RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Трудовые правоотношения

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Юрисдикція. Стягнення грошової винагороди з Нацполіції


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
20/02/19 19:18  Marlboro! > йцукен2019    20/02/19 11:50Дерево
А чому ви не почитали постанову повністю? Наприклад, які там були позовні вимоги?

20/02/19 11:50  йцукен2019 > Marlboro!    18/02/19 12:22Дерево
Як вважаєте ? Це спір з приводу проходження служби ? стягнення зарплати.

18/02/19 13:51  йцукен2019 > Marlboro!    18/02/19 12:22Дерево
Дякую, Вам !!! Корисна постанова !
Тоді виходить, що це спір з приводу проходження служби ?

18/02/19 12:22  Marlboro! > йцукен2019    18/02/19 12:13Дерево
Тож, все-таки, уважно почитайте статтю 19 КАСУ. Вона відносить перелічені в ній спори до публічних (адміністративних) НЕЗАЛЕЖНО від того чи здійснює позивач/відповідач владні повноваження.

18/02/19 12:20  Marlboro! > йцукен2019    18/02/19 12:13Дерево
А ось теж Велика палата [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] :

26. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення, на відміну від спорів щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства незалежно від того, чи здійснює орган, з яким виник спір, у конкретних правовідносинах з позивачем владні управлінські функції. Для визначення юрисдикції спору з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення суд має встановити, чи проходила особа публічну службу (у розумінні пункту 15 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час ухвалення оскарженої ухвали судом першої інстанції, чи пункту 17 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції та Великою Палатою Верховного Суду), а також, у зв'язку з чим - прийняттям, проходженням або звільненням - виник спір.

36. Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі та звільненням з неї, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

18/02/19 12:13  йцукен2019 > Marlboro!    18/02/19 10:26Дерево
Тож, все ж таки, повторно питання.
Яка у такому спорі реалізується публічно-владна управлінська функція ? у спорі щодо стягнення зарплати.

18/02/19 12:11  йцукен2019 > йцукен2019    18/02/19 12:09Дерево
Велика Палата [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Тобто спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

18/02/19 12:09  йцукен2019 > Marlboro!    18/02/19 10:26Дерево
Постанова Пленуму ВАС від 20.05.2013 р.
абз. 3 п. 3 Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб’єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб’єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Крім того, наприклад, справа № 9901/638/18
Колегія суддів зазначила, що для того, щоб спір належав до юрисдикції адміністративного суду, необхідно встановити наявність визначених у Кодексі адміністративного судочинства України ознак публічно-правового спору. Першою ознакою публічно-правового спору є участь сторони, яка здійснює публічно-владні управлінські функції.
При цьому у рішенні зазначено, що поняття «публічно-владної управлінської функції» у законодавстві не розкрито. З’ясовуючи, чи належать до публічно-владних управлінських функцій спірні відносини, Суд взяв до уваги пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп/2002, у якому вказано, що учасниками законодавчого процесу є, зокрема, Президент України та Кабінет Міністрів України.
Також Суд урахував правовий висновок, зазначений у постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року, про те, що Верховна Рада України при розгляді та прийнятті законів та Президент України при підписанні законів чи утриманні від їх підписання не виконують владних управлінських функцій, а реалізують свої повноваження щодо законодавчої діяльності.
Таким чином, визначаючи межі поняття «публічно-владної управлінської функції» у контексті предмету спору, Суд дійшов висновку, що відносини щодо підписання закону Президентом України або повернення закону із зауваженнями є частиною єдиного законотворчого процесу, який включає усі стадії: від законодавчої ініціативи до оприлюднення закону.

Крім того, Велика Палата справа [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень чи звернення такого суб'єкта до суду не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті (змісту, характеру) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Спірними у цій справі є договірні правовідносини, які не пов'язані зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій

18/02/19 10:26  Marlboro! > йцукен2019    18/02/19 10:20Дерево
Наведіть приклади хоч однієї-двох таких справ які розглядались по ЦПК і які устояли в апеляції.

Що стосується функції, то КАСУ ви читали неуважно. Кодекс зовсім не вимагає, щоб спір обовязково стосувався владних функцій. Є спори які відносяться до адмінки за замовчуванням безвідносно до підстав спору - див. статтю 19.

18/02/19 10:20  йцукен2019 > Marlboro!    17/02/19 18:40Дерево
В м. Києві досить велика кількість справ розглядається за правилами цивільного, адміністративного у загальних судах і адміністративного в окружних.

Дозвольте питання, а яка у такому спорі реалізується публічно-владна управлінська функція ? у спорі щодо стягнення зарплати..

17/02/19 18:40  Marlboro! > йцукен2019    17/02/19 17:49Дерево
Так, є, поза розумним сумнівом
І неоднакової практики в цьому питанні ніякої немає, ну може хіба що у якихось сільськрайонних судах

17/02/19 17:49  йцукен2019 > смт    16/02/19 21:59Дерево
Я погоджуюсь, що це є публічною службою. Однак чи є такий спір публічно-правовим виходячи із п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС ? А саме чи стосується такий спір виконання або невиконання публічно-владних управлінських функцій ?

16/02/19 21:59  смт > йцукен2019    16/02/19 21:21Дерево
пп.17 п.1 ст.4 КАС
ст.59 ЗУ про Нацполіцію

16/02/19 21:21  йцукен2019 > Marlboro!    15/02/19 21:38Дерево
Чому Ви вважаєте, що спір публічний враховуючи норми КАСУ ?

16/02/19 21:20  йцукен2019 > Marlboro!    15/02/19 21:38Дерево
Зп, надбавки, премії і т.д.

15/02/19 21:38  Marlboro! > йцукен2019    15/02/19 21:30Дерево
Що за винагорода, заробітна плата? Спір публічний, адмінсуд

15/02/19 21:31  йцукен2019 > йцукен2019    15/02/19 21:30Дерево
Не нараховано було винагороду за відповідні місяці.

15/02/19 21:30  йцукен2019   Дерево
Доброго вечора, колеги. Виникло запитання під яку юрисдикцію підпадає спір про стягнення грошової винагороди з Національної поліції на користь поліцейського, який звільнився за власним бажанням рік тому ?
Практика 1 інстанції зовсім різна. Можливо хтось зустрічав судові рішення ВС?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100