RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Як бротись з судами для вжиття заходів забезпечення


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
17/06/21 12:26  Igor lawОтправить письмо > Rossi    17/06/21 11:35Дерево
Все правильно, и вот тут встает вопрос применимости того или иного стандарта доказывания. По той версии, что сейчас идут суды общей юрисдикции, они требуют явно завышенный стандарт доказывания (так званый підвищений "чіткі і переконливі докази" (clear and convincing evidence)), хотя я считаю, что обязан быть заниженный (так званый "prima facie переконливості", тобто, на перший погляд)

17/06/21 11:35  Rossi > Igor law    17/06/21 09:13Дерево
Так не любая сделка, совершенная ответчиком в период рассмотрения иск к нему, будет фиктивной. Необходимость отчуждения имущества может быть связана с причинами иными, нежели желание уклониться от исполнения решения. Например, в связи с болезнью ответчика/родственника необходимо оплата дорогостоящего лечения, и продажа ответчиком своего имущества с этой целью не будет иметь никакого отношения к фраудаторным сделкам.

Модель поведения ответчика - это тоже фактические обстоятельства, которые можно подтвердить соответствующими доказательствами. Если на основании доказательств судом будет установлено, например, что по другому делу был подан иск и ответчик после этого стал избавляться от своего имущества, то на этом основании суд может сделать сделать вывод о необходимости применения обеспечительных мер.

17/06/21 09:19  Igor lawОтправить письмо > Rossi    16/06/21 15:35Дерево
Кстати, те примеры, что вы привели, ну так себе. Никто же не дает объявлений о дарении квартиры или машины дочке, сыну, жене или родителям, никто же не дает объявлений о закрытии счетов в банке и снятии наличности, и т.п..
Относительно объявлений то это уже стало явной чернухой, в моих личных делах подавали такие якобы мои объявления и просили аресты. И что? А судам пофиг положения с. 79 ЦПК: достоверность, не, не слышали.
Потому я думаю, что суды сейчас явно пошли не туда в таких вопросах. и если хозсуды получше с этим справляются, как-то разумней, то общей юрисдикции уходят в маразм, о чем, в принципе, и говорит такая активизация в последнее время по фраудаторным искам.

17/06/21 09:13  Igor lawОтправить письмо > Rossi    16/06/21 15:35Дерево
Вы почти все правильно говорите, только вот зачем истцу потом лишний гемор оспаривать фраудаторные сделки, пусть даже, наконец-то, практика ВС и стала позитивной (я всего 3 года назад проиграл именно в ВС дело по аналогичному спору, тогда ВС еще "не дорос")?
И почему риск должен остаться именно на истце, если процессуальный закон защищает именно ответчика, когда он может заявить об убытках ввиду безосновательного ареста? В силу закона или в силу чего? Неужели само поведение ответчика, его "имидж" не может быть основание для ареста имущества? Если вообще по жизни оно ведет себя как Г, укрывается в других обязательствах от их исполнения, годами висит в реестре должников и т.п., не могут сами по себе быть доказательством его склонности к противоправному поведению и фактором угрозы последующего неисполнения решения? Мне кажется, что тенденция оставлять риски на истце откровенно ущербная, особенно учитывая положения проц. законов о компенсации убытков, суды непропорционально соотносят риски для каждой их сторон. Ну а завышение стандарта доказывания в таких вопросах имеет признаки откровенного нарушения права на справедливый суд согласно ст. 6 Конвенции

16/06/21 15:35  Rossi > Igor law    15/06/21 16:39Дерево
Я ведь привел примеры доказательств. Если подготовка "тихая", то это риск кредитора относительно невозможности предоставления доказательств.

Если имущество было реализовано и иск впоследствии удовлетворен, нужно выяснять, насколько добросовестным было такое отчуждение: если будет установлено, что отчуждение не имело практического смысла/экономической цели, а осуществлялось именно с целью избежания взыскания по долгам, то такую сделку можно оспаривать как фиктивную, и последняя практика ВС это подтверждает (погуглите "фраудаторний правочин").

15/06/21 16:39  Igor lawОтправить письмо > Rossi    15/06/21 16:11Дерево
Вот и я спрашиваю, какие доказательства реальности угрозы?)

Вот интересный аспект, по кку никто же не требует доказательств по 129, 266, 345 и т.п., там достаточно психологического отношения к угрозе потерпевшего и все, это уже основание для открытия производства с прицелом на реальный срок.

Второй интересный аспект: если он имущество уже реализовал то что тогда? И как быть если подготовка не явная а тайная, втихаря человек готовится имущество сбросить? Явно же глупость ВС еще в 2006 написал.

Потому и пишу, что идет завышение стандарта доказывания, причем об этом ЕСПЧ тоже говорит относительно гражданских (не уголовных) дел, а практика ЕСПЧ у нас источник права.

15/06/21 16:11  Rossi > Igor law    15/06/21 15:50Дерево
4. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має
з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

15/06/21 16:06  Rossi > Igor law    15/06/21 15:50Дерево
Я интересуюсь вашей позицией: как, по-вашему, без доказательств, должен рассуждать судья, рассматривая ходатайство истца об обеспечении иска? На чем ему следует основывать свой вывод, что вот в этом случае нужно наложить арест, а в этом следует отказать?

15/06/21 15:50  Igor lawОтправить письмо > Rossi    15/06/21 12:27Дерево
Да я вот и сам хочу понять ход размышлений судов. В последнем случае было 2 листа обоснований, еще листов 8 приложений, на которые были отсылки в обоснованиях. Ну и мотивы суда я изложил в виде курсива в первом сообщении. Я же говорю, сейчас пошла такая волна отказов в обеспечении, типа не дал доказательств что существует угроза неисполнения.

15/06/21 12:29  Rossi > Igor law    15/06/21 12:09Дерево
Ну так и в это деле (по которому заявлено ходатайство об обеспечении иска) есть спор - ведь подан иск. И что?

15/06/21 12:27  Rossi > Igor law    15/06/21 12:04Дерево
Ну так опишите ход размышлений суда, как он определит, нужно ли в данном конкретном деле накладывать обеспечительный арест или не нужно. Или он должен во всех случаях наложить арест, если истец просит, просто исходя из того, что ответчик как собственник имеет право в любой момент продать свое имущество?

Решение исполняется за счет имущества должника. Если имущества не будет, то решение сложнее исполнить. Доказательства того, что ответчик планирует избавляться от своего имущества (объявления о продаже, переписка/переговоры) или уже избавляется, и могут быть основанием для принятия обеспечительных мер в виде наложения ареста на имущество.

15/06/21 12:09  Igor lawОтправить письмо > Rossi    15/06/21 11:22Дерево
факт того, что есть спор с денежным требованием

15/06/21 12:05  Igor lawОтправить письмо > Ликвидатор    15/06/21 07:31Дерево
спасибо огромное!

15/06/21 12:04  Igor lawОтправить письмо > Rossi    15/06/21 11:23Дерево
Иметь основания для суждений и иметь доказательства - это, как для меня, совершенно разные вещи. Чтобы сделать предположение не важно иметь доказательство.
Уже проф вопрос: Какое же может быть доказательство того, что лицо не будет исполнять судебное решение? И какой тогда вообще смысл института обеспечения иска при таком вот подходе?

15/06/21 11:23  Rossi > Igor law    11/06/21 17:04Дерево
Вы же говорили, что предположение должно быть обоснованным. Теперь не должно? Как без доказательств суд определит, каков риск возможного неисполнения решения?

15/06/21 11:22  Rossi > Igor law    11/06/21 17:02Дерево
Что подтверждает факт рассмотрения такого иска?

15/06/21 07:31  ЛиквидаторОтправить письмо > Igor law    11/06/21 17:04Дерево
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 757/12245/18-ц зазначив, що «Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог».

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 21 березня 2019 року у справі № 753/3422/18 залишив без зміну хвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01.03.2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 25.04.2018 року про забезпечення позову у виді арешту та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - групи нежитлових приміщень № 114, 115 на АДРЕСА_1.
При цьому суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 17 січня 2019 року у справі № 663/2026/18 залишив без задоволення касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на постанову апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року, ухвалену за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
При цьому суд зазначив, що «Суди встановили, що між сторонами у справі існує спір щодо визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, в зв'язку з ухиленням відповідача від його нотаріального посвідчення.
Встановивши, що забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій врахували обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшли обґрунтованого висновку щодо застосування заходу забезпечення позову».


Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 17 січня 2019 року у справі № 640/10807/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР – 79314305) залишив без задоволення касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року про забезпечення позову шляхом заборони відчуження житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований будинок, до вирішення справи по суті, та постанову апеляційного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року, ухвалену за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
При цьому суд зазначив, що «Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суди встановили, що між сторонами у справі існує спір щодо предметом розгляду справи є визнання договору дарування житлового будинку недійсним, тобто ставиться під сумнів законність набуття права власності на спірний житловий будинок ОСОБА_6.
Встановивши, що забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна, що є предметом спору у даній справі, є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви».

11/06/21 17:04  Igor lawОтправить письмо > Rossi    11/06/21 15:01Дерево
вот вы тоже про доказательства, а какие могут быть доказательства? закон же пишет про основания полагать, для оснований полагать достаточно разумного допущения

11/06/21 17:02  Igor lawОтправить письмо > Rossi    11/06/21 15:01Дерево
другое дело в другом суде, где рассматривается фраудаторный иск против того же ответчика

11/06/21 15:20  Обеспеченный > Rossi    11/06/21 15:01Дерево
Так цитируются статьи про обеспечение доказательств, а не иска

11/06/21 15:01  Rossi > Igor law    11/06/21 14:36Дерево
Приведите пример доказательств, достаточных для применения обеспечительных мер (скажем, ареста на имущество).

11/06/21 14:36  Igor lawОтправить письмо > Rossi    11/06/21 14:32Дерево
Підвищений - поза розумним сумнівом
Понижений - обгрунтоване припущення

11/06/21 14:32  Rossi > Igor law    11/06/21 14:22Дерево
Что именно вы понимаете под пониженным стандартом доказывания?

11/06/21 14:22  Igor lawОтправить письмо   Дерево
Фактично, останній рік суди системно відмовляють у вжитті заходів забезпечення навіть в очевидних справах де є всі підстави для вжиття таких заходів. Всі обгрутвання зводяться ось до цього (з мінімальними варіаціями):
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення не вбачає.


Тобто, суд при розгляді даного типу заяв застосовує підвищенний стандарт доказування, як при розгляді суті спору, замість пониженого стандарту, як, по суті, і передбачено ЦПК і іншими процесуальним кодексами. Фактично, суд що, хочешь якийсь доказ того, що оcоба не буде виконувати рsшення???

Хтось боровся вже з таким дурним суддівським підходом, може є напрацювання?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100