RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Договірна санкція за не зареєстровані податкові накладні?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
11/10/18 10:01  Konstantin_DОтправить письмо > morst    11/10/18 09:14Дерево
Думаю, в залежності від подальших дій відповідача.
Наприклад, якщо відповідач не вчинив жодних дій (не подав пояснень та/або документів) для розблокування ПН - ІМХО наявна протиправна поведінка.
Якщо ж подав пояснення та/або документи, але ДФС відмовила у розблокуванні - треба дивитись, чи оскаржував відповідач відмову в адмін.порядку та в суді.

І взагалі вважаю, що спочатку ВС потрібно визначитись остаточно - знаходиться питання в площині господарських відносин чи податкових (як для випадку збитків, так і для випадку штрафних санкцій у договорі). Натомість ВС спочатку висказався, що це не господарські відносини, а потім - став на бік покупця, але питання співвідношення галузей "забув".

11/10/18 09:14  morstОтправить письмо > Konstantin_D    10/10/18 16:02Дерево
Питання наявності складу цивільного правопорушення є спірним в останному рішенні Дніпропетровського суду.
Ось, що писав ВСУ: "За змістом ст.1166 ЦК, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.".
Так, якщо відповідач самостійно не склав та не зареєстрував ПН, скдлад правопорушення буде, але якщо відбулося блокування ПН з боку ДФС, чи можна вважати це протиправною поведінкою відповідача по відношенню до позивача?

10/10/18 16:02  Konstantin_DОтправить письмо > Marlboro!    9/05/18 16:29Дерево
Намагався проаналізувати висновки ВС у справі [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] та у справі [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] .
У першій справі №918/216/17 у стягненні збитків відмовлено. Мотивація:
1) це не господарські, а податкові відносини;
2) позивач повинен був звернутися із скаргою до податкової.

ІМХО.
- П.1 та п.2 є взаємовиключними - якщо не господарські відносини, то аналізувати "повинен-не повинен" вже й потреби немає.
- ВС не вміє читати редакції ПКУ.
У цій справі відносини, по яким виник спір, відбулися у червні-грудні 2016 року, а отже і податкові накладні датовані цим періодом.
А з ПКУ положення про те, що скарга на постачальника надає право на включення сум до податкового кредиту виключена законом 28 грудня 2014 року № 71-VIII (49) у статті 201:в абзаці шістнадцятому слова "яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту" виключити;) - набрав чинності з 01.01.2015 р., тобто положення не діяло вже півтора року.

У другій справі №917/877/17 збитки стягнуто:
1) розібрались у правильних редакціях ПКУ (і назвали це відступленням від висновку)
2) а от про співвідношення господарських та податкових відносин - ні слова.

Ну і крім того, мабуть остання практика пішла в маси, оскільки в нашому господарському суді вже є аналогічна позитивна справа.[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

10/10/18 13:44  Konstantin_DОтправить письмо > Marlboro!    9/05/18 16:29Дерево

21/09/18 13:00  Konstantin_DОтправить письмо > Marlboro!    9/05/18 16:29Дерево
Як же теперь захищатись від недобросовісних постачальників?

Як збитки - ні, як штраф - теж ні.

9/05/18 16:29  Marlboro! > rommkopf    9/05/18 09:58Дерево
Повністю згоден. Проте в першій постанові річ як раз і йшла про штраф прописаний в договорі - і ВС відмовив у стягненні.

9/05/18 10:47  Konstantin_DОтправить письмо > Чмут Сергій    8/05/18 14:40Дерево
Находив ось таку статтю. [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Чи можна стягнути з постачальника збитки за втрачене право на податковий кредит?

Розглянемо, як зараз податкове та господарське законодавство, умови договору, а також судова практика захищають покупця від збитків через нереєстрацію його контрагентом податкової накладної

Згідно з українським законодавством, придбання платником ПДВ товару чи послуги у платника ПДВ – це недостатня підстава для отримання покупцем автоматичного права на податковий кредит. Для того, щоб скористатися цим правом, треба виконати цілу купу умов і процедур, які чим далі, тим стають складніші.
Окрім оплати, необхідною умовою для права на податковий кредит є реєстрація контрагентом покупця накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Отже, право покупця на податковий кредит залежить від волі та можливостей третіх осіб (постачальників та податківців).
Чи можна цьому якось зарадити? Наприклад, стягнути упущену вигоду з контрагента? Останнім часом таких спроб стає все більше, але наскільки це законно та ефективно? Розглянемо, що говорить про це судова практика.
У постанові ВСУ від 12.03.2018 р. у справі №918/216/17 наводився випадок, коли покупець втратив своє право на податковий кредит через бездіяльність контрагента та спробував повернути втрачену суму ПДВ, звернувшись до нього з відповідною вимогою.
Події розвивалися так. Підприємство оплатило своєму контрагенту надані ним послуги, проте останній не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН. Це призвело до втрати Покупцем права на податковий кредит.
Підприємство звернулося до господарського суду, вважаючи, що йому нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди через неотримання Підприємством податкового кредиту за оплаченими послугами.

Які аргументи зазначала постраждала сторона?
Позиція Позивача ґрунтувалася на ст. 218 ГКУ, відповідно до якої: "підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник відповідає за невиконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі ст. 22 ЦКУ, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є упущена вигода - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене".
Відповідно до ст. 224 ГКУ, "учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено".

Як до цього поставився суд?
На жаль, всупереч зазначеним вимогам законодавства, суди першої та апеляційної інстанцій і Верховний Суд відмовилися задовольняти позовні вимоги Підприємства.
Суд зробив висновок, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
• протиправна поведінка боржника;
• наявність збитків;
• причинний зв'язок між першим та другим;
• вина боржника.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд зазначив: «Оскільки під час розгляду даної справи позивач не довів порушення відповідачем своїх господарських зобов'язань перед позивачем, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, самого факту понесення позивачем збитків, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову».
Чому він не бачить факту понесених Підприємством збитків, Верховний Суд пояснювати не став.
Щодо відсутності причинно-наслідкового зв’язку, суд зазначив, що Позивачем не надано доказів щодо використання ним всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту. Мається на увазі право платника подати скаргу на контрагента у вигляді додатка 8 до декларації з ПДВ. Хоча в рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що Позивач скористався цим своїм правом, і це не принесло позитивного ефекту. Тому, що мав на увазі Верховний Суд, не зрозуміло.
Крім того, Суд зазначив, що відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах між позивачем та державою. Тобто об`єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.
Верховний Суд також відхилив доводи скаржника про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання.
Адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. При цьому зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача надати замовнику податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Отже, Верховний Суд не надав можливості покупцю належним чином захистити свої права та отримати відшкодування упущеної вигоди, яка виникла в результаті бездіяльності його контрагента. В той же час, податкове законодавство ставить право особи на податковий кредит в залежність від діяльності інших осіб.

То що ж, про відшкодування збитків можна забути?
Як бачимо, відсутність в законі прямої норми, яка б вимагала від контрагента відшкодувати збитки, що виникли через відсутність реєстрації податкової накладної, залишають мало надії на захист у суді.
А якщо підстрахуватися умовами договору?
Обачні покупці можуть включати в умови свого договору з контрагентом застереження щодо обов’язку продавця зареєструвати податкову накладну на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1. ПКУ. А у випадку невиконання постачальником такої вимоги, останній зобов’язаний сплатити покупцю штраф у визначеному відсотковому розмірі від вартості товару.
На жаль, як показує судова практика вищих судів, такі договірні застереження не приймаються судом до уваги. Розглядаючи такий спір за договором поставки, ВГСУ в своїй постанові від 07.11.2017 року у справі № 920/390/17 відмовив покупцю у задоволенні його вимог до постачальника стосовно сплати штрафу за порушення умов договору щодо реєстрації податкової накладної.
Причина відмови була наступна: «Невиконання відповідачем зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором поставки, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, яка може наставати по факту порушення стороною умов поставки або, маючи компенсаційну природу, по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони».
Тобто, на думку Суду, порушення постачальником податкового законодавства, що призвело до збитків для іншої сторони договору поставки, не є порушенням умов договору, тобто не є господарським правопорушенням. Незважаючи на спеціальне застереження в договорі поставки.
В іншій аналогічній справі (постанова від 11.10.2017 р. у справі № 908/3565/16), ВГСУ зробив висновок, що обумовлені у такі обов'язки відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної протягом передбаченого законодавством строку не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 230, ст. 218 ГКУ виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, навіть якщо їх сплата передбачена у договорі.

Крім цього Суд зазначив: «Доводи позивача, що такий вид штрафних санкцій сторони погодили у договорі, який не визнаний недійсним суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦКУ сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами».

Невтішні висновки
Таким чином, ані суд, ані законодавство не залишають покупцю ефективних правових способів зобов’язати свого контрагента зареєструвати податкові накладні або виплатити компенсацію за порушення ним вимог податкового законодавства та умов договору.
В той же час, це не повинно свідчити про безперспективність спроб покупця захистити своє право на податковий кредит у взаємовідносинах з недобросовісним контрагентом. Можливо, правильно сформульована норма договору зможе переломити судову практику у бік постраждалої сторони.

9/05/18 09:58  rommkopf > Mindhunter    8/05/18 21:58Дерево
Для взыскания убытков необходимо доказывать весь состав хозправонарушения, для взыскания штрафа - только сам факт неисполнения/ненадлежащего исполнения обязательства, за которое штраф предусмотрен.
Потому для защиты НК покупателя штраф более выгодный, для защиты Поставщика от "залёта" на сумму НДС - убытки.

8/05/18 21:58  MindhunterОтправить письмо > Marlboro!    8/05/18 20:48Дерево
ну теперь все суды обязаны принимать во внимание, единственное, все-таки интересно, а если в договоре четко написано, что не штраф в размере, а убытки?

8/05/18 20:48  Marlboro! > Чмут Сергій    8/05/18 14:40Дерево

8/05/18 20:39  Marlboro! > Mindhunter    8/05/18 20:23Дерево
Пункт 32 в постанові позбавлений сенсу: він не грунтується на жодних розумних нормах закону чи правилах формальної логіки.
Суд пише наче позивач вказує на "зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські". Насправді позивач такого не писав - він просив стягнути штраф передбачений договором.

При цьому ВГСУ в цій справі зазначив: "обумовлені у договорі такі обв'язки відповідача як надати позивачу акт звірки взаєморозрахунків, так і здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання"
Таке твердження не відповідає змісту статті 173 ГКУ в якій чорним по білому написано: "в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта"

Суди також не розглянули положення договорів в цій справі з точки зору ЦКУ, зокрема положень статті 509 яка передбачає значно ширше поняття "зобовязання".

Як написав одного разу один харківський суддя госпсуду у фейсбуці з приводу цієї позиції (вона висловлювалась неодноразово): "дуже жаль, що суд обмежився формальним поверхневим розглядом спору. В цій справі можна було написати круту постанову".

8/05/18 20:23  MindhunterОтправить письмо > Marlboro!    8/05/18 19:06Дерево
а почему она ошибочная?

8/05/18 19:06  Marlboro! > Чмут Сергей    8/05/18 15:13Дерево

8/05/18 16:44  KsenijaОтправить письмо > Чмут Сергей    8/05/18 15:13Дерево

8/05/18 15:13  Чмут Сергей > Ksenija    8/05/18 15:11Дерево
Чув що ніби це не договірне зобовязання, і ніби є рішення верховного по цьому питанню, але не можу його знайти

8/05/18 15:11  KsenijaОтправить письмо > Чмут Сергій    8/05/18 14:40Дерево
прописывают, чтоб через год (кажется) все же можно было бы взыскать. не штраф, а сумму уплаченного НДС.

8/05/18 14:40  Чмут Сергій   Дерево
Постачальник не зареєстрував податкової накладної, і нам заблокували накладну. Як убезпечитися, чи можна прописати у договорі поставки умови компенсації втраченого кредиту.
Чув що ніби це не договірне зобовязання і тому не можна за це передбачати штраф?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100