RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Належний спосіб захисту власника при виселенні суборендаря


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
21/05/19 10:13  AMОтправить письмо > Ликвидатор    20/05/19 17:22Дерево
И про безосновательное обогащение субарендатора не забывайте.
Ведь субарендатор владея и пользуясь помещением без основания (основание отпало), экономит на плате за пользование помещением. То есть, субарендатор обогащается за счет собственника.
Кроме того, что субарендатор безосновательно обогащается, собственник терпит убытки от противоправного поведения субарендатора.
Убытки собственника и безосновательное обогащение субарендатора - это разные статьи.
И, сверх этого, с субарендатора полагается штрафная неустойка

20/05/19 17:27  AMОтправить письмо > Ликвидатор    20/05/19 17:22Дерево
Да, собственник не связан с субарендатором договорными отношениями.
Если собственник подаст иск о двойной неустойке к субарендатору, то это уже будет недоговорной штраф, что есть не правильно

20/05/19 17:22  ЛиквидаторОтправить письмо > AM    20/05/19 17:01Дерево
Мы, как владельцы помещения, уже подали иск о выселении субарендатора.
Арендатор подал иск к субарендатору по ч.2 ст.785 ЦК.
Мы можем подать иск к субарендатору о взыскании убытков, а вот о неустойке, наверное, не можем, у нас нет с ним договорных отношений.
Я с этим вопросом еще не разбирался.

20/05/19 17:01  AMОтправить письмо > Ликвидатор    20/05/19 16:52Дерево
По ч.2 ст.785 ЦК - у арендатора в случае невозврата - неустойка в размере двойной аренды.
По ч.1 ст.624 ЦК - неустойка уплачивается независимо от возмещения убытков.
Таким образом, если арендатор "не виконує обов'язку щодо повернення речі", с него можно взыскать и неустойку в размере двойной аренды и убытки. Наверное проще всего будет доказать упущенную выгоду - не полученную арендную плату с учетом рыночных цен.
В Вашем случае надо разобраться кто какой иск подает к субарендатору

20/05/19 16:52  ЛиквидаторОтправить письмо > AM    20/05/19 16:40Дерево
Так согласно ч.2 ст.785 ЦК саме наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати.
А по отношению к "В" наймодателем является "Б", а не "А".
Или Вы имеете в виду, что "А" имеет право подать иск к "Б" на основании ч.2 ст.785?

20/05/19 16:40  AMОтправить письмо > Ликвидатор    20/05/19 14:41Дерево
Также обратите внимание на ч.1 ст.624 ЦК:
1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Иными словами, ч.2 ст.785 ЦК, это пример штрафной неустойки

20/05/19 16:14  ЛиквидаторОтправить письмо > Ликвидатор    20/05/19 14:41Дерево
Ось знайшов таке рішення: [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
40. Щодо доводу касаційної скарги про те, що приймаючи рішення на користь Позивачів, у разі наявних достатніх правових підстав, суд першої інстанції мав би зобов'язати Відповідача, як орендаря, звільнити займані ним нежитлові приміщення а не постановити рішення про виселення, колегія суддів зазначає наступне.
41. Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України (далі в тексті - ЦК України), власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
42. Як встановлено судами попередніх інстанцій, орендодавцем нежилого приміщення загальною площею 231,5 кв. м за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2 є Позивач 1, а балансоутримувачем вказаного приміщення - Позивач 2.
43. Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
...
45. За таких обставин, аргумент касаційної скарги про те, що приймаючи рішення на користь Позивачів, у разі наявних достатніх правових підстав, суд першої інстанції мав би зобов'язати Відповідача, як орендаря, звільнити займані ним нежитлові приміщення, а не постановити рішення про виселення, є таким що спростовується положеннями ст. ст. 391, 785 ЦК України та фактичними обставинами справи.

20/05/19 14:41  ЛиквидаторОтправить письмо > AM    18/05/19 14:00Дерево
Я схиляюсь до того, щоб все ж залишити вимогу саме "про виселення", але без посилання на ст. 391 ЦК, при цьому орієнтуюсь на постанову Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 920/1008/16 про виселення ПМП «Аптека КіАВО», як суборендаря, з займаного нежитлового приміщення.

18/05/19 14:00  AMОтправить письмо > Ликвидатор    18/05/19 11:41Дерево
Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В ст.391 ЦК описана ситуация, когда собственник владеет имуществом, но ему мешают им пользоваться и распоряжаться.
Ну, например, не пускают в помещение, которым собственник владеет.
В Вашем же примере, владеет помещением субарендатор.
Только вот завладел помещением субарендатор не безосновательно.
Но основание это со временем отпало

18/05/19 13:46  AMОтправить письмо > Ликвидатор    18/05/19 11:41Дерево
Если субарендатор затягивает с выселением, очевидно ему выгодно такое положение. Возможно ставка аренды слишком низкая.
Надо выбить это основание и тогда у субарендатора не останется мотивов оставаться в чужом помещении

18/05/19 11:41  ЛиквидаторОтправить письмо > AM    18/05/19 10:56Дерево
Мы подали только иск о выселении, описанный в первом сообщении.

"Б" подал иск к "В" о взыскании неустойки в размере двойной арендной платы на основании нормы ст. 785 ЦК "Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення".

Размещая эту тему на форуме, я прежде всего хотел получить помощь коллег в вопросе правильности выбранного нами способа защиты владельца недвижимости в иске к субарендатору, может ли это быть требование о выселении, в т.ч. на основании ст. 774 и ст. 391 ЦК или это должно быть только требование обязать вернуть арендованное помещение?
Поскольку решение о выселении легче исполнить.

18/05/19 10:56  AMОтправить письмо > Ликвидатор    18/05/19 10:38Дерево
На сколько я понимаю, договор субаренды прекратился.
"Б" теперь никакого отношения к помещению не имеет.
"В" безосновательно обогащается за счет "А", занимая его помещение.
"А" несет убытки

18/05/19 10:38  ЛиквидаторОтправить письмо > AM    18/05/19 09:44Дерево
Что конкретно Вы имеете в виду? Ст. 1212 ЦК?
"В" не хочет добровольно выселяться и продолжает платить на счет "Б" арендную плату.

18/05/19 09:44  AMОтправить письмо > Ликвидатор    18/05/19 08:43Дерево
Требование из безосновательного обогащения субарендатора заявили?

18/05/19 08:43  ЛиквидаторОтправить письмо   Дерево
Юрособа "А" - власник приміщення, уклала договір оренди з юрособою "Б", яка в свою чергу уклала договір суборенди з юрособою "В".
Дія договорів оренди та суборенди закінчилась 31.12.2018 року.
"А" та "Б" уклали угоду про розірвання з 01.01.2019 року договору оренди.
"Б" завчасно направила "В" лист про необхідність звільнити приміщення з 01.01.2019 року та повернути їх за актом приймання-передачі.
"В" приміщення не звільняє.
"А" подала до "В" позов про виселення з приміщення.
ПРи цьому "А" посилалась на ст.764 ЦК, ст. 284 ГК.
Крім того, в позові "А" зазначила, що згідно ст. 774 ЦК строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
А згідно ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виконання рішення про виселення здійснюється в порядку, визначеному ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», і зазвичай не виникає проблем.
А виконання рішення про "зобов'язання повернути приміщення у зв'язку з закінченням дії договору" може тривати дуже довго.

У своєму відзиві "В" зазначила, що положення ст. 391 ЦК підлягають застосуванню в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15.
Верховний Суд, зокрема, в постановах від 17.01.2019 року у справі № 903/481/17, від 14.02.2019 року у справі № 916/24/18 зазначив, що не вбачає правових підстав відступати від цієї правової позиції.
"В" просить суд відмовити у задоволенні позову про виселення у зв'язку з тим, що "А" обрала неправильний спосіб захисту.

Ми заперечуємо, оскільки, по-перше, між "А" та "В" немає договору, а по-друге, застосування відповідної до правовідносин сторін норми права є діяльністю суду щодо здійснення правосуддя, адже відповідно до міжнародних стандартів судової діяльності презюмується, що «суд знає закон» (jura novit curia), а відтак суд вільний у правозастосуванні, що цілком узгоджується зі статтею 11 ГПК, де наведені джерела права, що застосовуються судом.
Позивач повинен зазначити в позовній заяві предмет та підстави позовних вимог, посилання на конкретні статті того чи іншого закону від відповідача не вимагається.
Позивач просить суд виселити відповідача з нежилих приміщень, що становить собою предмет позову.
Підставами позову позивач зазначає, що строк дії основного договору оренди № 13-15 від 15 січня 2015 року закінчився 31 грудня 2018 року, тому, враховуючи імперативні вимоги статті 774 Цивільного кодексу України, продовження строку дії договорів суборенди неможливе, з огляду на припинення основного договору оренди, з огляду на що з 01.01.2019 року відповідач знаходиться у спірних нежилих приміщеннях за відсутності правових підстав.
Суд не зв'язаний вказівками сторони на норми матеріального права, а встановлює наявність чи відсутність підстав для задоволення позову за наслідками розгляду обставин справи. Остаточна правова кваліфікація спірних правовідносин відноситься до компетенції суду, тому суд може застосувати іншу норму права, ніж та, на яку посилається у позові позивач, що не можна розцінювати як вихід суду за межі позовних вимог.
При цьому законодавець не обмежує право суду у господарському процесі на перекваліфікацію правовідносин учасників.

Щодо вимоги саме "про виселення", а не "зобов'язання повернути приміщення у зв'язку з закінченням дії договору", то, наприклад, постановою Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 920/1008/16 залишені без змін рішення господарського суду Сумської області від 08.08.2017 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року у справі № 920/1008/16 про виселення Приватного малого підприємства «Аптека КіАВО», як суборендаря, з займаного нежитлового приміщення площею 24,2 кв. м, розташованого в будинку № 13 по вул. 20 років Перемоги у м. Суми.

Чи потрібно нам уточнювати предмет позову?
Не хочеться отримати відмову в позові з надуманих формальних підстав.

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100