RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Нові процесуальні кодекси - ЦПК, ГПК, КАСУ


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << ... [11] 12 13 14 15 16 17 18 19 20 >>    Всего: 20


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
24/12/17 21:26  Marlboro! > KokarievAndrii    24/12/17 18:24Дерево
Закиньте ще раз нормально посилання на ухвали

24/12/17 20:47  адвокаты рулят > KokarievAndrii    24/12/17 18:24Дерево
Ответ на этот вопрос даст только апелляция...потом кассация...ЕСПЧ - [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

24/12/17 19:19  Евгений Осычнюк > KokarievAndrii    24/12/17 18:24Дерево
А разве недопуск представителя обжалуется отдельно?

24/12/17 18:24  KokarievAndrii > Marlboro!    23/12/17 15:09Дерево
Всем доброго вечера. Возможно кто-нибудь прояснит ситуацию с представительством по новому ЦПК? Нашёл вот такие определения суда: [link] [link]
одно о не допуске представителя, вторую о разъяснении права пользоваться правовой помощью исключительно адвоката. Был в одном из районных судов города, говорят позиция однозначная в гражданские дела больше представителей допускать не будем. Так ведь в этом самом ЦПК написано что Суд применяет нормы Конституции, если закон или другой НПА противоречит нормам Конституции (ч. 6 ст. 10 ЦПК), а согласно Конституции представительство адвокатами в суде первой инстанции осуществляется с 01.01.2019, хотя по тому же ЦПК осуществляется уже сейчас, кроме малозначительных и трудовых споров. Я считаю нужно применять нормы Конституции, возможно у кого-нибудь другое мнение? Есть у кого-нибудь решения апелляции на такие определения?

23/12/17 15:54  AM > Rossi    23/12/17 15:08Дерево
Что понимается в ХПК под "ценой иска" написано в ст.163.

23/12/17 15:29  AM > Marlboro!    23/12/17 15:22Дерево
Я тоже думаю, что "справи про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб" включают не все споры имущественного характера, а только - справи про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

23/12/17 15:22  Marlboro! > AM    23/12/17 15:16Дерево
Справи про стягнення - включають не всі спори майнового характеру. Цей пункт все ще допускає, що майновий інтелектуальний спір може підпадати під п.4 ч.4 ст.247.

23/12/17 15:16  AM > Marlboro!    23/12/17 15:09Дерево
Хочу обратить Ваше внимание на следующее:

В п.4 ч.4 ст.247 речь идет не о цене иска, а о размере взыскания денежной суммы (про стягнення грошової суми):
"4. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;"

То есть, законодатель делит дела по спорам о защите прав интеллектуальной собственности – на дела о взыскании до 100 РПМ и все остальные.
Дела по интеллектуальной собственности о взыскании до 100 РПМ могут быть рассмотрены в упрощенном исковом производстве.
Все остальные дела по интеллектуальной собственности не могут быть рассмотрены в порядке упрощенного искового производства.

23/12/17 15:09  Marlboro! > AM    23/12/17 14:57Дерево
Я Вам роз'яснив зміст п.5 ст.12 і ст.247 ГПК - малозначимий спір може підлягати обов'язковому розгляду в загальному провадженні. Обов'язковий розгляд спору в такому провадженні не виключає того факту, що спір може бути малозначимим.

Наслідком цього є те, що спори, вказані в ст247, можуть залишатись малозначимими (якщо підпадають під п.1 ч.5 ст.12) - а отже представником може бути не адвокат.

23/12/17 15:08  Rossi > AM    23/12/17 13:13Дерево
Кодекс определяет два вида малозначительных споров, и вы почему то начали со второго. Есть еще первый вид - споры по искам с ценой до 100 ПМ, и здесь нет никаких оговорок "кроме". Вот именно к этому виду и сводится все предшествующее обсуждение. Оно ведь и началось с довода о том, что неимущественный спор якобы имеет цену иска в размере 0 грн., то есть меньше 100 ПМ., а потому такой спор является малозначительным в силу пункта 1.

Я считая, что неимущественный спор не имеют цену иска, и поэтому неимущественный спор по интеллектуальной собственности не может быть малозначительным (не подходит ни под п.1, ни под п.2). Адвокат здесь не допускается именно из-за значительности спора, а не из-за вида судопроизводства. Но относительно текущей дискуссии важно отметить, что адвокат таки может принимать участие в общем (не упрощенном) производстве, когда в таком производстве рассматривается малозначительное дело. А оно может рассматриваться, как раз из-за существования малозначительных дел упомянутого первого типа.
За примером далеко ходить не нужно - имущественный корпоративный спор на небольшую сумму: в силу п.1 ч.5 ст.12 он является малозначительным, однако норма п.3 ч.4 ст.247 запрещает его рассматривать в упрощенного производства.

23/12/17 14:57  AM > Marlboro!    23/12/17 14:44Дерево
А почему это Вы решили поменять тему?

"Еще раз - мы про участие в делах о защите неимущественных прав интеллектуальной собственности НЕ адвоката" [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Для меня форма рассмотрения дела о защите интеллектуальной собственности в хозпроцессе вопроса не представляет

23/12/17 14:44  Marlboro! > AM    23/12/17 13:13Дерево
П.2 ч.5 ст.12 ГПК визначає не ті справи, які не є малозначими, а ті справи, які можуть бути визнані малозначими за дискреційним рішенням суду.
Ключовими словами в пункті є "визнані судом малозначними" - навколо них по суті і обертається вся норма.

Наприклад, спір про стягнення боргу по оренді з ціною 200 мінімумів не є малозначимим, оскільки він не проходить по критерію малозначимості в п.1 ч.5 ст.12 ГПК. Але суд може визнати такий спір малозначимим за своїм рішенням. Тобто спір по боргу за оренду ціною 200 мінімумів може бути розглянутий в спрощеному провадженні якщо ціна такого спору не тягне за собою його складність.

Разом з цим п.2 ч.5 ст.12 визначає перелік спорів які не можуть бути визнані судом малозначими за рішенням суду. Такими спорами я позови з ціною понад 500 мінімумів і ті, які розглядаються в загальному провадженні.
Наприклад, майновий спір про інтелект з ціною позову 50 мінімумів є малозначимим (п.1 ч.5 ст.12). А от майновий спір про інтелект з ціною 200 мінімумів не є малозначимим. В силу п.2 ч.5 ст.12 він не може також бути визнаний малозначимим судом, а відтак не може бути розглянутий в спрощеному провадженні.

Тобто зміст п.2 ч.5 ст.12 полягає в можливості суду визнати малозначимим спір який не вказаний в п.1 ч.5 ст.12 - і ця норма містить положення які виключають зі сфери дискреції суду певні спори.

Суть такого нормативного регулювання зводиться до наступного. Критерій не/малозначимості введений для того, щоб регулювати як розглядати справу (в спрощеному чи загальному провадженні). Очевидно, що ціна позову далеко не завжди вказує на не/складність спору і його не/малозначимість. Тому в кодексі залишили судді певну аналітичну роль про яку говорив Россі - нескладний, але коштовний позов, суддею може бути визнаний малозначимим і розглянутий в спрощеному провадженні.
Але є категорія спорів які представляють особливу економічну, соціальну і суспільну цінність (вказані в 247 ГПК). Такі спори потребують проведення особливо прискіпливого розгляду справи і широких слухань. Тому в кодексі передбачено, що спори з такою особливою важливістю можуть бути розглянуті тільки в загальному провадженні - незалежно від того є вони малозначими чи ні. Таке регулювання ніяким чином не говорить про те, що ці спори всі автоматично є немалозначими.

Немає ніяких об'єктивних причин називати немалозначимим спір про стягнення 500грн за договором про купівлю-продаж корпоративних прав (порівняно з тим, що малозначимим є спір про стягнення 99000 гривень за договором оренди). Але оскільки саме по собі питання права власності на корпоративні права, на думку законодавця, представляє особливу суспільну цінність, а отже має бути проведене в широких і особливо прискіпливих слуханнях.

Питання представництва адвокатом чи не адвокатом тут є другорядним. Основним питанням є саме форма розгляду справи.

23/12/17 13:13  AM > Marlboro!    22/12/17 13:16Дерево
Статья 58 ХПК:
"1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
2. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу."


Может ли не адвокат быть представителем при рассмотрении не малозначительных дел? Ведь формального запрета нет.
Но если учесть ст.131-2 Конституции, то норма права полностью будет выглядеть следующим образом:
0. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.
1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
2. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
То становится понятно, что правило, установленное в ч.2 ст.58, является Исключением, которое не может толковаться расширительно.
То есть, не адвокат в хозяйственном процессе может быть представителем исключительно в малозначительных делах.

"5. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб."


В ХПК имеется перечень дел, которые, с точки зрения законодателя, не могут быть рассмотрены в порядке упрощенного искового производства (ч.4 ст.247 – "у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи").

Опять же формально "справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження" и "справи, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження" это не одно и то же.
В хозяйственном судопроизводстве имеются не только подвиды искового производства – упрощенное и общее, но также и такое производство, как приказное (ч.1 ст.12).

По сути же, если дело не относится к приказному производству, то оно относится к исковому. А если имеется указание на запрет в рассмотрении в упрощенном исковом производстве, то это значит, что данное дело должно быть рассмотрено только в общем исковом производстве.

Отсюда мой вывод:
Поскольку дела по спорам о защите интеллектуальной собственности (кроме дел до 100 РПМ) не могут быть рассмотрены в упрощенном исковом производстве, то данные дела не является малозначительными, как подлежащие рассмотрению только по правилам общего искового производства.
Стало быть, не адвокат не может быть представителем в таких делах.

22/12/17 21:31  АнтиКом > Konstantin_D    22/12/17 16:23Дерево
А яке значення це має до даної теми? може питання і актуальне, тоді воно має право на створення нової теми.

22/12/17 18:16  AM > Lexxy    22/12/17 17:26Дерево
И судьи с адвокатами в париках с буклями :-)

22/12/17 17:54  tafano > Lexxy    22/12/17 17:26Дерево
Это всё фикция.
Потратятся миллионы бюджетных денег на смену табличек...

22/12/17 17:41  Lexxy > Marlboro!    22/12/17 17:33Дерево
Та я понимаю это, но мечтать не перестану)

22/12/17 17:33  Marlboro! > Lexxy    22/12/17 17:26Дерево
Насправді буде не зовсім так.
Обєднання судів обговорюється вже давно і деталі кінцевого бажаного результату також озвучувались.
За задумкою ДСАУ передбачається, що суди будуть в переважній більшості знаходитись в тих самих приміщеннях - тобто один окружний суд буде мати в користуванні одночасно всі будівлі старих судів і відповідно в нього буде так само три канцелярії (але апарат суду буде один). При потребі судді будуть їздити з одного суду в інший, етс.
Будуть і об'єднання як Ви мрієте, але за позицією ДСАУ - таких судів буде меншість, більшість буде як я описав.

22/12/17 17:26  Lexxy > Konstantin_D    22/12/17 16:23Дерево
А я даже несмотря на "веселье" просто мечтаю, чтобы все районные суды в больших городах объединяли в один, городской, в одном большом здании. Представляете какая сказка- все судьи и помощники сидят в одном месте, все заседания в одном месте, канцелярия одна на всех. И не надо по всему городу бегать по этим садикам...

22/12/17 16:24  Konstantin_D > Marlboro!    22/12/17 15:29Дерево
Оприлюднено рішення Вищої ради правосуддя щодо ліквідації місцевих загальних судів та утворення окружних судів (перелік судів) [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

22/12/17 16:23  Konstantin_D > Marlboro!    22/12/17 15:29Дерево
Тут с кодексами гадание на кофейной гуще, а на очереди - ликвидация рай.судов и создание окружных (в том числе в виде объединения двух или более рай.судов в один окружной).

Вот это "веселье" будет.

22/12/17 15:29  Marlboro! > Rossi    22/12/17 14:01Дерево
Ну це все ж питання тлумачення. На це можна дивитись і інакше - якщо в немайнового позову немає ціни, то він апріорі в будь-якому випадку попаде під визначення "ціна позову не перевищує".
Якщо текст треба тлумачити, то з ним (не завжди, але частіше за все) не все в порядку.

22/12/17 15:24  Marlboro! > AM    22/12/17 13:59Дерево
Немає правила. Ч.3 ст.12 не визначає які спори є малозначимими.
Тому у Вашому логічному ланцюжку [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] вона була просто зайва. І без неї Ваш ланцюжок не просто неспроможний, а взагалі необгрунтований.

22/12/17 14:29  AM > Rossi    22/12/17 14:01Дерево
На мой взгляд, также нужно учитывать норму - "Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення" (Ст.131-2 Конституции).

Сам институт малозначительных дел, представителями в которых допускаются не адвокаты, вызывает сомнение.
Расширительное же толкование понятия "малозначительные дела" приведет к расширению участия, как представителей в суде, не адвокатов.
А это уже будет противоречить духу Конституции

22/12/17 14:01  Rossi > Marlboro!    22/12/17 13:50Дерево
В текстом тоже все в порядке. "Справи, у яких ціна позову не перевищує" означает, что цена есть, и она составляет сумму в энных пределах. Цену в исковых заявлениях указывают не всегда, а только когда иск подлежит денежной оценке (п.3 ч.3 ст.162); собственно по этому признаку иски и делятся на имущественные и неимущественные.
То есть если иск неимущественный (не подлежит денежной оценки), то цены у него нет (потому она и не указывается в заявлении), а значит не срабатывает условие о наличии у иска определенной цены как критерия отнесения его к малозначительный в автоматическом порядке.

22/12/17 13:59  AM > Marlboro!    22/12/17 13:48Дерево
"Але насправді ніякого такого звязку немає про що я і написав."

Укажите на конкретные исключения из правила.
Иначе это будет еще один пост ниочем

22/12/17 13:50  Marlboro! > Rossi    22/12/17 13:36Дерево
Можливо така ідея дійсно передбачалась, можливо вона навіть могла бути (чи повинна була бути) впроваджена в п.2 ч.5 ст.12.
Але текстуально в кодексі такого немає.

22/12/17 13:48  Marlboro! > AM    22/12/17 13:36Дерево
Кодекс говорит: малозначимые - в упрощенном.
Неимущ права - малозначимые, значит - в упрощенное.


У Вас там і тут закрадаються логічні помилки. Ви вважаєте, що справи які розглядаються в спрощеному є малозначими (ч.3 ст.12), а відтак справи які не підлягають спрощеному розгляду (ст247) не є спрощеними.
Але насправді ніякого такого звязку немає про що я і написав.

Ч.3 ст.12 встановлює концепцію і роз'яснення цілі спрощеного провадження - нескладні спори, які не потребують слухань. Також в спрощеному можуть бути розглянуті немалозначимі спори якщо вони однак є нескладними (п.2 ч.5 ст12).

Але тут немає зворотнього звязку - розгляд справи в спрощеному не означає, що справа є малозначимою.
Так само розгляд в загальному не означає, що справа - немалозначима. Розгляд в загальному означає, що в справі мають бути проведені широкі слухання.

Вот и приходится Вам юлить, то вопросами пытаетесь отделаться, а то общими фразами расплываетесь по древу.

- Ваш перехід на особистості (який я з разу в раз спостерігаю за Вами на форумі) не додає вашій позиції аргументованості і, я б сказав, навпаки вказує на її вичерпаність.

22/12/17 13:38  AM > Marlboro!    22/12/17 13:23Дерево
Я так понимаю, Вы не адвокат?

22/12/17 13:36  AM > Marlboro!    22/12/17 13:23Дерево
Повторюсь:
А почему не в спрошеному, если это малозначимое дело?
Что мешает?
Где норма, которая говорит, что некоторые малозначимые дела рассматриваются в общем производстве?

Кодекс говорит: малозначимые - в упрощенном.
Неимущ права - малозначимые, значит - в упрощенное.

ПОЧЕМУ же это дело попадает ВОПРЕКИ кодексу в общее?
Потому что что-то там не означает чего-то там?
То что Вы пишете сегодня [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] дает Вам возможность сказать завтра, что Вы допускали и противоположный вариант.
Допускаю, что это вполне удобно для некоторых целей, но создает впечатление, что у человека нет твердого мнения по данному вопросу.
Вернее мнение то есть, но обосновать его надлежащим образом он не может.
Вот и приходится Вам юлить, то вопросами пытаетесь отделаться, а то общими фразами расплываетесь по древу.
Если Вы не можете обосновать со ссылками на конкретную нормы, то это значит, что Вы не можете обосновать и все остальное - не суть

22/12/17 13:36  Rossi > Marlboro!    22/12/17 13:18Дерево
В том то и дело, что здесь цены нет.
Как я понимаю авторов кодексов, их идеей было признавать автоматически малозначительными именно имущественные споры, где сумма требований говорит сама за себя. Если же спор неимущественный, автоматически определить его значительность невозможно, тут уже нужна аналитическая работа, которая и возлагается на судью.

22/12/17 13:23  Marlboro! > AM    22/12/17 13:21Дерево
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Але це не означає, що справи, які розглядаються в спрощеному провадженні - автоматично є малозначими. Аналогічно це не означає, що справи, які розглядаються в загальному провадженні не є малозначимими.

22/12/17 13:21  AM > Marlboro!    22/12/17 13:16Дерево
А почему не в спрошеному, если это малозначимое дело?
Что мешает?
Где норма, которая говорит, что некоторые малозначимые дела рассматриваются в общем производстве?

"3. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні."

22/12/17 13:18  Marlboro! > Rossi    22/12/17 13:09Дерево
Формально він є малозначимим, позаяк єдиним критерієм значимості по кодексу є ціна

22/12/17 13:16  Marlboro! > AM    22/12/17 13:12Дерево
Я вважаю, що він може бути віднесений до малозначимого (точніше він буде віднесений) і розглянутий в загальному провадженні.

22/12/17 13:12  AM > Marlboro!    22/12/17 12:42Дерево
Иными словами, Вы допускаете, что спор относительно интеллектуальной собственности (кроме взыскания 100 минимумов) может быть отнесен к малозначительным и на этом основании может быть рассмотрен в порядке упрощенного производства?

22/12/17 13:09  Rossi > Marlboro!    21/12/17 18:09Дерево
Ну например, спор по иску о признании недействительным многомиллионного договора, без требований о реституции - малозначительный?

22/12/17 12:58  Marlboro! > AM    22/12/17 12:53Дерево
Я написав вже ці аргументи - я вважаю, що спір може бути розглянутий за участі не адвоката і суддя неправильно розтлумачив статті 12, 58, 247. В чому неправильно - вказано.
І подав би скаргу за пунктом "відмова у доступі до правосуддя" (є такий в законі там).

22/12/17 12:53  AM > Marlboro!    22/12/17 12:42Дерево
Їх честь просто скаже:
"Шановний Пане юристе, не адвокат не може брати участі в справі про захист немайнових прав інтелектуальної власності в загальному позовному проважденні. До побачення Пане юристе"

Вот в такой ситуации Вам придется решать:
1. можно ли обжаловать подобное решение судьи
2. если Вы придете к выводу, что можно, то куда, как и, главное, какие аргументы Вы будете использовать в жалобе.

Так вот напишите эти аргументы со ссылками на статьи ХПК. В чем, на Ваш взгляд, судья нарушил закон и Ваши права не адвоката

22/12/17 12:46  Rossi > AM    22/12/17 12:06Дерево
Такое предположение вполне следует из вашего обоснования [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] , частности пункта 2. Если же вы не считаете, что все малозначительные споры рассматриваются в порядке упрощенного производства, то этот пункт выпадает и все обоснование рушится.

22/12/17 12:42  Marlboro! > AM    22/12/17 12:32Дерево
Якщо суддя обгрунтує позицію так, як Ви, то це буде примірно так:

".... ч.3 ст.12 ГПК передбачає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Але це не означає, що справи, які розглядаються в спрощеному провадженні - автоматично є малозначими. Аналогічно це не означає, що справи, які розглядаються в загальному провадженні не є малозначимими.

Друга частина речення абз.2 ч.3 ст.12 ГПК передбачає можливість виключення справи з числа тих, які розглядаються в спрощеному провадженні - без виключення їх з числа малозначимих.

Єдиною нормою ГПК, яка визначає є справа малозначимою чи ні - є ч.5 ст.12 ГПК яка не передбачає, що справа може бути віднесена до категорії малозначимих може бути здійснено іншими положеннями кодексу. При цьому п.2 ч.5 ст.12 ГПК визначає порядок віднесення справи до категорії малозначимих за рішеннням суду в залежності від обставин справи - і не передбачає, що всі спори які розглядаються тільки в загальному провадженні не є малозначимими."

22/12/17 12:32  AM > Marlboro!    22/12/17 12:23Дерево
Я готов выслушать Ваше обоснование, со ссылками на ХПК, возможности участия НЕ адвоката в деле о защите неимущественных прав интеллектуальной собственности в общем исковом производстве.

Представьте, что Вы пишете жалобу на решение судьи о недопуске НЕ адвоката в данную категорию дел

22/12/17 12:23  Marlboro! > AM    22/12/17 12:18Дерево
Немає у Вас там ніякого підтвердження.

Ви пишите, що:
1) інтелект це не спрощене провадження
2) а значить інтелект тільки з адвокатом

ДЕ вказано, що в справах НЕ спрощеного провадження представляти може тільки адвокат? Чому Ви вважаєте, що тільки адвокат може розглядати спори вказані в п.4 ч.4 ст.247 ГПК?
Стаття 58 такою нормою не являється - адже в ній немає ніяких посилань на те є провадження спрощеним чи ні.

22/12/17 12:18  AM > Marlboro!    22/12/17 12:12Дерево
Коллега, напомню Вам, что я утверждал, что "НЕ адвокат не сможет представлять интересы в деле о защите неимущественных прав интеллектуальной собственности".
Я привет обоснование этого утверждения со ссылками на соответствующие статьи ХПК.

Если Вы видите ложность моих выводом, укажите мне на это.
Ну, либо приведите пример из жизни, если Вам так проще.

Еще раз - мы про участие в делах о защите неимущественных прав интеллектуальной собственности НЕ адвоката

22/12/17 12:16  Завис > Marlboro!    22/12/17 12:10Дерево
в тому й то річ, що в попередніх ЦПК передбачалась ймовірність того, що заява не підлягає розгляду в судах, а новому виходить, що ні. І це при тому, що в Конституції обмежели юрисдикцію "юридичними спорами", а не просто "спорами".

22/12/17 12:12  Marlboro! > AM    22/12/17 12:06Дерево
Звісно оспорюю.

2. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Де тут хоч слово про залежність права на представництво не авокадом в спрощеному чи не спрощеному провадженні? Де в іншій нормі вказується, що не адвокат може представляти тільки в спрощеному провадженні?

22/12/17 12:10  Marlboro! > Завис    22/12/17 12:01Дерево
Ну тоді суд повинен роз'яснити, що такий спір не розглядається ніяким судом.
У ВСУ така практика раніше теж була (там справа була наче про закриття провадження).
Якщо суд в ухвалі про відмову у відкриття, наприклад, напише що справа розглядається в адмінсуді - це не створює самостійного права для розгляду такого спору в адмінсуді (якщо закон цього не передбачає).

22/12/17 12:06  AM > Marlboro!    22/12/17 11:52Дерево
Ви проводите "=" між поняттям малозначимості і спрощеним провадженням?
Не буду спрашивать из чего Вы сделали такое преположение, ограничусь ответом - нет.
Вы оспариваете мой вывод? [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

22/12/17 12:04  Завис > Завис    22/12/17 12:01Дерево
ч. 2 ст. 19 Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
отже "в окремому провадженні не підлягають"="заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства"
Як тоді бути з "суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд спір"

22/12/17 12:01  Завис > Marlboro!    22/12/17 11:55Дерево
Нехай, а як щодо, наприклад, заяви про встановлення факту належності паспорта?
ч. 3. ст. 315 ЦПК: Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Страницы: << ... [11] 12 13 14 15 16 17 18 19 20 >>    Всего: 20

Реклама

bigmir)net TOP 100