Глупые Вы :о)))

Не совсем. Нет такой формы расчетов как денежная или неденежная. Есть наличная и безналичная. В безналичную входит и вексельная.

Слав, тогда выходит, что это бартер :-))

Вспомните что такое бартер - это неденежная форма расчетов
Расчет векселем - это денежная форма расчетов
(Спор ведь об этом:о))))

Почему Это форма безналичных денежных расчетов ?
Согласно Закона о платежных системах денежные средства существуют в наличной и безналичной формах. Так вот вексель это действительно часть безналичных (своя форма) расчетов (платежный инструмент), но это не ДЕНЕЖНАЯ форма...

..не есть денежным погашением. Сорри, руки дрожат :-))

Так.
Вопрос в том, что есть денежное погашение :о)))

У тебя же не задержка в оплате, а неоплата векселя.... Сама по себе эмиссия векселя - факт погашения задолженности по товару. А именно к этой задолженности и "привязан" п. 12.1.1

не понял...на каком основании фирма "А" признает ВР и не признает ВД?
Фирма А признала ВД при продаже товара, получила вексель. Все, больше я не вижу никаких оснований для изменений в налоговом учете.
А по поводу "что делать с векселем, если эмитент ликвидируется" - ст. 43 Унифицированного закона.

Слава, разве задолженность по векселю можно трактовать как задолженность по "одному из видов компенсации стоимости товаров (работ, услуг)"? Имхо, полученный в расчет за поставленные товары вексель не будет товаром для держателя.

Именно поэтому в описанной ситуации нельзя применять нормы 12.1.1 и 12.1.2 - эти правила регулируют лишь задолженность, возникшую вследствие выполнения операций купли-продажи (где сторонами выступают покупатель и продавец)

Меня конкретно интересует вот, что:
12.1.1. Платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:
...в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

12.1.2. Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:
в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Скажу крамольную мысль - выдача векселя тоже является прекращением обязательства его заменой новым обязательством.

правильно. Но замена - это уже бартер.

ИМХО нет. обязательство по оплпте товара прекратилось эмиссией векселя.

Жаль, но ничего страшого в этом нет.
Можно еще вопрос?
Фирма "А" продала товар Фирме "Б". Фирма "Б" в оплату товара эмитировала вексель (срок платежа - 30 дней). Вексель предъявлется к платежу, Фирма "Б" отказывается оплачивать вексель, по той причине, что она находится в стадии ликвидации (нет бабок).
Фирма "А" ставит на векселе исполнительную надпись, но в суд о взыскании задолженности не обращается.
Как ты думаешь, может ли Фирма "А" признать ВР (п.12.1.1) и не признавать после ликвидации контрагента ВД (п.12.1.2)?

Юра, привет! Ты тоже считаешь, что признание векселя платежным инструментом позволит для целей н/у избежать бартера?

Виктор, я от этой конвы не отходил. Просто вв этой теме мне было интерестно разобрать "бартерность" в несколько ином аспкте, который по моему мнению в соединении с (30/08/04 18:29 vvo > malysh 30/08/04 18:21) может дать какой то результат.
Вы же предостерегаете меня лезть в попытку совместить казалось не совместимое (налоговое и гражданское законодательство).
Но "конва", на сколько я понимаю, тоже часть гражданского законодательства.
Чем же "платежный инструмент" имеет преимущество перед "товаром"?

"получается неденежная форма расчетов т.е. мена" - что есть такое неденежная форма расчетов?
Расчеты бывают наличные и безналичные.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001р. N 2346-III із змінами і доповненнями (далі – Закон №2346) при проведенні переказу ініціатори можуть застосовувати акредитивну, вексельну, інкасову форми розрахунків, а також форму розрахунків за гарантійним зобов'язанням, за чеками з використанням документів на переказ, передбачених цим Законом. Порядок застосування форм розрахунків визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Згідно п.1.13 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, (далі – Інструкція) під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді. Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
Таким чином, Інструкція підтверджує те що вексель є платіжним інструментом (засобом платежу).
Відповідно до п.1.31 ст.1 Закону №2346 платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціальні платіжні засоби.
Згідно з п.1.14 ст.1 Закону №2346 спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) - платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ грошей з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором.
Згідно умовдоговору купівлі-продажу нафтопродуктів „Ук” мав цивільно-правове зобов’язання оплатити вартість товарів, що ним придбавається.
Відповідно до ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001р. N 2374-III із змінами і доповненнями умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Припинення грошового цивільно-правового зобов’язання щодо оплати постачальнику вартості нафтопродуктів шляхом індосаменту векселя підтверджує той факт, що „Ук” його належним чином виконало, тобто оплатило вартість нафтопродуктів.

"форма расчетов" на пример, или "хозяйственная операция"

:0)

Понятно, что гражданское законодательство не регулирует налоговые правоотношения.
Но, как быть с толкованием тех налоговых терминов, которые содержат другие термины, не указанные в налоговм законодательстве?

тогда в рассматриваемой ситуации вексель это товар со всеми вытекающими...

ИМХО, векселю, как и другим ЦБ, присущ некий правовой(?) дуализм. Ведь, с одной стороны, это СПОСОБ! оформления обязательства (как правоотношения), а с другой стороны, это ВЕЩЬ! (ну и со всеми вытекающими отсюда последствиями :0)...т.е. ЦБ следует рассматривать как комплексный объект права собственности, который объединяет в себе качества вещей и определённый объем имущественных прав, которые этой ЦБ удостоверяются.

Если зрить в корень, то можно предположить, что индосамент векселя, по договору поставки товара - вообще это не расчет. А просто обеспечение обязательства по уплате, так как индосант до определенного времени тоже имеет обязательства как и векселедатель. Хотя с другой стороны - вексель - это ЦБ (нравится это кому то или нет) и поэтому можно предположить что это оплата товара ценными бумагами (как раз отличная от денежной формы, что говорит налоговый закон). Короче много еще в налогом законодательстве белых пятен.

"основними критеріями класифікації" -- какой класификации? "налоговой" или "гражданско-правовой"?