RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Взыскание процентов и инфляционных потерь


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
14/11/17 11:36  вилы > Ghorg    14/11/17 11:15Дерево
подавайте иск. если основной долг еще не погашен, суд взыщет за 3 последних года до подачи иска. если уже погашен, тогда из этих трех лет еще вычитайте время прошедшее после фактического погашения основного долга

14/11/17 11:19  Marlboro! > Ghorg    14/11/17 11:15Дерево

14/11/17 11:15  Ghorg > Marlboro!    26/10/17 16:53Дерево
Marlboro!, з позиціями, які вами зазначено: "Стосовно позовної давності, то вона по додатковому боргу не спливає тільки якщо кредитор заявив позов по основному боргу.".
Питання в тому, що борг утворився 10.05.2014, позов про стягнення боргу було подано у травні 17 в межах строку позовної давності. На разі позов задоволено. Але предметом стягнення була лише сума основного боргу. Пеня, річні та інфляційні не вимагалися. На разі є бажання висунути додаткові вимоги. За пенею зрозуміло строк минув. А за річні та інфляційні питання. Враховуючи, що строк позовної давності за основною вимогою був до 10.05.2017, чи не буде це підставою для застосування спливу строку давності за вимогою про річні та інфляційні? Бо ж позов про стягнення річних та інфляційних буде тіко зараз поданий, вже після 10.05.2017.

13/11/17 16:09  БотаникОтправить письмо > Ghorg    26/10/17 16:10Дерево
Подавайте за весь час прострочення. В разі клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд стягне за 3 роки до подачі позову

26/10/17 16:53  Marlboro! > Ghorg    26/10/17 16:10Дерево
З якими конкретно позиціями?

26/10/17 16:10  Ghorg > Marlboro!    10/10/16 10:59Дерево
Шановний чи не має у вас посилання на номер судової справи з такими позиціями? Було винесено рішення суду про стягнення основного боргу за поставкою від 10.05.2014. В суд подавали тіко за основною сумою боргу. Зараз є бажання стягнути додатково інфляційні та річні. Відліковувати від дати - 3 роки назад?

10/10/16 11:19  Tyr > Marlboro!    10/10/16 10:59Дерево
Дякую.

10/10/16 11:12  Tyr > Relka    7/10/16 17:44Дерево
Здравствуйте. Хотелось бы услышать Ваше мнение по поводу позиции Marlboro! относительно исковой давности. У меня возникли сомнения в ее правильности. Это видно из моей с ним переписки.

10/10/16 10:59  Marlboro! > Tyr    10/10/16 10:56Дерево
Я Вам більше скажу - кредитор має повне право звернутись з позовом, наприклад, про стягнення частини основного боргу.
Продали на 100грн товару, а в кредитора не вистачило грошей на судовий збір, і він подав лише на 30грн боргу позов. Це його процесуальне право визначитись з предметом і ніяких обмежень тут немає. Так само обмеженням не є і вказівка статті 625 ЦК (навіть не роблячи оглядку і на Ваше оригінальне її тлумачення).

Стосовно практики - прошу Вас пошукати судову практику, де суд відмовляв у задоволенні позову через те, що кредитор просив стягнути суми по 625 за частину періоду, а не "весь час прострочення".

10/10/16 10:56  Tyr > Marlboro!    10/10/16 10:39Дерево
Ст. 625 ЦКУ, на мій погляд чітко встановлює, що боржник зобовязаний на вимогу кредитора заплатити інфляційні за весь час прострочення, а не за частину. Чи нема у вас судової практики на підтвердження Вашої позиції, щодо виплати саме частини інфляційних втрат, а не пені?
Це звичайно не обмежує особу в праві звернутися за частиною, але законом на боржника не покладається обовязок її виплатити.
На мій погляд, це нормальна ситуація, адже кредитор, який зацікавлений отримати виплати,повинен слідкувати за позовною давністю.

10/10/16 10:39  Marlboro! > Tyr    10/10/16 10:33Дерево
"весь час прострочення" - це стосується періоду, за який нараховується сума грошей, а не того, що може вимагати особа. Тобто, ця фраза нам тільки відповідає на питання про відрізок часу з "від" до "по" в рамках якого відбувається нарахування.
Це не обмежує особу в праві на звернення до суду з вимогою виплатити частину боргу. Позивач самостійно визначає предмет позову (суму грошей яку хоче отримати), і він не обмежений в праві заявити вимогу лише по частині належних йому грошей (незалежно від спливу позовної давності).

10/10/16 10:33  Tyr > Marlboro!    10/10/16 10:02Дерево
Я так і написав, що виплати по 625 починаємо рахувати на наступний деньпісля прострочення зобовязання.
Не зрозумів, чому Ви повязуєте строк позовної давності по основному боргу і по боргу за ст. 625.
Я розумію так:
08.06.13 виник основний борг. В межах стоку позовної давності, наприклад через 2 роки, кредитор звернувся до суду з вимогою виплати основного боргу, а про додаткові виплати за ст. 625 не згадав. Отримав позитивне рішення суду. Ще через два роки звертається за додатковими виплатами.На мій погляд суд за заявою боржника може застосувати позовну давність і повністю відмовити в позові. Ще раз спробую пояснити свою позицію.
В ст. 625 написано, що боржник зобовязаний сплатит інфляційні втрати за весь час прострочення. Підкреслюю не за частину часу прострочення, а за весь час. Ви ж говорите, що боржник повинен заплатити тільки частину. По сплаті ж боргу за весь час прострочення минув строк позовної давності

10/10/16 10:03  Marlboro! > Marlboro!    10/10/16 10:02Дерево
Якщо кредитор не заявив позов по основному боргу і давність сплила, то звісно, що він не може вимагати більше нічого - в т.ч. будь-які із сум по ст.625

10/10/16 10:02  Marlboro! > Tyr    10/10/16 09:53Дерево
По п.1 і 2 - обов'язок виплатити всі перелічені в статті 625 ЦК суми (ІІ та 3%) виникає з моменту прострочення зобов'язання. Якщо зобов'язання виникає 10 вересня, а останній день оплати 15 вересня, то по 625 ми все починаємо рахувати з 16 вересня.

Стосовно позовної давності, то вона по додатковому боргу не спливає тільки якщо кредитор заявив позов по основному боргу. Якщо кредитор позов заявив (а у Вас він заявив), то по додатковому боргу позовна давність в повному обсязі не спливає через три роки - вона спливає лише до тих сум додаткового боргу, які не охоплюються цими трьома роками. Тобто, заявити можна позов лише по додатковому боргу в рамках 3 років.

10/10/16 09:53  Tyr > Marlboro!    7/10/16 21:40Дерево
Ось які думки в мене виникли.
З ч. 2 ст. 625 ЦКУ можна зробити такі висновки:
1. Боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції (ІІ )за весь час прострочення. Тобто інфляційні втрати розраховуються за період прострочення (від моменту виникнення зобов’язання до моменту пред’явлення вимоги про сплату інф. втрат).
2. Обов'язок у боржника по сплаті суму боргу з урахуванням індексу інфляції (ІІ )за весь час прострочення виникає з моменту пред'явлення вимоги кредитора. Тобто маємо зобов'язання по сплаті інфляційних втрат строк (термін) виконання якого визначений моментом пред'явлення вимоги кредитором.
3. Кредитор має право заявити цю вимогу будь-коли. Однак, для таких зобов'язаннь перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (ч.5 ст. 261 ЦКУ). В нашому випадку фактично наступний день після розірвання договору, тобто 08.06.13. І саме з цього моменту починає текти строк позовної давності по вимозі – стягнення суми боргу з урахуванням ІІ за весь час прострочення.
Ви розмірковуєте так, якщо я правильно зрозумів: кожного дня виникає зобов’язання яке «збільшується в об’ємі» порівняно із вчорашнім на величину ІІ і 3% річних за один день. Тобто, це нове зобов’язання для якого строк позовної давності починається цього ж дня і продовжується три роки. Якщо так міркувати, то виходить, що строк позовної давності у випадку передбаченому ст. 625 ЦКУ взагалі втрачає сенс. Адже вона (позовна давність) ніколи не може закінчитися.
Детальніше спробую пояснити на прикладі виходячи з нашої ситуації:
Отже, 07.06.13 розірвано договір, в цей же день виникло у нас зобов’язання по поверненню основного боргу. В цей же день виникає і право кредитора заявити вимогу про стягнення цього боргу з урахування ІІ за весь час прострочення. З цього дня починає текти строк поз. давності і по основному зобов’язанню і по додатковому.
Далі припустимо, що кредитор заявив вимогу про сплату боргу і виплат по ст. 625 ЦКУ через 5 років з моменту розриву договору. В такому випадку суд за заявою боржника застосує поз. давність лише до основного зобов’язання, а до додаткового - ні. Якщо він буде міркувати так, як ви, то він скаже, що кожного дня маємо нове зобов’язання (більше від вчорашнього на ІІ та 3%). В день виникнення цього зобов’язання по ньому починає текти строк поз. давності. Тобто будь коли, навіть через 100 років можна не боятися що сплине строк поз давності.
Тому, на мій погляд, розповсюджувати аналогію між пенею та сплатами по ст. 625 ЦКУ (по крайній мірі між пенею та інфляційними втратами, якщо не розповсюджувати фразу «за весь час прострочення» до 3%) не правильно. Бо пеня, відповідно до ст. 549 ЦКУ обчислюється за кожен окремий день прострочення . Інфляційні ж втрати за ст. 625 ЦКУ за чітко встановлений період ( виникнення зобов’язання – пред’явлення вимоги).
Через це я думаю, що строк позовної давності по виплатам за ст. 625 ЦКУ закінчується разом зі строк позовної давності по основному зобов’язанню.

7/10/16 22:26  Tyr > Marlboro!    7/10/16 21:40Дерево
Дякую. Треба переспати з цим усім. Може щось цікаве насниться)))

7/10/16 21:40  Marlboro! > Tyr    7/10/16 21:33Дерево
По аналогії з пенею: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Судової практики не дам, у Вас дуже специфічні обставини справи. В переважній більшості випадків стягнення сум по 625 унеможливлюється при спливі позовної давності за основною вимогою (згідно 266 ЦК). У Вас це не відбувається (обговорювалось колись тут: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] )

7/10/16 21:33  Tyr > Marlboro!    7/10/16 21:23Дерево
А не підкажете судову практику, щодо такого підходу обчислення позовної давності за вимогами по ст. 652 ЦК. Чи Ви робите висновок за аналогією, наприклад, з кредитними спорами про стягнення процентів?

7/10/16 21:23  Marlboro! > Tyr    7/10/16 21:11Дерево
Я писав про перший суд в 2014 році.

7/10/16 21:11  Tyr > Marlboro!    7/10/16 18:50Дерево
Суду, ще не було. Я просто оцінюю шанси відбитися від позову

7/10/16 18:50  Marlboro! > Relka    7/10/16 18:34Дерево
Ну це узагальнення, яке робиться окремими суддями чи консультаційною радою, а не позиція самого ВСУ.
От, наприклад, по шкоді: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Звідти: "Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань."

От ще різні [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] і [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Навіть із цієї практики (хоча досить було б і просто аналізу статті 625 ЦК) можна все-таки дійти до висновку, що стаття 625 застосовується не тільки до договірних відносин, а до будь-якого зобов'язання, яке зводиться до виплати грошей.

У випадку автора, на скільки я розумію, суд стягнув кошти по ст.652 чи 653 ЦК. Суми, які там стягуються, зводяться до сплати грошей (якщо виконання договору не здійснювалось в натуральній формі), тому там є підстави для стягнення сум по 625 з дати розірвання договору.

Оскільки суми по ст625 нараховуються за кожен окремий день, то сплив позовної давності унеможливлюватиме стягнення грошей тільки за дні, поза 3 роками - що не виключає можливості стягнення %% за дні, які охоплюються 3 роками.

7/10/16 18:35  Relka > Marlboro!    7/10/16 18:15Дерево
Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

7/10/16 18:34  Relka > Marlboro!    7/10/16 18:15Дерево
Судам слід мати на увазі, що грошові зобов’язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають насамперед договірні правовідносини.
Водночас під час розгляду справ цієї категорії у судів викликає труднощі питання щодо застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК, до недоговірних зобов’язань , зокрема деліктних.
Так, Чемеровецький районний суд Хмельницької області рішенням від 13 березня 2012 р. у справі № 2/2219/198/12 стягнув з Особи 1 на користь Особи 2 інфляційні нарахування і 3 % річних від простроченої суми за порушення строків виконання останнім рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 9 вересня 2008 р. про відшкодування позивачу майнової шкоди.
Калинівський районний суд Вінницької області рішенням від 30 січня 2012 р. відмовив у задоволенні позову про стягнення інфляційних та 3 % річних від простроченої суми грошового зобов’язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення з відповідача збитків, заподіяних ним у результаті дорожньої пригоди.
Враховуючи зазначену неоднакову судову практику під час вирішення питання застосування положень ст. 625 ЦК до правовідносин, які виникають у зв’язку із заподіянням шкоди, слід зважати на таке.
Статтею 625 ЦК регулюються зобов’язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов’язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов’язань. Крім того, з рішення суду зобов’язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
Слід також зазначити, що відшкодування шкоди – це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов’язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 р. № 10-74/0/4-13).

7/10/16 18:15  Marlboro! > Relka    7/10/16 15:59Дерево
Де саме ВСУ писав, що по 625 можна стягувати лише із зобовязань по договору?

7/10/16 18:07  Tyr > Relka    7/10/16 17:52Дерево
Я не веду отсчет от даты вынесения решения. Вы наверное меня не поняли. Я усомнился в том, что именно с момента разрыва договора начинает течь срок ИД по требованиям о выплате ИИ и 3%. Т.к ошибочно подумал, что строк ИД по обязательствам, срок исполнения которых определен моментом требования наступает по общему правилу (в момент когда лицо узнало о нарушении своего права...). Я забыл о ч.5 ст.261, где написано, что ИД по таким обязательсвам начинает течь с момента возникновения права предъявить требование. А такое право появляется с момента разрыва договора. С этого момента мы стали должниками.

К сожалению, вынужден прерваться. Буду в сети позже. Спасибо за плодотворное и приятное общение. Буду признателен если у Вас появятся еще мысли по поводу моей проблемы и Вы со мной ими поделитесь.

7/10/16 17:52  Relka > Tyr    7/10/16 17:43Дерево
Хорошо, почему вы ведете отсчет от даты вынесения решения по деньгам, а не от сегодня, например? Ответьте для себя на вопросы. Когда у вас возникло обязательство вернуть деньги? Вы стали должником? Мой ответ: с дня разрыва договора.

7/10/16 17:47  Tyr > Relka    7/10/16 17:18Дерево
развеял свое сомнение. ч.5 ст.261 (срок начинает течь с момента возникновения права на требование)

7/10/16 17:44  Relka > Tyr    7/10/16 17:28Дерево
625 ЦК подразумевает, что 3%, ИИ могут кредитором истребоваться, а могут и нет, вот в первом иске кредитор не использовал своё право, предусмотренное статьей. А не так как вы трактуете, она же не отменяет срок исковой давности.

7/10/16 17:43  Tyr > Relka    7/10/16 17:39Дерево
Объединил. Ни чего не увидел)))

7/10/16 17:39  Relka > Tyr    7/10/16 17:28Дерево
Объедените статьи: 625, 253, 256, 257 ЦК

7/10/16 17:28  Tyr > Relka    7/10/16 17:18Дерево
А вот у меня возникло сомнение. В ст. 625 написано, что ИИ и 3% платятся по требованию кредитора. Т.е. кредитор узнает о нарушении своего права только после отказа должником заплатить ИИ и 3%. Но такого требования раньше от кредитора не поступало. Значит срок ИД он не пропустил?

7/10/16 17:18  Relka > Tyr    7/10/16 17:14Дерево
Я тоже так думаю. Только хотелось бы, чтоб ваш кредитор не нашёл уважительных причин для восстановления сроков.

7/10/16 17:14  Tyr > Relka    7/10/16 17:06Дерево
К сожалению я не усматриваю оснований для обжалования этой ухвалы. Подсудность не нарушена. А это единственное основание по которому можно подать апелляцию. Буду строить свою позицию на том, что пропущен срок исковой давности

7/10/16 17:06  Relka > Tyr    7/10/16 16:59Дерево
Теперь вы не упустите срок обжалования ухвали, которой примут в производство иск или хотя бы стройте свои заперечення с этой позиции. Так у вас и статьи есть для обоснования своей позиции и разъяснения.

7/10/16 17:02  Relka > Tyr    7/10/16 16:41Дерево
Исковое заявление подано 15.06.2016г.
Нарушен срок иск. давности. Кредитору нужно восстанавливать сроки.

7/10/16 16:59  Tyr > Relka    7/10/16 16:57Дерево
Ура!!! Истек срок ИД?

7/10/16 16:58  Tyr > Relka    7/10/16 16:52Дерево
Т.е.истец опоздал с иском?

7/10/16 16:57  Relka > Relka    7/10/16 16:52Дерево
Т.е. если сейчас истец ображается в суд с иском о ИИ 3-х процентах годовых и начинает их считать от решения суда, то он поступает не правильно.
Да, не правильно, отсчет нужно начинать от 07.06.2013 и заканчивается срок исковой давности для 3% и ИИ 08.06.2016.

7/10/16 16:56  delugerОтправить письмо > Relka    7/10/16 16:47Дерево
До чого взагалі може призвести доведення відповідачем, що він був готовий повернути борг? До переривання позовної давності?
І по рішенню від 2014 р. строки пред'явлення за новим законом ще не минули.

7/10/16 16:55  Tyr > Relka    7/10/16 16:47Дерево
Заслуживающих внимание доказательств наших обращений к кредитору нет. Это все было по телефону. По нашей информации кредитор не пытается восстановить срок предъявления исполнительного листа.

7/10/16 16:52  Relka > Tyr    7/10/16 16:41Дерево
Договор был разорван 07.06.2013г. Если я Вас правильно понял, то в этот же день возникло у нас обязательство по выплате суммы N.
Да. И прекращается оно 08.06.2016. С этого же срока начинается отсчет срока исковой давности 3% и ИИ и заканчивается также 08.06.2016.

7/10/16 16:47  Relka > Tyr    7/10/16 16:27Дерево
Если вы в суде будите утверждать, что были готовы вернуть долг, но кредитор отказывался от получения, то суд спросит у вас, каким образом вы пытались, где подтверждения ваших обращений к кредитору? На какую статью вы будите ссылаться? Да, ваш кредитор сейчас предпринимает действия для восстановления срока предъявления исполнительного листа?

7/10/16 16:41  Tyr > Relka    7/10/16 16:26Дерево
Договор был разорван 07.06.2013г. Если я Вас правильно понял, то в этот же день возникло у нас обязательство по выплате суммы N. Суд в 2014г. по иску физ.лица (в котором не ставился вопрос о ИИ и 3-х процентах)подтвердил наличие такого обязательства. Т.е. если сейчас истец ображается в суд с иском о ИИ 3-х процентах годовых и начинает их считать от решения суда, то он поступает не правильно. Исковое заявление подано 15.06.2016г. Ему нужно считать от момента разрыва договора. А там уже истек срок ИД?

7/10/16 16:41  Relka > Tyr    7/10/16 16:27Дерево
Я эту статью вообще не имела ввиду. Вы ответили, что основанием для истребования 3% и ИИ для кредитора служит решение, я утверждаю, что такой иск удовлетворить не могут, т.к. основанием удовлетворения 3% и ИИ могут быть только договорные отношения, так сказано в ст 625 ЦК и разъяснения, а не решение суда. И считаю, что нужно свою позицию строить так.

7/10/16 16:27  Tyr > Relka    7/10/16 15:59Дерево
Т.е. эта ситуация представляется как необосновательное наше обогащение (ст.1212 ЦК), а не из договора?

7/10/16 16:26  Relka > Tyr    7/10/16 16:12Дерево
Исходя из того, что вы изложили, я считаю так: в 2014 году решением суда на вас возложено возвратить сумму N. Считать сегодня 3% и ИИ на эту сумму на основании решения суда ваш кредитор не может, т.к. для истребования 3 % и ИИ по ст 625 ЦК можно только на основании договора, а не на основании решения суда. Если во втором иске строится требование исходя из договорных отношений, то стоит обратить внимание на срок искровой давности (3 года). Т.к., если считать срок исковой давности от сегодня, то истребовать с вас могут 3% и ИИ начиная от 07.10.2013. Может на эту дату срок искровой давности уже истек?

7/10/16 16:23  Tyr > deluger    7/10/16 16:00Дерево
Я теж так думав, але в листі ВСУ від 01.07.14 зазначено " Правильною є позиція судів, які здійснюють нарахування коштів відповідно до ст.625 ЦК незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення..."

7/10/16 16:12  Tyr > Relka    7/10/16 16:06Дерево
Да

7/10/16 16:12  Tyr > Relka    7/10/16 15:59Дерево
А вы считаете, что тут не на основании Договора? Да, у них основание - решение суда. Я читал разъяснения ВСУ. Но написаны они не очень четко, на мой взгляд. Т.е. вы расцениваете ситуацию так, что обязательство возникло по причине разорвания договора, т.е. когда уже договор прекратил свое существование? Если можно, поясните свою позицию подробнее.

7/10/16 16:06  Relka > Relka    7/10/16 15:59Дерево
Из изложенного вами не ясно на основании чего 3 % и индексацию требуют, на основании решения 2014 года?

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2

Реклама

bigmir)net TOP 100