Сортировать по времени сообщений
[ ]
|
17/04/19 12:21
Konstantin_D > Нюша2015
9/04/19 11:06
У мене справа в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Переглянув ГПКУ.
Ст.46
позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження
А як щодо справ, не судові засідання не проводяться? Збільшувати/зменшувати неможна?
Щось я трохи заплутався.
|
10/04/19 17:22
кристина_8 > Konstantin_D
9/04/19 11:04
суддя дала 5 днів на відповідь на відзив. подали заяву про те, щоб продовжили строк згідно ст.ст 179, 278 ЦПК. про це суддя має винести ухвалу?
|
9/04/19 11:06
Нюша2015 > Konstantin_D
9/04/19 11:04
Тільки подала подібну заяву до Господарського суду.
Відповідно до ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.
|
9/04/19 11:04
Konstantin_D > Нюша2015
9/04/19 10:56
Процесуальним законодавством не передбачений такий документ, як уточнення позовних вимог (хоча досить часто не тільки сторони таке подают, а навіть і судді самі кажуть, щоб подавали уточнення).
ІМХО стягнення:
1) боргу;
2) пені;
3) 3%
4) втрат від інфляці-
це 4 окремих вимоги, об"єданні в одному позову.
А тому - або зменшення, або збільшення.
ВГСУ раніше писав.
"...якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. "
|
9/04/19 10:56
Нюша2015 > Konstantin_D
9/04/19 10:30
Але ж якщо відповідач проти сплати відсотків за позовом, то можна подати заяву про уточнення позовних вимог.
|
9/04/19 10:56
Нюша2015 > Konstantin_D
9/04/19 10:30
Але ж якщо відповідач проти сплати відсотків за позовом, то можна подати заяву про уточнення позовних вимог.
|
9/04/19 10:53
Нюша2015 > Konstantin_D
9/04/19 10:30
Може укласти мирову угоду, в якій зазначити яку частину вимог було виконано відповідачем та яку залишилось виконати в добровільному порядку.
Чи відповідач проти сплати відсотків?
|
9/04/19 10:30
Konstantin_D > Евгений Осычнюк
8/04/19 11:10
Господарський процес.
Подано позов. Залишений без руху. Недоліки усунули, але до моменту відкриття провадження відповідач основну суму боргу погасив. Зилишились - пеня, 3%, втрати від інфляції.
Якщо теперь звернутися із заявою, в якій: надати докази того, що основний борг погашений, але при цьому донарахувати пеню, 3%, втрати від інфляції і просити стягнути тільки їх, шо ж це буде:
1) заява про зменшення вимог?
2) заява про відмову від вимог в частині основного боргу та про збільшення вимог в частини пені, 3%, втрат від інфляції?
Чи може взагалі так глибоко не копати, а просто назвати "заява" та й все?
Все одно надлишок судового збору або поверне суд (якщо розцінить як заяву про зменшення), або стягне з відповідача (оскільки борг погашений вже після звернення до суду).
Єдине - не хотілось, щоб заява була розцінена як відмова в частини основного боргу.
|
8/04/19 11:10
Евгений Осычнюк > kyivlegal
8/04/19 10:42
Чому "квазізагальне", якщо спрощене може передбачати і виклик сторін, і допит свідків, і взагалі що завгодно, оскільки різниці між загальним і спрощеним практично немає, вона формальна.
|
8/04/19 10:42
kyivlegal > Евгений Осычнюк
7/04/19 18:31
Чому чудять ?
Якщо призначати експертизу - доведеться викликати сторони, тому що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою + учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Якщо судове засідання буде проведене з викликом сторін, то суду все ж таки доведеться вислухати вступне слово сторін та надати їм можливість дати додаткові пояснення після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами.
Вийде таке собі квазі загальне провадження тільки без судових дебатів.
На мою думку дійсно краще вже перейти до загального провадження..
|
7/04/19 18:31
Евгений Осычнюк > Горыныч555
7/04/19 17:14
Судьи регулярно "чудят" по поводу, и без.
|
7/04/19 17:14
Горыныч555 > Евгений Осычнюк
7/04/19 12:15
Я сам перелопатил ЦПК. Ограничений вроди нет. Но это слова судьи и нашего оппонента. Кроме того, весь инет пестрит проектами заявлений про переход из спрощеного в загальне провадження с целью назначения экспертизы.
|
7/04/19 12:16
Евгений Осычнюк > vallerro
7/04/19 07:25
Не обов"язково, експертиза можлива і у спрощеному.
|
7/04/19 12:15
Евгений Осычнюк > Горыныч555
7/04/19 08:53
Кто сказал, что экспертизу нельзя? Можно и экспертизу, и допрос свидетелей.
|
7/04/19 08:53
Горыныч555 > vallerro
7/04/19 07:25
аналогичная ситуация. Ответчик принёс в суд поддельный документ. Разбить его доказательство можно только путём проведения экспертизы и опросом свидетеля. Но дело в том, что это трудовой спор. Спрощене провадження в силу закона. И как теперь быть? Патовая ситуация. Хочешь выиграть трудовой спор - заяви экспертизу. А заявить нельзя т.к. спрощене. А перейти в загальне нельзя т.к. трудовой спор и спрощене в силу вимог закона, а не за клопотанням.
|
7/04/19 07:25
vallerro > Daswer
6/04/19 12:28
потрібно подати клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, а у зв'язку з таким клопотанням справа розглядатиметься у порядку загального позовного провадження
|
6/04/19 12:28
Daswer > kyivlegal
5/04/19 12:54
справа призначена до розгляду в спрощеному провадженнв, проте відповідачем з відзивом подано документи з підробкою підписів позивача. Чи можливо просити про проведення експертизи в спрощеному провадженні? чи необхідно просити про призначення загального позовного? Експертизу самі провести не можемо, бо для неї потрібні оригінали, які знаход. у відповідача.
|
5/04/19 12:54
kyivlegal > Зєлєнскій
4/04/19 23:07
Переплутав номер статті з господарським процесуальним, але суть та сама:
Стаття 174. Види та зміст заяв по суті справи
...
5. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
|
4/04/19 23:07
Зєлєнскій > kyivlegal
4/04/19 22:06
"...резервний варіант п.5 ч.161 ЦПК - додаткові пояснення."(с) Помилка? Може ст.241. + можна заявити клопотання з процесуального питання ( ст.182) - відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер( ст.44) і закрити провадження у справі щодо відповідач-1 (п.2 ст.255)
|
4/04/19 22:06
kyivlegal > Rossi
4/04/19 10:22
Але ж Заперечення подає лише відповідач на Відповідь на відзив позивача.
|
4/04/19 22:05
kyivlegal > Нюша2015
4/04/19 09:32
Відзив подали. Питання в іншому, чим відреагувати на відзив.
|
4/04/19 10:22
Rossi > kyivlegal
3/04/19 18:15
возражения
|
4/04/19 09:41
Нюша2015 > kyivlegal
3/04/19 18:15
Я так розумію у позивача окремі позовні вимоги до кожного відповідача, тому ви повинні обгрунтувати свої заперечення в частині позову, яка
пред’явлена саме до вас.
|
4/04/19 09:32
Нюша2015 > kyivlegal
3/04/19 18:15
Чому ви не надали свій відзив на позов?
|
3/04/19 18:15
kyivlegal > Rossi
27/03/19 11:00
Ситуація: Позивач, Відповідач-1, Відповідач-2 (я).
Позивач і Відповідач-1 грають разом
Відповідач-1 подав Відзив на позов (яким позов визнає), з яким Відповідач-2 не згоден.
Відповідь на відзив подає позивач, пояснення - третя особа.
Залишаються - заяви, клопотання, заперечення..
Також резервний варіант п.5 ч.161 ЦПК - додаткові пояснення.
Яким документом Відповідач-2 може відреагувати на Відзив Відповідача-1 ?
|
27/03/19 11:00
Rossi > battle44
27/03/19 01:38
Розділ XIII
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:
...
18) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України;
|
27/03/19 10:57
Rossi > battle44
27/03/19 01:38
Если вы имеете в виду крупные дела, которые рассматривались в первой инстанции до 2019 г., то представителем мог быть не адвокат в силу переходных положений изменений к Конституции, которые устанавливали срок вступления в силу правила об ограничении представительства только адвокатами.
|
27/03/19 10:52
Rossi > battle44
27/03/19 01:38
Понятней не стало.
"верно ли то, что до 1.01.2019 действовала ст.40 цпк в редакции до 30.09.16"
Действовал ли в 2018 году кодекс, который утратил силу в 2016 году? Эммм, угадайте с трех раз...
"ведь потом согласно ст 60 цпк представником у суді може бути адвокат або законний представник"
Статья 60 состоит из нескольких частей. Вам лень читать то, что написано после первой части?
|
27/03/19 07:22
Евгений Осычнюк > battle44
27/03/19 01:38
Так в чем Ваш вопрос? Представителем может быть адвокат, по малозначним справам - также не адвокат. Отдельная категория - "Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду", они не являются представителями в этом смысле, они самостоятельные участники процесса.
|
27/03/19 01:38
battle44 > battle44
27/03/19 01:23
не совсем понятно сформулирован вопрос. верно ли то, что до 1.01.2019 действовала ст.40 цпк в редакции до 30.09.16. ведь потом согласно ст 60 цпк представником у суді може бути адвокат або законний представник. законні представники - это не представители по доверенности.
|
27/03/19 01:23
battle44 > Rossi
26/03/19 16:03
то была цитата из ухвалы судьи.
правильно ли я понимаю, что до изменений в Конституцию (те до 30.09.16) действовала ст.40 цпк (в редакции до 30.09.16) Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді..?
|
26/03/19 16:03
Rossi > battle44
23/03/19 03:44
Вы наверно что-то не так поняли. До изменений в Конституцию и общего (наряду с сокращенным) искового производства не было.
|
24/03/19 13:48
ukrtan > battle44
23/03/19 03:44
звичайно ні! Це Вам точно суддя сказала?
|
24/03/19 13:47
ukrtan > flatcher
22/03/19 20:35
Якщо справа розглядалася без виклику сторін (в порядку письмового провадження), то значить короткого рішення не було (як це зазвичай робиться в справах позовного провадження, де проводилися судові засідання), а рішення відразу складалося повне. Тому дата винесення рішення і є датою повного складання тексту рішення.
|
24/03/19 08:13
Евгений Осычнюк > flatcher
23/03/19 21:57
А навіщо доводити, якщо в справі є розписка? Якщо дуже хочеться ще один папірець - беріть квітанцію, и друкуйте скан із сайту АТ "Укрпошта".
|
23/03/19 21:57
flatcher > Евгений Осычнюк
23/03/19 07:28
Як довести дату фактичного отримання якщо розписка у отриманні у суді а суд за 100 км?
|
23/03/19 07:28
Евгений Осычнюк > flatcher
22/03/19 20:35
А навіщо Вам взагалі забивати собі голову цими тонкощами? Якщо пропущений строк на оскарження - поновлюйте, виходячи із дати фактичного отримання рішення.
|
23/03/19 03:44
battle44 > Rossi
17/01/19 12:22
правомерно ли утверждение судьи: як до, так і після набрання чинності відповідними доповненнями до Конституції України, представниками по справах, що розглядаються в порядку загального позовного провадження можуть бути лише адвокати.
|
22/03/19 20:35
flatcher > Евгений Осычнюк
22/03/19 19:11
На розгляді не були присутні.
В самому рішення дата звісно є, але дня складення повного судового рішення в рішення не вказано. А воно було складене не в день постановлення
|
22/03/19 19:11
Евгений Осычнюк > flatcher
22/03/19 18:21
Що саме не вказали - у рішенні взагалі немає дати???
|
22/03/19 18:21
flatcher > Евгений Осычнюк
22/03/19 15:31
Та от не вказали.
|
22/03/19 15:31
Евгений Осычнюк > flatcher
22/03/19 13:10
Це вказується у самому рішенні.
|
22/03/19 13:10
flatcher > 19001924
1/03/19 19:23
"у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення."
Питання. Як визначити день складення повного судового рішення?
Довідку у суду вимагати?
|
1/03/19 19:23
19001924 > Marlboro!
28/02/19 22:37
Мені подобається оце "Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи" Нема клопотання - нема повернення.
|
28/02/19 22:37
Marlboro! > 19001924
28/02/19 22:33
Вони цю норму тлумачать "особливо"
Спробувати обовязково варто, можливо той суддя поки-що ще не зіпсований
|
28/02/19 22:33
19001924 > Marlboro!
28/02/19 21:35
А це?
"Стаття 7. Повернення судового збору
1. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;"
В ухвалі ж так і написано "У відкритті касаційного провадження... відмовити."
Напишу заяву а там подивимось.
|
28/02/19 21:35
Marlboro! > 19001924
28/02/19 21:13
Судовий збір за такою підставою для відмови у відкритті як раз і не повертають. Це стара позиція ще попередніх касачок і старого ВСУ - вони типу вважають, що якщо суддя почитав касаційну скаргу, але визнав її "явно необгрунтованою", то він вдався до інтелектуальних зусиль які треба б оплатити. Типу суддя по факту перевірив скаргу і таким чином одразу відхилив її.
Тому судовий збір не повертають. І його вимагають доплатити навіть за "явно необгрунтовані" скарги як раз для того, щоб потім не повернути.
|
28/02/19 21:13
19001924 > Marlboro!
28/02/19 20:45
Викладено було дуже коректно. Але це не врятувало від "абіди". На мій погляд не може бути необґрунтованою скарга якщо суд застосував новий ЦК до угоди яка була укладена за старим ЦК.
І потім якщо вона "явно необґрунтована" навіщо вимагати доплати судового збору а потім відхиляти, адже судовий збір все одно потрібно повертати. Хіба що "нам треба щоб ви помучились".
|
28/02/19 20:45
Marlboro! > 19001924
28/02/19 20:30
Не виключено що міг бути і такий варіант
Документи бажано викладати без "виклику" - тобто не починати зі слів "ну ви тут всі мудаки, а я д"артаньян" )
|
28/02/19 20:30
19001924 > Marlboro!
28/02/19 19:54
Збентежило те що касаційна скарга стала "необґрунтованою" не одразу, а після відмови від необґрунтованої вимоги доплатити судовий збір.
Оскільки в ухвалі про відмову про судовий збір нічого, то напрошується висновок що вони (помічник) "абіделісь" на заяву що вони не вміють рахувати.
|
