RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Адміністративна чи цивільна підсудність?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
16/07/18 13:44  Marlboro! > Ликвидатор    16/07/18 13:38Дерево
Не узгоджується він з підходом Романа. Якщо особа зареєструє право по рішенню суду, а інша сторона оскаржить таку реєстраційну дію - то по ч.3 ст.19 КАС спір адміністративний, а по підходу Романа Брегея це цивільний спір.
Якщо реєстратор не реєструє право за рішенням суду тому-що він не згодний з рішенням (чи неправильно його трактує), то це спір адмін, хоча по Роману Брегею - це цивільний спір (тому-що начебто є ще спір про право).

По другій частині - під новим розглядом мається на увазі направлення на новий розгляд в одному провадженні. Якщо суд закрив адмін-провадження, то сторона має право подати цивільний позов з інших чи тих самих підстав.
Але в будь-якому разі таке (чи інше обмеження) не стосується підсудності і не впливає на неї.

16/07/18 13:38  ЛиквидаторОтправить письмо > Marlboro!    16/07/18 12:52Дерево
якщо є рішення суду про визнання права власності і реєстратор не хоче його реєструвати, то ч.3 ст.19 прямо відносить такий спір до адміністративних.
Це зрозуміло та узгоджується з позицією Романа Брегея.

такий підхід суперечить послідовним позиціям ВП/ВС з цього приводу.
Це можна й не коментувати, бо є випадки, коли те, що новий Верховний Суд (в т.ч. Велика палата) стверджує в одній справі, суперечить твердженням в іншій справі.
Крім того, такий підхід Великої палати позбавляє позивача права змінити підстави позову (ст.47 КАСУ, ст.49 ЦПКУ), якщо зміниться юрисдикція спору.

16/07/18 12:52  Marlboro! > Ликвидатор    16/07/18 11:45Дерево
Я вже свого часу дискутував з Романом з цього приводу)
Я вважаю помилковим твердження про те, що залучення приватної сторони третьою особою, а не відповідачем в КАСУ - порушує права такої особи. Такий статус ніяк не вплине на основний набір правомочностей сторони, вона все ще матиме можливість наводити всі міркування з приводу позову, подавати докази і оскаржувати рішення.

Помилковим вважаю також п.1 висновків.

По-перше, ч.3 ст.19 КАСУ прямо відносять до підсудності адмінсудів спори з реєстратором які носять приватний характер - якщо спір в приватній частині вже був раніше вирішений судом. Тобто, наприклад, якщо є рішення суду про визнання права власності і реєстратор не хоче його реєструвати, то ч.3 ст.19 прямо відносить такий спір до адміністративних.

По-друге очевидно, що такий підхід суперечить послідовним позиціям ВП/ВС з цього приводу.
Велика палата говорить, що підсудність визначається не за предметною і субєктивною ознаками, а за підставою позову. Відтак цей спір може бути альтернативно як цивільним, так і публічним.

16/07/18 11:45  ЛиквидаторОтправить письмо > Marlboro!    13/07/18 10:29Дерево
В фейсбук існує група "Позиції Вищих судів України", в якій обговорюються правові позиції судів.
Щодо підвідомчості справ про оскарження рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей пропонує такий підхід.

"1. Якщо позивач оскаржує рішення про реєстрацію права власності чи іншого речового права за іншою особою, то не залежно від підстав, позивач заперечує право власності чи інше речове право такої особи.
2. Позивач намагається вирішити спір про реєстрацію права власності чи іншого речового права, позбавивши такого права цю іншу особу.
3. Особа, яка за рішенням суду може втратити своє право, не може перебувати у процесуальному статусі третьої особи, бо таке рішення є порушенням права особи на справедливий суд (обмеження у правах), отже така особа повинна бути відповідачем у справі.
4. Кодекс адміністративного судочинства України не дозволяє особі, яка не є суб'єктом владних повноважень, перебувати в статусі відповідача за позовом фізичної чи юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень.

З наведеного можна зробити наступні висновки:
1. Якщо позивач оспорює рішення державного реєстратора про реєстрацію права за іншою особою, то не залежно від підстав, такий спір відноситься до компетенції цивільного чи господарського судів залежно від суб'єктного складу сторін, а реєстратор та інша особа є відповідачами.
2. Якщо позивач оспорює рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації права за ним, то можливі два варіанти:
– якщо відмова реєстратора обґрунтована наявністю такого права у іншої особи, то такий спір також відноситься до компетенції цивільного чи господарського судів залежно від суб'єктного складу сторін, а реєстратор та інша особа є відповідачами;
– якщо відмова реєстратора обґрунтована невідповідністю поданих документів вимогам закону, то тільки такий спір підсудний адміністративному суду, а відповідачем є тільки реєстратор".


Цікавить думка колег щодо такого підходу.

13/07/18 10:29  Marlboro! > Якої    13/07/18 09:55Дерево
Ми ж не правовий аналіз конкретної справи обговорюємо - а правовий висновок палати і його застосовність до інших спорів.
В цьому випадку палата пише, що якщо особа скаржиться щодо процедури і повноважень реєстратора (нотаріуса), але не оскаржує саму по собі матеріально-правову підставу для реєстрації (правоустановчі документи, факти і обставини) - то спір адмін, а не цивільний.

13/07/18 09:55  Якої > Marlboro!    12/07/18 20:07Дерево
Так согласен. Так и раньше было. Но почему в данном решении я должен верить ВП, а не апелляции? Я склонен к тому, что ВП исказило основания.

Вначале: "На обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_3 зазначила про незаконність вчиненої приватним нотаріусом Єгоровою М.Є. реєстрації права власності на Квартиру за іпотекодержателем ТОВ «ФК «Вектор Плюс»."
Как-то так скромненько умалчивается, что конкретно указано в иске?
Далее: Позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та надання додаткових пояснень, обґрунтовано незаконністю дій відповідача як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями..."

Т.е. был иск, изменения, ещё и пояснения. И во всём этом "добре" шло о полномочиях нотариуса?

Но окончательно добивает фраза: питання про визнання права на предмет іпотеки позивач перед судом не порушував

И если я иска не читал и могу только догадываться кто прав: апелляция или ВС, то последняя фраза лично для меня диагноз ВС - делирий.

12/07/18 20:07  Marlboro! > Якої    12/07/18 19:00Дерево
Ну правильно, суд пише:

Позов _ обґрунтовано _ з тих підстав, що приватний нотаріус Єгорова М.Є. не мала повноважень щодо реєстрації права власності на Квартиру за ТОВ «ФК «Вектор Плюс», оскільки реєстрація такого права не була результатом вчинення нотаріальної дії. На переконання позивача, за таких обставин здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно має Державна реєстраційна служба, а не нотаріус.

Ця підстава позову - процедурна. Позивач не оспорює саму по собі правомірність реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Вектор Плюс». Він оспорює дії з мотивів порушення процедури реєстрації.

Автор в нашій темі оскаржує дії нотаріуса не за формою, а за суттю: він стверджує, що нотаріус не повинен був наділяти іншу особу правом власності на спірне майно. І оскаржує він це не з мотивів порушення порядку видачі свідоцтва про спадщину, а з мотивів того, що не настали обставини з якими в третьої особи виникає право власності. Це не процедурна підстава позову.
При цьому позовна вимога про скасування є похідною.

12/07/18 19:00  Якої > Marlboro!    12/07/18 18:14Дерево
Ні Велика, ні середня, ні мала палата нічого принципового не сказали. В кінці-кінців в ст.19 все написано. Але ось у цьому рішенні ВП/ВС дії нотаріуса (неважливо, законні чи незаконні) потягли перехід права власності, але визначено адмінюрисдикцію - [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

12/07/18 18:14  Marlboro! > Якої    12/07/18 18:01Дерево
За ВСУ визначався предметом позову. За практикою ВП/ВС предмет вже не має вирішального значення.

12/07/18 18:13  Marlboro! > Якої    12/07/18 17:55Дерево
Пардон, свідоцтва

12/07/18 18:01  Якої > Андросов    12/07/18 16:57Дерево
Юрисдикция определяется прежде всего предметом иска. Здесь шарахания:
- Плануємо оскаржувати в суді дії нотаріуса з видачи свідоцтва про право на спадщину
- будемо просити скасувати рішення про державну реєстрацію права
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину..."(с)

12/07/18 17:55  Якої > Marlboro!    12/07/18 17:36Дерево
Якої постанови?

12/07/18 17:36  Marlboro! > Андросов    12/07/18 16:29Дерево
Підсудність визначається підставами позову, а не субєктним складом.
Адміністративним спір буде тільки якщо оскаржувати рішення нотаріуса з підстав процедурних - т.е. якщо реєстратор порушив порядок реєстрації. Наприклад, якщо реєстратор прийняв документи від не уповноваженої особи.
В даному випадку ви оспорюєте законність постанови нотаріуса з підстав матеріально-правових. Тут спір про право.

12/07/18 17:07  Rossi > Андросов    12/07/18 16:57Дерево
а смысл?

12/07/18 17:05  Rossi > Андросов    12/07/18 16:55Дерево
Я уже на днях советовал в другой тем, повторю и вам - проанализируйте по реестру решения Большой палаты Верховного Суда, довольно значительная часть ее решений приходится на разграничение административной и частной (гражд/хоз) юрисдикций в делах по спору с субъектном властных полномочий при реализации им своих функций (в т.ч. по регистрации прав).

12/07/18 16:57  Андросов > Rossi    12/07/18 16:43Дерево
Чи направити два окремих позови. Одним визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, а другим та просити скасувати рішення про державну реєстрацію прав?

12/07/18 16:55  Андросов > Rossi    12/07/18 16:43Дерево
Але ж спори, які виникають за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими (правова позиція ВСУ (постанова від 11.04.2018р. по справі №161/14920/16-а)?

12/07/18 16:43  Rossi > Андросов    12/07/18 16:29Дерево
Именно спор о праве у вас и будет в центре дела. Вы будете доказывать, что наследник не принял наследство, а значит у него не возникло право на наследственное имущество (потому и зарегистрировали его необоснованно).

12/07/18 16:29  Андросов > Marlboro!    12/07/18 15:45Дерево
Але ж ми будемо просити скасувати рішення про державну реєстрацію права, тобто у справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягатимуть виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. Хіба спірні правовідносини не є публічно-правовими і не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства?

12/07/18 15:45  Marlboro! > Андросов    12/07/18 15:30Дерево
Цивільна

12/07/18 15:30  Андросов   Дерево
В 1993 році сім’єю з трьох осіб (батько дочка та син) була приватизована трикімнатна квартира.
В 1998 році дочка вийшла заміж та з цього часу оселилася у свого чоловіка, однак при цьому зареєстрована була за старою адресою.
В 2010 році батько помер, дочка заяву про прийняття спадщини не подавала.
Я був переконаний в тому, що в тому випадку, якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину (як в нашому випадку).
Однак на думку нотаріуса, яка через вісім років після смерті спадкодавця видала дочці померлого свідоцтво про спадщину (1/2 квартири), та зареєстрував право в державному реєстрі речових прав, штамп про реєстрацію місця проживання в паспорті дочки, відкидає всі сумніви де саме та з ким саме вона проживала.
Плануємо оскаржувати в суді дії нотаріуса з видачи свідоцтва про право на спадщину та просити скасувати рішення про державну реєстрацію прав.
Адміністративної чи цивільної підсудності буде позов?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100