:15 abbat > Brendon 4/03/10 10:09

4/03/10 13:15  abbatОтправить письмо > Нерешительный    4/03/10 13:04Дерево
а я о части 2 и не говорил... речь идет о ч.3, это очевидно из контекста...

4/03/10 13:04  НерешительныйОтправить письмо > abbat    4/03/10 10:15Дерево
А где Вы в части 2 увидели нарушенные денежные обязательства? там, как я понимаю, речь идет о нарушениях по качеству и о просрочке поставки.

4/03/10 12:30  allyОтправить письмо > Brendon    4/03/10 12:18Дерево
верно

4/03/10 12:18  BrendonОтправить письмо > ally    4/03/10 11:21Дерево
короче, висновок - треба все просисувати в договорі

4/03/10 11:21  allyОтправить письмо > Brendon    4/03/10 10:15Дерево
как вышка не знаю
а практики и нет
как Вы верно заметили в куче со всем остальным применяют
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

4/03/10 10:15  abbatОтправить письмо > Brendon    4/03/10 10:09Дерево
да тут отнощения ч.2 прямо регулируются, поэтому ч.6 как-то не к месту

4/03/10 10:15  BrendonОтправить письмо > ally    4/03/10 10:11Дерево
а як Вищий госпусуд сриймає? я щось практики пощитивної по ч. 6 не найшов((( - застосовують, але в купі з санкціями, визначеними договором

4/03/10 10:14  abbatОтправить письмо > Brendon    4/03/10 10:07Дерево
ст. 22 ХКУ
2. Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

ст. 231 ХКУ
2. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так а что за практика такая, ведь в законе прямо указано, наверное свеженькая какая-то, кризисная, чтобы деньги из бюджета не уходили


4/03/10 10:11  allyОтправить письмо > Brendon    4/03/10 10:09Дерево
да да хоз суд г.Киева мягко сказать не воспринимает ч 6 ст 231 , к сожалениююююю...

4/03/10 10:09  BrendonОтправить письмо > Тинки    4/03/10 09:02Дерево
да, з ч. 6 спробувати можна, але я вже раз заявляв по ній вимоги в госпсуді Києва - суддя не задовольнив.

4/03/10 10:07  BrendonОтправить письмо > abbat    4/03/10 09:27Дерево
ми приватний господарюючий субєкт - юрик, боржник - Управління освіти КМДА. я думав підтягнути ч. 2 ст. 231 ГКУ, але найшов практику, що до не виконання грошових зобовязань вона не застосовується.

4/03/10 09:27  abbatОтправить письмо > Brendon    3/03/10 19:38Дерево
а кто стороны? а Вас никто под ст. 22 ХКУ не попадает?

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2

Реклама

bigmir)net TOP 100