RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Перенесення і зміна рішення про виплату дивідендів


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
14/09/17 14:40  Marlboro! > Вадим Кім    14/09/17 10:32Дерево
Немає вимог і встановлених форм. Але відповідний розмір прибутку має бути

14/09/17 10:32  Вадим Кім > Marlboro!    14/09/17 08:41Дерево
Це питання виходить з того, чи є якісь вимоги щодо оформлення такого роду протоколів (чи обов'язково має містити інформацію про прибуток, розподіл прибутку та безпосередньо виплату дивідендів)?
Тобто звідки збори взяли саме 200 тис? чому не 500 чи 20?

14/09/17 08:41  Marlboro! > Вадим Кім    13/09/17 23:50Дерево
Так, безумовно, а що тут може бути спірне?

14/09/17 04:47  ОК АКА ОлюняОтправить письмо > Вадим Кім    13/09/17 23:50Дерево
попробуйте комментировать свежие проблемы. сюда обычно люди приходят за оперативной помощью. спустя 2 месяца вопрос обычно как-то, но порешался...

13/09/17 23:50  Вадим  Кім > Marlboro!    28/07/17 12:15Дерево
Наскільки я розумію, протокол (рішення) зборів обов'язково має містити інформацію про прибуток, розподіл прибутку та безпосередньо виплату дивідендів. А от чи є з цього приводу якісь роз'яснення вищих судів щодо того яким саме повинен протокол (рішення) зборів щодо виплати дивідендів?
Наприклад, в протоколі написано: "виплатити учаснику Гаврилюку дивіденди в строк до кінця 2017 року в сумі 200 тис грн."
при такому формулюванні, підприємство безумовно зобов'язане платити ?

28/07/17 12:15  Marlboro! > Marlboro!    28/07/17 12:14Дерево
Це якщо не спорити про необхідність платити оренду в такому разі)

28/07/17 12:14  Marlboro! > Rossi    28/07/17 12:09Дерево
Ну це вже спір про окремі випадки ("частные случаи"). Щоб такого не ставалось достатньо одразу в договорі прописати неможливість відкликання односторонньої відмови без згоди іншої сторони.

28/07/17 12:09  Rossi > Marlboro!    28/07/17 12:01Дерево
Ну вам сообщат, что помещение свободно и вы можете его занять (ключи отправят по почте или двери не закрыты). Возможность пользоваться помещением есть, договор действует - в этом случае нужно платить.

28/07/17 12:01  Marlboro! > Rossi    28/07/17 11:49Дерево
Якщо приміщення повернуте, то за що платити?

28/07/17 11:49  Rossi > Marlboro!    28/07/17 11:46Дерево
Вы освободили помещение, уехали, нашли себе новое и тут бывший арендодатель сообщает - отказ отзываю, договор снова в силе, помещение ваше, извольте платить аренду.

28/07/17 11:46  Marlboro! > Rossi    27/07/17 13:29Дерево
Так, може. А її відкликання якось порушить права орендаря?

27/07/17 13:29  Rossi > Marlboro!    27/07/17 12:52Дерево
Так я и говорю о подходе, по которому нарушение права не может быть без нарушения закона; т.е. при каждом правонарушении есть какая-то норма, которая нарушается таким попранием прав.

Например, в ситуации автора темы это будет норма о праве участника на получение дивидендов, а также, как я говорил, норма о необходимости согласия стороны обязательства для изменения/прекращения этого обязательства (коль скоро оно возникло вследствие принятия решения о выплате дивидендов).

Предлагаю для рассмотрения еще такой пример:
Односторонний отказ от договора аренды (вопросов о его правомерности нет - предусмотрено условиями договора) - это односторонняя сделка? После ее совершения может сторона отказаться от нее на основании обсуждаемой нормы?

27/07/17 13:03  Marlboro! > Marlboro!    27/07/17 12:52Дерево
По практиці не знайшов нічого конкретного, тільки скуповата цитата [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] :

Враховуючи, що заява про вихід зі складу учасників товариства за своєю правовою суттю є одностороннім правочиним, оскільки є волевиявленням особи, яке в силу ст. 148 Цивільного кодексу України не повинно погоджуватися з іншими учасниками товариства, ОСОБА_4 у відповідності до ст. 214 цього кодексу мав право відмовитися від такого правочину. При цьому законодавець не пов'язує обмеження права особи на відмову від одностороннього правочину з можливим порушенням прав іншої особи, а тільки передбачає захист прав третьої особи у разі, якщо відмова від одностороннього правочину порушить права такої особи.

27/07/17 12:52  Marlboro! > Rossi    27/07/17 12:39Дерево
Неправомірним є правочин, який порушує норму права (як закону, так і іншого акту, зокрема договору чи статуту). Яким чином відмова від одностороннього правочину може бути визнаною неправомірною, якщо закон встановлює право на цю односторонню відмову?

27/07/17 12:39  Rossi > Marlboro!    27/07/17 12:18Дерево
Пытаюсь найти очевидную ситуацию, когда сделка нарушает права третьих лиц, но является правомерной. Сдается мне, что такого быть не должно и факт правонарушения как раз и свидетельствует о незаконности сделки.

Я говорил, что недействительность - это общее правило.
Результат сделки (отказ от предыдущей сделки) - правовые последствия. Если сделка (а значит ее правовые последствия) нарушают права третьего лица, то защитой прав (их восстановлением) соответственно должно быть аннулирование этих правовых последствий, что и происходит при признании сделки недействительной. Но я не исключаю, что в отдельных случаях с учетом характера отношений может быть целесообразнее сохранить правовые последствия сделки и защитить нарушенные права лица другим способом.

27/07/17 12:18  Marlboro! > Rossi    27/07/17 12:08Дерево
Чому ні? Там буде написано тільки "Особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом". Як з цього можна зробити висновок про недійсність? Те саме стосується "подразумевается".
Якщо права порушені, то це зовсім не означає, що вони мають поновлюватись саме недійсністю правочину. Якби ця норма передбачала саме заборону відмови якщо вона порушить права, то там в ще в першому реченні було б написано щось типу "...якщо інше не встановлено законом або якщо такою відмовою від правочину буде порушено права іншої особи".

27/07/17 12:08  Rossi > Marlboro!    27/07/17 11:56Дерево
скорее нет

27/07/17 12:01  Rossi > Marlboro!    27/07/17 11:53Дерево
подразумевается

27/07/17 11:56  Marlboro! > Rossi    27/07/17 11:29Дерево
Якщо з норми прибрати слова про можливість захисту, то щось поміняється?

27/07/17 11:53  Marlboro! > Rossi    27/07/17 11:29Дерево
Але в статті 214 не говориться ані про потребу в обізнаності наявності права, ані про наслідки у вигляді недійсності правочину.

27/07/17 11:29  Rossi > Marlboro!    26/07/17 19:25Дерево
В ст.214 говорится о нарушении права. Как я указывал, если сторона и не была в курсе о совершении сделки, то ее отмена не будет нарушением права лица.


"І на якій же підставі третя особа буде оскаржувати такий правочин? Т.е. що вона буде покладати в підставу позову?"

О какой именно сделке вы спрашиваете? Односторонней? Я уже говорил - основанием будет собственно норма ст.214 (при условии наличия нарушения права).

26/07/17 19:25  Marlboro! > Rossi    26/07/17 12:19Дерево
А в 214 нічого немає про освідченість про укладення правочину. Виходить, що односторонній можна оскаржити безумовно, а багатосторонній - тільки якщо знав про нього?

І на якій же підставі третя особа буде оскаржувати такий правочин? Т.е. що вона буде покладати в підставу позову?

26/07/17 12:19  Rossi > Marlboro!    26/07/17 11:47Дерево
Логика сводится к выявлению факта нарушения права. Третье лицо может даже и не знать о заключении договора в ее пользу (или не хотеть этого), поэтому расторжение договора нарушением прав этого лица не будет являться.

Что касается заключения договора о строительстве на участке, то сам этот договора не нарушает прав землевладельца. Точно также, например, договор, которым посторонние люди договорились о купле-продажи вашей машины, не будет нарушением ваших прав :) Какое вам дело до чьих-то планов?

Но если говорить о ситуации, когда договор действительно нарушает права третьего лица, то не должно составить труда найти норму, которая запрещает такое нарушение права, и соответственно основанием недействительности договора будет нарушение этой нормы.

26/07/17 11:47  Marlboro! > Rossi    26/07/17 11:10Дерево
Але виходить, що в разі з двостороннім договором сторони можуть відмовитись від нього до того моменту, коли третя особа заявить про право, і така відмова буде законною. А з одностороннім такого немає.
Не логічно.
Плюс правочини визнаються недійсними тільки у випадках, встановлених законом. Але закон не встановлює такої підстави визнання правочину, як порушення прав іншої особи.
Якщо я укладу правочин про встановлення на земельній ділянці сусіда гаража (без дозволу і взагалі відома сусіда), то це буде порушувати права сусіда, але підставою для недійсності правочину не буде - сусід буде мати право вимагати усунення порушення, але шляхом демонтажу гаража, а не визнання недійсним правочину на його встановлення.

26/07/17 11:42  Marlboro! > умник Я    26/07/17 11:01Дерево

26/07/17 11:10  Rossi > Marlboro!    26/07/17 10:58Дерево
Ваш тот пост был о двусторонней сделке. Двусторонняя сделка - это договор.

Относительно выражения воли третьим лицом, то видимо так закон определяет, заинтересовано ли лицо в договоре, т.е. будет ли расторжение договора иметь негативный эффект для лица (когда можно говорить о том, что право таки нарушено).
В случае с односторонней сделкой, как я говорил, тоже нужно определять индивидуально, произошло ли вследствие отказа от сделки нарушение прав третьего лица. В ситуации с отменой решения собрания о выплате дивидендов, за которое проголосовал искомый участник, нарушение его права отменой этого решения (без его голоса) очевидно.

26/07/17 11:01  умник Я > Marlboro!    26/07/17 10:47Дерево
Читал, что если на общем собрании было принято решение выплачивать дивиденды, а затем его отменили, то это новое решение никак не может повлиять на выплаты — они должны продолжаться.
По моему, ВХСУ говорил (но найти не могу сейчас), что второе решение — по отмене выплат — нарушает права членов хозяйственного общества, а также является намеренной формой злоупотребления.

26/07/17 10:58  Marlboro! > Rossi    26/07/17 10:53Дерево
По-перше, правочин (в т.ч. багатосторонній) не завжди договір. По-друге, в двосторонніх договорах з моменту коли особа виразила право, а в односторонніх правочинах в будь-який момент? Тоді в чому логіка такого неоднакового підходу?

26/07/17 10:53  Rossi > Marlboro!    26/07/17 10:47Дерево
Такой подход имеет место и в договорах:
Стаття 636. Договір на користь третьої особи
3. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

26/07/17 10:47  Marlboro! > Rossi    26/07/17 10:21Дерево
До речі, а порушення прав інших (третіх осіб) відмовою сторін від двостороннього правочину теж тягне за собою недійсність відмови? Адже в законі нічого про це не написано. В чому був би сенс запроваджувати неоднаковий підхід?

26/07/17 10:34  Marlboro! > Rossi    26/07/17 10:21Дерево
Із закону це не слідує

26/07/17 10:21  Rossi > Marlboro!    26/07/17 08:16Дерево
Глянул комментарий Ротаня и Ко - там так и указано:
"Право відмови від правочину належить і особі, що вчинила односторонній правочин. Але це неможливо, якщо відмовою від правочину порушено права іншої особи, що виникли в результаті вчинення такого правочину"

26/07/17 10:18  Rossi > Marlboro!    26/07/17 08:16Дерево
Та норма и будет основанием. Дело в ее толковании.

26/07/17 08:16  Marlboro! > Rossi    25/07/17 23:57Дерево
На підставі якої норми буде визнання недійсним? І через порушення якого закону чи якої норми? Порушення прав дає право на звернення до суду, але самостійною підставою для визнання правочину недійсним не буде.
Я думаю, що жодних реальних наслідків таке "право на захист" як в статті 214 не матиме. Якщо прибрати це речення з норми, то нічого не поміняється, бо право на звернення до суду і так є за наявності порушеного права.
При цьому стягнути будь-яку шкоду також неможливо, бо відмова від одностороннього правочину є правомірною.

25/07/17 23:57  Rossi > Marlboro!    25/07/17 18:31Дерево
по общему правилу - да

25/07/17 18:31  Marlboro! > Rossi    25/07/17 17:43Дерево
І які наслідки? Це завжди тягтиме за собою недійсність відмови?

25/07/17 17:43  Rossi > Marlboro!    25/07/17 17:31Дерево
Границы нарушения прав мало где прямо описаны. В каждом случае определяется индивидуально. В обобщенной формулировке - это ухудшение положения.

25/07/17 17:31  Marlboro! > Rossi    25/07/17 17:13Дерево
При цьому межі коли відмова починає порушувати права, наслідки порушення прав (зокрема, чи матиме це наслідком оспорюваність правочину, в т.ч. безумовну) - норма також не встановлює.

По принципу - як раз таки про відносини без участі держави там нічого немає (пункт 5 таки [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] ). І жоден закон, власне кажучи, такого принципу не встановлює (щонайменше по відношенню до чисто приватних відносин), Конституційний суд "вивів" його із загальних норм КУ.

25/07/17 17:15  Rossi > Marlboro!    25/07/17 11:40Дерево
Упомянутый принцип актуален не только в отношениях с участием государства (к тому же речь идет об отношениях с частно-правовым эффектом).

25/07/17 17:13  Rossi > Marlboro!    25/07/17 11:39Дерево
В норме не говорится о нарушении закона. Полагаю, что смысл был в том, что нельзя отказываться от сделки, если это приедет к нарушению прав (просто сформулировали как-то странно).

25/07/17 13:34  Marlboro! > berenzev    25/07/17 13:30Дерево
"...Я думаю, що тут має застосовуватись аналогія з одностороннім правочином..."


Стаття 8. Аналогія

1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

25/07/17 13:30  berenzevОтправить письмо > Marlboro!    25/07/17 11:39Дерево
ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25.02.2016 № 4
Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин

2.12. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

25/07/17 11:40  Marlboro! > Rossi    25/07/17 11:38Дерево
Так, я перед тим як написати звірився - там був упор на те, що це держава, а вона типу не може свавільно втручатись в права які вже виникли (і скасовувати їх). "Принцип стабільності" загалом не відміняє права на відмову від правочину.

25/07/17 11:39  Marlboro! > Rossi    25/07/17 11:35Дерево
Наявність права захисту - зрозуміло, що зацікавлені особи мають право оскаржити односторонній правочин якщо він вчинений з порушеннями (закону чи, зокрема, статуту).

25/07/17 11:38  Rossi > Marlboro!    25/07/17 11:28Дерево
Что касается аналогий, думаю вполне уместно вспомнить и о решениях органов местного самоуправления (и соответствующем решении Конституционного Суда по этому поводу).

25/07/17 11:35  Rossi > Marlboro!    25/07/17 11:28Дерево
Вот именно, что не очевидный. Фраза "право подлежит защите" означает как минимум наличие права.

25/07/17 11:28  Marlboro! > Rossi    25/07/17 11:20Дерево
Я думаю, що тут має застосовуватись аналогія з одностороннім правочином, від якого сторона (а стороною тут буде тільки ТОВ) може в будь-який момент відмовитись (якщо це не порушує статут). При цьому відмова від правочину буде мати наслідком ануляцію зобовязань (якщо по суті, хоча з кодексу це досить не очевидний умовивід).

25/07/17 11:20  Rossi > Marlboro!    25/07/17 11:07Дерево
Если само общество примет такое решение ("передумает"), то а обязательство это уже не повлияет.

25/07/17 11:14  Marlboro! > Вадим Кім    25/07/17 11:12Дерево
Подасте зустрічний позов

25/07/17 11:12  Вадим  Кім > Rossi    25/07/17 11:01Дерево
Ви праві, рішення прийнято новими учасниками.
І що цікаво, що новим учасникам і директору не переданий той протокол по якому приймалось рішення про виплату, але один з учасників погрожує звернутись до суду, якщо йому не виплатять. А от інші учасники не заявляють вимог.
А є лише той протокол, де вказано, що виплата в такій то сумі ОДНОМУ учаснику буде здійснено в таку-то дату.

Виходить, нема чого і оскаржувати?

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2

Реклама

bigmir)net TOP 100