RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Чи повинно застосовуватись третейське застереження?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
1/04/21 12:33  Rossi > Konstantin_D    30/03/21 21:21Дерево
В законодательстве изменений не было. Если третейское соглашение заключено в виде оговорки в основном договоре, действие такого соглашения распространяется на нового кредитора точно так же, как и другие условия основного договора.

30/03/21 21:21  Konstantin_DОтправить письмо > Rossi    3/02/21 17:00Дерево
Ситуація.
Між підприємством А (виконавець) та підприємством Б (замовник) укладеного договір надання послуг. Підприємство Б вчасно не розрахувалось.

Підприємство А відступило підприємству В право вимоги до підприємства Б.

Але оскільки сума вимоги складає 200 000 грн., а в договорі надання послуг є застереження, що спори на суму, що не перебільшує еквівалент 10 000 у.е. - розглядаються у певному третейському суді,
правонаступник (підприємство В) звернулося із позовом про стягнення заборгованості до третейського суду.

У позові описана вся ситуація, є посилання на третейське застереження з договору надання послуг, він доданий до позову. Доданий і договір відступлення права вимоги.

Отримали пропозицію про усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Суть недоліку - третейським судом перевірено позовну заяву, до якої додано основний договір надання послуг та договір відступлення права вимоги.
Суд констатує, що договір відступлення права вимоги не містить третейське застереження, а саме відомости про передачу цьому третейському суду всіх або окремих спорів, що виникають або можуть виникнути з конкретних правовідносин за цим договором або у зв"язку із ним, зокрема щодо його виконання, тлумачення, зміни умов тощо.

Питання: в законодавстві стались якісь зміни, що я пропустив? Чи секретар суду не розуміє, що спір за основним договором (надання послуг) - між Б (боржником) та підприємством А (а теперь підприємством В - правонаступником). А між А та В немає жодного спору за договором відступлення права вимоги.

26/02/21 14:37  Konstantin_DОтправить письмо > Rossi    3/02/21 17:00Дерево
Виникла така ідея уникнення застосування третейського застереження, коли градація іде в залежності від суми.
Наприклад.
Третейське застереження: ціна позову менше 10 тис.доларів США - в третейський суд, більше 10 тис. доларів США - до господарського суду.

10 тис. у.е. - це 280 000 грн.
При розрахунку ціна позову, наприклад, складає 250 тис. грн. (основний борг, 3% річних, пеня, втрати від інфляції).

Але позивач умисно допускає помилку в розрахунках таким чином, щоб ціна позову склала білше 280 000 грн. (наприклад, арефметичну - неправильно мноижть, або розраховує пеню не за 6 місяців, а за більший строк, якщо борг більше 6 місяців).

У такому випадку суд звичайно відмовить в позові в частині "помилкових" розрахунків.

Ризики:
1) втрата судового збору пропорційно "помилковим" розрахункам;
2) відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу пропорційно "помликовим" розрахункам.

Позитивне:
1) відсутність необхідності звертатися до третейського суду.

P.S. Не подобаються мені третейські суди ну зовсім.

3/02/21 17:07  Konstantin_DОтправить письмо > Rossi    3/02/21 17:00Дерево
Я зрозумів, що в іншій справі може бути інша думка.
Гадаю, що можна спробувати через поняття подібності правовідносин.
Тобто в кожну справу, де буду заявлено клопотання залишити позов без розгляду с посиланням на постанову ВС 11.08.2020 р. у справі №905/2267/19 - наполягати, що у цих справах правовідносини не є подібними.

Ось що пише Верховний Суд щодо подібності:
Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, якщо суд (суди) касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з подібними предметами спору, підставами позову, змістом позовних вимог, установленими судом фактичними обставинами й однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка встановлення правильності яких не належить до компетенції Великої Палати Верховного Суду.

3/02/21 17:00  Rossi > Konstantin_D    3/02/21 16:56Дерево
Они учитываются, но не обязательны, так что суд может обосновать отступление от выводов.
А вообще я говорил о другом мнении самого Верховного Суда.

3/02/21 16:56  Konstantin_DОтправить письмо > Rossi    3/02/21 16:21Дерево
Тобто Ви вважаєте, що цю постанову неможливо використовувати згідно ч.4 ст.236 ГПКУ "При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду."?

3/02/21 16:21  Rossi > Konstantin_D    3/02/21 16:15Дерево
Это мнение лишь нескольких судей Верховного Суда. У других судей ВС может быть другое мнение (с высокой вероятностью, учитывая мой предыдущий пост).

3/02/21 16:15  Konstantin_DОтправить письмо > Rossi    3/02/21 16:02Дерево
Навіть в ЦКУ у ст.266 зазначено що є основна вимога, а є додаткова (наприклад, стягнення неустойки).

А теперь "Азовсталь" буде цю постанову у всі справи подавати, де сума вимог менше еквівалента 10 000 у.е. І суди будуть залишати позови без розгляду - адже така позиція ВС.
І все це заради 3-4 тис. грн. з позивача, як було у тій справі.
Ось ухвала. [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 год.) 315,30 грн.,
перевірка та підготовка документів (2 год.) 630,60 грн.,
складання заперечення проти вирішення спору в господарському суді (3 год.) 945,90 грн.,
гонорар за складність справи 1727,52 грн.
Я тільки не розумію, що за правова допомога така - гонорар за складність справи?
Та й що значить "перевірка та підготовка документів", адже є "складання заперечення проти вирішення спору в господарському суді" - що ж тоді перевіряли та готували?

P.S. У 2016 році мав подібну ситуацію з одним з ГОКів. Теж наполягали на залишенні без розгляду, бо в третейський (до речі, той самий). Але результат був все одно один - і третейський стягнув заявлену суму.

3/02/21 16:02  Rossi > Konstantin_D    3/02/21 15:41Дерево
На опровержение довод кассатора суд начал обосновывать, что требование о возмещении убытков в виде уплаты денег тоже составляет содержание денежного обязательства (что верно), однако забыл, то в спорном пункте договора речь идет не о "денежном обязательстве" вообще, а именно об "основном обязательстве". То есть нужно было обосновывать, что такое основное обязательство, и чем оно отличается от "неосновного". Вместо этого, после упомянутого обоснования, суд делает из ниоткуда взявшийся вывод, что "основна сума зобов`язань не обмежується сумою основної заборгованості за договором".
По сути суд поменял содержание договора, содержание волеизъявления сторон, поскольку в договорной практике фраза "основное обязательство" употребляется именно в значении суммы основной задолженности по договору, противопоставляясь тем самым другим обязательствам по договору (например, по уплате неустойки).

3/02/21 15:41  Konstantin_DОтправить письмо > Serge    2/02/21 16:39Дерево
От у мене виникло питання.
А що ж таке "основная сумма обязательств" для договору?
ЦКУ використовує поняття:
- основна вимога;
- основний борг;
- основна сума боргу;
- основне зобов"язання.
А питання виникло після ознайомлення ось з цією постановою ВС від 11.08.2020 р. у справі №905/2267/19 [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] П.19 - 22.
Чи я щось не розумію, чи ВС черговий раз все ставить з ніг на голову.

2/02/21 17:43  Serge > Konstantin_D    2/02/21 17:30Дерево
Безусловно. всё "на розсуд судді"

2/02/21 17:30  Konstantin_DОтправить письмо > Serge    2/02/21 16:39Дерево

2/02/21 16:39  Serge > Konstantin_D    2/02/21 14:48Дерево
Я с Вашей позицией согласен. Есть лишь один вопрос: а какова юридическая сила третейского документа? По идее это первый вопрос которым должен был бы озадачиться судья при принятии решения открывать ли дело к рассмотрению.

2/02/21 14:48  Konstantin_DОтправить письмо   Дерево
Господарський процес.
1) Рішенням господарського суду стягнуто з відповідача основний борг (трохи більше 1 млн.грн.), а також пеню, 3% річних, втрати від інфляції.
Усі нарахування було здійснено станом на 01.12.2019 р.
Після того, як рішення набрало чинності, відповідач сплатив борг наприкінці липня 2020 р.
2) Позивач донарахував пеню, 3% річних та втрати від інфляції за період грудень 2019 - липень 2020 р. та подав позов (тобто до моменту погашення боргу). Подав другий позов. Ціна позову 100 тис.грн.

Однак, у договорі, за яким виникла заборгованість, є третейське застереження наступного змісту:
"Если споры и разногласия, которые возникли в связи с настоящим договором или в отношении его заключения, изменения, нарушения, расторжения, недействительности, не будут урегулированы путем переговоров, их разрешение осуществляется в соответствии с материальным правом Украины следующим образом:
- споры, имущественные требования по которым превышают эквивалент 10 000 долларов США (с учетом обменного курса НБУ на дату возникновения требований) по основной сумме обязательств, разрешаются в хозяйственных судах Украины (в соответствии с действующим законодательством Украины);
- споры, имущественные требования по которым не превышают эквивалент 10 000 долларов США (с учетом обменного курса НБУ на дату возникновения требований) по основной сумме обязательств, разрешаются в (указано название третейского суда) (в соответствии с регламентом указанного суда), решение которого является окончательным и обязательным для сторон и подлежит исполнению сторонами в сроки, указанные в решении суда".

Питання: чи має право суд залишити другий позов без розгляду на підставі наявності третейського застереження?
ІМХО - не може, тому що:
1) у третейському застереженні мова йде про критерій, який грунтується на сумі основного боргу, а в другому позові заявлені пеня, 3% річних та втрати від інфляції;
2) заявлені у другому позові пеня, 3% річних та втрати від інфляції нараховуються на основну суму боргу, що складає трохи більше 1 млн. грн. (як і в першому позові), лише за інший (додатковий період).

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100