RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Авто

Автофорум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Договір оренди транспортного засобу


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
27/09/17 14:08  vad > Konstantin_D    21/09/17 15:10Дерево
да

21/09/17 15:10  Konstantin_DОтправить письмо > vad    13/09/17 14:04Дерево
Юр.лицо берет в аренду у физ.лица:
1) специализированный грузовой седельный тягач;
2) специализированный полуприцеп.

Есть несколько вопросов:
1) можно ли возложить обязанность по прохождению тех.осмотра на арендатора - юр.лицо?

По ПКМУ №137 от 30.01.2012 г. заказчик тех.осмотра - собственник или уполномоченное им лицо. Будет ли таким уполномоченным лицом арендатор на основании договора аренды?

2) Арендатор сам заключает договор ОСАГО?

3) можно ли один договор на тягач и полуприцеп?

13/09/17 14:04  vad > Rossi    13/09/17 11:12Дерево
спасибо Rossi

13/09/17 11:12  Rossi > vad    13/09/17 10:52Дерево
ст.31 Закона о МЧП

13/09/17 10:52  vad > Rossi    13/09/17 09:51Дерево
Если юр лицо болгарская фирма,которой принадлежит авто, можно уйти от нотариальной формы избрав болгарскую юрисдикцию?

13/09/17 09:51  Rossi > vad    13/09/17 08:06Дерево
Стаття 799. Форма договору найму транспортного засобу
2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

13/09/17 08:06  vad > Rossi    22/08/17 11:24Дерево
А договор аренды спд-(аренлолатель) физическое лицо арендатор нотариальный?

22/08/17 12:00  KsenijaОтправить письмо > Rossi    22/08/17 11:24Дерево
спасибо!

22/08/17 11:24  Rossi > Ksenija    22/08/17 11:18Дерево
разницы нет

22/08/17 11:18  KsenijaОтправить письмо > Rossi    18/08/17 13:19Дерево
ГСМ и т.п. можно списывать не зависимо от того, ссудировало предприятие автомобиль у сотрудника или у не сотрудника? из текста решений это не понятно.

18/08/17 16:13  sktroll > Marlboro!    18/08/17 14:23Дерево
Погоджуюсь, знайшов ухвалу суду (від 07.04.2015 року) з приводу цього питання.
..........

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/59/15
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
07 квітня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,
секретар судового засідання: Лозінська Н.В.,
за участі:
представників позивача: ОСОБИ_1, ОСОБИ_2
представника відповідача: ОСОБИ_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Елко" до Чемеровецького відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2015 року приватне підприємство "Елко" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Чемеровецького відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з’ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
В ході судового засідання представник відповідача заявив клопотання про заміну сторони її правонаступником.
Підстави та порядок здійснення заміни сторони її правонаступником визначені статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області реорганізована у Городоцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.
Відтак, з урахуванням того, що на момент розгляду справи функціонує Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка є правонаступником Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, суд дійшов висновку щодо необхідності заміни Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області її правонаступником - Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Чемеровецьким відділенням Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено позапланову документальну виїзну перевірку приватного підприємства "Елко" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2013 рік.
За результатами перевірки складено акт №136/22/30414360 від 15.09.2014 року.
В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: п. 44.1 ст. 44, п. 137.1 ст.137, п. 138.2 ст. 138. п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 78226 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001732200 від 15.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 117339 грн., з яких: за основним платежем - 78226 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39113 грн.
Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням №0001732200 від 15.10.2014 року, а тому звернувся до суду ї позовом про визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Задовольняючи позов ПП "Елко" суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував, зокрема, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства шляхом заниження доходу та завищення витрат, які враховуються для визначення сум податку на прибуток підприємства, що спричинено розходженням сум доходів бухгалтерського обліку підприємства і зазначених доходів у поданій позивачем декларації.
Так, доходи, відображені в рахунках ПП "Елко" за 2013 рік 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" в сумі 5623445 грн. та 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" в сумі 2600 грн., (що разом становить 5626045 грн.) відрізняються на 129750 грн. від доходів, зазначених приватним підприємством у рядку 02 Декларації "дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)" від 26.02.2014 в сумі 5496295 грн.
Крім того, відповідачем виявлено розбіжність між задекларованою позивачем сумою витрат у 2013 році і між фактичною сумою, що відображена в бухгалтерських документах підприємства (рахунках 903 і 92) становить - 195300 грн. (5394650 грн.- 5589950 грн.) та позивачем не заперечується.
Разом з цим, відповідно до ст.135 ПК України, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 — 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 — 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Виходячи з положень даної норми, завищення платником податків доходів або заниження суми витрат звітного періоду лише збільшить базу оподаткування податком на прибуток підприємств, та відповідно й суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті.
В матеріалах справи наявний розрахунок податку на прибуток позивача (а.с. 159 т.2), в якому виявлено помилку, а саме: зазначено, що прибуток підприємства становить 81186 грн., з яких податок - це 15425 грн., а тому в декларації за 2013 рік нараховано податку на 13595 грн. більше (враховуючи що податок сплачено в сумі 29020 грн.), проте мало б бути зазначено, що прибуток підприємства становить 87186 грн., з яких податок - це 16565 грн., а тому в декларації за 2013 рік нараховано податку на 12455 грн. більше ніж мало бути нараховано. Таким чином, позивач в податковій декларації нарахував податку на прибуток 29020 грн., тоді як мав нарахувати 16556 грн., а отже ним сплачено податку на 12455 грн. більше.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає помилковими висновки податкового органу про заниження позивачем сум податку на прибуток підприємств з підстав помилкового відображення позивачем завищеної суми доходів та заниженої суми витрат за 2013 рік.
Також підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугував висновок відповідача про завищення витрат підприємства у 2013 році на 281966 грн. Відповідачем в акті перевірки зазначено, що в рядку 05.1 Декларації "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), позивачем відображено витрати в сумі 5099674 грн., тоді як по даних рахунку бухгалтерського обліку (дебет рахунку 79 "Результат основної діяльності" та кредит рахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг") собівартість реалізації у 2013 році становить 529269 грн., тобто суми розходяться на 193020 грн. Також відповідач зазначає, що до витрат позивача у 2013 році було неправомірно віднесено вартість використаного пального на суму 346061,62 грн. (кредит рахунку 203"Паливо"- дебет рахунку 23 "Виробництво") та запасних частин на суму 128924 грн. (кредит рахунку 207 "Запасні частини" - дебет рахунку 23 "Виробництво") та які в подальшому віднесені в дебет рахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг", оскільки використання паливно-мастильних матеріалів та запчастин в господарській діяльності підприємства не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, складеними відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року. Отже відповідачем встановлено завищення витрат ПП "Елко" на 281966 грн. (193020-346062-128924).
З такими висновками податкового органу колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, встановлення факту здійснення господарської операції відбувається шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.
Подані позивачем первинні документи були досліджені в судовому засіданні, внаслідок чого суд дійшов висновку про реальність господарських операцій, оскільки на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності, встановлено факт використання паливно-мастильних матеріалів та запчастин в господарській діяльності ПП "Елко". Отже, даний факт підтверджується такими первинними документами: договорами позички транспортного засобу (а.с. 30-40 т.1), актами прийому-передачі транспортного засобу (а.с. 41-46 т.1), подорожніми листами службового легкового автомобіля (а.с.70-81 т.1), дорожніми листами вантажного автомобіля (а.с. 82-87 т.1), актами списання запасних частин (а.с. 99-109), актами списання паливно-мастильник матеріалів (а.с. 110-124 т.1), товарно-транспортними накладними(а.с. 19-39, т.2), видатковими накладними(а.с. 2-18 т.2), накладними (а.с. 40-51 т.2) та розрахунками витрат палива (а.с. 149 т.2).
Отже, вартість використаного пального на суму 346061,62 грн. та запасних частин на суму 128924 грн. було правомірно віднесено до витрат позивача.
Серед іншого відповідач зазначає про недодержання позивачем передбаченої ст.828 Цивільного кодексу України форми договорів позички транспортних засобів, укладених між ПП "Елко" та фізичними особами Пастухом Артемом Васильовичем, Ковальчуком Олександром Володимировичем (договори позички №11/11-11 від 08.03.2011, №4 від 08.03.2013 та №6 від 21.04.2011.)
Так, відповідно до ч.4 ст.828 Цивільного кодексу України договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Зі змісту вказаної норми слідує, що договір позички (безкоштовного користування) наземних самохідних транспортних засобів за участю фізичної особи не обов'язково посвідчувати нотаріально. При цьому, на даний час законодавством України чітко не визначено поняття "наземний самохідний транспортний засіб", а розшифровано лише термін "наземні транспортні засоби".
Згідно статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961-IV наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
Підпункт "Ь" статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, здійснюючих міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання Україною 07.09.2005) визначає, що під "автомобілем" мається на увазі будь-який самохідний транспортний засіб, що використовується зазвичай для перевезення на дорогах людей або вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей або вантажів; цей термін не включає сільськогосподарські трактори.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким чином, автомобілі належать до наземних самохідних транспортних засобів, а відтак договори позички транспортного засобу, укладені ПП "Елко" не потребують обов'язкового нотаріального посвідчення.
Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 137.1 ст.137, п. 138.2 ст. 138. п. 139.1 ст. 139 ПК України, а податкове повідомлення-рішення №0001732200 від 15.10.2014 року - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 квітня 2015 року.

Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С.
Сушко О.О.

18/08/17 15:55  sktroll > Marlboro!    18/08/17 14:23Дерево
А хоча б то, що Міністерство юстиції України та ДФС притримуються позиції, що всі договори позички тз хоча б одною стороною якого є фізична особа підлягають нотаріальному посвідченю..., :)

18/08/17 14:23  Marlboro! > sktroll    18/08/17 14:14Дерево
... то що?

18/08/17 14:14  sktroll > Rossi    18/08/17 13:19Дерево
Так то оно так, но учитывая что мы живем в Украине........ :)

18/08/17 13:19  Rossi > sktroll    18/08/17 12:45Дерево
В законодательстве много терминов не расшифровано, но это не проблема, когда значение термина и так ясно.
Кроме того, в той же пояснительной записке сказано, что согласно международному договору автомобиль является самоходным транспортным средством, а международный договор является частью национального законодательства.

18/08/17 12:45  sktroll > Rossi    18/08/17 10:16Дерево
Так, але у законодавстві розшифровано лише термін "наземні транспортні засоби" (див. п. 1.5 ст. 1 Закону України від 01.07.2004 р. N 1961-IV) та "автомобільний транспортний засіб" (див. ст. 1 Закону України від 05.04.2001 р. N 2344-III). [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

18/08/17 10:16  Rossi > ГКУ    18/08/17 10:14Дерево
...(крім наземних самохідних транспортних засобів)...

18/08/17 10:14  ГКУ > Rossi    18/08/17 10:07Дерево
а как же ч. 4. ст. 828 ГКУ?

18/08/17 10:07  Rossi > sktroll    18/08/17 09:44Дерево
Ну у вас же ссуда? Для ссуды такого требования нет.

18/08/17 09:44  sktroll > Rossi    17/08/17 16:46Дерево
спс, а почему не в нотариальной форме?

17/08/17 16:46  Rossi > sktroll    17/08/17 16:17Дерево
Нет, не нужно
(зачем, кстати, вы вообще в нотариальной форме договор заключаете?)

17/08/17 16:17  sktroll > Bizz    11/08/17 18:39Дерево
Доброго дня форумчани. Укладений договір позички. Юр.особа "Користува" відповідно "Позичкодавець" фіз.лице. У договорі зазначено:
...."Строк, на який Майно надається у позичку, становить 1 (один) календарний рік з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.
2.2. СТОРОНИ погоджуються з тим, що у разі користування КОРИСТУВАЧЕМ транспортним засобом, переданим за цим договором, протягом одного місяця після закінчення строку договору позички без заперечень з боку ПОЗИЧКОДАВЦЯ, цей договір вважається продовженим ще на 1 (один) рік".

Питання таке: чи потрібно буде знову через рік нотаріально посвідчувати? Дякую

11/08/17 18:39  BizzОтправить письмо > Ksenija    8/08/17 15:31Дерево
с ФОПом ВХСУ предлагает без нотариуса [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

На відміну від ч. 2 ст. 799 ЦК України, норми параграфу 5 глави 30 ГК України ("Оренда майна та лізинг") не встановлюють вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів у сфері господарювання, відтак, щодо договорів оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами-підприємцями, ні ЦК України, ні ГК України не вимагають обов'язкового нотаріального посвідчення.

Оскільки договір оренди транспортного засобу №1/09 від 23.10.2014 укладений відповідачами для здійснення ТОВ "Клайт" (орендарем) господарської діяльності (перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом), а передача ФОП ОСОБА_6 автомобіля Mersedes Benz д.н.з. НОМЕР_2 в оренду здійснена ним в межах визначених видів його господарської діяльності, то висновки господарських судів про нікчемність вказаного договору є помилковими, оскільки норма ч. 2 ст. 799 ЦК України не підлягає застосуванню у спірних господарських правовідносинах, адже, правове регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, в даному випадку, є тотожнім.

11/08/17 12:57  KsenijaОтправить письмо > Rossi    11/08/17 12:49Дерево
спасибо!

11/08/17 12:49  Rossi > Ksenija    11/08/17 12:40Дерево
правила о возмещении вреда одинаковые

11/08/17 12:40  KsenijaОтправить письмо > Rossi    8/08/17 14:50Дерево
можно ли положить риски повреждения/уничтожения ссудного авто на ссудодателя?
не нашла почему овчарка-2 написал это как отличие от найма:
"В случае уничтожения и повреждения имущества несете ответсттвенность.."

ссуда - по правилам гл 58 Найм, а там тоже так:
Стаття 803. Правові наслідки пошкодження транспортного засобу
1. Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

8/08/17 15:31  KsenijaОтправить письмо > Rossi    8/08/17 14:50Дерево
ясно. спасибо!
почему-то подумалось: при иных (не налоговых) обстоятельствах могли ч.2. трактовать и как возможность платной позички.

8/08/17 14:50  Rossi > Ksenija    8/08/17 14:46Дерево
Не нотариальный - только бесплатно.

8/08/17 14:46  KsenijaОтправить письмо > Rossi    9/12/11 11:49Дерево
исходя из ч.2. ст. 827 получается, что не нотариальный договор позички авто юрлицом у физлица, может быть и платным? выгода предприятию только в расходах на нот заверение получается.

Стаття 827. Договір позички
2. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

9/12/11 11:49  Rossi > цікаво    8/12/11 15:56Дерево
Если договор был заключен до изменений в ГК, то налоговые последствия могут заключаться в признании неправомерным отнесения на ВР расходы по эксплуатации ТС.

9/12/11 11:47  Rossi > цікаво    8/12/11 15:56Дерево
сейчас договор ссуды ТС не обязательно удостоверять

8/12/11 16:06  цікаво > овчарка-2    8/12/11 16:03Дерево
Якщо не важко проясність детальніше ситуацію із оподаткуванням.

8/12/11 16:03  овчарка-2Отправить письмо > цікаво    8/12/11 15:56Дерево
В случае уничтожения и повреждения имущества несете ответсттвенность..
А так..налоги ..))

8/12/11 15:56  цікаво > Rossi    23/11/11 16:35Дерево
Підкажіть чи є якісь небезпеки для підприємства в разі укладення договору позички ТЗ (підприємство користувач) із фізичною особою - позичкодавцем у простій письмовій формі?

24/11/11 14:50  овчарка-2Отправить письмо > ротор    24/11/11 14:49Дерево
Никаким. Дружественная договоренность.

24/11/11 14:49  роторОтправить письмо > овчарка-2    24/11/11 13:43Дерево
А прокуратура каким боком?

24/11/11 13:43  овчарка-2Отправить письмо > Rossi    24/11/11 09:41Дерево
Не факт что установлят. С прокуратурой договорилисись идти до Вышки. Посмотрим смогут ли доказать прихованную сделку.
Пока что некоторые замечания от налоговой.(
Спасибо.

24/11/11 09:41  Rossi > овчарка-2    23/11/11 17:37Дерево
Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину

1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

24/11/11 07:00  овчарка-2Отправить письмо > ротор    23/11/11 22:39Дерево
Вот потому эти смешные темы я добавляю в избранное, а спустя время они Вам покажутся не такими смешными как казались раньше, что собственно было и подмечено.(

23/11/11 22:39  роторОтправить письмо > овчарка-2    23/11/11 18:00Дерево
Если мне смешно, то я смеюсь.

23/11/11 18:00  овчарка-2Отправить письмо > ротор    23/11/11 17:50Дерево
Вы так считаете?
Думаю кто-то уже пошел по моем пути.
Что тогда можете предложить взамен того что бы не было смешно?
Приму любые разумные и адекватные идеи.
Форму договора нотариус сказал что заверять между физ.лицом и юр. лицом не нужно. А обязательно ли?

23/11/11 17:50  роторОтправить письмо > овчарка-2    23/11/11 17:37Дерево
Это смешно.

23/11/11 17:37  овчарка-2Отправить письмо > ротор1    23/11/11 17:23Дерево
Типа того..

23/11/11 17:23  ротор1 > овчарка-2    23/11/11 17:17Дерево
Вы хотите, чтобы по договору оказания услуг (испытания) деньги платил не Заказчик, а Исполнитель?

23/11/11 17:19  овчарка-2Отправить письмо > ротор1    23/11/11 17:16Дерево
Вполне возможно что я не так выразился..(

23/11/11 17:17  овчарка-2Отправить письмо > ротор1    23/11/11 17:16Дерево
Обязательная сила, имел ввиду.

23/11/11 17:17  овчарка-2Отправить письмо > Rossi    23/11/11 17:10Дерево
скажите сторонами могут быть оговерены условия непротиворечащие ГК?

23/11/11 17:16  ротор1 > овчарка-2    23/11/11 17:05Дерево
Я вообще не знаю, что такое "законодательная практика"....
Поясните.

23/11/11 17:10  Rossi > овчарка-2    23/11/11 17:01Дерево
Ну если платный, то платить явно должен заказчик (тот, кто передает автомобиль на испытание). По договору же аренды плательщиком является арендатор, то есть сторона, получающая автомобиль в пользование. Как это вы собрались второй договор подменить первым?

23/11/11 17:05  овчарка-2Отправить письмо > ротор1    23/11/11 17:00Дерево
Ах нуда, разьяснения налоговой это Законадательная практика?!)

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2

Реклама

bigmir)net TOP 100