RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Банки: Кредиты / Депозиты

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Звернення стягнення на предмет іпотеки після спливу позовної давності


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
10/08/17 12:18  ЛиквидаторОтправить письмо > Marlboro!    9/08/17 13:17Дерево
Знайшли документи і розібрались.
Держвиконавець наклав та вніс в реєстр арешт на все майно боржника при виконанні наказу господарського суду, стягувачем за яким був не іпотекодержатель, а державна адміністрація.
Під час перевірки виконавчого провадження начальник УДВС області визнав порушення держвиконавцем ч.1 ст.54 ЗУ "Про виконавче проваження" (старого), зобов'язав начальника відділу примусового виконання рішень скасувати постанову про арешт на все майно боржника та зобов'язати держвиконавця накласти арешт на все майно боржника, крім майна, що перебуває в іпотеці.
На підставі постанови начальника УДВС області начальник відділу примусового виконання рішень виніс постанову:
1. Скасувати постанову держвиконавця про накладення арешту в частині арешту нерухомого майна боржника.
2. Зняти арешт з нерухомого майна боржника.
3. Зобов'язати держвиконавця вилучити запис про обтяження нерухомого майна боржника.
4. Зобов'язати держвиконавця накласти арешт на все майно боржника, крім майна, що перебуває в іпотеці, а саме ... і перелік іншого нерухомого майна.

Держвиконавець все це виконав: вилучив запис про арешт всього майна, виніс постанову про арешт нерухомого майна згідно з переліком (без майна, що перебувало в іпотеці), вніс запис про цей арешт в реєстр.
Реєстратор дочекався вилучення запису про арешт з реєстру, прийняв рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
Всі ці дії держвиконавця та держреєстратора відбулись з 19:00 до 20:00 години, безперечно була попередня домовленість та узгоджені дії.

Питання зараз в тому, чи можливо якось використати викладене для скасування рішення держреєстратора та як саме.

9/08/17 20:48  Marlboro! > Ликвидатор    9/08/17 15:22Дерево
Можна зайняти позицію, що ніякого зняття арешту не було - адже рішень виконавця не було. Просто стався збій в програмі, арешт був чинний і помилково у витягу показало, що його немає.

9/08/17 15:22  ЛиквидаторОтправить письмо > Marlboro!    9/08/17 13:17Дерево
Виглядає все так, що помилково вилучили арешт на все майно з реєстру речових прав, потім помітили и виправили помилку - внесли запис про арешт на все майно, а предмет іпотеки вже зареєстрували за іпотекодержателем на підставі застереження в договорі іпотеки (ст.37 ЗУ "Про іпотеку"). Вимогу направляли, 30-денний термін витримали.

9/08/17 13:17  Marlboro! > Ликвидатор    9/08/17 13:12Дерево
А чим підтверджується зняття і повторне накладення арешту? Були якісь рішення ДВС чи вікно оформлено якось технічно (просто доступ до програми, тощо)?

9/08/17 13:12  ЛиквидаторОтправить письмо > Евгений Осычнюк    9/08/17 07:51Дерево
Зрозуміло, що ДВС діяла незаконно.
Але я вважаю, що суд відмовить у задоволенні позову про визнання недійсним рішення державного реєстратора з підстави, що майно знаходилось під арештом, як у наведених прикладах, бо формально на час дій реєстратора арешту не було, незважаючи на те, що арешт був знятий незаконно та потім знову накладений.
Можливо я помиляюсь.
А строк на оскарження дій ДВС давно сплив.

9/08/17 07:51  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Евгений Осычнюк    9/08/17 07:50Дерево
За законом, арешт накладається один раз - і знімається тільки після завершення ВП.

9/08/17 07:50  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Ликвидатор    9/08/17 06:39Дерево
"ДВС, яка зняла арешт на 2 години" - як це, Ви в цьому впевнені??? Таке взагалі буває?

9/08/17 06:39  ЛиквидаторОтправить письмо > Ликвидатор    4/08/17 06:45Дерево
За наявності арешту на майно іпотекодавця державний реєстратор не може зареєструвати за іпотекодержателем право власності на предмет іпотеки, є відповідна судова практика [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] , [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] .
Іпотекодержатель домовився з ДВС, яка зняла арешт на 2 години, державний реєстратор прийняв документи, зробив відповідні перевірки відсутності арешту, прийняв рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем, після чого ДВС знову наклала арешт на все майно іпотекодавця. Іпотекодержатель здійснив відчуження майна третій особі.
Потрібно з наведених вище підстав скасувати рішення реєстратора та витребувати майно від третьої особи на користь іпотекодержателя.
Не зовсім розумію, як це викласти в одному позові.
Чи можливо це взагалі?

4/08/17 06:45  ЛиквидаторОтправить письмо > Евгений Осычнюк    31/07/17 08:22Дерево
Визнання зобов'язання припиненим в даному випадку залежить від встановлення судом факту пропущення позовної давності за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та відсутність поважних причин такого пропущення.
Я мав на увазі, що такий факт суд встановить, розглядаючи первісний позов, відмовить у його задоволенні, а відтак задовольнить зустрічний позов про визнання кредитного зобов'язання та іпотеки припиненими.
Можливо, це можна встановити й без позову про стягнення боргу, а вже під час розгляду позову про стягнення боргу використовувати судове рішення як преюдицію.

31/07/17 10:26  ЧернышКсенияОтправить письмо > Ликвидатор    29/07/17 07:22Дерево
У моих клиентов была неприятная история с ипотекой, из квартиры их все таки выселили по решению суда и остался долг около 30 тыс. дол., с того времени прошло более 3-х лет, банк никаких действий не предпринимал, зато месяц назад позвонили коллекторы и напомнили о долге. Буду следить за ситуацией.

31/07/17 10:19  new87 > СергейД    31/07/17 09:07Дерево
а хіба в автора теми не позасудовий спосіб?

31/07/17 09:07  СергейДОтправить письмо > Ликвидатор    31/07/17 08:04Дерево
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
справа 6-126цс13
Пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту

только все решение прочитайте

31/07/17 08:22  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Ликвидатор    31/07/17 08:04Дерево
І про що Ви збираєтесь позов подавати, і чому це не можна зробити окремо? Якщо Ви хочете визнати зобов"язання припиненим - то це не обов"язково робити у формі зустрічного позову.

31/07/17 08:04  ЛиквидаторОтправить письмо > Евгений Осычнюк    30/07/17 16:53Дерево
І. Стаття 11 називається "Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит".
1. Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
В кредитному договорі не йдеться про придбання конкретного товару чи продукції, лише зазначено "Кредит надається позичальнику на наступні цілі: споживчі потреби."

ІІ. ... кредитодавцю забороняється:
7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

В тексті немає слова "позовної", але ж суди тлумачитимуть саме як позовну давність.
Тому потрібно або подавати зустрічний позов, або дочекатись рішення суду за позовом банку, яким суд відмовить у зв'язку зі спливом позовної давності.

30/07/17 16:53  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Ликвидатор    30/07/17 15:31Дерево
Не обов"язково зустрічний. Подавайте окремий позов в інший суд - наприклад, за адресою філії банку, або в Києві. А потім слухання по первісному позову можна зупинити.

30/07/17 15:31  ЛиквидаторОтправить письмо > Ликвидатор    30/07/17 15:21Дерево
Напевно подам зустрічний позов про визнання кредитного зобов'язання та іпотеки припиненими з посиланням на ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та ч.1 ст.58 Конституції.
Одна біда, наш Гарант Конституції ліквідував у нас в місті три районні суди, в яких працювали 48 суддів, і створив замість них один міський, в якому зараз працює лише 12 чоловік, третина з яких у відпустці.
Банк подав позов у травні 2017 року, попереднє засідання призначене на березень 2018 року!

30/07/17 15:21  ЛиквидаторОтправить письмо > new87    30/07/17 13:46Дерево
Тепер стало ще цікавіше!
В договорі прямо написано:
"Кредит надається позичальнику на наступні цілі: споживчі потреби."

Проте, наведена Вами редакція ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" діяла до 09.06.2017 року включно.
З 10.06.2017 року редакція ст. 11 наступна:
1. Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Ці зміни внесені пп. 3) п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування".
При цьому в п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" зазначено:
2. Дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, з одного боку, нова редакція статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, отже на договір, про який я пишу, не поширюється.
З іншого боку, стара редакція ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" вже відсутня у законі, хоча на час укладення кредитного договору вона діяла.
Невідомо, як ці обставини буде враховувати суд з урахуванням дії закону в часі.

У постанові ВСУ [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] , посилання на яку [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] надав СергейД теж ідеться про споживчий кредит, хоча суди всіх інстанцій не посилались на ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яке на той час діяло.
Що там буде під час нового розгляду - невідомо.

30/07/17 14:21  ЛиквидаторОтправить письмо > СергейД    29/07/17 21:09Дерево
Я понял, что в Украине ипотека - это как преступление против человечества, без срока давности.

30/07/17 13:46  new87 > Ликвидатор    29/07/17 14:06Дерево
11. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.

При цьому кредитодавцю забороняється:
7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

а звернення стягнення на предмет іпотеки це не вимагання повернення кредиту, шляхом переходу права власності на майно (іпотеку) позичальника?
п.с. це, звичайно, якщо у вас споживчий кредит

29/07/17 21:09  СергейДОтправить письмо > СергейД    29/07/17 21:08Дерево
О прекращении ипотеки и отмене отягощений
Верховный Суд, Судебная палата по гражданским делам Верховного Суда
Постановление от 15.05.2017 № 6-786цс17, 643/4395/16-ц
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

29/07/17 21:08  СергейДОтправить письмо > Ликвидатор    29/07/17 07:22Дерево
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

право требования возникло с момента просрочки кредита.

29/07/17 14:24  ЛиквидаторОтправить письмо > Marlboro!    29/07/17 14:15Дерево
Если верить Википедии [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] , то французский кодекс стал основой гражданского законодательства большинства европейских стран.
Но это я уже удаляюсь от начальной темы.

29/07/17 14:16  ЛиквидаторОтправить письмо > Marlboro!    29/07/17 14:14Дерево
ЦК УРСР 1922 року теж читав, згоден з Вами.

29/07/17 14:15  ЛиквидаторОтправить письмо > Ликвидатор    29/07/17 14:03Дерево
Тобто за цивільним кодексом Російської Федерації після спливу позовної давності кредитор може захистити порушене право лише за згодою боржника.

За цивільним кодексом Франції внаслідок спливу строку давності взагалі припиняється суб'єктивне право кредитора.

29/07/17 14:15  Marlboro! > Marlboro!    29/07/17 14:14Дерево
"Але загалом теорія права і цивілістики ЗАВЖДИ виходили з протилежного"

29/07/17 14:14  Marlboro! > Ликвидатор    29/07/17 14:03Дерево
В ЦК УРСР розливу 1922-го року положення про давність по суті були загалом такі ж, як і в ЦКУ. А отже "не так" як раз таки щось з російським правом - видно в якийсь момент вони вирішили, що сплив давності має припиняти право. Але загалом теорія права і цивілістики ніколи не виходили з протилежного.

29/07/17 14:06  ЛиквидаторОтправить письмо > new87    29/07/17 13:04Дерево
Йдеться не про кредит, а про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

29/07/17 14:03  ЛиквидаторОтправить письмо > decisionmaker    29/07/17 09:45Дерево
ГК РФ Статья 199. Применение исковой давности
1. Требование о защите нарушенного права принимается к рассмотрению судом независимо от истечения срока исковой давности.
2. Исковая давность применяется судом только по заявлению стороны в споре, сделанному до вынесения судом решения.
Истечение срока исковой давности, о применении которой заявлено стороной в споре, является основанием к вынесению судом решения об отказе в иске.
3. Односторонние действия, направленные на осуществление права (зачет, безакцептное списание денежных средств, обращение взыскания на заложенное имущество во внесудебном порядке и т.п.), срок исковой давности для защиты которого истек, не допускаются.

***
Гражданский кодекс Франции (1804 г.).
Статья 1234. Обязательства погашаются:
платежом;
новацией;
добровольным отказом [кредитора];
зачетом;
слиянием;
уничтожением вещи;
ничтожностью или расторжением [обязательства];
действием отменительного условия, как было объяснено в предыдущей главе;
и давностью, которая составляет предмет отдельного титула.

Статья 2219. Давность является видом прекращения права, возникающим из-за бездействия держателя в течение определенного промежутка времени и при наличии условий, определенных законом.

Может в украинском законодательстве что-то не так :)

29/07/17 13:04  new87 > Ликвидатор    29/07/17 07:22Дерево
Коли діяв нормальний старий закон про захист прав споживачів (ст.11) то в ній передбачалося, що не можна вимагати повернення кредиту строк давності якого сплив.

29/07/17 09:45  decisionmakerОтправить письмо > Ликвидатор    29/07/17 07:22Дерево
На позасудовий спосіб позовна давність не розповсюджується.
Тому його можна застосовувати і після спливу позовної давності.

29/07/17 09:07  ЛиквидаторОтправить письмо > Ликвидатор    29/07/17 07:48Дерево

29/07/17 07:48  ЛиквидаторОтправить письмо > Евгений Осычнюк    29/07/17 07:31Дерево
Я теж так вважаю, проте за завданням клієнта шукаю аргументи "проти". :)
Іпотека припиняється за наявності підстав, визначених ст.17 ЗУ "Про іпотеку", тому іпотека діє, якщо кредит не сплачений, не зважаючи на сплив позовної давності.
Діє саме тому, що зобов'язання щодо повернення кредиту також діє, не зважаючи на сплив позовної давності.
Проте після спливу позовної давності кредитор не має можливості отримати гроші, якщо тільки боржник не заплатить їх добровільно.
А правила статей 37 та 38 ЗУ "Про іпотеку" дають іпотекодержателю відповідний механізм. І я поки що не бачу підстав унеможливити застосування цього механізму кредитором.

29/07/17 07:31  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Ликвидатор    29/07/17 07:22Дерево
Цікаве питання. Оскільки термін "позовна давність" стосується лише строків звернення до суду, то в даному випадку жодних обмежень не повинно бути. По аналогії - якщо основне зобов"язання не виконане, але строк давності сплив, іпотека всеж таки не припиняється (не так дано була постанова ВСУ з цього приводу). Крім того, діюче "Положення" щодо реєстрації права власності жодних подібних застережень не містить. Тому особисто я голосую "за".

29/07/17 07:22  ЛиквидаторОтправить письмо   Дерево
Строк повернення кредиту, забезпеченого іпотекою, закінчився в березні 2009 року.
Зараз банк звернувся з позовом про стягнення боргу - неповернутої суми кредиту та процентів.
В судовому засіданні ми заявимо про застосування позовної давності, сплив якої згідно ч.4 ст.267 ЦКУ є підставою для відмови у позові.
Згідно ст.266 ЦКУ зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже банк не зможе звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду (ст.39 ЗУ "Про іпотеку").
А як бути із зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя:
передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 ЗУ "Про іпотеку";
права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 ЗУ "Про іпотеку"?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100