RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


АТО: проблемы и решения

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Незаконное исполнительное производство в отношение должников из зоны АТО


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
8/07/17 20:26  misha.ts > misha.ts    8/07/17 16:33Дерево
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що про відкриття виконавчого провадження відносно себе не була повідомлена відповідачем належним чином, а тому була позбавлена права на добровільне виконання напису нотаріусу або на оскарження постанов державного виконавця, винесених при примусовому виконанні зазначеного виконавчого провадження.

Не погодившись з діями відповідача під час примусового виконання вищевказаного виконавчого провадження, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження; визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від , винесену в рамках виконавчого провадження визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від , винесену в рамках виконавчого провадження . Стягнути на користь ОСОБА_1 з міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області понесені судові витрати у розмірі 1 920,00 грн.

Відповідач у письмових запереченнях, які підтримав в судовому засіданні, заперечував проти задоволення вимог адміністративного позову, посилаючись на те, що позивачу були завідомо відомі наслідки несплати заборгованості за кредитним договором, а державний виконавець діяв у рамках Закону України «Про виконавче провадження» та в інтересах стягувача. Тому, просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1, відкрите на підставі Виконавчого напису про стягнення з неї на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі

За заявою стягувача (ПАТ «Альфа-Банк») «Щодо відкриття виконавчого провадження» постановою від головним державним виконавцем (надалі державний виконавець) було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі

Одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження згідно заяви стягувача про відкриття провадження у справі державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження /арк. справи

13 травня 2016 року, керуючись статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі Постановою від боржника стягнуті витрати на проведення виконавчих дій у сумі.

Як встановлено в судовому засіданні, , ОСОБА_1, виїжджаючи на підконтрольну українській владі територію, була зупинена на стаціонарному посту ДАІ «Волноваха», де було складено постанову про опис та арешт транспортного засобу який перебуває у розшуку згідно постанови державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого провадження, саме тоді позивач дізнався про відкриття виконавчого провадження відносно неї.

Предметом оскарження згідно вимог адміністративного позову позивача є правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови від про відкриття виконавчого провадження, постанови від про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови від про стягнення з боржника виконавчого збору.

Досліджуючи правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження суд виходить з наступного.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначаються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі Закон № 1403).

ОСОБА_5 положень статті 1 Закону № 1403 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців згідно норм статті 2 Закону № 1403 є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Відповідно до статті 3 Закону № 1403 завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Нормами статті 1 Закону України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 606) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень пункту 4 частини другої статті 17 Закону № 606 примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до вимог частини першої статті 87 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (надалі Закон № 3425) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Переліку стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобовязаннями.

ОСОБА_5 з нормами статті 90 Закону № 3425 стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено та не є спірним у справі, що між позивачем ОСОБА_1 («Позичальник») та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» («Банк») було укладено кредитний договір за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит та приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобовязань Предмет застави (автомобіль Оскільки строк по Кредитному договору настав та Позичальником допущено прострочення платежів, на його підставі вчинено виконавчий напис нотаріуса від , зареєстрованого в реєстрі за , який був предявлений до виконання до міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Нормами статті 18 Закону № 606 визначені вимоги до виконавчого документа. Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження встановлений частиною першою статті 26 Закону № 606.

Питання відповідності виконавчого напису нотаріуса вимогам, які встановлені частиною першою статті 18 Закону № 606 до виконавчого документа не оскаржується.

Отже, до міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за заявою ПАТ «Альфа-Банк» було предявлено виконавчий напис нотаріуса, який відповідає вимогам чинного законодавства щодо вимог до виконавчого документа, підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження на час його предявлення були відсутні.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо необхідності відмови у відкритті виконавчого провадження з підстав, визначених у пункті 8 частини першої статті 26 Закону № 606, оскільки боржник за виконавчим документом перебуває на території тимчасово непідконтрольній українській владі, до якої не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, що унеможливлює виконання рішення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. ОСОБА_5 з положеннями частин третьої-четвертої зазначеної статті за письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Таким чином, на державного виконавця чинним законодавством покладений обовязок повідомлення сторін виконавчого провадження, зокрема, про відкриття виконавчого провадження, шляхом направлення копії відповідної постанови за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з даних виконавчого напису нотаріусу ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Означене також підтверджується відомостями згідно паспорту ОСОБА_1

Відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), УДППЗ «Укрпошта» не здійснює пересилання пошти, зокрема, до населених пунктів Донецької та Луганської областей на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До Переліку населених пунктів Донецької та Луганської областей на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та УДППЗ «Укрпошта» не здійснює пересилання пошти відноситься й місто Макіївка Донецької області.

Відповідно до норм частини першої статті 20 Закону № 606 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Частиною третьою статті 20 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Суд зауважує, що нормами чинного законодавства на державного виконавця не покладений обовязок при відкритті виконавчого провадження, окрім іншого, самостійно зясовувати фактичне місце перебування боржника. Натомість, боржник, місцезнаходженням якого є територія тимчасово непідконтрольна українській владі може мати у власності майно, на яке можливо звернути стягнення й поза межами такої території. Окрім того, сам боржник може змінити своє місцезнаходження (місце проживання), перемістившись (переїхавши) на іншу територію, підконтрольну українській владі.

Нормами пункту 8 частини першої статті 26 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Таким чином, обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження, мають бути передбачені саме Законом. Аналізуючи норми Закону № 606, суд не вбачає обовязку державного виконавця відмовляти у відкритті виконавчого провадження у звязку з неможливістю направлення постанов державного виконавця боржнику, місцезнаходження якого визначено згідно виконавчого документу на тимчасово непідконтрольній українській владі території, оскільки стадію відкриття виконавчого провадження законодавець не ставить в залежність саме повідомлення виконавцем боржника про наявність виконавчого документа.

Суд також зазначає, що у разі відмови у відкритті виконавчого провадження з вищезазначених підстав, були б порушені права стягувача у виконавчому провадженні.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та відповідно про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Щодо правомірності винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від

Нормами частини третьої статті 19 Закону № 606 встановлено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

ОСОБА_5 матеріалів справи, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем заявлено клопотання про накладення арешту на все майно боржника з метою повного та своєчасного виконання виконавчого документа /арк. справи 56/.

Як встановлено судом раніше, на виконання вимог стягувача одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова

Статтею 33 Закону № 606 визначені заходи примусового виконання рішень, серед яких, пунктом 1 частини першої даної статті передбачено, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Тобто, законодавець передбачає винесення постанови про арешт майна боржника (звернення стягнення на майно боржника) як на стадії відкриття виконавчого провадження як захід забезпечення виконання рішення, так і після початку примусового виконання як один із заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом № 606.

Суд не бере до уваги доводи позивача про необхідність повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, як передумову для винесення постанови про арешт майна боржника, оскільки накладення арешту на майно боржника при відкритті виконавчого провадження прямо передбачено нормами частини третьої статті 19 Закону № 606.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

Вирішуючи питання щодо правомірності дій державного виконавця при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від , винесеної в рамках виконавчого провадження суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Початок примусового виконання рішення згідно вимог Закону № 606 серед іншого передбачає й стягнення з боржника виконавчого збору.

Нормами частини першої статті 28 Закону № 606 встановлений розмір виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення майнового характеру 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Як встановлено судом під час розгляду справи, у звязку з невиконанням боржником у наданий строк вимог постанови про відкриття виконавчого провадження щодо самостійного виконання Виконавчого напису нотаріуса, постановою державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору . У пункті 2 резолютивної частини постанови про стягнення з боржника виконавчого збору зазначено: «Копію постанови направити боржнику». Натомість, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідної постанови боржникові.

Суд зазначає, що передумовою стягнення виконавчого збору є невиконання боржником самостійно рішення згідно виконавчого документа у строк, встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, постанова про відкриття виконавчого провадження в порушення вимог статті 31 Закону № 606 не була направлена для відома та виконання боржнику.

Як зазначається у пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» виконавчий збір це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Враховуючи загальні норми права, відповідальність може наставати лише за наявності вини. Отже, оскільки боржника не було повідомлено належним чином про відкриття виконавчого провадження боржник був позбавлений права самостійно виконати рішення згідно виконавчого документу, тому відповідальність у вигляді стягнення виконавчого збору до боржника застосовуватися не може.

Окрім того, суд вважає за необхідно зазначити, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Така правова позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладених у його постановах від 28 січня 2015 року по справі №3-217гс14, від 6 липня 2015 року по справі №6-785цс15.

ОСОБА_5 з вимогами частини першої статті 2442 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання незаконними дій державного виконавця Миндюк Н.В. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 13 травня 2016 року, винесеної в рамках виконавчого провадження № 51018652 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. ОСОБА_5 положень частини другої зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем було доведено правомірність винесення постанов від року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

За таких обставин, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов та рішень державного виконавця за виконавчим провадженнямзадовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, винесеної в рамках виконавчого провадження

Скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від року, винесену в рамках виконавчого провадження

В іншій частині позовних вимог відмовити.

8/07/17 16:39  ОК АКА ОлюняОтправить письмо > misha.ts    8/07/17 16:33Дерево
перечень форумов слева на мониторе, в т.ч. АТО: проблемы и решения

8/07/17 16:33  misha.ts   Дерево
Знакомая столкнулась с такой проблемой. В мае этого года выезжала из зоны АТО (проживает в Донецке) на подконтрольную территорию Украины, была остановлена на Волновахском посту ГАИ. Новая модная система "Рубеж" зафиксировала, что ее транспортное средство находиться в аресте.

Как оказалось, в отношении нее открыто исполнительное производство на основании исполнительной надписи нотариуса, к которому обратился Альфа-банк из за того, что знакомая с 2014 года после начала войны в Донецке не платит им долг по кредиту (предметом кредитного договора были денежные средства на покупку машины, которая и была залогом по кредиту). Договор закончился в 2015 году.

Так вот, человек абсолютно не знал, ЧТО С 2016 ПО 2017 г. ГОД ИДЕТ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЕ ПРОИЗВОДСТВО. Исполнитель из за того, что Укрпочта не работает на территории АТО, просто не направила постановление об открытии производства. То есть, человек едет себе ничего не подозревающий и тут хоп у него на блокпосту отбирают имущество. Ну да ладно.

Я, как представитель этой знакомой и она сама сразу же поехали к исполнителю ознакамливаться с производством. Короче, в материалах производства постановление об открытии производства в котором указано направить для уведомления и исполнения и сопроводительное письмо, которое не было отправлено должнику по месту жительства. Ну и вообщем там постановления об аресте имущества, о исполнительном сборе и все такое.

Очень понравился документ АКТ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСПОЛНИТЕЛЯ, в котором исполнитель указал, что не может установить местонахождение имущества и должника, причем не понятно где он его составлял, так как по Закону Украины "Об исполнительном производстве" исполнительные действия проводятся по месту нахождения должника или имущество, но определено ясно, что в Донецк исполнитель не ездил. Более того акт не подписан никем (не взыскателем, ни должником, даже понятых не удосужились пригласить), кроме самого исполнителя.

Естественно, я составляю иск об признании незаконными постановления об открытии производства, об аресте и исполнительного сбора. Иск обосновую о нарушением Закона "Об исполнительном производстве", а именно неуведомление должника об открытии производства (хотя законом четко установлено, что отправить постановление об открытии производства исполнитель ОБЯЗАН), ссылаюсь на нарушение ст.19 Конституции.

Хочу заметить, что на момент открытия исполнительного производства действовал старый закон "об исполнительном производстве" который давал право исполнителю отказывать в открытии исполнительного производства: "... при наявності інших підстав" (п. 8 ч. 1 ст. 26 об исполнительном производстве).

То есть, по моему мнению, исполнитель заранее зная, что не сможет исполнить надпись нотариуса, из за такого обстоятельства, как АТО, должен был отказать в открытии исполнительного производства.

Хочу заметить, что судья довольно активно поддерживала мою точку зрения на первом судебном заседании, указывала, что известно ли исполнителю такая статья Гражданского кодекса, как 617 (форс - мажор), а также каким образом исполнитель собирался осуществлять исполнительное производство, зная, что проводиться АТО и это факт не требует доказательств, почему она самостоятельно решила не отправлять документы исполнительного производства, хотя закон обязует исполнителя отправлять все постановления должнику.

Исполнитель начала доказывать, что у нее были внутренние распоряжение ОГИС.

Кстати, вот еще хочу заметить, что в кредитном договоре имеется третейское предостережение, то есть стороны договорились лишь о судебном способе защиты своих прав по договору и решили, что такой судебной инстанцией должен быть третейский суд.

Поэтому, непонятно почему банк пошел к нотариусу, если они были обязаны согласно договора идти в третейский суд. Более того, я на судебном заседании обращал внимание суда на этот факт и на факт того, что исполнительная надпись нотариуса не должна была исполняться, так как исполнительным документом, который должен был исполняться по данным правоотношениям, должен быть исполнитель документ надлежащего суда на основании решения третейского суда.

Но на втором судебно заседании мнения суда меняется (я конечно понимаю, почему меняется и принимается решение, что все законно.

Ну подумаешь не уведомили, ну подумаешь нарушила закон не отправила, высадили и отобрали машину (причем отобрали не залоговую машину, так как взыскатель попросил арестовать все имущество). Суд сказал, что все ок, все нормально и законно ( ну кроме исполнительного сбора). Ниже, в первом моем сообщении Постановление суда.

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100