RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Банки: Кредиты / Депозиты

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Фактична дата припинення дії кредитного договору


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
6/06/17 20:31  dron48Отправить письмо > 22222    15/08/15 17:11Дерево
Ну и в догонку к сказанному ранее:
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604–609 ЦК, відповідно до яких зобов’язання припиняється:
1) виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК). Належним є виконання зобов’язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання;
2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК);
3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги (ст. 601 ЦК);
4) за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК);
5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК);
6) поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК);
7) неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК);
8) смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК);
9) смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з особою кредитора (ч. 2 ст. 608 ЦК);
10) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (ст. 609 ЦК).
Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов’язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК. [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Решения ВССу о прекращении действия кредитного договора после решения суда конечно заманчивые но к сожалению не законные.

19/08/15 19:37  ЛиквидаторОтправить письмо > 22222    15/08/15 17:11Дерево
"В данной ситуации, как уже неоднократно указывалось, Банк, который воспользовался ч.2 ст. 1050 гк украины, досрочно взыскал весь долг (в т.ч. и начисленные проценты)."

Суд мог взыскать досрочно остаток задолженности по телу кредита, а проценты, начисленные за срок не позже даты принятия решения суда.
Если решение не выполнено, то обязанность должника платить проценты за фактическое время пользования деньгами банка после даты решения суда не прекращается.

15/08/15 21:24  СергейДОтправить письмо > 22222    15/08/15 17:47Дерево
1. Судебная практика на которую Вы ссылаетесь в части момента прекращения договора противоречива (к примеру ухвала ВССУ від 15.07.2015 по справі № 6-15565св15 связывает момент прекращения договора ИМЕННО с выполнением решения суда, а не принятием его), более того п. 17 ПП ВССУ від 30 березня 2012 року № 5 недвусмысленно говорит: "Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору", аналогичный вывод можно сделать из ст. 599 ЦК.
2. Если и считать договор прекращенным, то не с момента подачи иска или принятия решения, а с момента выполнения решения суда (а если быть точным то с момента выполнения обязательства ст. 599 ЦК, т.к. на момент выполнения решения суда обязательства по процентам могут вырасти в сравнении с ценой иска).
3. Те проценты, что насчитаны и уплачены после принятия решения суда по-сути - упущенная выгода от ненадлежащего выполнения договора кредита должником.
4. Ни один вывод ВССУ (а они есть) о прекращении срока договора с момента принятия решения суда не подкреплен какой-либо нормой.

15/08/15 17:47  22222 > СергейД    14/08/15 20:16Дерево
На Ваш вопрос: "зачем должник платил проценты", то для Вас могу привести пример, что был автокредит, и учитывая его несвоевременное выполнение, банк подал иск, о досрочном взыскании долга. Суд вынес решение в пользу банка. Данное решение было выполнено должником полностью, после чего, будучи убежденным что полностью выполнил условия договора (учитывая, что решением суда был взыскан весь долг по договору) он отправил банку письменное требование о предоставлении соотвествующей расписке ( ч.1 ст.545 гк украины), справке для ГАИ и т.п. Однако банк отказался предоставить эти док-ты, поскольку должику было дополнительно начисленно проценты (за период после вынесения решения и до даты окончания срока действия договора). Должник, который не знал о вышеуказанной позиции Вссу, заплатил банку данные деньги, поскольку ему надо было срочно продать авто.
В последующем должник узнал о позиции Вссу по данному вопросу, в связи с чем написал письмо банку, в котором ссылаясь, кроме прочего, на норму ст.1212 гк украины, просил вернуть данную сумму. Банк отказался, причем в ответе не привел какие-либо нормы. На сегодня есть только один вопрос, с какой именно даты договор кредита был прекращен срок действия договора (тоесть с дня подачи иска или с момента вынесения решения ?

15/08/15 17:19  22222 > 22222    15/08/15 17:11Дерево
... поскольку по мнению судов (в т.ч. и Вссу) банки уже не могут ДОНАЧИСЛЯТЬ проценты, ссылаться на договор, поскольку срок действия последнего закончился.
Единственное что может дополнительно взыскать банк, так это нейстойку (за несвоевременную оплату тела и процентов, которые заемщик просрочил еще до вынесения решения суда и до фактической даты ее оплаты, но с учетом исковой давности), а также применить нормы ч.2 ст. 625 гк украны

15/08/15 17:11  22222 > Rossi    14/08/15 19:19Дерево
Это Вы в очередной раз не поняли суть вопроса.
В данной ситуации, как уже неоднократно указывалось, Банк, который воспользовался ч.2 ст. 1050 гк украины, досрочно взыскал весь долг (в т.ч. и начисленные проценты). Тем самым Банк, в одностороннем порядке изменил условия договора в части его сроков. Как следствие, после вынесения решения суда (а не с момента уплаты долга, как некоторые думают) срок действия договора прекратился и у Банка нет правовых оснований начислять проценты так как договор прекращен, а также Банк их уже взыскал по решению суда.






В моей личной практике Банкам отказывают в исках, в которых они, после вынесения решения суда ( о взыскании досрочно всего долга) просят взыскать проценты (начисленные согласно графика

14/08/15 20:16  СергейДОтправить письмо > Rossi    14/08/15 19:19Дерево
Согласен.
В таком случае, срок договора не прекращен как минимум до выполнения решения суда, взыскать по 1212 не можно.

14/08/15 19:19  Rossi > СергейД    14/08/15 18:21Дерево
Автор не говорил, что кредит был возвращен. Имелась в виду (судя по всему) ситуация, когда проценты платились до фактического возврата кредита, но после вынесения решения о его взыскании.

14/08/15 18:23  СергейДОтправить письмо > faust6996    14/08/15 16:15Дерево
по сроку - с момента оплаты долга

14/08/15 18:21  СергейДОтправить письмо > faust6996    14/08/15 16:15Дерево
Вважаю, має право по 1212, зачем он их (проценты) платил?
Суть не в том закончился срок договора или нет, я бы доказывал, что отсутствовали основания начисления процентов, т.к. долг оплачен.
Ведь проценты - это плата за пользование деньгами, а пользования ведь не было после оплаты долга.

14/08/15 17:42  Rossi > 22222    14/08/15 17:36Дерево
Я позицию, которую высказывали судьи в тех решениях, понял. Если вы ее не поняли и не можете ответить, как она соотносится с ситуаций наступления срока возврата всего кредита по графику - так и скажите.

14/08/15 17:36  22222 > Rossi    14/08/15 17:30Дерево
Для того, что бы понять ситуацию, проанализируйте последнюю позицию ВССУ по этому вопросу (ухвали я указал), а то мы говорим о разном

14/08/15 17:30  Rossi > 22222    14/08/15 17:26Дерево
Так и не понял, каков ответ на мой вопрос? Банк может или нет требовать уплаты процентов после того, как было вынесено решение суда о взыскании суммы долга по кредиту, но не в связи с требованием о досрочном возврате (а просто в связи с наступлением последнего срока по графику)?

14/08/15 17:26  Rossi > 22222    14/08/15 17:18Дерево
С момента выдачи кредита и до его фактического возврата проценты начисляются на оставшуюся (невозвращенную) сумму кредита.
После того как весь кредит фактически возвращен (в т.ч. когда это произошло после решения суда о досрочном взыскании кредита), начислять проценты уже не на что.

14/08/15 17:26  22222 > Rossi    14/08/15 17:13Дерево
Согласно позиции ВССУ большая, поскольку воспользовавшись досрочным взысканием долга Банк, таким образом, изменил срок действия кредитного договора (он заранее, то есть на дату подачи иска изменил срок возврата кредитных денежных средств и начисленных процентов)
Кстати на практике Банки просят взыскать проценты не до даты выполнение решение суда, а до даты окончания срока действия договора (и это при том, что договор мог действовать до 2020 г.)

14/08/15 17:18  22222 > Rossi    14/08/15 16:45Дерево
Вы писали: "Действие договора не прекратилось, изменился лишь срок исполнения обязательства (график рассрочки отменен, всю сумму нужно возвращать уже сейчас). То есть ситуация такая же, как если бы просто наступила дата уплаты последнего платежа согласно графику, а кредит не возвращен".

У меня возник вопрос, если график рассрочки (как Вы написали) отменен, то на что Вы (а точнее Банк) будете начислять проценты, на весь общий долг ? или ???

Также не понятно как будет обосновывать свою позицию Банк если суд вынес решение по первичному иску (о досрочном взыскание всего долга по кредитному договору), а заемщик его сразу выполнил (то есть оплатил всю сумму долга). Однако, не взирая на это банк подает новый иск о взыскании процентов, в рамках якобы еще действующего договора (поскольку срок действия договора к примеру был до 2020 года)

14/08/15 17:13  Rossi > 22222    14/08/15 17:09Дерево
А какая разница - досрочно был взыскан долг или нет? Например, срок возврата всей суммы кредита (согласно графику) наступил, и после этого банк подает иск о взыскании долга по договору - после удовлетворения иска банк сможет требовать уплаты процентов, начисленных после вынесения решения, но до фактического возврата кредита?

14/08/15 17:09  22222 > Rossi    14/08/15 16:45Дерево
Из приведенных Вами решений ВСУ не усматривается, что они были вынесены по аналогичным делам (применение ч. 2 ст. 1050 ГК Украины - досрочное взыскание банком долга по кредитному договору, а потом подача банком нового иска на дополнительно начисленные проценты).

Более того, хочу обратить Ваше внимание на тот факт, что таких решений ВССУ на сегодня довольно таки не мало, к примеру ухвали ВССУ від 15.07.2015 по справі № 6-15565св15,від 13.05.2015 по справі № 6-4841св15, від 11.03.2015 по справі № 6-46913св14, від 11.03.2015 по справі № 6-389св15, від 14.01.2015 по справі № 6-41128св14, від 24.12.2014 по справі № 6-38456св14, від 01.10.2014 по справі № 6-28531св14, від 17.12.2014 по справі № 6-36751св14 та від 19.11.2014 по справі № 6-29722св14

Как следствие, на мой взгляд нельзя сказать, что все эти решение являются ошибочными, тем более обосновывая свою позицию решениями ВСУ, которые не касаются данного вопроса

14/08/15 16:45  Rossi > faust6996    14/08/15 16:38Дерево
Это ошибочные решения. они не основываются на положениях законодательства.
Вот правильная позиция Верховного Суда:
Однак, саме по собі ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором не припиняє виконання боржником свого договірного обовязку щодо сплати процентів за користування кредитом до моменту фактичного повернення кредитору. Саме такого висновку дійшла Судова палата в господарських справах Верховного Суду України в постановах від 22 жовтня 2002 року та 14 жовтня 2003 року, на які як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону посилається у своїй скарзі у звязку з винятковими обставинами АТ «Укрінбанк».
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

14/08/15 16:42  22222 > faust6996    14/08/15 16:15Дерево
В обґрунтування позиції відносно 1 питання (з дня подання первісного позову) можливо посилатися на те, що факт подання позову можливо розцінювати як пред’явлення вимоги до Позичальника про сплату боргу (даний висновок наведено в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 по справі №6-53цс14, у якій зазначено, що «пред’явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя», а також у абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму ВССУ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що: «Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову»).
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України: «Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства».

З наведеного вбачається, що позовна заява є вимогою, а отже, якщо з дати її пред’явлення до суду минуло 7 днів, а Позичальник не виконав добровільно свої зобов’язання (тобто не сплатив Банку суму боргу, що зазначена у позові), то як наслідок, строк дії договору (з 8 дня після дати пред’явлення первісного позову) припиняється. Подальше винесення рішення суду лише констатує відповідний факт, та жодним чином не впливає на дату припинення строку дії кредитного договору.

До речі, в підтвердження цієї позиції свідчить те, що наприклад Банк подав позов про стягнення з Позичальника суми боргу за період з 20.01.2008 по 20.01.2014 та суд, за наслідками розгляду даної справи, 15.08.2014 виніс рішення про задоволення позову в повному обсязі. Проте, якщо припустити, що Позичальник (боржник) не виконав своєчасно це рішення, то Банк, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України, має право нарахувати та стягнути з Позичальника 3% річних та інфляційні (якщо кредит в гривні), за весь час прострочення виконання свої зобов’язань. При цьому банк не буде здійснювати свій розрахунок від дати винесення рішення (тобто від 15.08.2014), а буде виходити з розрахунку суми позову (тобто дат, які там наведені, та які були порушені Позичальником починаючи з 20.01.2014 (по цю дату здійснювався розрахунок при поданні первісного позову) та по день подання нового позову, наприклад 30.12.2014).

Може у когось є інша думка

14/08/15 16:38  faust6996Отправить письмо > Rossi    14/08/15 16:28Дерево
Ви стверджуєте, що строк договору не скінчився, а змінились лише строки виконання зобов'язань, то у даному випадку Ваша позиція не співпадає з однією з багатьох позицій ВССУ з цього приводу(яка наведена в моєму питанні), а саме: «Таким чином, оскільки вже ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування (!) відсотків за користування кредитом (!), неустойки (!) поза строком дії кредитного договору законом не передбачено (!)»
Відповідних ухвал безліч в реєстрі судових рішень починаючи з кінця 2014 по липень 2015 року, з яких вбачається, що дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором припиняє його дію та, як наслідок, банк втрачає право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами....

14/08/15 16:28  Rossi > faust6996    14/08/15 16:15Дерево
Действие договора не прекратилось, изменился лишь срок исполнения обязательства (график рассрочки отменен, всю сумму нужно возвращать уже сейчас). То есть ситуация такая же, как если бы просто наступила дата уплаты последнего платежа согласно графику, а кредит не возвращен.

14/08/15 16:15  faust6996Отправить письмо   Дерево
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України: «Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу».

З огляду на невиконання Позичальниками своїх зобов’язань за кредитними договорами, Банки зверталися до судових інстанцій з позовами про дострокове стягнення існуючої заборгованості за тілом кредиту, нарахованих процентів, пені та штрафів.
Як правило, судові інстанції виносили рішення на користь Банків та, як наслідок, не зважаючи на те, що строк дії договору ще не закінчився, суди, з огляду на вимоги ч. 2 ст.1050 ЦК України достроково стягували з Позичальників заборгованість за кредитними договорами.
Не зважаючи на відповідні обставини, Банки, враховуючи що загальний строк дії кредитного договору, на їх думку, не припинився, а також з огляду на те, що борг, не зважаючи на рішення суду про дострокове його стягнення, не погашено, подають до суду нові позови, у яких просять стягнути з Позичальників, відсотки за користування кредитом, неустойку, тощо (далі – Нові позови).

Водночас, судові інстанції, у т.ч. і ВССУ (наприклад ухвали від 13.05.2015 по справі № 6-4841св15, від 15.07.2015 по справі № 6-15565св15) відмовляють Банкам у задоволенні Нових позовів, обґрунтовуючи свою позицію наступним, а саме: «Таким чином, оскільки вже ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування (!) відсотків за користування кредитом (!), неустойки (!) поза строком дії кредитного договору законом не передбачено (!)».
З наведеного чітко вбачається, що після того, як Банк скористався своїм правом на дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором то, як наслідок, це приводить до того, що відповідний договір, навіть, якщо він був укладений до 2020 року, припиняє свою дію.

З огляду на це, у мене є наступне питання – Чи має право Позичальник, який не зважаючи на винесене рішення про дострокове стягнення заборгованості, сплатив Банку додатково нараховані відсотки (тобто вже поза межами дії договору), вимагати в судовому порядку, посилаючись, окрім іншого, на вимоги ч. 1 ст. 1212 ЦК України, стягнення з Банку безпідставно отриманих коштів (обґрунтовуючи це тим, що строк дії кредитного договору закінчився, а отже у Банку не було правових підстав для зарахування та подальшого утримання цих коштів у себе) ?
Також мені незрозуміло, з якого саме часу кредитний договір вважається припиненим (тобто закінчується строк його дії, як зазначає ВССУ):
1) саме з дня подання Банком первісного позову про дострокове стягнення боргу ?
2) саме з дня винесення рішення, за наслідками розгляду первісного позову ?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100