RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Судебный беспредел: кто знает реквизиты ВДК судей Украины?


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
10/09/10 14:25  маслова галина > JJFox    22/12/07 15:15Дерево
Добрый день.Вчера судья апеляционного админ суда киевского измайлова обидела инвалида разрешив ему проживать в антисанитарных условиях проживания.Суд не признал закон про самоуправление в украине не учтен.Сказали статьи про помощ инвалидам устарели и отменены каб мином.так ли это?

2/06/10 23:20  Перо > Перо    2/06/10 23:14Дерево

2/06/10 23:14  Перо > Света176    28/02/10 00:52Дерево

2/06/10 22:26  Перо > Mattadorr    20/04/10 12:41Дерево
КПК у нас "времен очаковских...". Скаржитися звичайно можна, але...

20/04/10 12:41  MattadorrОтправить письмо > Света176    28/02/10 00:52Дерево
Цікавий результат розгляду!?

І ЩЕ ПИТАННЯ ДО КОЛЕГ.

Суддя не дозволяє присутність журналіста у судовому засіданні в кримінальній справі. Засідання відкритте, заборон на присутність ніяких не повинно бути. Офіційно позицію суддя ніяк не мотивує. Неофіційно - не хочуть розголошення інформації по справі.

ПИТАННЯ. В цьому випадку реально скаржитись можна лише в Раду суддів?
З однієї сторони питання процесуальне. З інфшої сторони, воно не стосується учасників процесу.

23/03/10 02:32  iva153Отправить письмо > Света176    28/02/10 00:52Дерево
И каков результат? Я, поверьте, не издеваюсь - просто еще раз убедитьяс хочу...

28/02/10 00:52  Света176 > пересічний громадянин    25/08/09 17:36Дерево
ПРЕЗИДЕНТУ УКРАИНЫ

В ВЕРХОВНЫЙ СОВЕТ УКРАИНЫ
КОМИТЕТУ ПО ВОПРОСАМ ПРАВОСУДИЯ

МИНИСТРУ ЮСТИЦИИ УКРАИНЫ

ПРЕДСЕДАТЕЛЮ ВЫСШЕГО СОВЕТА ЮСТИЦИИ

ПРЕДСЕДАТЕЛЮ СОВЕТА СУДЕЙ УКРАИНЫ

ПРЕДСЕДАТЕЛЮ СОВЕТА СУДЕЙ
ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ

Шарандиной Светланы Романовны,
94008, Луганская область, г.Стаханов, пер.Шоссейный, 42
моб. тел.0502274175

ЖАЛОБА
НА ДЕЙСТВИЯ СУДЬИ
Мною в Ваш адрес ранее была направлена жалоба на действия судьи Стахановского городского суда Луганской области Шаргаровской В.И.
Проверка по моей ж алобе была проведена Советом судей Луганской области, о чем я получила письмо №РС-24/3-10 от 16.02.2010г., подписанный председателем совета судей Луганской области С.С. Усмановой (копия ответа прилагается).
Из полученного письма мне стало известно, что проверка была произведена не объективно, с целью выгородить коллегу.
С ответом Совета судей Луганской области не согласна в полном объеме по следующим основаниям:
1. В ответе указано, что, начиная с 1.04.2009г. и заканчивая 9.02.2010г. при рассмотрении дела необоснованного затягивания дела со стороны судьи Шаргаровской В.И. установлено не было.
Однако в соответствии с ч.1 ст. 157 ГПК Украины, суд рассматривает дела в течение разумного срока, но не более двух месяцев со дня открытия производства по делу.
Производство по делу было открыто 24.04.2009г.
Судьей Шаргаровской В.И. необоснованно, безосновательно были привлечены в дело ряд лиц третьими лицами.
Причем в определении суда от 30 июля 2009г., в нарушении ч.1 п.3.ст.210 ГПК Украины, не были указаны ни мотивы, ни закон, каким образом решение суда по данному делу повлияет на права и обязанности третьих лиц по отношению ответчика, как это предусмотрено ч.1 ст. 35 ГПК Украины.
2. Также в письме №РС-24/3-10 от 16.02.2010г. я не получила ответ на поставленный вопрос, законны ли были действия судьи Шаргаровской В.И., которая в судебном заседании заявила, что она лично сама зайдет в редакцию газеты «Молодогвардеец» и попросит их присутствия на следующем судебном заседании. При этом судья Шаргаровская В.И. забыла указать, какой нормой закона это предусмотрено, чтобы лично судья, причем исполняющая обязанности председателя суда, ходила по адресам и лично приглашала лиц принять участие в деле, и собирала доказательства по делу.
Считаю, данный факт указывает на договоренность и заинтересованность судьи в исходе дела.
Вышеуказанные противоправные действия судьи Шаргаровской В.И. вообще не нашли отражения в письме.
3. В своей жалобе я указывала, что нарушаются мои права даже в части выдачи мне копию записи фиксации судебного процесса, а также распечатке технической записи судебного процесса, предусмотренной ч.5 ст.197 ГПУ Украины, т.к. судья Шаргаровская В.И. на моем ходатайстве поставила визу, выдать только после окончания судебного процесса, тем самым, нарушив мои права и права лиц, интересы, которых я представляю, предусмотренные ст. 27 ГПК Украины.
По данному факту действия судьи Шаргаровской В.И. при проведении проверке вообще ни как не рассматривались и юридическая оценка им дана не была, а Совет судей Луганской области дал мне разъяснение, что в соответствии с ч.5 ст.197 ГПК Украины распечатка записи судебного процесса может быть за плату осуществлена по распоряжению председательствующего.
Если бы была проведена законная, объективная проверка то, было бы установлено, что в своем заявлении (ходатайстве), я писала, что оплату, предусмотренную законом Украины, я гарантирую.
Создается впечатление, что мою жалобу вообще никто не читал, и проверку по ней никто не проводил потому, что я не получила ни одного ответа на поставленные вопросы.
В своей жалобе я не оспаривала ни решение суда, ни определение суда. Мною обжаловались действия судьи Шаргаровской В.И.
Чувствуя свою безнаказанность, судья Стахановского городского суда Шаргаровская В.И. продолжает чинить беспредел, устраивает травлю и расправу надо мной.
После моей жалобы она полностью пренебрегает рассмотрением дел, которые меня касаются.
А именно:
- 8.02.2010г. дело, которое касалось меня, было отложено потому, что, как объясняет секретарь судьи Шаргаровской В.И., ее вызвали срочно в Луганск;
- 9.02.2010г. дело откладывается потому, что она заболела (обращаю внимание, что 10.02.2010г. она уже находилась на рабочем месте);
- 19.02.2010г. дело откладывается потому, что ее срочно вызывают в Луганск.
25.02.2010г. судья Шаргаровская В.И. рассматривая заявление Дунаевой о пересмотре решения Стахановского городского суда от 13.03.2007г., по вновь открывшемся обстоятельствам принимает в очередной раз, грубо нарушая ч.1 п.3 ст. 210 ГПК Украины, определение по делу № 2-230 от 25.02.2010г. (копия прилагается).
В определении суда в мотивировочной части судья Шаргаровская В.И. не указывает ни мотивы, по которым суд пришел к данным выводам, ни законы, которым руководствовался суд, постановляя определение.
Решение первой инстанции по данному делу было принято все той же судьей Стахановского городского суда Шаргаровской В.И. также с грубым нарушением законов Украины, что было установлено апелляционным судом Луганской области (копии прилагаются).
Кроме того, решение апелляционной инстанции было уже пересмотрено по аналогичным вновь открывшимся обстоятельствам.
Учитывая то, что сын Дунаевой работает в Стахановском городском суде в подчинении и. о. председателя суда Шаргаровской В.И. Дунаева, решает свои вопросы в суде не по законам Украины, а методом договоренности с судьей Шаргаровской В.И., что в моем случае имеет место.
Поэтому, судья Шаргаровская В.И., пренебрегая законами Украины, безосновательно отклоняя заявленные ей отводы, чувствуя безнаказанность, без зазрения совести поступает подобным образом.
Складывается мнение, что для судьи Шаргаровской В.И. законы не писаны, она действует лишь по договоренности и беспределу, о чем свидетельствуют вышеперечисленные факты.
Заявлять отводы судье Шаргаровской В.И. бесполезно, для нее не существует, ч. 4 ст. 20 ГПК Украины, судья не может участвовать в рассмотрении дела и подлежит отводу (самоотводу), если имеются иные обстоятельства, вызывающие сомнения в объективности и беспристрастности судьи.
Считаю, что вышеназванные действия суда в лице судьи Шаргаровской В.И. не способствуют установлению законности в Украине.
На основании вышеизложенного, прошу Вас прекратить этот произвол со стороны и.о. председателя Стахановского городского суда Луганской области Шаргаровской В.И., силами Совета судей Украины провести законную, объективную проверку по моим жалобам, за систематические грубые нарушения законов Украины привлечь к ответственности судью Стахановского городского суда Шаргаровскую В.И., о принятом решении сообщить мне письменно.
При проведении проверки прошу обратить внимание, кто из судей Стахановского городского суда решает все земельные вопросы и на основании чего, кто и на основании чего узаконивает самовольное строительство, почему, на основании чего и сколько появилось решений суда, подписанные умершим судьей Рыбаком после его смерти, а также обратить внимание на беспредел который происходит по уголовным делам.
26.02.2010г. _________________С.Р.Шарандина

8/09/09 13:04  Перо > пересічний громадянин    8/09/09 12:16Дерево

8/09/09 12:18  пересічний громадянин > Перо    27/08/09 20:36Дерево
сори, совсем забыл поблагодарить - Спасибо за ответ! :)

8/09/09 12:16  пересічний громадянин > Перо    27/08/09 20:36Дерево
Один в поле не воин. СергійП и Перо - инициируйте создание правозащитной интернет-организации и объединим усилия. Готов поддержать. С уважением, пересічний громадянин.

27/08/09 20:36  Перо > Перо    27/08/09 20:35Дерево

27/08/09 20:35  Перо > пересічний громадянин    25/08/09 17:36Дерево

25/08/09 17:36  пересічний громадянин > Перо    23/06/09 22:24Дерево
ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВИ РОЗГЛЯДУ СКАРГИ?
Міністру юстиції України
01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13


Молошнюк Ю.В.
65069, м.Одеса, вул. Ак. Заболотного буд. 41, кв. 71


СКАРГА
на протизаконні дії судді Одеського апеляційного адміністративного суду
Димерлія Олександра Олександровича

В 2006 році Скакун Володимир Іванович та Гирдимова Галина Олександрівна звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до УМВС України в Одеській області, прокуратури Одеської області, Державного казначейства України про визнання неправомірною бездіяльності УМВС і прокуратури Одеської області та стягнення з Державного казначейства України 293400 гривень матеріальної шкоди та 100000 гривень моральної шкоди.
Підставою для звернення до суду були начебто допущені мною порушення підчас провадження досудового слідства по кримінальній справі. В той час – 2002 рік, я працював слідчим СВ Іллічівського МВ УМВС України в Одеській області.
21.02.2002р. за фактом шахрайства щодо квартири №8 по вул. Парковій, 36 в м. Іллічівську, що належала Кошелапенку О.І., по заяві останнього була порушена кримінальна справа №21200200065.
18.04.2002р. мною було винесена постанова про накладення арешту на вищевказану квартиру та направлена для виконання голові Іллічівської державної нотаріальної контори. До нотаріальної контори дана постанова потрапила 14.05.2002р.
29.04.2009р. Гирдимова Г.О. уклала договір купівлі-продажу вищевказаної квартири із Заболотною Л.В. В подальшому, дізнавшись про те, що квартира належить Кошелапенку О.І. і вселитися в неї не є можливим, Гирдимова Г.А. звернулася до Іллічівського МВ із заявою від 08.05.2002р., за якою мною була порушена кримінальна справа № 21200200188 відносно Прокопенка О.Н., в якій Гирдимова Г.А. була визнана потерпілою та цивільним позивачем.
Отже Гирдимова Г.А. та її чоловік Скакун В.І., вважаючи саме мене винним за втрату грошових коштів, які вони віддали за придбання квартири, подали адміністративний позов, намагаючись повернути гроші та відшкодування за спричинену моральну шкоду за рахунок Держави.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2008 року Скакун В.І. та Гирдимовій Г.О. відмовлено в задоволенні позову до УМВС України в Одеській області, Іллічівського МВ ГУМВС та Державного казначейства України про визнання неправомірною бездіяльності УМВС України в Одеській області і Прокуратури Одеської області, стягнення з Державного казначейства України 293400 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди.
Не погоджуючись с рішенням суду позивачами була подана апеляційна скарга, в якій вони просили: «Скасувати постанову Приморського районного суду м.Одеси від 13 лютого 2008 року та ухвалити нове рішення яким стягнути через Державне казначейство України в Одеській області з відповідачів – Головного управління МВС України в Одеській області та Іллічівського МВ Головного управління МВС України в Одеській області суму матеріальних збитків в розмірі 293 400 грн. та 100 000 грн.»
Отже позивачі фактично змінили свої позовні вимоги в апеляційній скарзі, виключивши з них прохання визнати неправомірною бездіяльність ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Позивачі, змінивши свої позовні вимоги, виключили з них вимогу вирішити публічно-правовий спір, і таким чином фактично змінили підсудність даної справи, розглядати яку необхідно було в порядку цивільного судочинства.
Як визначено п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Крім того, статтею 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції. Як вже було зазначено вище, окремо позовні вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди заявлені не були, адже підчас судового розгляду в суді першої інстанції вони розглядалися разом із публічно-правовим спором. Окремо слід зазначити, що підчас розгляду справи по суті, позивачі просили стягнути вищевказані кошти з Державного казначейства України, проте в апеляційній скарзі формулювання вимоги змінилося: «стягнути через Державне казначейство України в Одеській області з відповідачів – Головного управління МВС України в Одеській області та Іллічівського МВ Головного управління МВС України в Одеській області суму матеріальних збитків в розмірі 293 400 грн. та 100 000 грн.». Таким чином фактично дані вимоги, висловлені в апеляційній скарзі, були новими і суд апеляційної інстанції взагалі не мав права їх розглядати.
Однак суд апеляційної інстанції (суддя доповідач – Димерлій О.О.), не зважаючи на вищевказаний факт зміни позовних вимог (і відповідно - підсудності) та не звертаючи увагу на відповідні заяви представника ГУМВС України в Одеській області, 27 березня 2009 року проголосив вступну та резолютивну частину постанови по даній справі, якою апеляційна скарга Скакун В.І. Гирдимової Г.О. задоволена частково, скасовано постанову суду першої інстанції, стягнуто з ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ ГУМВС через державне казначейство України в Одеській області суму матеріальних збитків в розмірі 293 400 гривень та моральної шкоди в розмірі 15 000 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
Дана постанова Одеського апеляційного адміністративного суду є незаконною у зв’язку з порушенням судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права.
Окрім вказаних вище грубих порушень судом апеляційної інстанції правил підсудності та прямої заборони розгляду нових позовних вимог, колегією суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, підчас проголошення рішення по справі, допущені також інші порушення:
1. В резолютивній частині оскаржуваної постанови судом помилково вказано, що апеляційна скарга Скакун В.І. та Гирдимової Г.О. «задоволено», хоча фактично скарга була задоволена частково, адже сума моральної шкоди судом була зменшена.
2. Не зважаючи на те, що представники ГУМВС України в Одеській області та Державного казначейства України не були присутні у судовому засіданні, в якому винесена зазначена постанова суду, суд, в порушення вимог ст. 167 КАС України, не направив відповідачам копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення. Супровідний лист, з яким відправлена постанова суду, зареєстрований 10.04.2009р., тобто через 14 днів після прийняття рішення, проте навіть після такої затримки він не був направлений відповідачам. Постанова надійшла до ГУМВС України в Одеській області тільки 14.07.2009р. – більше ніж через 3 місяці після ухвалення. До Державного казначейства України копія постанови теж надійшла з аналогічним запізненням. Вказане відверте нехтування нормами Кодексу адміністративного судочинства України не дало змогу вчасно оскаржити в касаційному порядку дану протиправну постанову суду апеляційної інстанції і в подальшому може призвести до безпідставного стягнення з рахунків ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ грошових коштів, передбачених на функціонування органів внутрішніх справ.
3. Судом апеляційної інстанції постановлено стягнути грошові кошти з відповідачів через «державне казначейство України в Одеській області». По-перше хочемо зауважити, що стороною по даній справі було Державне казначейство України, а не той орган, який вказано у постанові суду. По-друге, такої юридичної особи як державне казначейство України в Одеській області (як нам відомо) взагалі не існує в системі державних підприємств, установ та організацій, на що колегія суддів, здається, уваги не звернула.
4. Хочу звернути увагу, що предметом розгляду в суді першої інстанції були мої неправомірні дії як слідчого СВ Іллічівського МВ ГУМВС, які на думку суду апеляційної інстанції виразилися у недотриманні процедури накладення заборони на відчуження об’єктів нерухомого майна. Вказані дії (бездіяльність) мною проводились підчас провадження досудового слідства по кримінальній справі №21200200188, порушеної 15.05.2002р. на підставі та в межах вимог кримінально-процесуального законодавства України. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року №6-рп/2001 правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Цим рішенням кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України. Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Отже, до компетенції Одеського апеляційного адміністративного суду не належить визнання законності чи протиправності дій (бездіяльності) слідчого підчас проведення досудового слідства по кримінальній справі. Ігноруючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та вищезазначеного рішення Конституційного Суду України, колегія суду апеляційного інстанції робить безпідставний висновок щодо протиправного характеру моєї бездіяльності, не маючи на це відповідної компетенції.
5. Колегією суддів апеляційної інстанції прийнято безпідставне рішення про стягнення коштів на відшкодування моральної та матеріальної шкоди з ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ через Державне казначейство України в Одеській області.
Зазначимо, що Головне управління МВС України в Одеській області так само як і Іллічівський МВ ГУМВС фінансуються з коштів Державного бюджету України в межах, набагато менших за розмір коштів, необхідних для їх функціонування. В даних коштах відсутні окремі статті видатків на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями співробітників органів внутрішніх справ. Натомість в Державному бюджеті України передбачені цільові кошти на відшкодування шкоди, завданої громадянинові неправомірними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (код 3504030 додатку № 1 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"). Тобто, замість стягнення відповідних цільових коштів з державного бюджету України, як це передбачено ст.ст. 1174-1176 ЦКУ, колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду прийняла відверто протиправне рішення про стягнення даних коштів безпосередньо з органу, в якому я працював, а також з невідомої причини з вищестоящого органу – Головного управління МВС України в Одеській області. Фактично суд своїм незаконним рішенням позбавив всі органи внутрішніх справ Одеської області єдиного джерела фінансування їх діяльності – державних коштів (кошти на закупівлю пального, канцелярської продукції, ремонту техніки, оплати послуг за електропостачання, опалення, телефонного та телеграфного зв’язку, відправку поштової кореспонденції, годування осіб, які утримуються в ІТТ тощо). Такими своїми діями суд може досягти тільки одного результату – значного зниження ефективності роботи правоохоронних органів Одеської області по всім напрямам роботи, а також неможливості виконання багатьох їх функції (навіть те саме відправлення постанови слідчого про накладення арешту на об’єкти нерухомості).
6. Висновок суду щодо протиправного характеру моєї бездіяльності не відповідають дійсності. Так, судом апеляційної інстанції не наведено жодної норми права, яка б зобов’язувала слідчого, який провадить досудове слідство по кримінальній справі вчиняти дії, які на думку колегії суддів я не вчинив.
Слідчий у своїй діяльності перш за все керується нормами Кримінально-процесуального кодексу України, адже він встановлює компетенцію слідчого підчас проведення досудового слідства та визначає порядок проведення тих чи інших дій. Єдина норма вказаного нормативно-правового акту, яка містить право слідчого на накладення арешту на майно та цінності особи – це ст. 126 КПК України. Дана стаття передбачає, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Отже, законодавством чітко встановлено, що особа, яка проводить досудове слідство, має право з метою забезпечення позову накласти арешт на майно тільки обвинуваченого або підозрюваного. Підкреслюємо, що дана норма права не встановлює для слідчого обов’язку проводити такі дії, а надає йому право за необхідності накласти арешт на майно.
Спірна квартира, на момент провадження в кримінальній справі, не належала ані підозрюваному ані обвинуваченому. Дивним також виглядає твердження суду про мою бездіяльність, хоча і матеріалами справи і самим текстом постанови підтверджено факт накладення мною арешту на спірну квартиру з подальшим направленням відповідної постанови до компетентного органу, який забезпечує внесення інформації до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Можливо суд дійшов даного висновку спираючись на те, що зазначена постанова надійшла до нотаріальної контори через певний проміжок часу після її винесення. Однак чинним законодавством України не передбачено конкретного періоду, за який слідчим повинна бути винесена постанова про накладення арешту на майно або періоду, за яки така постанова звертається до виконання.
Таким чином посилання суду на протиправний характер моєї бездіяльності не засновані на Законі та є суб’єктивним судженням колегії.
7. Суд апеляційної інстанції взагалі не звернув увагу на той факт, що аналогічні вимоги – відшкодування матеріальної шкоди, позивачами вже заявлені в межах іншого провадження. Так, з тексту позовної заяви вбачається, що позивачі звернулися до Іллічівського МВ ГУМВС в Одеській області із заявами про вчинення відносно них злочину з боку невідомої особи, яка продала їм квартиру №8 по вул. Парковій, 36 в м. Іллічівську. За даними заявами 15.05.2002р. мною була порушена кримінальна справа за фактом шахрайських дій відносно Гирдимової Г.О. Приймаючи до уваги вимоги КПК України, я визнав Гирдимову Г.О. потерпілою по даній справі, а також цивільним позивачем. Цивільний позов в кримінальному процесі передбачений ст. 28 КПК України, якою встановлено, що особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Отже, тільки за умови того, що цивільний позов Гирдимової Г.О., заявлений в межах кримінальної справи, залишено без розгляду, вони можуть заявляти вимоги про відшкодування шкоди, завданої їм злочином. За наявною в мене інформацією, кримінальна справа 21200200188, порушена за фактом шахрайства вищевказаною квартирою, в даний час ще не закінчена провадженням, а тому рішення по цивільному позову теж ніякого не могло бути прийнято. У разі, якщо постанова Одеського окружного адміністративного суду залишиться в силі і позивачам будуть сплачені відповідні грошові кошти, останні матимуть змогу повторно отримати відшкодування матеріальної шкоди від особи (осіб) яка буде засуджена на підставі вироку суду, що є неприпустимим.
Зауважимо, що судом апеляційної інстанції взагалі не вивчалося питання відмови позивачів від цивільного позову в кримінальній справі та не розглядалася можливість відшкодування шкоди особою (особами), яка вчинила шахрайські дії відносно Скакун В.І. та Гирдимової Г.О.
Приймаючи до уваги відверту протиправність рішення суду апеляційної інстанції прокуратура Одеської області, Державне казначейство України та ГУМВС України в Одеській області оскаржили його в касаційному порядку.
15.05.2009р. позивачами подана заява про роз’яснення рішення суду.
07.08.2009р. відбулося судове засідання колегії Одеського апеляційного адміністративного суду (головуючий – все той самий Димерлій О.О.) підчас якого розглядалася вищевказана заява. Позивачі просили у роз’ясненні суду вказати в яких саме долях необхідно стягнути грошові кошти з відповідачів і запропонували варіант солідарного стягнення.
Після проведення обговорення та повернення з нарадчої кімнати колегія суддів оголосила додаткову постанову суду. Даною постановою суд залишив без задоволення заяву про роз’яснення судового рішення; визнав неправомірною бездіяльність ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області; стягнув з ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області в солідарному порядку на користь позивачів суму матеріальних збитків в розмірі 293 400 гривень та моральної шкоди в розмірі 15 000 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 170 КАС України, роз'яснення судового рішення здійснюється судом шляхом постановлення ухвали, яка не змінює при цьому його змісту.
Стаття 168 КАС України передбачає, що суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Зауважимо при цьому, що суд апеляційної інстанції в судовому засіданні 07.08.2009р. розглядав заяву про роз’яснення судового рішення, подану позивачами і сторони, які брали участь у цьому засіданні, висловлювали свою позицію суто з цього питання. Незважаючи на це та грубо порушуючи вимоги ст.ст. 168, 170 КАС України суд за своєю ініціативою, без будь-якого попереднього обговорення та попередження, замість ухвали, проголосив додаткову постанову.
Звичайно, після численних безкомпромісних порушень норм матеріального та процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції підчас проголошення постанови від 27.03.2009р., зазначені вище ігнорування вимог КАС України виглядають незначними і мають на меті хоча б частково усунути грубі недоліки першої постанови за рахунок менш суттєвих порушень (які можливо взагалі не були б виявлені сторонами).
Аналізуючи додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (а точніше ту її частину, яку проголосив суд), можна додатково виокремити такі додаткові ознаки її протиправності:
1. Як вже було вказано раніше, подаючи апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2008р. позивачі просили в ній «ухвалити нове рішення яким стягнути через Державне казначейство України в Одеській області з відповідачів – Головного управління МВС України в Одеській області та Іллічівського МВ Головного управління МВС України в Одеській області суму матеріальних збитків в розмірі 293 400 грн. та 100 000 грн.» Фактично Скакун В.І. та Гирдимова Г.О. змінили свої позовні вимоги у апеляційній скарзі, відмовившись від вимог щодо визнання бездіяльності відповідачів неправомірною. Незважаючи на це колегія Одеського апеляційного адміністративного суду в додатковій постанові все ж таки визнала неправомірною бездіяльність ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області. Отже суд необґрунтовано та без попереднього обговорення вийшов за межі нових позовних вимог. Крім того зазначимо, що суд взагалі не зазначив яка саме бездіяльність (в чому вона виражалася) відповідачів є протиправною.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Колегія Одеського апеляційного адміністративного суду занадто буквально тлумачить вищевказану норму і вважає загальне визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною, без конкретизації такої бездіяльності, за достатнє.
2. Необґрунтованим є рішення суду в частині солідарного стягнення з ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ сум матеріальної та моральної шкоди.
Для того, щоб прийняти таке рішення суд спочатку повинен встановили вину кожного з відповідачів (чого звичайно зроблено не було) та в обов’язковому порядку оцінити ступінь тяжкості порушень та завданої шкоди кожним з них. Саме після дотримання цих обов’язкових умов можливо дійти висновку щодо міри відповідальності окремого суб’єкта владних повноважень за спричинену шкоду і, відповідно, розміру їх дольової частки в загальній сумі компенсації, що належить сплаті позивачеві. Суд, не встановивши навіть вини ГУМВС України в Одеській області та Іллічівського МВ у спричинені шкоди позивачам, ніяк не міг здійснити й обґрунтувати такий розподіл, а тому обрав найлегший варіант – зобов’язав сплатити суму моральних та матеріальних збитків в солідарному порядку.
3. За своєю процесуальною формою додаткова постанова Одеського апеляційного адміністративного суду не відповідає вимогам КАС України. Так, першим пунктом резолютивної частини даної постанови визначено: залишити без задоволення заяву про роз’яснення постанови суду.
Статтею 170 КАС України передбачено, що роз'яснення судового рішення здійснюється судом шляхом постановлення ухвали, яка не змінює при цьому його змісту. Таким чином суд, розглядаючи заяву про роз'яснення судового рішення, не має права викладати своє рішення за результатами такого розгляду ні в якій іншій формі окрім ухвали.
Прийняття судом вказаної постанови свідчить також про те, що одночасно Одеський апеляційний адміністративний суд в судовому засіданні, яке відбувалося 07.08.2009р., розглядав питання щодо винесення додаткової постанови, не повідомивши про це сторони та не даючи можливості їм висловити свою думку з цього приводу.
З озвученої сторонам додаткової постанови можна зрозуміти, що необхідність у винесенні додаткової постанови у суду виникла підчас розгляду заяви про роз’яснення судового рішення. За таких умов колегія суддів спочатку повинна була прийняти ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про роз’яснення судового рішення, а потім призначити нове судове засідання з приводу необхідності винесення додаткової постанови.
Порушуючи прямі вимоги норм процесуального права суд апеляційної інстанції поєднав в одному документі результати розгляду по двох не пов’язаних між собою формах усунення недоліків проголошеного рішення суду.
З наведених вище обставин можна зробити висновок, що колегіями суддів апеляційної інстанції, під головуванням Димерлія О.О. допущені грубі порушення норм матеріального та процесуального права підчас ухвалення постанови від 27 березня 2009 року та додаткової постанови від 07 серпня 2009 року, а також неповно та однобоко з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Враховуюче усе викладене вище, також слід зазначити:
Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (ч. 3 ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862 (далі - Закон України "Про статус суддів») при здійсненні правосуддя суддя зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. До того ж, приймаючи присягу, суддя урочисто присягає чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкорятися тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.
Аналіз постанов Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2009 року та від 07 серпня 2009 року, проголошених колегіями суддів під головуванням судді Димерлія О.О. дає підстави вбачати у діях останнього невиконання власне обов’язків судді, а також порушення присяги судді.
Згідно ст. 98 Закону України «Про судоустрій України» дисциплінарне провадження здійснюють: кваліфікаційні комісії суддів - щодо суддів місцевих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів апеляційних судів; Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
Завданнями кваліфікаційних комісій є, крім іншого, розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади (ч. 2 ст. 73 Закону України «Про судоустрій України»). Тобто кваліфікаційна комісія суддів: розглядає звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводить пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарне провадження і вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді; дає висновки про звільнення з посади судді; (ч. 1 ст. 77 Закону України «Про судоустрій України»)
Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про судоустрій України», право на ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді); Міністру юстиції України; голові відповідної ради суддів; членам Ради суддів України.
Суддею Димерлієм О.О. було допущено навмисне порушення вимог чинного законодавства, а також ігнорування обов’язків судді, що потягло за собою істотні наслідки.
Звертаю увагу, що це звернення не є спробою поза процесуального розгляду чи перегляду ухвали суду, тому що я не прошу винести рішення, яке потрібно мені, а тільки вказую на допущені суддею Димерлієм О.О. навмисні грубі порушення вимог чинного законодавства України. Касаційні скарги з приводу оскарження відверто неправомірних рішень суду були подані сторонами по справі та розглядатимуться окремо.
В разі потреби усі необхідні підтверджуючи документи буде обов’язково надано за першою вимогою додатково, тому не додаються до скарги безпосередньо.
З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 97-99 Закону України “Про судоустрій України”,-
ПРОШУ:
1. Ініціювати перед відповідною кваліфікаційною комісією суддів згідно з частиною другою статті 97 та статтею 98 Закону України “Про судоустрій України” питання про дисциплінарну відповідальність судді Одеського апеляційного адміністративного суду Димерлія Олександра Олександровича за порушення присяги судді.
2. Не доручати проведення перевірки інформації, викладеної у цій скарзі, суддям Одеського апеляційного адміністративного суду (з метою забезпечення об'єктивності та незацікавленості).
3. Про наслідки розгляду та вжиті заходи прошу письмово повідомити мене у встановлений законом строк.

Ю.В. Молошнюк
___ серпня 2009 року.

23/06/09 22:24  Перо > Перо    23/06/09 22:17Дерево

23/06/09 22:17  Перо > Перо    28/04/09 21:35Дерево
Ну вот и дождались:

П О С Т А Н О В А № 6
Пленуму Верховного Суду України

від 12 червня 2009 року

Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті
до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів


З метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам таке роз’яснення:


У розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб’єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ.

Голова
Верховного Суду України
- -
В.В. Онопенко
Секретар Пленуму
Верховного Суду України -
Ю.Л. Сенін

28/04/09 21:35  Перо > Перо    16/03/09 20:58Дерево

28/04/09 21:03  Перо > СергійП    17/03/09 13:54Дерево
О чем постанова? В той теме нет текста...

17/03/09 13:54  СергійПОтправить письмо > Перо    16/03/09 20:58Дерево

16/03/09 20:58  Перо > lemur    16/03/09 10:04Дерево

16/03/09 20:23  Перо > lemur    16/03/09 10:04Дерево
Там еще только "цветочки" (Тюхтий с 10 Га). По 900 гектаров присуживали в том же районе. Посмотрим, примут ли на этой неделе изменения в судебные законы.

16/03/09 10:04  lemurОтправить письмо > СергійП    12/03/09 12:19Дерево
Для борцов с судейским беспределом - сайт с беспредельными судейскими решениями и методы борьбы с ними (то, что неоднократно предлагалось реализовать на разных ветках данного форума): [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

12/03/09 12:19  СергійПОтправить письмо > Перо    11/03/09 14:40Дерево
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.09.2005 в задоволенні його заяви відмовлено.

"Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 30.11.2005 ухвалу міськрайонного суду скасовано та постановлено нову, якою відшкодовано Особі 1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. за рахунок державного бюджету.

Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2006 ухвалу апеляційного суду скасовано, а ухвалу міськрайонного суду залишено в силі. "

ЄТо как єто???? В Светловодске и Кировограде уже взыскивают не решением суда, а ухвалами?

11/03/09 14:40  Перо > Перо    29/01/09 21:41Дерево
> + подача иска к суду в порядке ЦПК.

"Оптимистам" на заметку:

Верховний Суд України



ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

1 жовтня 2008 року м.Київ



Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого — Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Лященко Н.П., Мазурка В.А., Перепічая В.С.,



розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Особи 1 на рішення Печерського ра­йонного суду м.Києва від 10.09.2007 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 19.11.2007,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року Особа 1 пред’явив у суді позов до Верховного Суду про відшкодування шкоди.

Зазначав, що в серпні 2005 року він звернувся до суду із заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.09.2005 в задоволенні його заяви відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 30.11.2005 ухвалу міськрайонного суду скасовано та постановлено нову, якою відшкодовано Особі 1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. за рахунок державного бюджету.

Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2006 ухвалу апеляційного суду скасовано, а ухвалу міськрайонного суду залишено в силі.

Посилаючись на те, що суддями Верховного Суду ухвалено неправомірне рішення, яке позбавило його права на отримання відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., позивач з підстав ст.1172 ЦК просив стягнути з відповідача 23100 грн. моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 10.09.2007, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 19.11.2007, в задоволенні позову Особи 1 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Особи 1 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Конституцією встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, та що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (стст.126, 129).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов’язаних із підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо) можуть оскаржуватись у чинному в даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання в її вирішення належним судом.

Суд є органом, який вирішує такі скарги, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються в порядку, визначеному ст.129 Конституції і законодавством про судочинство.

Відповідно до ст.62 Конституції матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.

У цьому разі за зазначену шкоду перед особою відповідає держава, а не безпосередньо суд або суддя.

Оскільки чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди, що виникла внаслідок здійснення правосуддя в цивільних справах, суд першої інстанції безпідставно розглянув позовну заяву Особи 1 по суті.

Зазначені порушення закону залишилися поза увагою апеляційного суду.

Відповідно до ст.340 ЦПК судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене постановлені судами рішення не можна визнати законними та обгрунтованими й вони підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, а провадження в справі — закриттю.

Керуючись стст.336, 340 ЦПК, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 10.09.2007 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 19.11.2007 скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

16/02/09 11:25  7667 > Перо    15/02/09 16:29Дерево
+1

15/02/09 16:29  Перо > Перо    29/01/09 21:41Дерево

29/01/09 21:41  Перо > Перо    26/02/08 16:13Дерево
Сегодня КААС прогнозируемо провозгласил ухвалу об отклонении моей апелляции. Ухвалу получу через неделю -не думаю, что суд в качестве мотивации будет обременять себя чем-то иным, нежели Рішенням КСУ № 6-рп/2001 від 23.05.2001 р. Дальнейшие действия: кассация с нулевой перспективой + подача иска к суду в порядке ЦПК.

22/01/09 20:42  Перо > Перо    22/01/09 20:41Дерево

22/01/09 20:41  Перо > судья в отставке;)    22/01/09 02:22Дерево
Порадуемся после реформы -думается, что она неизбежна в ближайшее время.

22/01/09 02:22  судья в отставке;) > Перо    22/01/09 02:15Дерево
ух, и дублей на радостях;)

22/01/09 02:15  Перо > Перо    22/01/09 01:20Дерево

22/01/09 01:20  Перо > Перо    10/09/07 18:49Дерево

22/01/09 01:15  Перо > Перо    26/02/08 16:13Дерево
26/02/08 16:13 Перо > lawyeranele 27/11/07 04:27
У меня через неделю рассмотрение апелляции. У кого-то есть свежие мысли по теме?

ЗЫ. Надежд на позитивный результат не питаю, но тем не менее хочется побороться...

13/11/08 13:32  Перо > Перо    2/11/06 16:02Дерево
Макаровский райсуд на Киевщине стал работать с таким размахом, что даже в Верховном суде перепугались
Председатель Верховного Суда Украины Василий Онопенко внес в Высший совет юстиции представление об освобождении от должностей за нарушение присяги всех судей Макаривского районного суда Киевской области за нарушение законодательства при решении земельных споров.
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
Творятся страшные вещи, в частности, в Бориспольском и Макаровском районах. В последнем буквально все судьи вместе с председателем суда при рассмотрении таких дел допускали грубые нарушения законодательства. Вопреки закону признавали право собственности на земельные участки площадью 10, 20, 100 гектаров. И рекорд — более 900 гектаров одним решением. Думаете, прокуратура опротестовала его? Глава райгосадминистрации отреагировал надлежащим образом? Сейчас готовлю 4 представления относительно этих судей на увольнение.
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

12/11/08 16:42  Перо > Перо    15/11/06 13:47Дерево
Доп. адреса для жалоб:
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, тел. 2535803

Вища Рада юстиції
вул. Артема, 89, м. Київ, 04050, тел. 2386867
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

12/11/08 16:01  Перо > 7selenit    11/11/08 21:18Дерево
Ваш постинг слишком эмоционален -непонятна фабула дела и каковы конкретные нарушения материального права при судебном рассмотрении.
В ветке написаны адреса, куда обращаться. Ну и, кроме того, следует писать обстоятельную кассационную жалобу в ВСУ на решение апеляционной инстанции. И жаловаться в вышестоящую прокуратуру (вплоть до ГПУ) на утерю документов.

11/11/08 21:18  7selenitОтправить письмо > Albes    13/04/08 22:21Дерево

Сегодня судья вынесла решение противоречащее даже всякому разумному смыслу.Оспарила решения трёх предыдущих судей когда я попытался зделать ей законный отвод, выразив свое недоверие к её делопроизводству направленное в одну сторону.Она очень оскорбилась и отказала.При этом в частной беседе до суда с моим адвокатом заявила что решит вопрос всёравно против меня не смотря ни на какие доказательства.Так и сделала.Вынесла решение выселить меня с моей законной жилплощади без предоставления какого либо жилья.Районная прокуратура дважды отказывала мне в возбуждении уголовного против чиновников которые подделывали документы квартирным мошенникам.А теперь в прокуратуре вообще заявили что потеряли докуенты которые я им предоставлял.До этого в апиляционном суде перед заседанием к мошенникам которые хотят завладеть моим жильем подошёл какойто мужик похожий на председателя апиляционного суда и председателя квалификационной комиссии и я слышал собственными ушами сказал что всё сделает для их выигрыша.ЛЮДИ!!!!!СКАЖИТЕ КУДА МНЕ ТЕПЕРЬ ОТПРАВЛЯТЬСЯ ЕСЛИ ТВОРЯТЬСЯ ТАКИЕ ДЕЛА.Может уже пора отправляться в охотничий магазин за боеприпасами и отправлять таких (честных законников)к праотцам потому что система совсем сгнила под корень?ПОСОВЕТУЙТЕ КУДА ОБРАТИТЬСЯ.УЖЕ СУЖУСЬ 6 ЛЕТ. HELP.HELP.HELP.

16/07/08 22:09  Перо > Перо    15/11/06 13:47Дерево
Кто, на что и как часто жалуется?
Состоялось заседание Совета судей хозсудов Украины, на котором подведены итоги за I полугодие

"За I полугодие в Совет судей хозяйственных судов поступило 484 обращения, из них — 113 дублирующих, то есть когда по одной и той же ситуации поступает несколько обращений. Непосредственно в Совет судей поступило 59 обращений. Верховным Судом Украины (ВСУ) направлено в Совет судей хозсудов 110 обращений, Советом судей Украины — 68, Верховным Советом Украины — 52, Секретариатом Президента Украины — 48, Высшей квалификационной комиссией судей Украины (ВККС) — 45, Министерством юстиции Украины — 35, территориальными советами судей — 18, Секретариатом Уполномоченного Верховного Совета Украины по правам человека — 14, Государственной судебной администрацией — 11, районными прокуратурами — 11, Высшим советом юстиции (ВСЮ) — 10, судьями хозяйственных судов — 2, Советом национальной безопасности и обороны Украины, народным депутатом Украины, Генеральной прокуратурой Украины, Высшим административным судом — по 1 обращению. Г-н Удовиченко проследил тенденции по значительному росту количества обращений от ВСУ, Совета судей Украины, парламента, Секретариата Президента Украины и ВСЮ. Основными причинами обращений были: нарушение во время рассмотрения дела норм материального и процессуального законодательства — 368 жалоб, нарушение сроков рассмотрения дел — 33, нарушения сроков направления процессуальных документов — 6, предубежденность и неэтичное поведение судей — 27, ненадлежащая организация работы суда — 1, коррупция — 24, иные основания — 25".
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

9/07/08 22:36  Перо > Перо    20/03/08 20:16Дерево
Более детально моя "эпопея" (завершившаяся) выложена в этой ветке:
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
Кроме жалоб через субъектов, указанных в статье 97 Закона "Про судоустрій України" (отдельно -на судей первой и апелляционной инстанций и отдельно -на судей ВСУ), подал также конституционное представление -ходатайство разъяснить статью 1266 ЦК Украины и возможность ее применения в обратном времени в аспекте Приконечных и переходных положений ЦК Украины (до вступления в силу ЦК Украины).
В этой ветке:
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]
информация о том, что (как правило) получается в результате жалоб Раде суддів (поименованные в статье 97 Закона "Про судоустрій України" субъекты почему-то не инициируют проверки самостоятельно, а пересылают их).

13/04/08 22:21  Albes > Эмма    12/04/08 21:57Дерево
"Где ж пресловутая борьба со взяточничеством и коррупцией. Хочется Тимошенко спросить, а то какую то мышиную возню ведет женщина, а не делами занимается. Села в кресло начинай чистку и начинать ее надо с наших судей вот тогда и толк будет, а то народ судейский оборзел дальше не куда." (с)Эмма
Вообще-то хочется спросить у Вас: А Вы, когда ведете дело и судите о правомерности или неправомерности решения, так же "грамотно" оцениваете его законность, как изволили "грамотно" заявить, что премьер (исполнительная власть) может менять судей (особено, учтя, что ни МВД, ни СБУ, ни, уж тем более, прокуратура премьеру не подчиняются)?

12/04/08 22:08  СергійПОтправить письмо > Эмма    12/04/08 21:57Дерево
Саакашвили - форервер. Избрался - 99% судей убрал и набрал новых.

12/04/08 21:57  Эмма > Перо    6/11/06 22:02Дерево
Хозяйственный суд АР Крым...судья ГАЙВОРОНСКИЙ ....
Во время процесса смотрит телевизор ПРАВДА ИНОГДА ДЕЛАЕТ ЗВУК ТИШЕ, КОГДА РЕКЛАММА ИДЕТ. В третье заседание были вызваны и Госфонд имущества и банк "Аваль" и Комитет рыбного хозяйства, который прислал телеграмму слушание отложить, но во внимание эту телеграмму ГАЙВОРОНСКИЙ не принял к сведению. Дело наше рассматривал долго, ну очень долго у нас как у ответчиков были неопровержимые доказательства, но парень,а именно ГАЙВОРОНСКИЙ взял денег за нужное решение и не смотря на доказательства высосал решение из пальца. Денег парень взял и отработал по честному.
Вопрос!!! Почему судей не наказывают за решения , которые они выносят и которые аппеляция отменяет. Может тогда судьи больше руководствовались законодательством, а не взятками?
Создается впечатление, что в наших судах Украины идет не борьба ЗАКОНА с беззаконием, а борьба денежных знаков вернее их количеством, кто больше даст. Где ж пресловутая борьба со взяточничеством и коррупцией. Хочется Тимошенко спросить, а то какую то мышиную возню ведет женщина, а не делами занимается. Села в кресло начинай чистку и начинать ее надо с наших судей вот тогда и толк будет, а то народ судейский оборзел дальше не куда.

20/03/08 20:16  Перо > СергійП    27/02/08 00:22Дерево
Отдельного определения в отношении судьи -нет, т. к. всего судей по первой инстанции было трое. Но, одновременно с третьей ухвалой, апелляция сопрооводительным письмом обязала первую интанцию в течение месяца отчитаться о движении дела. Далее дело было рассмотрено (решение № 3)и в части исковых требований мне отказано по причине наличия решения № 2. Сейчас мой иск с решением № 3 рассматривается в апелляции. Также, по решению № 2 получил ухвалу кассации (Донецкого областного апел. суда) -отказано в пересмотре, т. к. "нет нарушений" (без какой-либо мотивации). (О решении № 1, противоположном решению № 2 -в решении № 2 по кассации опять же ни слова). Сейчас готовлю жалобу по исключительным, т. к. решение № 2 кассации противоречит имеющейся практике ВСУ. Вот такая катавасия.

15/03/08 20:17  Александр_А > СергійП    27/02/08 00:22Дерево
У меня похожий случай, думаю нововведене в судебной практике.
Судья в повестке неправильно указывает инициалы, а почта отказывается выдать повестку и сообщать что в ней сообщается.
После суд проводит предварительное судебное заседание без ответчика.
На следующих заседаниях ходатайствуем: о применение тнхнических средств – отказ,
О принятии встречного иска к которому прилагаем справку с отделения почты о том что повестка на наше имя не поступала – отказ.
На последующих судах судья слушает только сторону истца, а нам ответчикам не дает и слово сказать, ограничиваясь словами .» объявляю перерыв в судебном заседании», и так уже четвертый раз.

27/02/08 00:22  СергійПОтправить письмо > Перо    26/02/08 16:47Дерево
А какие обязанности у судьи? Осуществлять правосудие + админ.обязанности у тех,кто на админ. должностях. Ну и как у гос.служащеного и должностного лица еще есть обязанности, соблюдать, кстати, в т.ч. Закон про звернення и информацию. Последние два Закона только и дают возможность прижать судью вне процесса. Все остальное - согласен, только в процессуальном порядке. Есть отмены судебных решений, следовательно есть доказательство нарушения закона при рассмотрении дел, что является основанием для дисциплинарки, раскрутить которую надо заствалять уже ВРЮ, ДК, РС. Реально по другому никак. Легче под уголовную статью наверное подвести, чем дисциплинарки добиться.
Я тоже ставлю целью наказать. Но поскольку дисциплинарки просто так не добиться, то действую по плану.
1.Добиться отмены решений и определений по делу, которое рассматривалось судьей (не будет отмен - все жалобы сольют еще быстрее и отмазку найдут перувую же такую - чего жалуетесь, решения в силе оставили, судья права была), что позволить говорить о нарушении закона при рассмотрении дела.
2.Добиться признания ее действий, бездействий неправомерными именно по зверненням и инофрмации, что "позорит" ее как должностное лицо и подводить по коррупцию.
3. П.1 и п.2 дает возможность раскрутить 397 КК, а также подать обоснованную жалобу ВРЮ, РС, ДК от которой они уже не смогут отмазаться.





У Вас Аппеляция, после всех отмен, не выносила окрему ухвалу в отношении судьи первой инстанции7

26/02/08 17:32  lawyeraneleОтправить письмо > Перо    26/02/08 16:47Дерево
по п.2 "процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи".
Вы полагаете, что эти функции судьи не ограничиваются рамками ГПК? Даже если ответчиком Вы поставили суд, а не судью.Тем более у Вас "предмет спора" -
"..мною було подано цивільний позов до N-ського районного суду м. Києва. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від (вказати дату) мою апеляційну скаргу на ухвалу судді (П.I.Б.) про неподання та повернення позовної заяви задоволено, а справу повернуто для розгляду по суті до суду першої інстанції.
Проте, ухвалою судді N-ського районного суду м. Києва (П.I.Б.) від (вказати дату) мій позов залишено без розгляду. Тим самим, суддя фактично проігнорувала приписи суду вищої інстанції, чим грубо порушила вимоги закону.
Вважаю, що такі дії судді (П.I.Б.) не тільки несумісні з її високим статусом, але і грубо порушують мої, гарантовані Конституцією, права як громадянина"15/11/06 13:47 Перо > Перо 6/11/06 22:02, если правильно понимаю.
В свете этого, если не лень, прочитайте, пож., мой пост в теме "Приватизация служебного жилья.Как?" 22.02.08.lawyeranele-CергійП.Она где-то рядом сейчас.Там как раз описаны мои мытарства по "футболу" "КАСУ-ГПК", в т.ч. и отношение судьи к ухвале Ап.суда - "у меня внутреннее убеждение, а Ап.суд. мне не указ". Так что Вы мне предлагаете , подавать иск, где судья/суд будет ответчиком? Каков предмет и какие правовые обоснования? Я понимаю, что процессуальный порядок обжалования подчас неэффективен, но другого пока не дано. Дисциплинарка тоже - "как мертвому припарки".

26/02/08 16:47  Перо > СергійП    13/12/07 01:00Дерево
Дело в том, что я не ставлю перед собой задачи "выбить" какой-либо ответ из судьи и, если он этот ответ не предоставит, обжаловать это по закону об обращении граждан. Моя цель -наказать судью за то, что судья не выполняет свои обязанности. Жалобы в Совет судей никакого эффекта не дают. То, что ухвалы судьи были отменены -сатисфакцией для меня не служит, т. к. сам судья наказан не был. Мне нужно судебное решение о незаконности действий судьи, а не незаконности того, что он не отвечает на запросы.

26/02/08 16:37  Перо > lawyeranele    27/11/07 04:49Дерево
У меня иск не к судье, а к суду. Что касается функций судьи, то ст. 23. Закона "Про судоустрій України" отделены осуществление судьей: 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; и 2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи. По п. 2 у меня уже есть ухвалы по ГПК апелляционной инстанции. А по п. 1 я подал административный иск и жалобу на отказ в открытии производства.

26/02/08 16:22  tafanoОтправить письмо > Dr2    19/12/07 10:46Дерево
ааа.
Максименко снимают!!

26/02/08 16:13  Перо > lawyeranele    27/11/07 04:27Дерево
Если будет возможность -акцентируйте внимание на изъянах моей конкретной жалобы:

До Київського апеляційного адміністративного суду
Позивач: ПІБ,
Відповідач: XXX суд м. Києва,
у справі адміністративної юрисдикції № ХХХ
(суддя по першій інстанції ПІБ)

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від (дата)
про відмову у відкритті провадження у справі

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА.

Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону та обставинам справи і підлягає скасуванню з таких підстав.
При проголошенні оскаржуваної ухвали суд посилається на Рішення КСУ № 6-рп/2001 від 23.05.2001 р. (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України в ред. 1963 р.). Тобто суд посилається на рішення щодо офіційного тлумачення норми закону, що втратив чинність.
Вже з цієї підстави оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки незрозуміло –яким чином може бути правозастосоване тлумачення норми закону за відсутності чинності цієї самої норми закону?
Відповідно, незрозуміло до чого суд стверджує, що «Процесуальні акти і дії суддів… можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України» (за текстом оскаружуваної ухвали). Оскільки, відповідно до статті 13 діючого ЦПК України (в ред. 2003 р.) оскарженню підлягають лише судові рішення (і на це я звертав увагу суду у своєму адміністративному позові). До судових рішень стаття 208 ЦПК України (в ред. 2003 р.) відносить ухвали і рішення; саме ухвали й були мною у свій час оскаржені, що вбачається із доданих до мого адміністративного позову документів. Дії ж суддів відповідно до цього процесуального закону оскарженню не підлягають. Одночасно, дії суддів, як посадових осіб органу державної влади, підлягають оскарженню за правилами КАС України, що й було мною зроблено поданням відповідного адміністративного позову.
До того ж п. 4 зазначеного рішення КСУ вирішено, що акти і дії суддів можуть бути оскаржені у порядку, встановленому відповідним процесуальним законодавством. Такого закону, як КАС України, на час вищезгаданого рішення КСУ не існувало. Тому природньо, що у рішенні КСУ нічого не вказано про можливість оскарження актів і дій суддів не тільки в порядку процесуального законодавства, яке існувало на той час. Судові рішення (як акти) можуть оскаржуватися по ЦПК України. Статтею 1 КАС України визначено, що цей закон встановлює порядок звернення до адміністративних судів і здійснення адміністративного судочинства. Тобто, КАС України одночасно є процесуальним законом, за яким дії суддів (посадових осіб відповідача) чи їх бездіяльність також можуть бути роглянуті і це ніяким чином не суперечить рішенню КСУ, на яке посилається суд в оскаржуваній ухвалі. Позапроцесуальний порядок при цьому відсутній, оскільки за КАС України оскаржуються дії відповідача, а не його судові рішення.
Між тим, суд вважає, що предметом оскарження є виключно процесуальні дії суддів (посадових осіб відповідача), що не відповідає обставинам справи.
Як відзначалося вище, власне ухвали відповідача (проголошені за наслідками його процесуальних дій) вже були мною своєчасно оскаржені. Їх незаконність доведена судом вищої інстанції і оскаржувати їх ще раз у мене потреби немає.
Предметом оскарження у цій справі адміністративної юрисдикції є протиправні (незаконні) дії відповідача, внаслідок чого я був тривалий час позбавлений права на судовий захист. Відповідач не захищав мої права у спосіб, передбачений законами України (як його на це зобов’язує стаття 4 ЦПК України в ред. 2003 р.). Зміст цих дій, хоча і є взаємопов’язаним із проголошенням незаконних ухвал, але виходить за рамки процесуального законодавства, оскільки відповідач не здійснював правосуддя, покладене на нього Конституцією та законами, а не тільки процесуальним законодавством. Не є правосуддям проголошення ухвал, які пізніше були скасовані судом вищої інстанції. Не є правосуддям фактичне позбавлення мене права на судовий захист, що належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина (як на це вказано у мотивувальній частині того ж рішення КСУ за аналізом положень статей 8, 55, 64 Конституції України). А справа не вирішувалася майже (строки)!
Відповідно до ч. 3 статті 3 ЦПК України (в ред. 2003 р.) «Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною». (А на те, що мені було фактично відмовлено відповідачем у зверненні до суду, свідчить відсутність будь-яких судових рішень у цивільній справі; причому саме ухваленням судового рішення закінчується розгляд справи). Оскаржити таку відмову за ЦПК України (в ред. 2003 р.) неможливо, оскільки останнім (статтею 293) передбачена можливість оскарження лише ухвал відповідача, а не його дій.
Отже, фактичне позбавлення мене права на судовий захист, нездійснення правосуддя і є цими самими протиправними (незаконними) діями відповідача, що є предметом оскарження.
Оскарження таких дій віднесено до компетенції саме адміністративних судів (стаття 17 КАС України).
Незрозуміле посилання суду в оскаржуваній ухвалі, де згадується про неможливість оскарження актів і дій суддів у позасудовому порядку. Оскільки протиправні (незаконні) дії відповідача оскаржуються мною саме у судовому порядку (за КАС України).
Також позовною вимогою у цій справі є відшкодування відповідної моральної шкоди внаслідок цих дій відповідача, що також не можна віднести до оскарження його процесуальних дій, для яких передбачено інше процесуальне законодавство. Оскільки процесуальне законодавство (ЦПК України в ред. 2003 р.) цього не передбачає, у той час як на можливість цього вказує стаття 21 КАС України.
Таким чином, оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, що є підставою для її скасування. Заява про апеляційне оскарження подана (дата); бажаю також бути присутнім при розгляді цієї справи у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
До цієї апеляційної скарги додаю доказ сплати судового збору, сплаченого за правилами статті 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 199 КАС України,

ПРОШУ:

оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі з направленням справи до суду першої інстанції в іншому складі для продовження розгляду справи.

Дата
/Позивач/ ПІБ
Додатки: Копія апеляційної скарги для відповідача; Судовий збір (держмито).

================

ЗЫ.Долго не отвечал -у меня там образовалось заявление по нововыявленным обстоятельствам противной стороны (по моим с ними спорам). Вчера оно было благополучно отклонено -теперь есть время :-)

5/01/08 21:59  СергійПОтправить письмо > jack    22/12/07 15:16Дерево
Порошу всех желающих высказаться по моей теме "Судью - в ответчики".

Страницы: << [1] 2 >>    Всего: 2

Реклама

bigmir)net TOP 100