RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Набувальна давність, якщо володіння титульне, можлива?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
4/12/19 16:33  ч.3ст.344ЦК > Rossi    3/12/19 13:42Дерево
Невдале формулювання в ч.3 "Якщо особа заволоділа майном на підставі договору .....набуває право власності за набувальною давністю " тобто використання терміну "набувальна давність" в ч.3 вносить всю цю плутанину, в т.ч. і висновках ВП ВС - який не зміг розставити "всі точки над і" в цьому питанні....

3/12/19 13:42  Rossi > ч.3ст.344ЦК    3/12/19 13:26Дерево
Глупые судьи попадаются и в Верховном Суде.

Большая Палата разъясняла, что такое добросовестное завладение чужим имуществом, а это - часть 1. Часть 3 посвящена не последствиям добросовестного завладения чужим имуществом, а последствиям завладения имуществом на основании договора с собственником, который по истечению срока действия договора не потребовал его назад.

3/12/19 13:26  ч.3ст.344ЦК > Rossi    27/11/19 18:51Дерево
Вся справа в тому, що КЦС ВС передаючи справу на розгляд в Велику Палату посилався саме на неможливість застосування ч.3 ст.344 ЦК з огляду на висновки судів щодо добросовісності володіння (тобто володіння майном, власник якого володільцю не може бути відомий).

В наведеному рішенні ВП ВС підтвердила практику судів , що набувальна давність за ст.344 ЦК (а термін "набувальна давність" фігурує і в ч.3 ст.344 ЦК) - це набуття ПВ на майно володільцем при умові, що власник майна невідомий, при цьому ВП не зробила висновків, що таке правило стосується лише ч.1 ст.344 ЦК, а підставі набуття ПВ за ч.3 ст.344 ЦК - це зовсім інша історія.

Пошук за реєстром судових рішень не видає рішень касаційних інстанції , обгрунтованих виключно ч.3. ст.344 ЦК. У всіх рішеннях щодо набувальної давності суди посилаються на вказану вище постанови ВП ВС , не виділяючи окремо ч.3 ст.344 ЦК з цього розяснення.

27/11/19 18:51  Rossi > ч.3ст.344ЦК    27/11/19 16:57Дерево
Статьей 344 закреплено по сути два разных основания приобретения права собственности: это собственно приобретательная давность (классическая, с элементами добросовестности завладения) и так сказать квазар-приобретательная давность, когда лицо получает заведомо чужое имущество. Разъяснения ВС (толкование ч.1 ст.344) касаются только первого случая и, само собой разумеется, не касаются второго.

27/11/19 17:33  ОК АКА ОлюняОтправить письмо > ч.3ст.344ЦК    27/11/19 16:57Дерево
никаких символов слитно со ссылкой, если хотите, чтобы Ваша ссылка открывалась корректно

27/11/19 16:57  ч.3ст.344ЦК   Дерево
Ч.3 ст.344 ЦК передбачає:
"Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності."

В той же час Велика палата ВС зробила такий висновок [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]:
"46. Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

47. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник."

Враховуючи позицію ВП ВС, то ч.3 ст.344 ЦК взагалі не може бути застосована, адже володілець майна, володіння якого почалося з певних договірних відносин з власником , ніколи не буде відповідати критеріям добросовісності , визначених ВП ВС (тобто не може вважатися особою яка не знає і не повинен знати про неправомірність заволодіння майном; та особою, що повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього).

Тобто ч.3 ст. 344 ЦК є "мертвою" ?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100