RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Що вважати значним правочином?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
28/11/19 16:30  UR-UKОтправить письмо > gloria60    28/11/19 15:55Дерево
А что Вас, собственно, смущает в Вашей позиции? Если в уставе нет дополнительных требований и вопрос рассматривать чисто по букве закона, необходимо применять нормы права действующие на момент достижения обоюдного согласия сторон об расторжении договора, т.к. правовые последствия расторжения возникают именно с этого момента (ч. 3 ст. 653 ЦК).
При этом, ч. 1 ст. 70 ЗУ Об акционерных обществах чётко регламентирует порядок согласования даного решения с органом, который как раз создан акционерами для защиты их прав - наблюдательным советом.
Вы же не сомневаетесь, я надеюсь, что результаты оценки не выдержат аудит и последующее его утверждение ОСА..?

28/11/19 15:55  gloria60 > Mark-Don    7/04/17 15:48Дерево
Коллеги, вопрос: в 2015-м году заключен договор ипотеки объекта недвижимости, рыночная стоимость которого превышала 25% активов, т.е. значний правочин, одобрен ОСА.
На сегодня (т.е. в 2019-м году) проведена официальная оценка объекта ипотеки, которая превышает 10%, но меньше 25% стоимости активов Общества.
Вопрос: договор ипотеки хотим разорвать по взаимному согласию сторон. Какой орган дает согласие на разрыв договора ипотеки, если его рыночная стоимость уже не превышает 25%.
Я не вижу оснований выносить данный вопрос о разрыве договора ипотеки на ОСА, хочу выносить на рассмотрение НабСовета.
Есть ли другие мнения по данному вопросу?
Спасибо!

7/04/17 15:48  Mark-DonОтправить письмо > gloria60    7/04/17 14:45Дерево
Определиться конечно нужно. Но, по моему мнению, Вы сами себе создали проблему, которой реально не существует.
В моей практике ситуации, аналогичные Вашей, встречались множество раз и все это разруливается совершенно элементарно.

7/04/17 14:45  gloria60 > Mark-Don    7/04/17 14:39Дерево
я говорила о логике в статье по ссылке.
Какая более правовая пока (по ссылке или Ваша) не определилась :)

7/04/17 14:42  Mark-DonОтправить письмо > Mark-Don    7/04/17 14:39Дерево
Дополню.
При этом правовая логика, приведенная в Вашей ссылке, ведет в тупик и к ситуации - Ой, караул, что делать !
Другая точка зрения дает конкретное разрешение проблемы.
Но если реально - проблему Вы себе придумали. Нет ее !

7/04/17 14:39  Mark-DonОтправить письмо > gloria60    7/04/17 14:34Дерево
Тут было 2 мнения
Так правовая логика в каком из них видится Вам более правовой ?

7/04/17 14:34  gloria60 > Mark-Don    7/04/17 13:54Дерево
Вы знаете, думаю об этом весь день, и не могу прийти к однозначному мнению. Мне кажется, определенная правовая логика в этом есть.

7/04/17 13:54  Mark-DonОтправить письмо > Emil23    7/04/17 13:11Дерево
Вот и я о том же.
При этом меня удивляют рассуждения представителя крутой адвокатской компании, которые прямо противоречат элементарным нормам права. Это четко прослеживается из цитаты, взятой из приведенной ссылки.

7/04/17 13:11  Emil23 > gloria60    7/04/17 10:05Дерево
Не согласен,в законе чётко написано последующее одобрение,что вполне соответсвует Гражданскому кодексу

7/04/17 10:45  Mark-DonОтправить письмо > gloria60    7/04/17 10:05Дерево
Для меня приведенная ссылка никоим образом не является истиной в последней инстанции и с сделанным ими выводом категорически не согласен.

Вот почему.
Ст.72 прямо говорит о возможности "подальшого схвалення правочину товариством". Таким образом формулировка ПД должна именно так и звучать: "Про подальше схвалення правочину", а решение по этому вопросу я бы сформулировал где-то так: "1. Схвалити правочин з питання ........ укладений за рішенням Директора товариства без отримання попередньої згоди Наглядової Ради товариства. 2. Попередити Директора товариства Редискина П.П. про недопущення у подальшому порушення вимог закону "Про АТ" щодо порядку укладання значних правочинів та про те, що у разі повторного порушення вимог цього Закону, Наглядовою радою може бути прийняте рішення про відкликання Директора з посади".

7/04/17 10:05  gloria60 > Emil23    6/04/17 23:40Дерево
Коллеги, можно ещё посоветоваться: если правочин погоджуется "постфактум", как предусмотрено в ст. 72 ЗУ "Об АО", какая должна быть формулировка вопроса повестки дня и решения по нему?
Я смотрю базу - какждый формулирует как хочет этот вопрос.
Но вот есть мнение: Для подальшого схвалення вчинення значного правочину та правочину із заінтересованістю загальні збори акціонерів чи наглядова рада товариства, має прийняти рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, правочину із заінтересованістю. Інші рішення загальних зборів не можуть розглядатися як подальше схвалення правочинів.[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
То есть, формулировка должна быть исключительно "надання згоди на вчинення", а не "схвалення", "подальше погодження", и т.п.
Согласны?
Спасибо!

6/04/17 23:40  Emil23 > Mark-Don    6/04/17 21:49Дерево
Согласен с коллегой

6/04/17 21:49  Mark-DonОтправить письмо > gloria60    6/04/17 16:19Дерево
Я вижу только один вариант решения данной проблемы.

Статья 72. Значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

Отсюда логически вытекает, что и особливка подается "у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

6/04/17 16:19  gloria60 > Mark-Don    24/11/16 12:26Дерево
коллеги, поделитесь практикой: если принимается решение не про " попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів", или "прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів" , а принимается решение про: "подальше схвалення значного правочину" (то есть значний правочин одобряется пост-фактум, как предусмотрено ст.72 ЗУ "Об АО") - это решение о последующем одобрении значительной сделки не является особливкой по Положению 2826?
Спасибо!

24/11/16 12:26  Mark-DonОтправить письмо > decisionmaker    24/11/16 11:43Дерево
По первой части вашего поста
Такой путь считаю неприемлемым, так как каждый год меняются как стоимость активов АО, так и сумма договора. Можно хорошо "попасть".

24/11/16 11:43  decisionmakerОтправить письмо > abbat    24/11/16 07:59Дерево
Якщо в межах значних правочинів було укладеного Генеральний договір і згода на його укладення була надана Загальними зборами акціонерів.
І в цьому правочину чітко прописано що в його рамках будуть укладатись інші правочини.
То я б взагалі при укладенні рамочних правочинів не робив ніякого рішення іншого органу (за умови, що істотні умови генерального договору були погодженні на ЗЗА).

А якщо додатковими угодами змінюються істотні умови Генерального договору.
Чи іншими договорами в рамках Генерального договору перевищується ліміти, що зазначені в генеральному договорі, рахую, що має бути рішення ЗЗА.
В інакшому випадку є ризик визнання таких рамкових договорів недійсним.

В такому разі краще рамковий договір взагалі не отожнювати з Генеральним, а укладати його як окремий договір. (якщо повноваження на його укладення має правління або наглядова рада).

24/11/16 11:30  V.T. > WEDLADY    24/11/16 11:05Дерево
Давайте почнемо із закону.
Значний правочин - це правочин...., якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його ПРЕДМЕТОМ....

Тобто закон не говорить про сумму договору, як таку.

Фактично з тексту договору неможливо визначити ринкову вартість предмету договору, оскільки ціни немає, обсягів немає і т.д. Ринкову вартість предмету додаткової угоди можна визначити лише маючи дані по строку дії додаткової угоди, планових нормах закупівлі протягом строку дії додаткової угоди, і по плановій ціні.

От і рахуйте ринкову вартість (планову).

24/11/16 11:29  Mark-DonОтправить письмо > WEDLADY    24/11/16 11:05Дерево
От того, что вы не укажете цену, сделка не перестанет быть крупной.
Наверняка в договоре есть указание о том, какая цена газа является актуальной в каждый конкретный момент, из чего элементарно определяется реальная сумма сделки.
Можно конечно схитрить, но в результате стратегический для вас договор може оказаться под угрозой.
Я уже сказал свое мнение - ОСА, если нужно - даже внеочередное по ускоренной схеме. И не играться с этим вопросом.
Но дать полный ответ на ваш вопрос невозможно, не видя устава и не зная актуальной к данной проблеме стоимости активов вашего общества.

24/11/16 11:05  WEDLADY > Mark-Don    24/11/16 10:57Дерево
Ну воно то так, але угоду зараз потрібно підписувати, а ЗЗА плануються аж річні у квітні. Звичайно, можна посилатись на ст.72 ЗУ "Про АТ". А можна зараз зробити протокол НР і трактувати укладення такої доп.угоди як окремий правочин. Є і третій варіант-зважаючи на те, що в доп.угоді взагалі не фігурують суми не трактувати його як значний правочин і не погоджувати компетентними органами.

24/11/16 10:59  abbatОтправить письмо > WEDLADY    24/11/16 10:18Дерево
в целом брать не нужно, поскольку каждая допка - суть отдельный договор, это если из области чистого разума, а вообще, чтобы спать таки спокойно - было бы неплохо делать так, как указал Марк...

24/11/16 10:57  Mark-DonОтправить письмо > WEDLADY    24/11/16 10:18Дерево
Я бы каждый год выносил такой вопрос на ОСА и спал после этого спокойно.

24/11/16 10:18  WEDLADY > decisionmaker    23/11/16 16:01Дерево
Гаразд, щоб було конкретніше напишу фабулу. ПАТ має укладений рамковий договір з Волиньгаз з 2008 року, цей договір є триваючим і лише кожного року сторони погоджують обсяги газу на наступний рік шляхом укладення дод.угоди. Орієнтовна вартість планованих обсягів газу на 2017 рік становить 50 млн.грн( в дод.угоді вартості взагалі не фігурують оскільки ціна може змінюватись протягом року), що становить 20% від вартості активів Товариства за попередній рік. Водночас, якщо брати в цілому вартість угоди з 2008 року, то вона становить понад 200 млн., а це більше 80% вартості активів. Питання в тому чи дод.угода в якій погоджуються обсяги споживання газу без вказівки вартості повинна підлягати попередньому погодженню НР, чи можливо навіть ЗЗА (зважаючи на загальну вартість договору) як значний правочин?

24/11/16 10:16  abbatОтправить письмо > WEDLADY    24/11/16 10:08Дерево
детализация - сделка, а вот изменение реквизитов, имхо - нет, хотя опять же, смотря как изложить сию цель, если к примеру в случае расчета в гривне, то банк такой-то, в долларе, то банк другой, тогда это тоже сделка...

24/11/16 10:08  WEDLADY > V.T.    24/11/16 09:46Дерево
На Вашу думку будь-яка дод.угода це правочин? а якщо має місце просто зміна реквізитів, або відбувається деталізація гарантійних термінів?

24/11/16 09:50  V.T. > abbat    24/11/16 07:59Дерево
+1

24/11/16 09:50  V.T. > WEDLADY    23/11/16 15:20Дерево
Імхо:
1) так, за умови, що змінюються суттеві умови договору або сама додаткова угода має ознаки значного правочину;
2) у випадках, наведених в п. 1.;
3) з "триваючими" або "рамковими угодами", імхо, якщо немає ознак (підозри), що відбувається "дроблення" предмету догововору, то рішення ЗЗА потрібно, якщо кожна окрема "допка" підпадає під ознаки значного правочину.

24/11/16 09:46  V.T. > decisionmaker    23/11/16 16:01Дерево
"Брати до уваги суму всього правочину" - можете детальніше розкрити думку?

Правосубєктність сторони встановлюється на момент укладення договору, а не в процесі його виконання.

Додаткова угода такий же правочин як і основний договір.

24/11/16 07:59  abbatОтправить письмо > decisionmaker    23/11/16 16:01Дерево
Брати до уваги суму всього правочину (с) чего вдруг? есть конечно такое понятие как дробление, но есть и так называемые рамочные договоры, там где каждая сделка оформляется уже отдельно, вот тут согласие уполномоченного органа уже не нужно...

23/11/16 16:33  WEDLADY > decisionmaker    23/11/16 16:01Дерево
Ваша думка на 100% співпадає з моєю, але цікаво ще чи є якісь розяснення НКЦПФР щодо цієї ситуації, бо я знайти не можу.

23/11/16 16:01  decisionmakerОтправить письмо > WEDLADY    23/11/16 15:20Дерево
Візьмемо для прикладу договір поставки товару сума якого відноситься до компетенції ЗЗА.
Якщо ЗЗА прийняли рішення щодо укладення договору поставки з конкретною юридичною особою на визначену суму та строк.
То зміни щодо вищезазначених ідентифікаторів (додатковий договір) потрібно щоб приймали виключно ЗЗА.
Відповідно і уприлюднювати особливу інформацію.
Якщо мова йде про зміни в назві юр особи або адреси у разі її зміни, або в способу доставки та оплати (залізничним, морським шляхом, оплата по місячно по квартально) то такий правочин можна укладати без Рішення ЗЗА.

Як бути з триваючими договорами
Брати до уваги суму всього правочину а не конкретного додаткового договору, тому рішення має приймати орган до компетнеції якого відноситься прийняття рішення щодо суми всього правочину.

Виходом із цієї ситуації є попереднє схвалення значних правочинів ЗЗА.

23/11/16 15:20  WEDLADY   Дерево
Колеги, чи хтось стикався з практикою чи роз'ясненнями щодо того, що вважати значним правочином? Цікавить тлумачення самого поняття "правочину", як він визначений у ст.202 ЦК, як дії особи спрямовані на виникнення зміну і припинення цивільних прав та обов'язків. Якщо укладається основний договір, що підпадає під критерії "значного правочину", то жодних питань не виникає-укладенню такого договору має передувати надання згоди уповноваженим органом підприємства та оприлюднення особливої інформації. Інше питання, якщо згодом укладається додаткова угода до договору, який підпадав під критерії значного правочину. У якому випадку такий додаток підпадає під погодження НР чи ЗЗА та підлягає оприлюдненню як особлива інформація? На мою особисту думку дод.угоду необхідно погоджувати НР чи ЗЗА лише у випадку, якщо вона змінює істотні умови договору і таким чином цивільні права та обов'язки сторін буде змінено. Хоча зустрічала і такі думки, що будь-які дод.угоди до договорів, що підлягали під ознаки значного правочину необхідно погоджувати в того ж органу, що надавав згоду на укладення договору? І відповідно погодження будь-якої дод.угоди буде трактуватись як виникнення особливої інформації в розумінні НКЦПФР. Тому в мене запитання:
1. Якщо укладається додаткова угода до договору, який підпадав під критерії значного правочину, то чи потрібно його погоджувати НР чи ЗЗА і якщо так, то за яких обставин?
2. Коли факт погодження дод.угоди до договору, який підпадав під критерії значного правочину,трактувати як погодження значного правочину і оприлюднювати як особливу інформацію в розумінні НЦПФР?
3. Як бути з триваючими договорами, у випадку, якщо за критерієм суми дод.угода підлягає погодженню НР, але водночас, якщо взяти загальну вартістю договору з врахуванням дод.угоди, то погоджувати договір мали в ЗЗА?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100