RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Налоговый кодекс Украины

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Незареєстрована податкова накладна з вини постачальника 2015, як отримати под.кредит?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
28/02/18 18:30  Konstantin_DОтправить письмо > хто_зна    28/02/18 15:11Дерево
Нельзя сказать, кто прав, а кто нет. Как заключите договор - так и будет.

Не зарегистрируете вовремя НН - ДФС проведет камеральную проверку, составит акт, а по его результатам выставит НУР.
Это один момент.

Другой момент.
Если в договоре будет пункт, на котором настаивает Ваш контрагент, и с Вашей стороны не будет регистрации НН, вследствие чего контрагент потеряет налоговый кредит - он с большой долей вероятности сможет взыскать штраф, равный сумме НДС.
Хотя сейчас уже НН можно регистрировать в течение 365 дней с даты составления - думаю, за этот период можно будет зарегистрировать, хотя...всяко бывает.

В моем деле получилось отбиться от штрафа при наличии такого пункта, но там были такие моменты:
1) срок на регистрации тогда был 180 дней (как его толковала ДФС, еще до законодательно установленного срока в 365 дней);
2) с даты составления НН её трижды подавали на регистрацию: дважды в течение 180 дней, третий раз - почти под конец годичного срока;
3) все три раза были отказы: первые два раза - не хватало лимита, третий раз - лимит уже позволял, но прошло 180 дней.
4) ответчик - бюджетная организация, которая не могла просто так взять и пополнить счет деньгами для увеличения лимита (защищенные статьи расходов и все такое);
5) истец по этому же договору изначально (до дела по штрафу) нам сам должен был денег за услуги в порядке предоплаты, услуги были предоставлены даже без оплаты. Но и после этого не оплачены. Деньги мы взыскали через полтора года с даты, когда должен был заказчик должен был оплатить, но даже при этом ему суд еще и рассрочку на два месяца дал.

Так что все эти обстоятельства вместе позволили отбиться от штрафа.
Но из анализа суд.практики + мотивировка решений в моем случае - можно утверждать, что такой штраф взыщут, если ответчик не докажет отсутствие своей вины.

28/02/18 15:11  хто_зна > Konstantin_D    6/10/17 08:49Дерево
Доброго дня! Ми є постачальниками. Інша сторона наполягає включити в договір цей пункт:

Постачальник зобов'язується оформити податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку і строки, встановлені чинним законодавством. У випадку прострочення реєстрації податкової накладної, що призведе до втрати Покупцем права на податковий кредит, Постачальник зобов’язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі суми ПДВ вказаної в невчасно зареєстрованій податковій накладній.

Наша бухгалтерія проти цього пункту, зауважуючи, що ми не зобовязані платити штраф. Якщо ми порушимо, то повинні будемо платити штраф ДФС, а не іншій стороні.

Таким чином бухгалтерія категорично проти цього пункту, а інша сторона категорично за включення цього пункту. Хто в цій ситуації прав та як обгрунтувати цю правоту?

6/10/17 08:49  Konstantin_DОтправить письмо > Platon_777    5/10/17 10:09Дерево
Перечитал постановление.
Подавать в дело я, конечно, его не буду. Хотя пару абзацев из решения первой инстанции возьму.
Не видел материалов того дела, но по крайней мере судя из текста постановления есть одно отличие от моего дела - наше предприятие подавало на регистрацию НН дважды и дважды получило отказ из-за превышения регистрационного лимита.
А в том деле, если я правильно понял, ответчик вообще не подавал НН на регистрацию.

5/10/17 10:58  Konstantin_DОтправить письмо > Platon_777    5/10/17 10:09Дерево
Спасибо за практику. Как раз по нашей хоз.апелляции, еще и судья из коллегии - одна из тех, кто рассматривает наше дело.

5/10/17 10:52  Konstantin_DОтправить письмо > Platon_777    5/10/17 10:09Дерево
Первую инстанцию выиграли.
В этом месяце дело рассматривается в апелляции.
в решении, правда, судья тактично не заметил часть моих возражений, согласно которых данные отношения лежат в плоскости регулирования налогового законодательства и не подпадают под ГКУ и ХКУ.

5/10/17 10:09  Platon_777 > Konstantin_D    24/05/17 11:13Дерево
чим закінчився ваш спір?

5/10/17 10:09  Platon_777 > Konstantin_D    24/05/17 11:13Дерево

24/05/17 11:13  Konstantin_DОтправить письмо > Marlboro!    27/01/17 17:07Дерево
Интересно, новой судебной практики по данному вопросу нет?
В реестре (особенно теперь) пока ничего не нахожу.

27/01/17 17:07  Marlboro! > Konstantin_D    27/01/17 14:33Дерево
Річ про реєстрацію покупцем розрахунку коригування до ПН.
Перша ПН підлягає реєстрації тільки продавцем, а розрахунок коригування до неї (додаток №2 до ПН) виписується і реєструється продавцем, а потім і покупцем.

В постанові Рівенської апеляції, на скільки я розумію, у позивача взагалі по закону не було права на податковий кредит - що і стало причиною зменшення йому суми відшкодування.
Підбірка правових норм і сам аналіз гарний, але обставини справи скоріш за все не співставні.

Про 180 днів там була невеличка епопея, батл ДФС і Мінфіну: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Але на практиці виграла ДФС.

27/01/17 15:00  Konstantin_DОтправить письмо > Marlboro!    27/01/17 14:09Дерево
Пока разбираюсь с этим вопросом, возник следующий.
А где в НКУ (в редакции до 01.01.2017) указано, что граничный срок на регистрацию НН 180 дней?
Косвенно из п.2 ст.120-1 НКУ?

27/01/17 14:33  Konstantin_DОтправить письмо > Marlboro!    27/01/17 14:09Дерево
Может быть, будем пробовать - платить добровольно никто не будет.
Парадокс ситуации в том, что этот же заказчик нам не платил долгое время по этому же договору, и как раз с него недавно взыскали задолженность по этому же договору.))
Вот позиция Ровенского апелляционного хоз.суда (дело №7/15/2012/5003) мне еще больше нравится. Прямо можно цитировать в ответе на претензию.

P.S. Не подскажите, о чем идет речь в этой части ст.201 НКУ.
"У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. "

а именно "...та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації" - о каких НН, которые должен регистрировать покупатель, идет речь?

27/01/17 14:09  Marlboro! > Konstantin_D    27/01/17 12:58Дерево
Але в цій справі ВГСУ відповідач не пропустив строків реєстрації:

...Судами было установлено, что налоговая накладная № 841 от 28.11.2011 г. была зарегистрирована в Едином реестре налоговых накладных с соблюдением установленного законодательством срока....

Позивач там заявив вимоги на підставі того, що ПН була оформлена з помилкою. Але при цьому саму суму кредиту по такій ПН в нього не знімали.
Суд дійшов висновку, що з 4 елементів цивільно-правової відповідальності не було реально завданої шкоди.

У Вас же ситуація інакша, адже ваша ПН таки прострочена і контрагент втрачав право на кредит з прямої вказівки закону. Тому з цією позицією ВГСУ може і не підфортити)
Я б сказав, що вимоги законні.

Але не зрозумілі посилання на 120-1 ПКУ. Цей штраф нараховується на постачальника (т.е. Вас, як особу яка прострочила реєстрацію ПН), а не покупця.

27/01/17 12:58  Konstantin_DОтправить письмо > Marlboro!    5/05/16 22:45Дерево
Столкнулся с подобным вопросом.

В договоре оказания услуг есть пункт о том, что исполнитель обязан возместить заказчику убытки в размере суммы НДС, на которую было утрачено право на её включение в налоговый кредит в связи с несвоевременной регистрацией налоговой накладной.

С момента возникновения НО прошло более 180 дней, налоговая накладная не была зарегистрирована.

Теперь заказчик требует возместить ему всю сумму НДС, которую считает убытками.

Я так понимаю, какой-то устоявшейся судебной практики по этому вопросу нет?
Будем отбиваться, основываясь на том, что сумма НДС - не может расцениваться как убытки. (понравилась позиция ВХСУ по делу 5006/24/22/12, которое размещено в этой теме [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] ).

P.S. Заказчик в своем требовании почему-то ссылается на п.2 ст.120-1 НКУ. Но, если я правильно понял, то штраф в размере 50% от суммы НДС будет применяться к исполнителю, а не заказчику?

P.P.S. Штраф (50% от суммы НДС п.2 ст.120-1 НКУ) применяется вместе со штрафом в 40% (п.1 этой же статьи)? И тоже ведь к исполнителю?

19/05/16 16:45  Olesia2015 > Marlboro!    5/05/16 22:45Дерево
Мене теж цікавить це питання - подали скаргу, податкова провела позапланову документальну перевірку продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Перевірили - продавець нарахував зобов язання. ...
Далі що? Покупець все одно не має права включити сумму в податковий кредит, податкова як не була зареєстрована так такою і залишається. Не має норми згідно якої подткова зобвязує продавця зареєструвати податкову накладну.

10/05/16 16:51  Booh > Aleks01    5/05/16 18:22Дерево
купувати по безналу

5/05/16 22:45  Marlboro! > Aleks01    5/05/16 18:22Дерево
Була дуже цікава тема з цього приводу на іншому форумі: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Це з приводу цивільно-правового аспекту.
В рамках Податкового кодексу там крім подачі скарги в податкову нічого придумати...

5/05/16 18:22  Aleks01Отправить письмо > Platon_777    20/01/15 11:25Дерево
Теме уже больше года, а вопросы остались. У знакомого буха машины заправляются по всей Украине и вот на заправках дают чеки, а вот потом как отсылает им копии чеков через неделю и просит зарегистрировать НН в реэстре они отвечают, что им дали указание не регистрировать такие НН и как тут быть.? Что к ним можно применить, это ведь не покупка товара и что там в договоре можно прописать штрафы ? Чьи заправки можете угадать с первого раза - за ними стоит пан Коломойський как бы не называлось предприятие, у них еще мулька пошла менять названия - заправлялись в августе-сентябре то на чеках было одно название, а уже вот в марте 16 р. - другое. Спрашивает водитель у тех же заправщиков, а он их знает 2-3 года на этой трассе = говорят, что фирма просто сменила название, а тонкостей мы не знаем. Извечный вопрос "Что делать покупателю ?, сумы то приличные "

30/03/15 10:04  Marlboro! > кобар    30/03/15 09:47Дерево
Якщо податкова накладна підлягала обов'язковій реєстрації в 2014 році, то тоді також без такої реєстрації вона не давала права на податковий кредит (стаття 201 ПКУ).

Порядок дій залежить від суми. Якщо там кредит, за який варто боротись, то я би радив подавати уточнюючий розрахунок до 2014 року з додатком 8. Податкова вважає, що додавати додаток 8 до уточнюючого розрахунку не можна, однак ВАСУ іншої думки: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

30/03/15 09:47  кобарОтправить письмо > rolan    13/02/15 14:13Дерево
Шановні колеги!
Щоб не створювати нової теми, напишу тут.
Ситуація:
Контрагент у 2014 (більше 180 днів тому) році надав ПН, підприємство сформувало податковий кредит, відобразило у звітності. У березні 2015 році отримуємо усний "привіт" від ДПІ: контрагент не зареєстрував ПН у ЄРПН.
Питання: Чи я правильно розумію, що редакція п. 198.6 ст. 198 ПК України, яка діяла у 2014 році, дозволяла правомірно сформувати податковий кредит без (!) реєстрації контрагентом ПН у ЄРПН? Тобто незважаючи на те, що ПН підлягала обовязковій реєстрації у ЄРПН у 2014 році. Що порадите?

13/02/15 14:13  rolanОтправить письмо > Buh_2015    2/02/15 12:05Дерево
В мене теж дуже схоже питання і роздуми.
Дуже часто покупці прописують в Договорах такі п.п.: "Якщо Постачальник не зареєструє, або зареєструє з порушеннями ПН в результаті чого Покупцю буде відмовлено в податковому кредиті. Постачальник нна вимогу Покупця сплачуе штраф в подвійному розмірі неотриманого податкового кредиту".
Я розумію, що даний п. не відповідає чинному законодавству. Так як неможна звернутися до Господарського суду з вимогами спираючись на ПК. І Адмін. суд не розглядає госпордарські правовідносини. Але адмін.суд регулює податкові.

Взагалі може є якась практика, застосування такого положення. У нас же й суди, не завжди компетентні. Може в когось будуть якісь думки.
Я вбавчаю, що єдиним виходом може бути штраф за невиконання положення договора, скажім: Постачальник зобов"язаний надати зареєстровану ПН (чи шо там, виписка) протягом 10 к.д. Якщо не надає, штраф 20% по сумі такої ПН.

2/02/15 12:05  Buh_2015Отправить письмо > dgs21    20/01/15 13:11Дерево
Ваша точку зору як бути з ПН, згідно ПК дуже чудова, для підприємства покупця і його бухгалтера. А щодо постачальника, це як? Ще до штрафу, у випадку не реєстрації ПН, я можу погодитись, а от у випадку помилки в ПН, зовсім не погоджуюсь, враховуючи скільки в ній різних реквізитів, типу код ТНВЕД та інші, ймовірність помилитися існує, та й враховуючи, те що податківці, можуть і ПН без помилок, вважати недійсною. А ще хочу зазначити, що в своїй господарській діяльності підприємство зазвичай виступає з однієї сторони Покупцем (товарів, послуг), а з іншої сторони Постачальником (товарів, послуг), то чи готовий той хто скористається Вашою порадою і включить такі міри відповідальності до договору свого постачальника, взяти на себе таку відповідальность по відношеню до свого покупця. І це, що ж получається, мало того, що нам Податкові органи, та інші, постійно за щось штрафи на рівному місті виставляють, так давайте, ще й один одного будемо штрафувати і до чого ж ми дійдемо? В такому випадку економіка нашої країни та підприємств дуже підніметься?! Ваша порада дуже гарна. Дайте тепер пораду мені, як постачальнику, як захистити себе, у випадку, коли мій покупець скористається такою порадою? Буду дуже вдячна.

20/01/15 16:15  dgs21Отправить письмо > Platon_777    20/01/15 15:43Дерево
ну єто как тема для размышления,т.е. еще рассматриваем вместо 100 процентов предоплаты, 80 и окончательный платеж в размере 20%, так что рассматривайте как вариант и предлагайте , может общим мозговым штурмом чего то достигнем

20/01/15 15:43  Platon_777 > Platon_777    20/01/15 15:40Дерево
+ у вашій пропозиції також йдеться:"Оплата податку на додану вартість у загальній вартості поставки / надання послуг / виконання робіт здійснюється після реєстрації податкової накладної в ЕГРН."
Здається,що не дуже коректно прописано:"Оплата податку на додану вартість у загальній вартості поставки...",може краще щось на зразок: "оплата вартості у розмірі ПДВ в такій вартості тощо"

20/01/15 15:40  Platon_777 > dgs21    20/01/15 13:11Дерево
дуже дякую за грунтовну відповідь.
Аналогічні ідеї народились і в мене,але разом з ними виникли і сумніви:
-чи відповідає вимогам цивільного законодавства умова про притримання виконання Покупцем зобовязання щодо оплати вартості товару на суму ПДВ у разі нереєстрації Постачальником ПН, з наступним зменшенням вартості товару на суму такого ПДВ у разі нереєстрації ПН?
- чи можна накладати господарську штрафну санкцію за невиконання Постачальником його публічного зобовязання перед ДФС?

20/01/15 13:11  dgs21Отправить письмо > Platon_777    20/01/15 11:25Дерево

У відповідності до пп. ___________ Договору № ________-, укладеного між нашими підприємствами ____________, та заявки № ____від _______________ року №___________, повідомляємо наступне.

1. Щодо підготовки та надання Замовнику рекомендацій формування договорів з постачальниками у зв’язку з введенням в дію з 01.01.2015 року електронного порядку адміністрування податку на додану вартість.

У зв’язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 7 жовтня 2014 року № 1690-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності" (далі – Закон № 1621), з 1 січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 розділу V Кодексу. Пунктом 2001.1 статті 2001 розділу V Кодексу передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування ПДВ. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі – Порядок № 569).
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
– сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та розрахунках коригування до них;
– сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
– сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ;
– суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), однак змінює взаємовідносини між покупцем та постачальником.
Так, підставою для формування податкового кредиту за умови дотримання інших, встановлених Кодексом правил, є лише податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. До податкового кредиту можна також включити суму податку, зазначену в документах, перерахованих в пункті 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, але разом з тим, з 01.01.2015 скасовується можливість сформувати податковий кредит на підставі скарги на постачальника (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).
Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І-й квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі – посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] або в інших АЦСК.
Що стосується подання податкових декларацій з ПДВ у паперовій формі, то останнім звітним періодом, за який податкові декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 року (граничний термін подання 20.01.2015).
Відповідні зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення і подання розроблені, розміщені на офіційному веб-сайті ДФС України та на даний час проходять відповідні погодження із зацікавленими міністерствами і відомствами. Після прийняття Міністерством фінансів України відповідного наказу та його реєстрації в Міністерстві юстиції України у загальновстановленому порядку його буде доведено до відома платників та регіональних структурних підрозділів ДФС.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу (у редакції Закону №1621) з 01.01.2015 податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно в електронній формі та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від того, яка сума ПДВ вказана в податковій накладній, в тому числі і ті, які не видаються покупцям, а також ті, що складені платниками податку – отримувачами послуг, що постачаються нерезидентами, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України (пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
Після реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН постачальник та покупець отримуватимуть в автоматичному режимі від ДФС повідомлення про таку реєстрацію.
Запровадження електронної форми податкової накладної вирішує всі питання, які пов’язані із дотриманням формальних умов щодо її заповнення (вирівнювання полів, формат дати, адреси, розміщення знаків дробу, ком та інших розділових знаків тощо). Крім того, під час реєстрації податкової накладної платник матиме можливість перевірити правильність написання назви покупця та його реєстраційних даних.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, та пункту 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1129), податкові накладні/розрахунки коригування, складені в електронній формі, скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку.
Таким чином, для забезпечення безперешкодної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також забезпечення достовірності податкових накладних/розрахунків коригування, які надсилаються отримувачу товарів/послуг, платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати для накладання електронного цифрового підпису посадовими або уповноваженими особами на складені податкові накладні.
Так, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу та пунктом 9 Порядку №569 (далі – реєстраційна сума), а саме:
Σ Накл = Σ НаклОтр + Σ Митн + Σ ПопРах – Σ НаклВид – Σ Відшкод – Σ Перевищ, де:
Σ НаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних, що містяться в отриманих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстраційна сума обчислюватиметься автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбуватиметься зміна значення будь-якого з показників формули.

В межах системи електронного адміністрування ПДВ передбачено, що складання та реєстрація в ЄРПН податкових накладних здійснюється постачальником товарів/послуг. При цьому запроваджується окремий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування постачальник може тільки після реєстрації цього розрахунку в ЄРПН його отримувачем. Зменшити суму свого податкового кредиту за таким розрахунком коригування отримувач (покупець) товарів (послуг) зобов’язаний незалежно від факту реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.
Розрахунки коригування, що складаються постачальником товарів/послуг до податкових накладних, які не видаються отримувачу таких товарів/послуг, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником.
У випадку недостатності коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок платник повинен у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, перерахувати з власного поточного рахунку на свій електронний рахунок кошти в недостатніх сумах.
Якщо платник у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов'язань/перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) по такому реєстру залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету/спеціального рахунку коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку № 569).
Пунктом 25 Порядку № 569 встановлено, що розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.
Тобто з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов’язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.01.2015, а суми податкових зобов’язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунка платника, а з його поточного рахунка.

На підставі викладеного для забезпечення в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ підтримки власної господарської діяльності, враховуючи суттєвий вплив постачальників на виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ, рекомендуємо при формуванні договорів з постачальниками (покупцями) оговорювати наступне:
1) У розділи договорів з постачальником включати пункти такого змісту:
- Підрядник / виконавець / постачальник зобов'язаний надати Генпідряднику / замовнику / покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, що містяться в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів / послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, що містяться в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів / послуг; е) опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна товару / послуг без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

- Оплата податку на додану вартість у загальній вартості поставки / надання послуг / виконання робіт здійснюється після реєстрації податкової накладної в ЕГРН. Якщо податкова накладна заповнена з порушенням вимог ст.201.1 ПКУ Покупець / Генпідрядник / Замовник проводить оплату вартості поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт без урахування податку на додану вартість.
Податок на додану вартість підлягає оплаті тільки після реєстрації податкової накладної оформленої відповідно до ст. 201.1 ПКУ у строки передбачені законодавством.
Оплата податку на додану вартість здійснюється у строки передбачені для оплати згідно з умовами договору (специфікації) з дня реєстрації в ЕГРН.
У разі порушення Постачальником / Підрядником / Виконавцем терміну реєстрації податкової накладної в ЕГРН (15 робочих днів з дня поставки / виконання робіт / надання послуг) Покупець / замовник вправі, без звернення до господарського суду, остаточно зменшити оплату поставки / виконання робіт / надання послуг на суму податку на додану вартість, в рахунок відшкодування збитків, понесених в результаті втрати права на податковий кредит.
Постачальник / Підрядник / Виконавець не має права вимагати сплати суми податку на додану вартість за поставку / виконання робіт / надання послуг з податкової накладної, що не були своєчасно зареєстровані в ЕГРН, або зареєстровані з порушенням п.201.1 ПКУ.

- У разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат, податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій з вини Продавця / Підрядника / Виконавця, або наявності у схемі руху податку на додану вартість безтоварних операцій, підприємств-контрагентів, які потрапляють під підприємства з ознаками фіктивності або класифікацію «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма», а також неправильно складені / зареєстровані податкові накладні, або податкова накладна зареєстрована з порушенням вимог ст.201 ПКУ Продавець / Підрядник / Виконавець зобов'язаний на вимогу Покупця / Замовника відшкодувати суми , на які були зменшені витрати та податковий кредит з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції, на поточний рахунок Покупця / Замовника у місячний термін з дати направлення вимоги, на підставі виставленого рахунку та підтверджуючих документів, про понесені Покупцем / Замовником витратах.

- Постачальник / Підрядник / Виконавець зобов'язується надати Покупцеві податкову накладну, виписану та зареєстровану згідно ст.201 ПКУ та інших статей ПКУ регламентують питання виписки та надання податкової накладної. У разі виникнення спірних питань з контролюючим органом, щодо документів бухгалтерського та податкового обліку, виписаних Постачальником / Підрядником / Виконавцем або господарських операцій, що виникли за цим договором, Постачальник / Підрядник / Виконавець зобов'язується всебічно сприяти вирішенню спірних питань, надавати інформацію, довідки, пояснення, копії документів, оригінали документів в для ознайомлення, своєчасно і в повному обсязі надавати відповіді на запити фіскальних органів, у разі необхідності направляти уповноважених представників Постачальника / Підрядника / Виконавця в якості свідків для дачі показань щодо підтвердження господарських взаємовідносин.

- Передача покупцю податкової накладної в електронній формі здійснюється Продавцем / Підрядником / Виконавцем до її реєстрації в ЄРПН способом, передбаченим за домовленістю з покупцем, зокрема: за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронного носія, на якому записано цей документ.

2) Якщо договором передбачено авансовий платіж, в договорі рекомендуємо додатково включати пункт такого змісту:

-В Разі відсутності реєстрації податкової накладної в ЕРПН у встановлені законодавством терміни або заповнення податкової накладної з порушенням ст. 201 ПКУ Постачальник / Підрядник / Виконавець оплачує штраф, у розмірі 25% від суми авансового платежу.

3) У розділи договорів з покупцями включати пункт такого змісту:

- У разі несвоєчасної, згідно чинного законодавства, реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних у випадку зменшення суми компенсації Товарів (робіт, послуг) в ЄРПН, Замовник (Покупець тощо) сплачує штраф у розмірі суми зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Штраф сплачується протягом 5 (п’яти) календарних днів після кінцевої дати подання декларації з податку на додану вартість за місяць, в якому мала би бути відображена Продавцем (Виконавцем, Постачальником, Підрядником тощо) втрачена сума податку на додану вартість при зміні суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг). У випадку своєчасного надання Виконавцем (Постачальником, Підрядником тощо) розрахунку коригування в електронному вигляді, штраф сплачується на підставі виставленого рахунку.





20/01/15 11:30  Platon_777 > Platon_777    20/01/15 11:25Дерево
Згідно п. 201.10 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
При цьому, положення ПКУ згідно якого скарга подана покупцем на такі дії постачальника надавала можливість все ж отримати под.кредит - наразі скасована в ПКУ.
Тобто,тепер виходить,що покупець залежить від добросовісності постачальника в питання реєстрації ним ПН та правильності її складання і у разі якщо постачальник в цій частині не виконує вимог законодавства-то покупець не отримає права на подюкредит,а якщо він його все ж облікує-то нестиме штрафні санкції за такі дії.
Хтось має позитивний сценарій вирішення цієї проблеми в практичному аспекці?

20/01/15 11:25  Platon_777   Дерево
Незареєстрована податкова накладна з вини постачальника 2015,як отримати под.кредит?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100