Сортировать по времени сообщений
[ ]
|
9/02/21 18:31
Отвод > Евгений Осычнюк
9/02/21 17:51
Порой кажется, что иное дело обсуждается всем составом, вплоть до уборщицы
|
9/02/21 17:51
Евгений Осычнюк > Отвод
9/02/21 12:24
Не будут. Им это не интересно, они такое ежедневно видят.
|
9/02/21 12:24
Отвод > Konstantin_D
9/02/21 11:14
Так и я тоже говорю, что выбор есть всегда. Или о тебе судьи в кулуарах будут говорить как нагнули адвоката, или какой адвокат мудак:-)
|
9/02/21 11:14
Konstantin_D > Отвод
9/02/21 10:40
Так я ж і кажу - немає обов"язку, рішення немає, яке вже його виконання...
|
9/02/21 10:41
Отвод > Отвод
9/02/21 10:40
ч.2 ст.183
|
9/02/21 10:40
Отвод > Konstantin_D
8/02/21 17:59
Ну это как раз и урегулировано. Ходатайство про экспертизу - это из параграфа - заявления по процессуальным вопросам. А копия такого заявления направляется другой стороне только на стадии исполнения судебного решения - ч.2 ст.182
|
8/02/21 17:59
Konstantin_D > Отвод
8/02/21 17:46
Багато, чого немає у ЦПК. Наприклад, обов"язку направляти іншій стороні клопотання про призначення експертизи. Але й це вимагала суддя. Ну то таке....
|
8/02/21 17:46
Отвод > Konstantin_D
8/02/21 17:34
Нет такого: "Клопотоння розгляну після сплати судового збору,". Есть отказ в удовлетворении ходатайства в связи с...
Если так, отвод судье.
Я не имел ввиду кого-то конкретно. Но вам же интересно:"P.S. Клопотання подавав не я, але цікаво ж..."
|
8/02/21 17:34
Konstantin_D > Отвод
8/02/21 17:06
Досить просто. Клопотоння розгляну після сплати судового збору, Ви повинні були його сплатити разом з поданням клопотанням - хіба Ви не знаєте, що потрібно сплачтувати, перерва на два дні для сплати судового збору.
А вимагати я нічого не буду - не моє клопотання. Мені результатів первісної експертизи досить.
|
8/02/21 17:06
Отвод > Konstantin_D
8/02/21 15:49
"Суддя вимагає" - это как? По закону как? Головуючий з’ясовує, чи мають учасники справи ... клопотання...та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи ( ч.1 ст.222)
Не вынес ухвалу(протокольно-непротокольно)? Требуйте ухвалу. Вынес ухвалу, но требует деньги за эксперт., заявляйте отвод (5 минут перерыва и через клиента).
|
8/02/21 15:58
Rossi > Konstantin_D
8/02/21 15:49
Да, судья похоже путает (или делает вид) с обеспечением доказательств. Если ходатайство заявлено в общем порядке, то судебный сбор не платится.
|
8/02/21 15:49
Konstantin_D > Rossi
8/02/21 11:39
Дякую.
У судовому засіданні по цивільній справі заявлено клопотання про призначення додаткової експертизи. Суддя вимагає оплату судового збору за подання такого клопотання. Начебто змін до законодавства з цього приводу не було...Не знаходжу в ЗУ "Про судовий збір" потрібної ставки. Чи підводить під забезпечення доказів? P.S. Клопотання подавав не я, але цікаво ж...
|
8/02/21 11:39
Rossi > Konstantin_D
8/02/21 10:15
|
8/02/21 11:21
Евгений Осычнюк > Konstantin_D
8/02/21 10:15
Наскільки я розумію, це звичайні судові витрати, а під "необгрунтовані дії позивача" розуміється саме подання позову. Тобто, якщо позивач не бажає підтримувати позов, і справа з цієї причини не вирішується - то судові витрати розподіляються так, якби у позові було відмовлено.
|
8/02/21 10:15
Konstantin_D > Евгений Осычнюк
2/02/21 12:25
Хтось мав справу з відшкодуванням відповідачем витрат, передбачених ч.5 ст.130 ГПК? Цікавить визначення "необгрунтовані дії позивача".
|
2/02/21 12:25
Евгений Осычнюк > Konstantin_D
2/02/21 11:00
Вірно. Це передбачено і ГПК, і відповідає здоровому глузду, тому що наявність (дійсність) третейського застереження на цій стадії процесу достовірно встановити неможливо.
|
2/02/21 11:00
Konstantin_D > dann
26/01/21 22:07
Панове, чи вірно розумію, що у господарському процесі наявність третейського застереження в договорі не є перепоною для відкриття провадження у справі, але є підставою для залишення позову без розгляду?
|
26/01/21 22:07
dann > Konstantin_D
25/01/21 12:34
Щодо саме критеріїв, відповідно до яких суд відніс справу до малозначної, відомо лише Вам та суду. В будь-якому випадку, рішення з цього приводу приймає суд (вирішує), а ЦПКУ - лише інструмент (закон, яким має користуватися) суду.
Щодо питання 2). З Вашим умовиводом згоден.
|
25/01/21 12:34
Konstantin_D > dann
4/01/21 23:35
Цивільна справа. Стягнення грошових коштів. Ціна позову рівно 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У позовній заяві - клопотання розглядати справу в порядку спрощенного позовного провадження.
В ухвалі про відкриття провадження вказано - "дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження".
Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд вважає можливим розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін."
1) Я так розумію, що в данному випадку малозначність справи визначається ціною позову (тобто в силу припису закону), а не тому що суддя так вирішив?
2) І якщо навіть подати зустрічну позовну заяву (що матиме наслідком перехід до загального позовного провадження) - на малозначність справи (а отже і на можливість оскарження в касаційному порядку) це ніяк не вплине?
|
4/01/21 23:35
dann > Konstantin_D
4/01/21 13:45
Мабуть є можливість за вже поданим позовом просто збільшити вимоги. На практиці та по всіх кодексах допускається це зробити до початку розгляду справи по суті. Та навіть на заключному етапі розгляду по суті суд приймає зміни складу вимог (лише надає додатковий час іншій стороні на ознайомлення та відзиву).
Щодо клопотань про об'єднання двох справ в одну - питання риторичне. Здоровий глузд каже про доцільність подати два клопотання (як правило, суддя другої за чергою справи передає судді першої відкритої для вирішення питання про об'єднання).
Оговірка. В господарських справах участі не приймав.
|
4/01/21 13:45
Konstantin_D > Konstantin_D
24/12/20 10:49
Хтось мав практику об"єднання в одне провадження справ за діючою редакцією ГПК?
Є відкрите провадження про стягнення заборгованості на користь ЮО-1 з ЮО-2 за договором №1. Призначено дату підготовчного судового засідання.
ЮО-1 хоче подати інший позов до ЮО-2 та об"єднати обидві справи в одне провадження.
Читаю ст.173 ГПКУ і виникають питання:
1) ч.3 ст.173 - об"єднання допускається до початку підготовчого засідання.
Питання: для об"єднання необхідно, щоб ще НЕ розпочались обидва підготовчих (в обох справах) або ж достатньо тільки в одній справі?
2) ч.7 ст.173 - якщо дві справи передано на розгляд різним суддям, кожен з яких відкрив провадження, який саме суддя має право/повинен об"єднати справи в одне провадження? Кому подавати клопотання? Обом? Одному з двох (любому)? Чи тому, де ще не розпочалось підготовче с/з?
3) ч.9 ст.173 - клопотання все ж таки треба подавати обом суддям?
|
24/12/20 10:49
Konstantin_D > Про-цесс
17/11/20 13:30
Все ж таки подали заяву по ч.3 ст.237 ГПК під час розгляду справи у порядку спрощенного провадження.
Однак, суддя від спрощенного перейшла до загального, призначена дата підготовчного засідання.
Питання: чи зобов"язаний тепер позивач змінювати предмет позову та заявляти окрему вимогу про визнання правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсними (відповідно і сплачувати судовий збір)?
|
11/12/20 12:53
Konstantin_D > Rossi
11/12/20 12:51
Дякую за відповідь.
Цікавило конкретне питання щодо можливості віднесення документів до письмових доказів.
|
11/12/20 12:51
Rossi > Konstantin_D
11/12/20 12:18
Если отвечать абстрактно, то кадровая документация в виде служебных/докладных записок является разновидностью письменных доказательств, но отношение к ним у судов менее доверительное, чем к аналогичным свидетельским показаниям авторов записок: в последнем случае лицо предупреждается об уголовной ответственности за вранье, чего нет при написании служебной записки.
Ну а для того чтобы определить, какие доказательства нужно предоставить в вашем конкретном случае, нужно знать, что входит в предмет доказывания, для чего "тут треба всю справу описувати".
|
11/12/20 12:18
Konstantin_D > Rossi
11/12/20 12:04
Я запитував, чи обов"язково показання свідків (а саме бухгалтера та економіста) для підтвердження помилковості платежу, чи ж буде достатньо письмових пояснень бухгалтера, які надавались директору, та листа з вимогою повернути грошові кошти.
І чи ці пояснення та вимогу можна розцінювати як письмові докази?
Для чого доказувати - тут треба всю справу описувати.
|
11/12/20 12:04
Rossi > Konstantin_D
11/12/20 11:34
С чего вы взяли, что действия бухгалтера по "завешиванию платежа" без указания руководителя нельзя доказывать свидетельскими показаниями? В каком законе так сказано?
Для чего вообще это нужно доказывать? Если не было основания для платежа (договор и т.п.), то деньги полежат возврату как неосновательно полученные, даже если сам директор отправил платеж.
|
11/12/20 11:34
Konstantin_D > Про-цесс
8/12/20 11:19
І ще питання.
ч.2 ст.73 ГПКУ визначає засоби доказування:
1) письмові докази;
2) показання свідків.
ч.1 ст.77 ГПКУ
"Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування"
Бухгалтер юр.особи здійснив платіж по договору, але помилково. Керівник не давав такого розпорядження.
В якості доказів цього юр.особа надає на підтвердження:
1) доповідну записку економіста про помилковий платіж;
2) пояснювальна записка бухгалтера на ім"я директора;
3) лист юр.особи про повернення помилково перерахованих коштів,
4) докази направлення цього листа отримувачу коштів-контрагенту.
Питання:
1) чи можна такі документи вважати письмовими доказами та допустимими засобами доказування?
2) чи потрібно показання економіста та бухгалетра як свідків?
|
11/12/20 11:19
Konstantin_D > Про-цесс
8/12/20 11:19
Хтось мав справу із свідками у господарському процесі.
Чи правильно розумію, що свідок викладає свої показання у заяві, яка подається стороною до суду. І лише за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.89 ГПКУ може бути виклаканий для допиту.
А може бути і НЕ викликаний.
|
8/12/20 11:19
Про-цесс > Konstantin_D
8/12/20 10:53
По п.1 тоже самое и в ЦПК, и КАСУ. Но это не главная проблема...
|
8/12/20 10:53
Konstantin_D > Про-цесс
17/11/20 13:30
Іноді виникає враження, що судді самі свої профільні процесуальні кодекси не читають уважно.
Зокрема:
1) майже в 90% випадків в ухвалах про відкриття провадження (господарський процес) одразу зазначається строк для подання відповіді на відзив та заперечень, хоча це можливо лише у випадку спрощеного позовного провадження. При загальному позовному провадженні ці строки визначаються у підготовчому судовому засіданні.
2) подавав заяву про зменшення позовних вимог у господарському процесі. Іншій стороні не направляв. Відповідач затягував процес як міг, в т.ч. просив відкласти підготовче, оскільки не мав заяви про зменшення. Я наводжу в якості контраргумента - немає обов"язку направляти таку заяву. Суд погодився, заяву про зменшення прийняв. А потім дивлюсь, що таки суд був неправий - ч.5 ст.46 ГПК.
|
17/11/20 13:30
Про-цесс > Konstantin_D
17/11/20 13:04
Ну не знаю.Поиграйте с никчемнистю. Предположим о заяве вы знали до подачи иска. "Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом." - [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
|
17/11/20 13:04
Konstantin_D > Про-цесс
17/11/20 13:02
Чому ж...Подано позов про стягнення заборгованості, а відповідач нам - заяву про зарахування зустрічних вимог (ми теж йому винні були за іншим договором).
|
17/11/20 13:02
Про-цесс > Konstantin_D
17/11/20 12:52
Ну если такая ситуация, то вроде спрощеного не может быть.
|
17/11/20 12:52
Konstantin_D > Про-цесс
17/11/20 12:49
У мене, наприклад, під час розгляду справи інша сторона заявила про зарахування зустрічних однорідних вимог. Ми з цим не згодні. Подавати окремий позов про визнання недійсним одностороннього правочину немає бажання.
|
17/11/20 12:49
Про-цесс > Konstantin_D
17/11/20 12:28
У меня тоже вопросы по этим статьям ( и аналогичным статьям др. кодксов). А что это за такие первичные требования, которые в дальнейшем требуют признавать недействительным договор?
|
17/11/20 12:28
Konstantin_D > для дела
10/11/20 14:07
За змістом ч.3 ст.184 та ч.3 ст.237 ГПК позивач суд може визнати недійсним пов’язаний з предметом спору правочин, але така заява повинна бути подана до закінчення підготовчого провадження.
А як бути у випадку спрощеного провадження? Коли можна подавати таку заяву? Та чи взагалі можна?
|
10/11/20 14:07
для дела > Konstantin_D
10/11/20 12:47
Какие "новые-старые" кодексы? Вчера в заседание (думал уже прения будут) другая сторона вывалила кучу документов, принесла экпертизу, притащила свидетелей. И мои возражения, что поздно, мне предварительно не отправили и т.д., никого не интересовало. Всё приняли, всех допросили.
P.S. Хотя признаю, всё имело значение для дела:-)
|
10/11/20 12:47
Konstantin_D > Евгений Осычнюк
14/12/19 19:44
31.03.2016 - відкрито провадження у цивільній справі. Призначено попереднє с/з.
07.09.2017 - повторний розподіл, новий суддя.
15.09.2017 - ухвала про прийняття справи до свого провадження, призначено попереднє с/з.
08.12.2017 - відбулося попереднє с/з, призначено експертизу, зупинено провадження.
Травень 2018-го - відновлено провадження (експертизу не оплатили, а отже й не провели), призначено справу до розгляду.
Потім знову призначили експертизу, зупинили провадження.
І вже після проведення експертизи знову провадження відновлено та призначено справу до розгляду.
Якщо я вірно розумію, усі докази, в тому числі і свідки могли бути заявлені не пізніше 08.12.2017 (коли було проведено попереднє с/з за старою редакцією ЦПК)?
Питання в тому, що за старою редакцією ЦПК (ст.130) за результатами попереднього с/з, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи; визначає час і місце судового розгляду.
Було лише клопотання про призначення експертизи, свідки не заявлялись.
З 15.12.2017 р. діє нова редакція ЦПК, де є вже підготовче провадження, а отже повинна бути ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розляду.
Позивач чомусь вважає (з урвахуванням п.9 Перехідних положень ЦПК), що справа зараз на стадії підготовчого, а отже ще можна заявляти про виклик свідків.
Я ж вважаю, що підготовчого провадження тут не може бути, оскільки 08.12.2017 було проведено попереднє с/з, а отже (незважаючи на експертизу), справа перейшла на стадію судового розгляду.
|
14/12/19 19:44
Евгений Осычнюк > Продаю гармонь
14/12/19 18:14
Никто не спорит, я того же мнения. Но это уже вопрос к кадровой политике, в т.ч. к составу ВРП, и ее работе. В общем, тема это неподъемная, нужны системные, а не "точечные" реформы.
|
14/12/19 18:14
Продаю гармонь > Евгений Осычнюк
14/12/19 08:04
По одному делу посмотрел эл. распределение дел. Смотрю у одного судьи 600 рассмотренных дел, а у другого 60! (середняки 200-300) Первый рассматривает дела за 1-2 заседания, второй уже провел 25 и конца краю не видно. Второй конечно меня кормит, т.к. оплата за с/з.
Мораль: Если для кого-то это рутина или не может быстро работать, пусть идёт махает метлой. Что-то я не припоминаю, чтобы кто-то из претендентов в судьи говорил: иду осуществлять "гибридное" правосудие, а то такая рутина кругом...Нет, присягают, что будут по Закону...а закон это и сроки..
|
14/12/19 08:04
Евгений Осычнюк > Продаю гармонь
13/12/19 20:31
Суды всегда были перегружены рутинной работой. Посмотрите на статистику рассмотренных дел - ни один человек физически не в состоянии лично составить все процессуальные документы по делу. В первой инстанции массово пишут "без руху" с последующим возвратом, чтобы выиграть время, потом апелляция это все так же массово отменяет. Поэтому выбор пока такой: или такое "гибридное" правосудие, как есть, или вообще никакое. Если потребовать от наших судей добросовестно выполнять свои обязанности, то очередь на рассмотрение дела в первой инстанции будет в среднем год, а в ВС - минимум 5 лет. Такова правда жизни, к сожалению.
|
13/12/19 20:31
Продаю гармонь > Евгений Осычнюк
13/12/19 17:39
У меня нулевая отметка гораздо ниже. Судьи от районного до Верховного ручками писали решения-приговоры. Сейчас вообще страх потеряли, подписывают 9/10 копипаста+ 1/10 бред клерка.
Читаю, она(мнимый докладчик) на экзамен в ВС приехала на инфинити. Её пофигу какие-то бумажки.
P.S. Вот интересно. если судье сейчас положить оклад тысяч 8, будет очередь в суд?
|
13/12/19 19:41
korsikov > Евгений Осычнюк
13/12/19 17:39
+ 100
|
13/12/19 17:39
Евгений Осычнюк > Продаю гармонь
13/12/19 16:55
Я Вам страшную тайну открою - клерки всегда сидели на "фильтрах" в кассации. Так что мы не "дошли", а "не отошли", если быть точным.
|
13/12/19 16:55
Продаю гармонь > flatcher
25/07/19 09:00
А вот другой перекос. 10.12. кас жалоба зарегистрирована, а уже 11.12 отказ в принятии. По ходу её (кассацию) даже по коридору не донесли до судьи. Боже мой. К чему мы пришли. Всё решают клерки, в подвале канцелярии.
|
13/11/19 16:51
Самі > Нюша2015
13/11/19 15:28
Если нет разницы, то лично мне нечего добавить.
|
13/11/19 16:48
Самі > Перштри
13/11/19 15:18
Як було так і залишилось. Експертиза може бути проведена в "звичайному" порядку так і в порядку забезпечення доказів. Шукайте теми на форумі
|
13/11/19 15:28
Нюша2015 > Самі
13/11/19 15:16
Какая разница. Вопрос был в другом. Производство открыто в августе, спрощене провадження. Первое слушанье в декабре. Нужно заявить ходатайство об экспертизе, нужно ли переходить в загальне провадження или нет?
|
13/11/19 15:18
Перштри > Самі
13/11/19 15:03
Я про експертизу. І там же твердим по білому зазначено, що призначення експертизи то є спосіб забезпечення судом доказів
|
13/11/19 15:16
Самі > Нюша2015
13/11/19 15:14
Так тоже не понятно. Какая экспертиза?
|
