RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Нові процесуальні кодекси - ЦПК, ГПК, КАСУ


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << 1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 ... >>    Всего: 14


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
22/12/17 10:42  AM > ЗнаюВсе    22/12/17 10:35Дерево
ВАШЕ сообщение [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

"Буду верить, что априори все не имущественные споры - это малозначительные споры - значит можно не адвокатом"

О чем идет речь в Вашем же сообщении?*
________________________
* Подсказка: в высказывании имеется слово "адвокат" в тварительном падеже

22/12/17 10:35  ЗнаюВсе > AM    22/12/17 10:28Дерево
Моя деятельность заключалась в том, чтобы узнать ответ на мой вопрос, который я уже два раза написал Вам, а Вы все никак не хотите на него отвечать. Ну я не гордый, напишу свой вопрос и третий раз, может хоть сейчас повезет )

Ваше сообщение: "Кроме споров относительно защиты неимущественных прав интеллектуальной собственности"
ВНИМАНИЕ! МОЙ ВОПРОС: "Вы считаете, что вся интеллектуальная собственность - это НЕ малозначительные споры?"

22/12/17 10:28  AM > ЗнаюВсе    22/12/17 10:10Дерево
Если Ваша деятельность заключалась в том, чтобы обосновать Ваш вопрос: "Вы не журналист случайно?", то я Вас разочарую, Вам это не удалось.
Но в любом случае - нет, я не журналист

22/12/17 10:10  ЗнаюВсе > AM    22/12/17 09:50Дерево
Вы не журналист случайно? Обычно они вот именно так вырывают фразы из контекста.

"Вы считаете, что вся интеллектуальная собственность - это НЕ малозначительные споры?" и Ваша цитата моего сообщения "вся интеллектуальная собственность - это НЕ малозначительные споры".

Меня еще в школе учили, что при утвердительном предложении в конце стоит точка, а при вопросительном - вопросительный знак. То есть, я писал НЕ утверждение, а ВОПРОС Вам.

Ваше сообщение: "Кроме споров относительно защиты неимущественных прав интеллектуальной собственности"
Мой ВОПРОС: "Вы считаете, что вся интеллектуальная собственность - это НЕ малозначительные споры?"

Надеюсь у меня получилось доходчиво изложить свою мысль Вам.

22/12/17 09:50  AM > ЗнаюВсе    22/12/17 09:27Дерево
Но ведь Ваш тезис звучал так:
"Буду верить, что априори все не имущественные споры - это малозначительные споры - значит можно не адвокатом"

А теперь Вы "переобулись в прыжке":
"вся интеллектуальная собственность - это НЕ малозначительные споры"

Или Вы считаете, что оба эти тезисы равнозначны?

22/12/17 09:27  ЗнаюВсе > AM    21/12/17 19:21Дерево
Вы считаете, что вся интеллектуальная собственность - это НЕ малозначительные споры? Обоснуйте )
Спор то неимущественный (если не заявлять взыскание по нарушению)...

21/12/17 19:30  Евгений Осычнюк > АнтиКом    21/12/17 16:58Дерево
Так просто це не пройде, бо зныдно п.3 ч.5 ст.12 ЦПК, суд "роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій". Якщо напише якусь маячню - то це буде пыдставою стверджувати в апеляцыъ, що були порушені процесуальні права та т.ін.

21/12/17 19:21  AM > ЗнаюВсе    21/12/17 17:34Дерево
Кроме споров относительно защиты неимущественных прав интеллектуальной собственности

21/12/17 18:23  АнтиКом > Marlboro!    21/12/17 18:09Дерево
Ідея про 0 мені теж приходила… Однак не можу погодитись про малозначність цілого ряду немайнових справ. Мабуть судова практика щось прояснить.

21/12/17 18:09  Marlboro! > АнтиКом    21/12/17 18:07Дерево
Значимість спору визначається по кодексам в загальному випадку ціною позову.
Оскільки в немайновому спорі ціна рівна 0 грн, то спір по ідеї автоматично має бути малозначимим незалежно від суті (якщо він не є немалозначимим за іншими нормами).

21/12/17 18:07  АнтиКом > ЗнаюВсе    21/12/17 17:34Дерево
Как то у Вас все сильно необоснованно оптимистично. А что в качестве аргументов можете предложить?

21/12/17 17:34  ЗнаюВсе > АнтиКом    21/12/17 16:58Дерево
Буду верить, что априори все не имущественные споры - это малозначительные споры - значит можно не адвокатом

21/12/17 17:07  Marlboro! > vallerro    21/12/17 16:50Дерево
Ну так в статті 210 є ж строк, просто його не дотримуються.

21/12/17 16:58  АнтиКом > Евгений Осычнюк    21/12/17 12:01Дерево
Скоріш за все отримаєте відповідь типу: «В нас немає повноважень тлумачити законодавство України». Однак мені це теж цікавить, 13.12.17 було подано позов з додатками у вигляді копій, провадження же не відкрите.
Може я не уважно слідкував за темою – в кого є думки стосовно участі представника (не адвоката) у немайнових спорах?

21/12/17 16:50  vallerro > Marlboro!    21/12/17 14:31Дерево
реформа в дії,( по справі окремого провадження призначено склад суду 04.12.2017р., лише 18.12.17 призначено розгляд на 30.05.2017р., вичитав зміни ЦПК, обмеження по строку розгляду як це було до 15.12.2017р., не має, от Вам і "пришвидшення" розгляду справ,(((

21/12/17 14:31  Marlboro! > Евгений Осычнюк    21/12/17 14:20Дерево
Ну у ВССУ, наприклад, було в пункті 28 [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] про залучення ДКС як співвідповідача в питаннях про шкоду. Хоча питання про те, який орган залучати, дійсно дискусійне.

А яка участь суду в виконанні рішення? Це що стосується інфляції

21/12/17 14:20  Евгений Осычнюк > Marlboro!    21/12/17 13:06Дерево
"Ні, у суду і судді імунітет, відповідати буде держава..." - з цього приводу у мене є великі сумніви. По-перше, шкода, спричинена незаконним рішенням у цивільній справі, взагалі за загальним правилом не відшкодовується, якщо суддя не вчинив злочин проти правосуддя (не пам"ятаю, де саме я це зустрічав, в якомусь роз"ясненні пленуму). По-друге, ДКСУ буде відповідачем лише як уповноважений орган власника коштів. А представляти державу у питанні неправомірних дій повенен орган, з вини якого спричинені збитки (це - усталена практика щодо інших органів). І ось тут виникає питання - що за орган це буде? Суддя - не може, як Ви правильно висловились. Суд - це лише організація, в якій лежить трудова книжка судді, і ця організація (як особа в цивільних відносинах) не має жодного відношення до процесуальних рішень судді, на відміну від ДФС або ДВС. Ось така картина вимальовується. До речі, у мене зараз постало аналогічне питання - з кого стягувати збитки від інфляції, спричиненні тривалою бездіяльністю суду при виконанні рішення. Поки що відповіді у мене немає.

21/12/17 13:19  Marlboro! > AM    21/12/17 13:12Дерево
В нормі річ про те, В ЯКИЙ суд може бути поданий позов, а не ПРОТИ якого суду.

21/12/17 13:17  Marlboro! > AM    21/12/17 13:12Дерево
Якщо річ про збитки, вчинені самим судом внаслідок накладення забезпечення (тобто рішення було незаконним), то відповідає суд (держава).

Якщо річ про збитки, які були понесені особою проти якої вжили забезпечення, але при цьому саме забезпечення було законним, то відшкодовує особа на користь якої забезпечували.

Щодо "буквального", то норма регулює територіальну підсудність, а не взагалі підстави і порядок відповідальності (зокрема особу відповідача).

21/12/17 13:12  AM > Marlboro!    21/12/17 13:06Дерево
Если буквально читать норму, что получается, что иск "про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову" должен предъявляться к "до суду, який застосував відповідні заходи"

Вы считаете, что ответчиком по иску "про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову" должна быть держава (со ссылкой на ч.11 ст.49 - ЗУ Про судоустрій :)?

21/12/17 13:07  Marlboro! > Marlboro!    21/12/17 13:06Дерево
*** ч.11 ст.49 - ЗУ Про судоустрій :)

21/12/17 13:06  Marlboro! > AM    21/12/17 12:51Дерево
Ні, у суду і судді імунітет, відповідати буде держава (ч.11 ст.49) - в таких випадках ставлять казначейство.
Вказана норма визначає тільки територіальну підсудність такого спору. Запровадження норми викликане тим, що розібратись з наслідками та/або наявністю шкоди внаслідок запровадження забезпечення простіше саме в суді, де вони запроваджувались.

21/12/17 12:51  AM > Евгений Осычнюк    21/12/17 12:01Дерево
7. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред’являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).

Ответчиком по иску "про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову" будет "суд, який застосував відповідні заходи"?

21/12/17 12:01  Евгений Осычнюк > Marlboro!    21/12/17 09:39Дерево
Дякую за висловлену думку. Я вирішив діяти ще простіше: надішлю клопотання, щоб суд роз"яснив мені порядок застосування ЦПК з цього приводу. Тепер нехай у їх честі голова болить.

21/12/17 09:39  Marlboro! > Евгений Осычнюк    20/12/17 18:27Дерево
Станом на дату подачі такі докази відповідали вимогам процесуального законодавства, тому по логіці звісно підстав переподавати чи визнавати їх неналежними немає.

По мотивам зміни законодавства під час судового провадження і наслідків застосування таких змін до незаконіченого процесу ЄСПЛ розглядав справи "Мельник проти України" (пункти 29-35), "Перетяка та Шереметьєв проти України", "Скордіно проти Італії" (п.126).

В будь-якому разі в перехідних справах (провадження в яких відкрите, але розгляд яких ще не закінчився станом на 15.12.2017) можна сміливо посилатись на те, що формальне і жорстке застосування норм (особливо в тих випадках, де зміни "закрутили гайки" порівняно зі старим ЦПК) буде порушувати статтю 6 Конвенції.

20/12/17 21:58  lawyer_beginner > Чуток    20/12/17 16:28Дерево
В юриста-представника в старих процесах теж були ці права. Це все індивідуально, звичайно, але кожен менеджер, що має хоча б 1 реальне повноваження, може позловживати ним з корисливою метою для себе.

20/12/17 20:14  Евгений Осычнюк > flatcher    20/12/17 19:55Дерево
На перший погляд - те, але незрозуміло, як ця фраза співвідноситься з "Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством".

20/12/17 19:55  flatcher > Евгений Осычнюк    20/12/17 18:27Дерево
А оце не те?
"Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення."

20/12/17 18:27  Евгений Осычнюк > Marlboro!    20/12/17 16:31Дерево
Іще один, досить неоднозначний нюанс.
Згідно ст.95 ЦПК, " Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії...Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством". Але діюче законодавство не передбачає порядок засвідчення копій фізичними особами, крім нотаріальних копій (але нотарь не засвідчить копію документу, підписаного лише особисто фізичною особою). На перший погляд, є неявна відповідь у ст.96 - "Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу". Але тоді незрозуміло, як це співвідноситься зі ст.95, адже там копії засвідчуються стороною? Також незрозуміло, як бути з незасвідченими доказами, які подавались по "старому" ЦПК, провадження відкрите, але розгляду по суті ще не було. Якщо їх подати ще раз засвідченими, то наскільки це узгоджується с тим, що раніше вони вже подавались, і на момент подачі вважались допустимими доказами? У кого є які думки з цього приводу?

20/12/17 16:39  klim-ko > Чуток    20/12/17 16:28Дерево
Просто в цих питаннях додатково передбачено право прийняття рішень і відповідальність за такі дії і для юриста.

20/12/17 16:39  quaPers > Marlboro!    20/12/17 16:31Дерево
Дякую

20/12/17 16:38  klim-ko > Чуток    20/12/17 16:28Дерево
Звісно все може бути і розглядати можна по різному.
Але я виклав проект який розробляв фактично "під себе", тим більше що такі права у мене були і раніше. + не хочеться почути від судді "ви не можете підтримувати запропоновану мирову угоду, тому що право підтримати є тільки у директора".
Стосовно можливості "спіхнуть заборгованість" на юриста - то не вийде. Генеральний відповідає за все. Просто в цих питаннях додатково передбачено право прийняття рішень і для юриста.
Так що кожен може редагувати умови як вважає за потрібне в конкретно своєму випадку.

20/12/17 16:31  Marlboro! > quaPers    20/12/17 16:27Дерево

20/12/17 16:28  Чуток > klim-ko    20/12/17 10:01Дерево
П.1.14 можно рассматривать:
1) с точки зрения собственника - вы понимаете, что юрист может признать "левый" иск? Последний скажет, я художник, я так видел многоходовку.
2) наёмного директора - спихнуть всё на юриста + по уставу получается директор уже вообще не отвечает за дибеторскую задолженность
3) юристов разных категорий ( от афериста до пофигиста)

Вывод: лично я укажу в уставе юриста лишь как члена исполнительного органа для представительства в судах с минимумом полномочий. Все документы по делам у нас подписывал директор ( претензии, иски, отзывы, возражения, пояснения, жалобы) и будет это делать и дальше.

20/12/17 16:27  quaPers > Евгений Осычнюк    16/12/17 08:10Дерево
Коллеги,
вопрос конечно уже обсуждался но не побоюсь, задать его ещё раз.
Апел. жалобы в хоз. процессе на решения принятые до 15.12.17г. подаются до Апеляции - непосредственно? или через первую инстанцию?
В п.17.5 переходных положениях нового ГК нет точной формулировки, что именно апел. жалобы подаются через суды первой инстанции. Тем более, по телефону горячей линий Апел. хоз. суд Киевской области говорят, что нужно подавать напрямую.

20/12/17 15:29  Rossi > AM    20/12/17 15:28Дерево
Когда голосовали за устав в редакции с включенной арбитражной оговоркой.

20/12/17 15:28  AM > Rossi    20/12/17 15:21Дерево
А за самих себя они когда волеизъявили? Они то сами ведь тоже стороны арбитражного соглашения.

20/12/17 15:21  Rossi > AM    20/12/17 13:06Дерево
Я считаю это вполне возможным. Волеизъявление конкретных лиц есть, с определенного момента это волеизъявление приобретает характер волеизъявления вновь созданного юридического лица.

20/12/17 13:06  AM > Rossi    20/12/17 13:03Дерево
Но на момент утверждения Устава одной из сторон соглашения еще не существует.
Вы предлагаете поставить под условие не только момент вступления соглашения в силу, но и волеизъявление несуществующего лица?

20/12/17 13:04  klim-ko > AM    20/12/17 11:58Дерево
На "моїх" підприємствах учасників по одному в кожному, тому в принципі не бачу сенсу робити арбітражну угоду або прописувати це окремо в статуті.
А от якщо учасників декілька, то погоджуюсь з Rossi - потрібно прописувати в статуті і підписувати його всіма учасниками або робити окрему угоду.

20/12/17 13:03  Rossi > AM    20/12/17 12:56Дерево
После регистрации соглашение и вступит в силу. Волеизъявлением юридического лица будет считаться решение общего собрание как высшего органа управления. Разница в моментах в данном случае лишь не играющая роли формальность.

20/12/17 12:56  AM > Rossi    20/12/17 12:37Дерево
Есть еще один нюанс, "арбітражна угода, укладається між юридичною особою та всіма її учасниками".
А юридическое лицо возникает после регистрации

20/12/17 12:43  AM > Rossi    20/12/17 12:37Дерево
То есть, в случае изменения состава участников арбитражная оговорка прекращается

20/12/17 12:37  Rossi > AM    20/12/17 11:58Дерево
Главное - чтобы было согласие всех лиц. Оно может быть выражено и при утверждении устава. Но если устав с соответствующей оговоркой утверждается не всеми, а лишь большинством, то оснований для передачи дела в арбитраж нет.

20/12/17 11:58  AM > klim-ko    20/12/17 11:42Дерево
Стаття 22. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
...
2. Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 цього Кодексу*, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.
_____________________
*3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;


Интересно, достаточно ли арбитражной оговорки в Уставе или все-таки необходимо отдельное арбитражное соглашение, которое подписывается всеми участниками и переподписывается в случае изменения состава участников

20/12/17 11:53  lawyer_beginner > Marlboro!    20/12/17 11:22Дерево
Дякую, буду тепер доводити керівництву, що мої пропозиції не порушують закон :)

20/12/17 11:42  klim-ko > Red Tag    20/12/17 10:50Дерево
по пункту 14 - схиляюсь, що приписка "для ГО" встановлює це правило саме для ГО, але я керувався тим, що по суті суди можуть "зажадати" саме такого підтвердження. По типу раз відсутні дані в реєстрі, то і самопредставництво відсутнє.

20/12/17 11:24  Marlboro! > Red Tag    20/12/17 10:50Дерево
Так в пункті 14 же йде далі "для громадського формування" - я так розумію це стосується всяких ГО.
В пункті 13 "за бажанням юридичної особи" - видається, що теоретично дані можна й не вносити, повноважність такої... уповноваженої особи від цього не зменшиться.
Але в суді потім мабуть буде складніше документально підтвердити повноваження - а якщо внести в реєстр, то там презумпція достовірності даних.

20/12/17 11:22  Marlboro! > lawyer_beginner    20/12/17 10:59Дерево
Ну зараз закон такої вимоги не містить, в будь-якому разі за запропонованою редакцією у klim-ko це робиться не самостійно директором.
Щоправда може бути дискусійним що таке "призначення" [директором] і "погодження" [ЗЗУ]

20/12/17 11:01  klim-ko > lawyer_beginner    20/12/17 10:59Дерево
Саме з цього і я виходив.

Страницы: << 1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 ... >>    Всего: 14

Реклама

bigmir)net TOP 100