RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бухгалтерские посиделки

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Финансирование ООО


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
8/06/10 10:08  _ShoWMaN_ > SirojA    7/06/10 12:56Дерево
Вот мы как раз и опасаемся подобной практики. Спасибо, очень полезно.

7/06/10 12:56  SirojA > _ShoWMaN_    21/04/10 12:04Дерево
На всякий случай...



ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ К-1876/08


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.



розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року

у справі № АС-27/200-07 Господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 12 липня 2007 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК»(далі –ТОВ, позивач) та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі –ДПІ, відповідач) № 0000732302/0 від 10 травня 2007 року. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Вказане судове рішення вмотивоване тим, що укладені позивачем правочини (договори доручення) не суперечать нормам цивільного законодавства, строк виконання договорів не встановлений. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідач в порушення вимог пункту 7.9 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі –Закон № 334/94-ВР) включив до складу валового доходу грошові кошти, залучені підприємством на підставі договорів доручення, оскільки такі договори не передбачають передачу права власності на таке майно.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року постанову Господарського суду Харківської області від 12 липня 2007 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що грошові кошти в загальній сумі 1 199 000 грн., отримані позивачем за договорами доручення, є по своїй суті поворотною фінансовою допомогою в розумінні підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР, а тому їх слід віднести до суми валового доходу підприємства.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року та залишення в силі постанови Господарського суду Харківської області від 12 липня 2007 року .

Відповідач заперечення на касаційну скаргу суду касаційної інстанції не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ за період з 01 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт від 26 квітня 2007 року № 1797/23-5/31344148.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР, в результаті чого позивачу донараховано податок на прибуток за період з 01 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року в сумі 299 471 грн., в тому числі: IV квартал 2005 року в сумі 34 165 грн., І квартал 2006 року в сумі 69 919 грн., ІІІ квартал 2006 року в сумі 195 387 грн.

На підставі висновків даного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2007 року № 0000732302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток в сумі 413 546 грн., з яких: 299 471 грн. –основний платіж та 114 075 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ було укладено договори доручення від 09 грудня 2005 року № 42, від 06 лютого 2006 року № 12, від 15 травня 2006 року № 18, від 04 вересня 2006 року № 37, від 04 вересня 2006 року № 38 з фізичними особами ОСОБА_5, який одночасно є директором ТОВ та ОСОБА_6, який одночасно є комерційним директором ТОВ. У вказаних договорах ТОВ визначено як «Повірений», а фізичні особи виступають «Довірителями».

Відповідно до умов даних договорів «Повірений»зобов’язався за обумовлену винагороду за дорученням «Довірителя»від його імені та за його кошти здійснити пошук та придбання на ринку України для власних потреб «Довірителя»товари в якості та кількості, номенклатурі за ціною згідно Специфікації, що є невід’ємною частиною договорів. Винагорода «Повіреного»складає 5% від ціни одиниці товару і включається в його ціну.

«Довіритель»для забезпечення договору проводить передоплату «Повіреному»за товар шляхом попереднього перерахування грошових коштів на його поточний рахунок. Частину вартості кожної поставленої партії товару, що залишилася, «Довіритель»перераховує «Повіреному»протягом 45 календарних днів з моменту отримання партії товару. Термін дії договорів –з моменту їх підписання до виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання договорів доручення «Довірителями»було перераховано на розрахунковий рахунок «Повіреного»передоплату в загальному розмірі 1 199 000 грн. Отримані кошти були використані для здійснення фінансово-господарських операцій позивача: придбання іноземної валюти, виплати заробітної плати, витрат на відрядження, повернення кредиту.

Перевіркою розшифровок бухгалтерського рахунку 68.1.1 «Розрахунки за авансами отриманими»встановлено, що станом на 01 січня 2007 року по ТОВ обліковується кредиторська заборгованість перед ОСОБА_5 в сумі 796 500 грн. та ОСОБА_6 в сумі 835 300 грн.

Протягом перевіряємого періоду придбання будівельних матеріалів, визначених специфікаціями до договорів доручення, підприємством не здійснювалось.

На думку колегії суддів суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв’язку з наступним.

Згідно частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За змістом статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Положеннями статті 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі –Закон № 996-XIV) визначено превалювання сутності над формою, тобто операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3 Закону № 996-XIV).

Підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що поворотна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

В ході апеляційного розгляду справи позивач не заперечував, що фактично одночасно з надходженням коштів на розрахунковий рахунок підприємства ці кошти використовувались для здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ, питання про виконання договорів доручення та повернення цих коштів не порушувалось, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зацікавлені в русі даних коштів на користь підприємства.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що грошові кошти в загальній сумі 1 199 000 грн., отримані позивачем за договорами доручення, фактично за своєю суттю є поворотною фінансовою допомогою в розумінні підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР. А відтак ДПІ обґрунтовано визнала суму 1 199 000 грн. як таку, що слід віднести до суми валового доходу ТОВ та правомірно визначила спірним податковим повідомленням-рішенням суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 413 546 грн.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а тому вони не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.



21/04/10 12:04  _ShoWMaN_ > SirojA    20/04/10 15:41Дерево
Спасибо!

20/04/10 15:41  SirojA > _ShoWMaN_    20/04/10 14:56Дерево
Многие, кому с финпомощи платить не хочется, а более сложные варианты финансирования - ни к чему, так и делают. Если не злоупотреблять, ИМХО, и демонстрировать некую документальную видимость попыток исполнить поручение, то проблем быть не должно.

20/04/10 14:56  _ShoWMaN_   Дерево
Добрый день. Меня интересует ответ на такой вопрос:

Есть ли какие-либо налоговые последствия, если произвести финансирование ООО на общей системе путем взноса денежных средств на р/с такого ООО от его учредителя (физ.лица) под соусом "по договору комиссии на покупку товаров", хотя реально такие товары никто покупать не будет, а через год ООО вернет деньги учредителю под соусом "извини, такого товара не нашли". Как на это смотрит налоговая??? Может ли признать сделку недействительной и впаять 25% от ВД по полученным деньгам.

Спасибо!

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100