RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Нові процесуальні кодекси - ЦПК, ГПК, КАСУ


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... >>    Всего: 24


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
21/02/19 21:56  Client2015Отправить письмо > Евгений Осычнюк    21/02/19 12:24Дерево
Будемо сподіватися.

21/02/19 12:24  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Client2015    21/02/19 12:14Дерево
З точки зору незворотності закону в часі - ні, тому що це буде обмеженням права на касаційне оскарження у учасника справи, який таке право вже мав до 15.12.2017 р. На практиці я особисто виключень з цього правила не бачив.

21/02/19 12:14  Client2015Отправить письмо > Евгений Осычнюк    14/02/19 18:30Дерево
Справа почалася задовго до нових кодексів і судової реформи. Справа перейшла до касаційного оскарження. Чи стосуються цієї справи правила малозначимості?

14/02/19 18:30  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Konstantin_D    14/02/19 17:28Дерево
Так це все було ще до 15.12.2017 р.? Тоді незрозуміло, що вони взагалі можуть пояснити - крім того, що нічого не пам"ятають. Хоча гіпотетично можна їх допитати як свідків з приводу обставин складання документів (реультат з вірогідністю 99,9% - див. вище).

14/02/19 17:28  Konstantin_DОтправить письмо > Евгений Осычнюк    14/02/19 17:02Дерево
Тому що вони (кожен окремо, але в один день) й оглядали ТЗ та складали акти огляду, де були вказані всі присутні особи, в тому числі і відповідач. Але зараз відповідач заперечує проти своєї присутності під час огляду, який здійснював атестований судовий експерт (запрошений позивачем).

Не висновок експерта, тому що у висновку експерта повинно бути вказано, що він попереджений про кримінальну відповідальність - а цього у висновку немає (тоді ж діяла стара редакція ЦПК, а отже експерт міг залучатися лише судом, тому за старим ЦПК - то була по суті не експертиза, а за новим хоч і можно самій стороні залучати експерта, але висновок не відповідає всім вимогам ЦПК).

14/02/19 17:02  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Konstantin_D    14/02/19 14:27Дерево
Щось я не розумію - а звідки вони можуть знати, які саме особи були присутні під час огляду транспортного засобу? Це має відношення до їх професійної діяльності? І чому Ви вважаєте, що п.2 - не висновок експерта?

14/02/19 14:27  Konstantin_DОтправить письмо > Konstantin_D    6/02/19 15:17Дерево
Вересень 2016 - сталося ДТП.
Лютий 2017 - подано позов про стягнення шкоди внаслідок ДТП.
Жовтень 2017 – заочне рішення.
Квітень 2018 – заочне рішення скасовано за заявою відповідача, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
От нарешті буде судове засідання в березні 2019.
У матеріалах справи є:
1) звіт про оцінку, складений оцінювачем за замовленням МТСБУ;
2) Висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого колісному транспортному засобу, складений на замовлення позивача особою, яка є атестованим судовим експертом.

Виникла потреба викликати обох у судове засідання для надання пояснень з приводу наступного:
- які саме особи були присутні під час огляду транспортного засобу;
- пояснити складені ними звіт та висновок.

Питання – заявляти клопотання про їх виклик в якості кого?

1) спеціалістами – не можуть вважатися (спеціаліст призначається судом);
2) висновком експерта ні один, ні другий документ не може вважатися.

Може в якості свідків?

6/02/19 15:17  Konstantin_DОтправить письмо > Евгений Осычнюк    6/02/19 06:42Дерево
Цікаво, суди і до сих пір продовжуют практику: заочне рішення набирає сили лише після його отримання відповідачем або після повернення поштою у зв"язку із закінченням строку зберігання?

13.12.2018 заочне рішення. 30 днів минуло 13.01.2019, а суддя чекає повернення листа з рішенням від відповідача.

6/02/19 06:42  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Маринка11    5/02/19 19:44Дерево
Кодекс відкривали, чи ніколи?

5/02/19 19:44  Маринка11 > Евгений Осычнюк    31/01/19 07:05Дерево
Нагадайте будь ласка заява про ухвалення додаткового рішення подається в 2-х примірниках чи можна в одному для слухання без повідомлення та виклику сторін? Дякую

31/01/19 07:05  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > dann    30/01/19 21:36Дерево
На загальних підставах.

30/01/19 21:36  dannОтправить письмо > Евгений Осычнюк    27/01/19 17:20Дерево
Подана заява про забезпечення позову в окружний адмінсуд. Розглянута вже наступного дня (з відмовою). В першій інстанції строк розгляду таких заяв - 2 дні. А в які терміни часу повинна бути преглянутою такая заява в апеляційній інстнації (за скаргою на ухвалу про відмову), як вважаєте?
Вдячний за відповіді.

27/01/19 17:20  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Маринка11    27/01/19 16:39Дерево
Ви вже ст.280, ст.281 ЦПК прочитали? Чи Вам немає часу?

27/01/19 16:39  Маринка11 > Евгений Осычнюк    25/01/19 07:43Дерево
Рішення у спрощеному без повідомлення та виклику сторін - це заочне? Цікавить яка процедура оскарження для відповідача?

25/01/19 10:32  АделаидаОтправить письмо > e_v_a3    24/01/19 20:16Дерево
Можна посилатись на п.3 ст. 134 ЦПК - попередній розрахунок не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми витрат + ч. 8 ст. 141 ЦПК дає право стороні право на подання доказів, підтверджуючих фактичні витрати до закінчення судових дебатів.

25/01/19 07:43  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > e_v_a3    24/01/19 20:16Дерево
На общие нормы о распределении судебных расходов.

24/01/19 20:16  e_v_a3 > Client2015    24/01/19 12:07Дерево
при подаче иска не все расходы вписали как того требует ст. 134 цпк. как и когда их можно добавить. на какую статью ссылаться?

24/01/19 14:38  Маринка11 > Client2015    24/01/19 12:07Дерево
Дякую, як думаєте теоретично, встигну в разі чого, подати клопотання про відмову у відкритті касації якщо буде подана кас. скарга (там же не все так швидко і раді здихаться) до відкриття кас. пр. В реєстрі знаходила, що навіть після відкриття скасовували, як помилково відкрите провадження, бо справа не перевишувала 500 прожит. мінімумів?

24/01/19 12:07  Client2015Отправить письмо > Маринка11    24/01/19 10:45Дерево
ВС/КЦС: Малозначна справа є такою у силу своїх властивостей, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції (ВС/КЦС № 761/23962/17 15.01.2019)

24/01/19 11:23  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Маринка11    24/01/19 10:45Дерево
Нічого виправляти не треба, ВС буде приймати ухвалу про відкриття провадження, чи відмову, без жодного огляду на позицію попередніх інсатнццій.

24/01/19 10:45  Маринка11 > Ш. Холмс    23/01/19 19:29Дерево
Справа визнана судом малознаною в силу того що ціна позову не перевищує 500 минимумів, проте аппляція авказує, що справа підлягає оскарженню в своїй постанові.Якою заявою чи клопотанням просити виправити ю неточність, заява про виправлення описки? дуже не хочеться зупинення виконання і чекати роки. В апеляції про малозначність вказували проте в постанові це проігноровано.Дякую

23/01/19 19:29  Ш. ХолмсОтправить письмо > Евгений Осычнюк    23/01/19 19:24Дерево
Пока не закрыли а приняли в производство. Но там не все однозначно. Оно скасовано не полностью а частично, в связи с неправильным подсчетом сроков перерасчета.

23/01/19 19:24  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Ш. Холмс    23/01/19 18:14Дерево
Закроют дело, по причине неподсудности. Сможете подать заново, в админсуд.

23/01/19 18:14  Ш. ХолмсОтправить письмо > Евгений Осычнюк    23/01/19 17:39Дерево
Обычное пенсионное дело о перерасчете пенсии держслужбовцю.

23/01/19 17:39  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Ш. Холмс    23/01/19 13:53Дерево
А о чем пенсионное дело, кто истец?

23/01/19 13:53  Ш. ХолмсОтправить письмо > Rossi    28/08/18 10:51Дерево
Пенсионное дело. Кассация скасувала. Дело вернули в районный суд первой инстанции общей юрисдикции и распределили на нового судью. В окружной не передали. Это правильно? Есть у кого практика по таким делам/случаям?

17/01/19 17:01  LiLi1988 > Rossi    17/01/19 12:22Дерево
Спасибо, попробуем побороться в апелляции!
Ситуация интересна еще и тем, что наше предприятие подавало документы дважды. Один раз вместе с отзывом, другой раз вместе с ходатайством о приобщении требуемых судом доказательств к делу. Оказывается, срок подачи отзыва был просрочен на один день, а срок выполнения определения суда был просрочен на неделю. На некоторых документах, поданных по требованию суда основывается решение. Но только на тех, содержание которых можно трактовать в пользу второй стороны. Об остальных документах в решении нет и слова. Получается, что суд взял во внимание только те доказательства, что были в пользу истца, а остальным ненадав належної правової оцінки. Но опять же та вторая сторона после получения отзыва подала уточненный иск и именно эти требования в последствии и удовлетворил суд. Вот такая ситуация складывается.

17/01/19 12:22  Rossi > LiLi1988    16/01/19 14:38Дерево
Думаю, проблемой станет то, что истец при подаче доказательств в местом суде с пропуском установленного срока не указал суду причины пропуска срока. Если и были уважительные причины, но о них не сообщено суду, то суд вполне правомерно отклонил поданные доказательства, а значит у апелляционного суда нет оснований их принимать.
С другой стороны, в практику судов, с подачи ВС, сейчас вводится понятие "излишний формализм", и данная ситуация может под него попасть.

16/01/19 15:14  LiLi1988 > Marlboro!    16/01/19 14:49Дерево
Дякую Вам за допомогу!

16/01/19 14:49  Marlboro! > LiLi1988    16/01/19 14:38Дерево
Подати нові докази (які не прийняті судом 1 інстанції) можна і в апеляцію, але треба обгрунтувати поважні причини чому вони не були подані в першу інстанцію. От примірно на цій стадії у Вас і є можливість навести свої міркування про незначний пропуск строку та прохати вже апеляційний суд прийняти ці докази.

16/01/19 14:38  LiLi1988 > gloria60    15/11/18 11:07Дерево
Добрий день. Від попереднього юриста у спадок залишилась справа за якою наше підприємство було відповідачем. Строк для подання відзиву становив 15 днів, але відзив був поданий на 16 день без клопотання про поновлення строку на його подання. Докази, що були подані з відзивом суд залишив без розгляду і вирішив справу за наявними матеріалами. Тепер вже мені треба писати апеляційну скаргу на ухвалене рішення, підстави для оскарження є і без недосліджених доказів. Але як апеляційний суд поставиться до документів, які були подані разом з відзивом? Чи можливе, що суд візьме до уваги незначний пропуск строку для вчинення процесуальної дії та те що позивач надав свої заперечення проти відзиву, тобто його права не були порушені? Як бути у такій ситуації, підкажіть будь ласка

8/01/19 12:28  Чертополох > Евгений Осычнюк    31/12/18 07:15Дерево
Ситуація дивна така склалась (цивільний процес):
Позивач звільнений від сплати судового збору і у лютому 2018 року його позов було частково задоволено.
Відповідач подав апеляцію,виграв її, рішення суду першої інстанції було частково скасовано, у позові було відмовлено у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції також прийняв рішення про повернення відповідачу суми судового збору - "компенсувати ОСОБА_3 за рахунок держави суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги". Після цього, суд апеляційної інстанції направив на адресу відповідача постанову і... успішно ліквідувався.
Відповідач, отримавши постанову суду апеляційної інстанції, звернувся до суду першої інстанції в порядку ст. 431 ЦПК із заявою про видачу виконавчого документа.
Суд першої інстанції відмовив у видачі виконавчого документа, зазначивши про те, що постанова апеляції не містить реквізитів, з яких необхідно здійснити стягнення (по простому - апеляція зазначила про компенсацію СЗ за рахунок держави, але не зазначила з якого саме суб'єкта необхідно стгнути ці кошти та його реквізиті). Суд першої інстанції запропонував звернутись до апеляційного суду із заявою про роз'яснення судового рішення (а за подачу такої заяви відповідач, знов ж таки, має сплатити судовий збір).
Не бажаючи знову платити судовий збір, відповідач звернувся до новоствореного апеляційного суду (який був утворений замість ліквідованого)із заявою про видачу виконавчого документу, мотивуючи вказану заяву тим, що відповідно до п. 17.1 Перехідних положень ЦПК України, оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Новостворений апеляційний суд відмовив у видачі виконавчого документа, мотивуючи це тим, що він не є правонаступником старого суду, а відтак не володіє інформацією щодо справ, які розглядались ліквідованим апеляційним судом, а також зазначив, що вказана справа не передавалась старим судом у провадження новому. І запропонував звернутись із заявою про видачу виконавчого документа до суду першої інстанції у порядку ст. 431 ЦПК (та-дам!).

Відтак ми маємо:
1. Виконавчий лист не виданий, постанова апеляції не містить рекзитів з яких необхідно здійснити стягнення суми СЗ з держави.
2. Суд першої інстанції відмовляє у видачі виконавчого документа з підстави відсутності реквізитів і пропонує звернутись до суду який ухвалив рішення із заявою про роз'яснення судового рішення.
2. ЄДРВД ще не функціонує, мають застососуватись перехідні положення ЦПК (п. 17), котрі кажуть, що до до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення.
3. Суд, який ухвалив відповідне рішення - всьо (ліквідовано).
4. Новосторений апеляційний суд каже що він жодного відношення до старого апеляційного не має, і провадження цього він не приймав, виконавчих листів по провадженням ліквідованого суду видавати не має права. Рекомендує звернутись до суду першої інстанції. А там, очікувано, див. п. 2.

Я тепер не розумію, яким чином взагалі можливо отримати виконавчий документ у цій справі і повернути відповідачу сплачений судовий збір. Варіянт із заявою про роз'яснення судового рішення, як це пропонував суд першої інстанції, не дуже приємний для відповідача через необхідність сплати судового збору (та чи можливо буде його повернути разом із сбором за подання апел. скарги???). Крім того, є тепер сумніви, що новосторений апеляційний суд прийме таку заяву до провадження, а не знов скаже, що він не правонаступник і не має повноважень для роз'яснення рішення, ухваленого іншим (ліквідованим) судом.
Може є у когось якісь думки з цього приводу?

31/12/18 07:15  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Marlboro!    30/12/18 11:57Дерево
Так і я про це ж саме пишу. Щодо "А все тому-що в ВС чомусь вважають, що практика розяснюючих постанов пленумів була порочною (про що там неодноразово підкреслювали в інтервю)", то я теж це помітив - вже рік пройшов, і навіть якогось натяку немає, що робити з процесуальним правом в сумнівних випадках.

30/12/18 11:57  Marlboro! > Евгений Осычнюк    22/11/18 07:39Дерево
То есть, если рассматривают в загальном - то уже не малозначна
- з кодексів це не слідує. Форма розгляду справи не впливає на її не/малозначимість.
Більше того, на даний час є діаметрально протилежні позиції КЦС і КГС щодо того, в який момент справа набуває статусу малозначної:
1) КЦС вважає, що справа є малозначною автоматично за вказівкою закону незалежно від будь-яких обставин:

"Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною."
Наприклад: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
Таку ж позицію займають окремі судді КАС.

2) КГС:
12.07.2018 від ФОП надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі №904/6160/17, в якій відповідач просить відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі п. 2 ч.2 ст.293 ГПК України, оскільки вважає, що даний спір є немайновим та сума позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дані заперечення не приймаються судом, оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом не передбачено право касаційного суду самостійно визнавати малозначними справи саме за немайновими вимогами, якщо такі справи не визнані малозначними судом першої інстанції.

Наприклад: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] і [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
А також КГС отут [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Тобто з точки зору закону там все не ясно. Я, до речі, писав з цього приводу в суд і просив видати узагальнення. Ще в вересні з суду за підписом Данішевської мені відповідали, що в суді уже йдуть роботи по напрацюванню єдиного узагальнення з цього питання. Але як ми бачимо віз і нині там. А все тому-що в ВС чомусь вважають, що практика розяснюючих постанов пленумів була порочною (про що там неодноразово підкреслювали в інтервю).

30/12/18 11:07  kyivlegalОтправить письмо > Евгений Осычнюк    28/12/18 17:13Дерево
Не маєте варіантів, як з 01.01.19. продовжуючи розгляд в першій інстанції у загальному провадженні, визнати справу малозначною (з метою допущення до представництва не адвоката)?

28/12/18 17:13  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > kyivlegal    28/12/18 13:24Дерево
Не заперечую. Я лише вказав на наявність нечітко прописаної норми, і відсутність єдиної позиції судів в окремих випадках.

28/12/18 13:24  kyivlegalОтправить письмо > Евгений Осычнюк    22/11/18 07:39Дерево
То есть, если рассматривают в загальном - то уже не малозначна.
Не факт, в перших двох інстанціях розглянуто в загальному провадженні, ВС відніс до малозначних і відмовив у розгляді.
Виходить що в перших двох інстанціях малозначна справа розглядалась в загальному провадженні.

22/11/18 07:39  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Rossi    21/11/18 16:46Дерево
А ка с этим быть?
Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів
4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;

То есть, если рассматривают в загальном - то уже не малозначна. Налицо неявная коллизия, которую суды разрешают по "внутреннему убеждению", отказывая представителям, или не отказывая. Кто как "внутренне убедится".

21/11/18 16:46  Rossi > Евгений Осычнюк    21/11/18 16:34Дерево
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

То, о чем вы говорите, касается второго пункта: суд проверяет, правильно ли нижестоящий суд определился со сложностью дела. Но когда речь о первом пункте, то тут "усмотрение суда" вообще не упоминается и соответственно проверять вышестоящей инстанции нечего (ну разве что правильность умножения).

21/11/18 16:34  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > Rossi    21/11/18 15:08Дерево
Это Вы зря. Я читал интервью с судьей ВЦС, так он сказал, что даже в кассации они могут "с нуля" рассмотреть вопрос о малозначительности. К сожалению, ЦПК коряво прописан в этой части - непонятно, как на "малозначительность" влияет рассмотрение в загальному провадженні.

21/11/18 15:09  Rossi > уцама    21/11/18 14:38Дерево
Малозначительные дела могут рассматриваться и в общем производстве, но на порядок представительства это не влияет.

21/11/18 15:08  Rossi > уцама    21/11/18 14:34Дерево
По сумме дело является малозначительным в силу лишь указания закона.

21/11/18 14:38  уцама > Евгений Осычнюк    21/11/18 13:42Дерево
І чи розгляд справи в суді 1-ої інст. (яка по ч.6 ст. 19 ЦПК є малозначною) за правилами загального позовного провадження виключає повноваження апеляційного суду віднести цю справу до категорії малозначних із відповідними наслідками ?

21/11/18 14:34  уцама > Евгений Осычнюк    21/11/18 13:42Дерево
Тут також дискусійне питання: чи має бути окреме процесуальне рішення суду про віднесення справи до малозначних за критерієм ціни позову до 100 НМ?
Чи це прямо випливає із самого визначення ч.6 ст. 19 ЦПК і окремого рішення немає необхідності виносити?

21/11/18 14:09  Rossi > уцама    21/11/18 13:21Дерево
Какое-то кривое решение. Процитированный вывод вообще ниоткуда не следует (выше зачем-то расписывается история внесения изменений в Конституцию относительно представительства) и даже прямо противоречит ранее сказанному:

Згідно ч. 3 ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

21/11/18 13:42  Евгений ОсычнюкОтправить письмо > уцама    21/11/18 13:21Дерево
Мабуть, справу не визнали малозначною, оскільки вона розглянута за правилами загального позовного провадження. Хоча у моєї клієнтки апеляція відкрила провадження на підставі повноважень представника "Приват", хоча справа також була розглянута за правилами загального позовного провадження (ф також сума менше 100 мінімумів).

21/11/18 13:21  уцама > Rossi    21/11/18 13:05Дерево
От наприклад один з прикладів, але логіки щось я не зовсім розумію :
" Таким чином у малозначних справах представляти інтереси в суді має право представник підприємства але підписувати та подавати апеляційні скарги від імені підприємства може лише керівник або член виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені підприємства відповідно до закону, статуту, положення, адвоката." [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

21/11/18 13:05  Rossi > уцама    21/11/18 12:18Дерево
Не вижу логики в упомянутой вами позиции. Почему адвокат может подписать, а представитель по доверенности не может?

21/11/18 12:18  уцама > Rossi    21/10/18 16:45Дерево
Не підкажете, за новим ЦПК, начебто спірним є питання подання апеляційних скарг юрособами у справах з ціною позову до 100 НМ (що є критерієм обов'язкового віднесення справи до категорії малозначних).

Деякі вважають, що право підписання в малозначних справах апеляційної скарги від імені юрособи має лише або керівник (самопредставництво) або адвокат. А вже право представляти інтереси в судовому засіданні має право не тільки адвокат або керівник, але й інша особа яка досягла 18 років і має цивільну процесуальну дієздатність .

Чи дійсно практика йде по шляху що в малозначних спорах неадвокат може бути лише представником в судових засіданнях, а підписувати від імені юрособи апеляційну скаргу має право лише керівник або адвокат ?

15/11/18 14:31  Yura0101 > gloria60    15/11/18 12:30Дерево
ну да

Страницы: << [1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... >>    Всего: 24

Реклама

bigmir)net TOP 100