RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Позовна давність


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 3 4 5 >>    Всего: 5


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
9/12/18 00:43  lentar > Евгений Осычнюк    7/12/18 10:07Дерево
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, наведений у ЦК України перелік підстав припинення зобов'язань не є вичерпним.

Зобов'язання може припинятися і з інших підстав (встановлених законом і, зокрема, з підстав встановлених міжнародним договором, згода на обов'язковість кого надана Верховною радою України, що прямо передбачено наведеними нормами закону [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
Всім дякую за взаєморозуміння...

7/12/18 10:07  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    7/12/18 08:43Дерево
"Тому про будь-яке право (цивільне чи податкове), після припинення права на захист можна забути" - тобто, наприклад, людина, яка не має зброї, або сліпий інвалід, автоматично позбавляється права на життя тільки тому, що не в змозі його захистити? Я долучаюсь до позиції від 7/12/18 09:17 Marlboro, і теж на бачу сенсу доводити Вам елементарні речі.

7/12/18 10:01  роторОтправить письмо > Marlboro!    7/12/18 09:17Дерево
Я, як представник громадського суспільства, яке уважно спостерігає за темою, запевняю, що це можна/потрібно було зробити декілька сторінок тому.
Доводи опонентів в цій дискусії знаходяться в різних вагових категоріях, і тому завжди перемагають одні й ті ж самі.

7/12/18 09:17  Marlboro! > lentar    6/12/18 22:55Дерево
Я сподіваюсь в своїх пошуках і посиланнях на практично які попало джерела Ви зрозуміли, наскільки непереконлива у Вас позиція.
Не бачу сенсу далі вести дискусію.

7/12/18 09:15  Marlboro! > lentar    7/12/18 08:43Дерево
А що в статті 5 ПКУ написано?

7/12/18 08:43  lentar > Евгений Осычнюк    7/12/18 07:37Дерево
Яка різниця? Згідно ПКУ
14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це:
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
Збереження права після припинення права на захист не узгоджується із сутністю права взагалі. Тому про будь-яке право (цивільне чи податкове), після припинення права на захист можна забути.

7/12/18 07:37  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    6/12/18 22:55Дерево
Ви взагалі розумієте різницю між: 1) податковим та цивільним правом 2) загальною, та спеціальною нормою права 3) позовною давністю, та припиненням зобов"язання? Якщо ні - то стисло, по суті поставлених питань: принцип оподаткування поворотної фінансової допомоги ніяким чином не стосується цивільного права, в силу ч.2 ст.1 ЦКУ, а закони про ядерну шкоду і векселі регулюють не позовну давність, а інші відносини, пов"язані з присікальними строками в певних зобов"язаннях. І до речі, ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” втратив силу в момент ухвалення ПКУ, навіщо ви його цитуєте?

6/12/18 22:55  lentar > Marlboro!    6/12/18 22:35Дерево
Згідно п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року під безповоротною фінансовою допомогою розуміється сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою,що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
А що скажете про векселя?
Відповідно до статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

6/12/18 22:35  Marlboro! > lentar    6/12/18 21:44Дерево
Визнання простроченої заборгованості доходом (фіндопомогою з точки зору податкового законодавства) є умовністю - по суті це презумпція того, що раз борг не був повернутим за три роки, то за спливом давності він вже з найбільшою вірогідністю і не буде повернутим ніколи.

Разом з цим якщо боржник поверне борг після спливу позовної давності, то для нього таке повернення буде витратами. Тобто фінансовий результат вирівнюється (якщо на момент спливу давності боржник визнає дохід, то в разі повернення боргу на дату повернення він визнає витрати).

6/12/18 21:44  lentar > Marlboro!    6/12/18 20:59Дерево
Ну чому. Ви ж подивіться стільки ліквідаторів.
А що скажете про безповоротню фінансову допомогу - "валовий дохід включає суми безповоротної фінансової
допомоги, якою, згідно з п. 1.22 ст. 1 цього закону, є сума
платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що
залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. " [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

6/12/18 20:59  Marlboro! > lentar    6/12/18 20:31Дерево
Навіть не буду коментувати закон про ядерну безпеку, я вважаю, що ситуація в країні наразі не настільки погана))

Що стосується другого, то захист буває не тільки судовим. Це може бути, наприклад, забезпечення зобовязання передбачені ЦК або інші - якщо такі передбачені договором між сторонами.

6/12/18 20:31  lentar > Marlboro!    6/12/18 09:15Дерево
Згідно ч.4 ст.76 ЗУ “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” право на відшкодування ядерної шкоди,заподіяної майну або навколишньому природному середовищу втрачає силу,якщо позов не подано протягом трьох років від дня,коли особа,якій завдано ядерної шкоди,знала або мала знати про таку шкоду і про оператора,який є відповідальним за цю шкоду.
Виходить по Вашому, що після спливу строку давності, зобовязання є. А як його захистить?

6/12/18 19:32  lentar > Rossi    6/12/18 14:09Дерево
На моє переконання суд вирішує питання про те захищати чи не захищати існуюче порушене право в зв”язку з тим, що пропущено строк позовної давності. Якщо суд видає наказ у випадку пропуску строку позовної давності відповідачем, то на якій підставі він поновлює пропущений строк позовної давності і захищає порушене право?

6/12/18 14:09  Rossi > lentar    6/12/18 13:52Дерево
Вы снова себе противоречите: если суд не вправе устанавливать истечение исковой давности без заявления ответчика (это действительно так), то как он сможет отказать в выдаче приказа по причине истечения исковой давности (что вы считаете признаком спора о праве)?

6/12/18 13:52  lentar > Rossi    6/12/18 12:53Дерево
Суд не працює з припущеннями
З Навчальної літератури:"
Лише тоді, коли, наприклад, відповідач заявить про застосування позовної давності, суддя мусить визначити момент початку позовної давності, з'ясувати можливі випадки зупинення чи переривання позовної давності. А до цього він немає права лізти до позовної давності.

У статті 256 ЦК України, яка так і називається «Поняття позо¬вної давності», особливості позовної давності викладені точніше: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернути¬ся до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інте¬ресу2.
Ця правова дефініція дає підстави для висновку: в межах позов¬ної давності звернення особи до суду про захист - це вимога; звер¬нення особи до суду після спливу позовної давності втрачає озна¬ки вимоги, а є лише просьбою про захист, оскільки реальний захист залежить від ставлення відповідача та суду до причин про-пущення позовної давності'.
Назване вище поняття позовної давності слід тлумачити розши¬рено в тому сенсі, що звернення особи з позовом виходить за межі цивільних (у вузькому розумінні цього слова) відносин.

6/12/18 12:54  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    6/12/18 12:51Дерево
Не може бути "спір про те, чи має право на судовий захист", бо право на судовий захист є універсальним, та гарантованим КУ та Конвенцією. Спір виникає з предмету позову, а строк давності дозволяє на цій підставі у позові відмовити. Ну все ж ясно, як 2+2, навіщо тут всякі "академізми" накручувати?

6/12/18 12:53  Rossi > Rossi    4/12/18 19:58Дерево
Ну допустим суд установил, что исковая давность действительно истекла. Но заявления ответчика о ее применении все равно нет. Что с правом?

6/12/18 12:51  lentar > Marlboro!    6/12/18 09:15Дерево
«Недбалість кредитора є причиною втрати позову»,- писав Олександр Огоновський. Тобто, кредитор втрачав «за давністю» саме право на судовий захист, оскільки своєчасно (а часу було більш ніж достатньо) не потурбувався про свої інтереси.В даному випадку, на моє переконання, якщо строк пройшов більш ніж три роки з моменту винекнення права на позов, то автоматично винакає спір про те, чи має право на судовий захист позивач

6/12/18 12:46  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    6/12/18 08:49Дерево
Випадок "відсутності як такого зобовязання у взагалі" існує лише для недійсного (або нікчемного) правочину. Щодо ЄСПЛ, то "законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду" цілком відповідає ЦКУ. Але там нічого не йдеться про припинення зобов"язання.

6/12/18 09:15  Marlboro! > lentar    6/12/18 08:49Дерево
Якщо зобовязання виникло, то воно не може "зникнути" - воно може бути тільки визнане недійсним (як результат недійсності правочину) або бути припиненим в той чи інший спосіб.

Якщо зобовязання виникло і існувало протягом якогось часу (до спливу позовної давності), то після спливу позовної давності воно могло б бути тільки припиненим.
Могло б, якби в законі була така підстава))

6/12/18 08:49  lentar > Евгений Осычнюк    6/12/18 07:23Дерево
На мою думку, слід відрізняти поняття припинення зобовязання, і відсутності як такого зобовязання у взагалі, бо припинити не можна те чого немає. Але це все є завданням цивільного процесу. Більш того, рішення Європейського суду є в Україні джерелом права,згідно якого «позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу».
Тобто сторони мають матеріальні права щодо позовної давності, і розпоряджатися цими правами поза волею сторін ніхто немає права.

Щодо змін до ЦКУ, то ми бачемо, які зміни були внесені у ЦПК, "з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою"

6/12/18 07:23  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    5/12/18 21:24Дерево
Я теж можу "надати висновок", якщо до мене хтось звернеться. І що далі? Закон не передбачає такої підстави припинення зобов"язання, як сплив позовної давності. До речі, моя особиста думка теж співпадає з цим "висновком", але яке це має значення? Для вирішення цього питання треба вносити зміни до ЦКУ, а не ламати списи на тему "неправильного закону".

5/12/18 21:24  lentar > Marlboro!    5/12/18 17:05Дерево
1) На кафедру цивільного права юрфаку ЛНУ надійшов лист від ВСУ з проханням надати висновок про доктринальне тлумачення цих норм права у зв’язку із справою яку розглядає ВСУ. Кафедра дала цілком логічний висновок, що пропуск позовної давності припиняє і основне і акцесорне (іпотеку) зобов’язання.
.....
Оскільки внаслідок пропуску строку позовної давності зникає одна із суттєвих ознак зобов`язання, а саме право кредитора вимагати від боржника виконання його обов’язку, то можемо сміливо стверджувати, що в цьому разі зобов`язання в розумінні ч. 1 ст. 509 ЦК України перестає існувати, припиняється на майбутнє. Як зазначив О. О. Кот, в зобов’язальних правовідносинах можливість здійснення кредитором права передбачає як умову не виконання обов’язку, а наявність цього обов’язку у боржника… [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
2) [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Зорислава Ромовська - Українське цивільне право: Загальна частина. Академіч-ний курс. Підручник,- К.: Атіка, 2005.- 560 с.

5/12/18 17:05  Marlboro! > lentar    5/12/18 12:51Дерево
Посилатись на праці професора датовані 1980 роком, а так само на цивільне законодавство іншої країни - це не від великого ума.

5/12/18 12:51  lentar > Евгений Осычнюк    5/12/18 07:26Дерево

5/12/18 09:12  Marlboro! > lentar    4/12/18 22:32Дерево
Ви мабуть мали на увазі ст.602 ЦК? Взагалі-то цей аргумент свідчить проти Вас.
Ця норма містить пряму спеціальну заборону на зарахування зустрічних вимог за зобовязаннями у разі спливу позовної давності. Тобто за конструкцією цієї норми законодавець прямим чином передбачає, що зобовязання після спливу позовної давності продовжує існувати.

Якби зобовязання за спливом позовної давності припинялось, то потреби в такій забороні не було б. Тому-що відсудність зобовязання автоматично передбачає неможливість зустрічного зарахування.
Це дуже легко підтверджується тим фактом, що в ст.602 немає заборони на зустрічне зарахування зобовязання яке припинилось за іншими підставами (наприклад, внаслідок його виконання).

Ви ж не вважаєте, що раз в ст.602 ЦК немає заборони на зустрічне зарахування зобовязання яке припинилось виконанням, то значить таке зарахування дозволене?

5/12/18 07:26  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    4/12/18 19:11Дерево
Щодо: "нездійснення у визначений строк права на захист припиняє цивільне право, що порушене" (с): я так і не зрозумів, Ви мій допис від 4/12/18 18:54 прочитали? Стосовно "Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов’язання норми глави 50 «Припинення зобов’язання» ЦК України не передбачають.» - у Вас є своя "окрема думка", я так розумію?

4/12/18 22:32  lentar > Marlboro!    4/12/18 19:12Дерево
Ну чому. Спробуйте допустити зарахування вимог, у разі спливу позовної давності (ст.603 ЦК), або попросити у нотаріуса вчинити виконавчий напис,якщо з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

4/12/18 22:00  lentar > Rossi    4/12/18 19:58Дерево
Дело в том, что на момент получения иска суд не может точно сделать вывод об истечении срока исковой давности, он может лишь установить, что с момента, на который указывает истец, прошло более трех лет.
Для того, чтобы сделать вывод о том, что исковая давность истекла необходимо установить или принадлежало истцу право о защите которого он просит, или оно нарушалось ответчиком, и если да, то с какого момента об этом узнало или должно было узнать уполномоченная лицо или в течение течения срока давности он не останавливался или не прерывалась, и наконец, не было уважительных причин его.

4/12/18 19:58  Rossi > lentar    4/12/18 18:23Дерево
Вы забежали немного вперед. Прежде чем рассуждать о последствиях утраты правом способности к судебной защите, нужно определить, произошла ли такая утрата. Уже не раз здесь было акцентировано, что несмотря на истечение исковой давности суд все равно может удовлетворить иск, если ответчик не заявил о применении давности. Так что происходит с правом в период с момента истечение исковой давности и до подачи ответчиком соответствующего заявления?

4/12/18 19:12  Marlboro! > lentar    4/12/18 19:11Дерево
Ця думка ні з чого не слідує і нічим не підтверджується, зокрема практикою

4/12/18 19:11  lentar > Евгений Осычнюк    4/12/18 18:54Дерево
Наявність в ЦК інституту позовної давності слід вважати тим випадком, що встановленим законом, коли нездійснення у визначений строк права на захист припиняє цивільне право, що порушене. Отож, позовна давність це виняток із загального правила, передбаченого ч.2 ст. 20 ЦК України».

4/12/18 18:57  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    4/12/18 18:23Дерево
Я дико извиняюсь - а Вы перевести это можете? Особенно "благо, которое потеряло принудительность своего осуществления" (с). Если я правильно понял, то долг под честное слово - это вообще никакой не долг?

4/12/18 18:54  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    4/12/18 13:39Дерево
Взагалі-то я мав на увазі не саму іпотеку, як таку, а дещо інше. Ось що зазначено в постанові ВСУ по справі № 6-786цс17: «Правила припинення зобов’язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов’язання» розділу І книги п’ятої «Зобов’язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України); переданням відступного (стаття 600 ЦК України); зарахуванням (стаття 601 ЦК України); за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України); прощенням боргу (стаття 605 ЦК України); поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України); неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України); смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України). Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов’язання норми глави 50 «Припинення зобов’язання» ЦК України не передбачають.» Висновки Вам зрозумілі?

4/12/18 18:23  lentar > Rossi    4/12/18 13:53Дерево
Концепция сохранения субъективного права после прекращения права на защиту не согласуется с сущностью права вообще, сущностью субьективного права в частности, поскольку правом не может считаться благо, которое потеряло принудительность своего осуществления.

4/12/18 13:53  Rossi > lentar    3/12/18 18:42Дерево
Вы сами себе противоречите. Если бы право становилось утраченным по истечению исковой давности, т.е. прекращалось как право требования, так и корреспондирующая ему обязанность, то исполнение было бы ненадлежащим и полежало возврату (а закон прямо говорит об обратном).
Точно так же и с рассмотрением иска: суд не мог бы удовлетворить иск и защитить право, которого нет (утрачено). Но закон говорит, что для отказа в иске нужно заявление ответчика; нет заявления - иск удовлетворят.

4/12/18 13:39  lentar > Евгений Осычнюк    4/12/18 07:40Дерево
Практику ми читали...
іпотека належного позивачу на праві приватної власності нерухомого майна, яка є похідною від основного зобов'язання, припиняється у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, яке нею забезпечувалося..
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Відповідь на перше питання знайдете прочитавши вище відповідну інформацію.

4/12/18 07:41  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    4/12/18 00:03Дерево
А яким чином подання заяви про видачу наказу припиняє зобов"язння? Можете послатись на норму закону?

4/12/18 07:40  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    3/12/18 18:42Дерево
Ви плутаєте зобов"язання боржника, і право вимагати виконання кредитором. Почитайте загальні норми ЦКУ про зобов"язання, зокрема, коли і як вони припиняються. А також практику ВСУ щодо припинення зобов"язання, забезпеченого іпотекою, у випадку спливу позовної давності.

4/12/18 00:03  lentar > Marlboro!    3/12/18 20:34Дерево
Право вже є втраченим за фактом подачі заяви про видачу судового наказу,що поданий понад строк, що перевищує позовну давність...

3/12/18 20:34  Marlboro! > lentar    3/12/18 19:46Дерево
Так Ви ж уже нижче погодились з тим, що право є втраченим не за фактом спливу 3 років, а за фактом подачі заяви про застосування давності.

На якій підставі суд повинен робити висновок про те, чи подасть боржник таку заяву?

3/12/18 19:46  lentar > Marlboro!    3/12/18 11:32Дерево
На момент отримання заяви про видачу судового наказу суд не може достеменно зробити висновок про закінчення строку позовної давності,він може лише встановити,що з моменту, на який вказує заявник, минуло більше трьох років,а тому в "момент видачі судового наказу" "незахищене суб”єктивне право" можливо є втраченим(або втраченим)в силу ст 257 ЦК.(достаменно не відомо чи перерився, зупинявся перебіг позовної давності). А тому спір про право наявний

3/12/18 18:42  lentar > Евгений Осычнюк    3/12/18 07:29Дерево
З Вами можна не погодитися.... Ніякого обовязку після спливу позовної давності немає. Згідно положень ст.267 ЦК особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.Законодавець вживає терміни зобов’язання та "особа" у минулому часі,маючи на увазі те, чого уже немає. На підставі наведеного та законодавчих положень слід вважати зі спливом позовної давності незахищене суб”єктивне право повинно вважатися втраченим.

3/12/18 11:32  Marlboro! > lentar    3/12/18 11:13Дерево
Якби видача судового наказу перешкоджала боржнику заявити про позовну давність, то і говорити не було б про що. Але оскільки вона не перешкоджає, то спір виникає в момент подання такої заяви про давність суду, а не в момент видачі наказу.

3/12/18 11:13  lentar > Marlboro!    3/12/18 09:36Дерево
А можливо втрата права на судовий захист пов'язана із заявою про видачу судового наказу поданою понад строк,що перевищує позовну давність...

3/12/18 09:36  Marlboro! > lentar    3/12/18 08:25Дерево
Чому він задовольнить позов? Адже, як Ви кажете, Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права.

Якщо він задовольнить, то можливо втрата права на судовий захист повязана не зі спливом позовної давності як такою, а з якимось іншим юридичним фактом? Наприклад, із заявою про застосування такої давності?

3/12/18 08:25  lentar > Marlboro!    3/12/18 06:38Дерево
Ви не так ставите питання.....
Якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, і відповідач на це посилається, то суд захистить порушене право?

На Ваше питання відповідаю...Суд задовільнить позов

3/12/18 07:29  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > lentar    2/12/18 20:53Дерево
Не плутайте рожеве з довгим. Сплив строку давності не "позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд" (с), а надає право боржнику захищатися від примусового виконання обов"язку. Водночас, це жодним чином не припиняє сам обов"язок, не позбавляє можливості його виконати добровільно, та не позбавляє кредитора можливості захистити право в позасудовому порядку (наприклад, шляхом продажу предмета іпотеки, або набуття на нього права власності). До речі, про співвідношення позовної давності і спору про право - я взагалі не розумію, чому точиться суперечка з цього приводу. Згідно ст.256 ЦКУ, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне право може підлягати захисту незалежно від наявності, чи відсутності спору про право. Наприклад, я надав позику за нотаріальним договором, і боржник не заперечує борг, але чомусь не повертає гроші. Спору про право - немає, але борг є. Я можу звернутися до нотаря за виконавчим написом (бо спору про право немає), або звернутися до суду. Але якщо я звернуся до суду через 3 роки і 1 день після строку повернення позики, то боржник вправі заявити про позовну давність, і суд мені відмовить - незважаючи на відсутність спору про право. А по великому рахунку, в законі взагалі немає визначення поняття "спір про право", це все тлумачиться лише грунтуючись на теорії права.

3/12/18 06:38  Marlboro! > lentar    2/12/18 20:53Дерево
Ви не відповвли на моє питання - [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
Чи відповідь на нього так очевидно говорить про помилковість цієї позиції?

2/12/18 20:53  lentar > Marlboro!    2/12/18 19:55Дерево
Я з Вами не погоджуюся. Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд.крім цього
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ізз заяви про видачу наказу видно коли саме строк позовноі давності закінчився а відтак існує спір про право. Це все суд може встановити

Страницы: << [1] 2 3 4 5 >>    Всего: 5

Реклама

bigmir)net TOP 100