Сортировать по времени сообщений
[ ]
|
20/11/20 11:16
Konstantin_D > Ksenija
19/11/20 16:13
Я теж так вважаю. У багатьох постановах ВС є така фраза "Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо)." (з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16). Що саме мається на увазі під "правовою природою" - не зазначається.
|
20/11/20 11:09
Konstantin_D > Вимога-601
20/11/20 10:50
Мабуть, що буду заявляти - виходячи з принципу, "краще хай буде". Тільки питання процесу: Ч.3 ст.237 ГПКУ - подавати заяву має право тільки позивач і до закінчення підготовчого провадження. Хоча у той же час ч.3 ст.46 ГПКУ - до закінчення підготовчого засідання можна змінити предмет та підставу позову. Ч.2 ст.177 ГПКУ - підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Тобто строки для подання заяви за ч.3 ст.237 ГПКУ і для зміни предмету та підстави позову однакові. Але різниця у сплаті судового збору.
|
20/11/20 10:50
Вимога-601 > Konstantin_D
20/11/20 10:43
Ясно. Спасибо. Правда в другой теме, я смотрю вы всё же собирались заявлять дополнительные исковые требования о недействительности зарахування. Или изменили позицию?
|
20/11/20 10:43
Konstantin_D > Вимога-601
19/11/20 17:29
Тобто я б виділив дві категорії справ: 1) справа про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування - зокрема, на підставі спірності вимог. Такі вимоги задовольняють і визнають недійсним. 2) справи про стягнення заборгованості, де (як правило відповідач) заявляє, що у нього боргу немає, оскільки він направив заяву про зарахування (до або після відкриття провадження у справі). У таких справах, як правило, ВС вказує, що за обгрунтованого доведення спірності зарахованих вимог, зарахування не відбулося. АЛЕ є випадки, коли ВС вказував, що потрібно окремо оскаржити (окремим/зустрічним позовом або заявою в порядку ч.3 ст.237 ГПКУ).
|
20/11/20 10:36
Konstantin_D > Вимога-601
19/11/20 17:29
Намагався проаналізувати практику ВС з приводу зарахування зустрічних одронідних вимог. Мої висновки: 1. Вимоги повинні бути безспірними - якщо інша сторона не погоджується із зарахуванням і обгрунтовує це тим, що суми не узгоджені, то вже є спір. Якщо взагалі є інша справа між цими ж сторонами, де предметом спору є борг, який був зарахований - то спір є однозначно. 2. Щодо необхідності оскарження вимоги. Зазвичай, достатньо обгрунтувати, що сторона не погоджується із заявою про зарахування вимог, і цього буде достатньо для того, щоб суд не брав до уваги зарахування. АЛЕ є кілька постанов ВС, де зазначена позиція про те, що якщо не оскаржили окремо правочин про зарахування (чи то зустрічним позовом, чи в порядку ч.3 ст.237 ГКУ) - то правочин є дійсним, а отже зарахуванням відбулося.
|
19/11/20 17:29
Вимога-601 > Konstantin_D
18/11/20 12:04
Так і не зрозуміла окремі варіанти. 1.Якщо позивач намагався врегулювати спір в досудовому порядку, а відповідач подав йому заяву про зарахування однорідних вимог, яка не визнається, то в позові слід заявляти вимогу про недійсність цієї заяви? 2.Якщо зразу подано позов і у відповідь на це отримано заяву про зарахування однорідних вимог (наприклад долучено до відзиву), то теж потрібно заявляти позовну вимогу про недійсність? 3. А якщо нікчемний? 4. Чи зарахування однорідних вимог слід все ж оформляти як зустрічний позов?
|
19/11/20 16:13
Ksenija > Konstantin_D
18/11/20 12:04
основной в счет основного можно. остальное -спорно.
|
18/11/20 12:53
Евгений Осычнюк > Konstantin_D
18/11/20 12:04
Для зарахування підстави заборгованості не маєть значення, головна ознака - безспірність.
|
18/11/20 12:04
Konstantin_D > Евгений Осычнюк
16/09/19 07:15
Передивився останню практику ВС щодо зарахування однорідних вимог. Начебто позиція однозначна - обов"язковою умовою є безспірність (хоча ст.601,602 ЦКУ та ст.203 ГКУ цього не передбачає). Але питання: якщо, наприклад, вимоги сторони 1 - це основний борг та пеня, а вимоги сторони 2 - це основний борг на 3% річних. Чи можна зараховувати пеню в погашення 3% річних?
|
16/09/19 07:15
Евгений Осычнюк > Настоящий индеец
15/09/19 20:02
Думаю, можно по аналогии применить ч.11 ст.238 ГПК, посмотрите практику.
|
15/09/19 20:02
Настоящий индеец > Евгений Осычнюк
8/09/19 17:14
Если объединить два иска и в судебном заседании установить переплату по договору как Вы считаете можно рассчитывать на зачисление однородных требований по другому договору? По смыслу, у нас по одному договору переплата хотя истец утверждает что долг, но я думаю смогу доказать что переплата. По второму долг, который хотим зачесть. Как реализовать взаимозачет при условии обьеденении двух исков и того что дакажем переплату? P.S. Встречный иск и мировое (уже) не подходят.
|
9/09/19 12:44
Настоящий индеец > Евгений Осычнюк
9/09/19 12:24
Спасибо!
|
9/09/19 12:24
Евгений Осычнюк > Настоящий индеец
9/09/19 11:28
Вполне, только нужно корректно сформулировать (см. ст.539 ЦКУ).
|
9/09/19 11:28
Настоящий индеец > Евгений Осычнюк
8/09/19 20:14
Могу я в одном заявлении объединить требование вернуть деньги если не вернут то я про вожу взаимозачет?
|
8/09/19 20:14
Евгений Осычнюк > Настоящий индеец
8/09/19 17:34
Через встречный, если его примут - очень просто, по ним выносится 1 решение, с итоговой суммой взыскания. Если не примут - то никак.
|
8/09/19 17:34
Настоящий индеец > Евгений Осычнюк
8/09/19 17:14
Ну, хорошо если встречній иск. То в каком процессе, где мы ответчики и считаем есть переплата? Или в том иске где мы считаем что должны, но у нас есть переплата по другому договору? Но опять же как через встречный иск провести взаимозачет если договора то разные хотя и называются одинаково купля продажа?
|
8/09/19 17:14
Евгений Осычнюк > Настоящий индеец
8/09/19 16:33
Объединить, или приостановить - это процессуально правильный ход. По механизму зачета - тут надо подробности ваших дел смотреть, насколько это возможно уже во время судебного рассмотрения. Мировое не пробовали?
|
8/09/19 16:33
Настоящий индеец > Евгений Осычнюк
8/09/19 16:17
Спасибо за Ваше мнение! Но тут ситуация двоякая: переплата по договору есть предметом рассмотрения в другом споре в котором мы ответчики и хотим доказать что у нас фактически, переплата. Т.Е. я вижу выход в обьеденении этих двух исков или приостанавливать один до вынесения решения в другом. Что скажете? Касательно возражения истца, я рассчитываю на вот это практику? [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неодноразово використовували цивільно-правовий принцип презумпції правомірності правочину щодо договорів уступки права вимоги, додаткових договорів до договорів банківського вкладу тощо. Однак, зазначаючи, що залік вимог не відбувся, суди необґрунтовано не взяли до уваги односторонні заяви відповідача про залік зустрічних вимог (які є правочином за ст. 202 ЦК України) як такі, що не визнані судом недійсними, не є нікчемними в силу закону і тому - презюмуються правомірними. Між тим Верховний Суд неодноразово (постанова від 16.05.2018р. у справі №910/17770/17, постанова від 18.06.2019р. у справі №914/8912/16) зазначав, що не оскаржена та не визнана недійсною заява про зарахування зустрічних вимог породжує правові наслідки. Згідно з ч.4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Слід також зауважити, що позивач мав можливість оскаржити вказані правочини як в окремому позові, так і звернутися до суду із заявою в порядку ч.3 ст.237 ГПК України, однак, самостійно обираючи спосіб захисту своїх прав та інтересів, даним правом не скористався.
|
8/09/19 16:17
Евгений Осычнюк > Евгений Осычнюк
8/09/19 16:17
*** УДАЛЕНО МОДЕРАТОРОМ ***
|
8/09/19 16:17
Евгений Осычнюк > Настоящий индеец
8/09/19 14:43
Вам надо было это раньше делать, до суда, и подавать встречный иск (если Кодекс допускает). Теперь, если истец будет возражать против зачета, суд может не принять зачет во внимание, поскольку это отношения по другому требованию, и они не являются предметом данного спора.
|
8/09/19 16:05
Настоящий индеец > Настоящий индеец
8/09/19 14:43
Или могу напрямую подавать такое требование не зависимо настал срок возрата, но зато визначений моментом требования (из моего понимания ст. 1212 ЦК )
|
8/09/19 14:43
Настоящий индеец > Настоящий индеец
8/09/19 13:12
Еще вопрос возник. Встречное требование у меня переплата по другому договору. Т.Е. фактически безосновательно полученніе средства ст. 1212 ЦК. Значит мне нужно сначала подать заявление о возврате безосновательніх средств, чтоб настал срок возврата средств. Могу ли я объединить в одном заявлении требование о возврате средств и если не будут возращены то взаимозачесление однородных требований?
|
8/09/19 13:12
Настоящий индеец > Настоящий индеец
8/09/19 12:54
Истец подал иск о взіскании денежніх средств. Хотим в противовес подать заявление о зачислении однородніх требований.
|
8/09/19 12:54
Настоящий индеец > Евгений Осычнюк
8/09/19 12:48
Ответчик тот кто подает заявление про зачисление однородных требований. Все касается договоров купли продажи.
|
8/09/19 12:48
Евгений Осычнюк > Настоящий индеец
8/09/19 12:02
А кто истец, кто ответчик?
|
8/09/19 12:02
Настоящий индеец > Евгений Осычнюк
7/09/19 17:15
Спасибо! Если я подам такое заявление истцу во время судебного разбирательства, а потом копию заявления в суд. То суд обязан будет зачесть однородные требования?
|
7/09/19 17:15
Евгений Осычнюк > actorrrr
7/09/19 16:54
Правильно.
|
7/09/19 16:54
actorrrr

Добрый день! Я правильно понимаю? Что если я посылаю контрагенту заявление о зачеслении однородных требований. То, 1. он обязан это сделать, если не оспаривает само мое встречное требование. 2. Я сам могу выбирать за каким обязательством это сделать. Заранее спасибо!
|