RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Разрешения, Лицензии и Проверки

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

оскарження рішення ДПІ, що прийняте з порушенням процесуальних норм


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
3/07/07 16:47  lawОтправить письмо > Ruslan audit    22/02/07 14:24Дерево
по состоянию на 02 июля 2007 года такая же ситуация во Львовском апеляц админсуде. Нарушение процедуры не основание для отмены решения о применении фин санкций

4/06/07 16:36  JJFox > Дарина    6/02/07 12:27Дерево
Сонце, якщо ви не спрощенець, то до Вас взагалі не можна застосовувати планові перевірки РРО. Тільки непланові. Повірте на слово, а якщо не вірите, уважно читайте Закон "Про РРО" + ЗУ "Про податкову"
При непланових, мають Вам представити посвідчення на перевірку, + направлення на перевірку,+ копію наказу керівника органу на перевірку.

23/02/07 17:16  GannusiaОтправить письмо > Дарина    23/02/07 11:49Дерево
Мне кажется вы узко толкуете норму. Часть вторая устанавливает правило: субъект и процедура. Если хотя бы одна из составных порядка не соответствует норме, то следует применять указанные тут же следствия.

23/02/07 13:44  Дарина > Ruslan audit    23/02/07 13:06Дерево
Ні, клопотання заявляти я не збиралась.
Подала позов, який містить 2 вимоги: визнання дій неправомірними та скасування рішення.
Якщо суд визнає таки дії неправомірними, чи зможе він відмовити у скасуванні рішення приймаючи до уваги п.3 ст.70 КАС України?

23/02/07 13:06  Ruslan auditОтправить письмо > Дарина    23/02/07 11:48Дерево
если это в форме ходатайства о неприеме в качестве доказу - такое ходатайство не будет удовлетворено, неоднократно проверялось на практике

23/02/07 11:49  Дарина > Gannusia    23/02/07 09:54Дерево
нажаль, ми не івикористовуємо спрощену систему оподаткування, тому нам ч.2 ст.16 Закону про РРО не підходить.

23/02/07 11:48  Дарина > Атакам    23/02/07 11:43Дерево
Я послалась. Матеріали в суді. Подивимось, що буде.

23/02/07 11:43  Атакам > Gannusia    23/02/07 09:54Дерево
А кто-то пробовал ссылаться на п. 3 ст. 70 КАСУ. Хотя при нынешних раскладах в стране это вряд ли что-то даст

23/02/07 09:54  GannusiaОтправить письмо > Ruslan audit    22/02/07 14:24Дерево
Прочтите ч. 2 ст. 16 Закона О РРО. Закон прямо устанавливает следствие нарушения процедуры проведения проверки. Интересно ваше мнение, у какого акта выше сила, у инструкции или закона.
Хотя наша налоговая конечно и не читает законов.

23/02/07 09:31  Ruslan auditОтправить письмо > Дарина    23/02/07 08:50Дерево
это не осуществимо на практике - 100%

23/02/07 08:50  Дарина > Ruslan audit    22/02/07 14:24Дерево
Що Ви маєте на увазі під словом "круто"?. Тобто не годиться?

22/02/07 14:24  Ruslan auditОтправить письмо > Дарина    9/02/07 10:44Дерево
Насчет непринятия акта проверки в качестве доказательство - это вооще круто. Кроме того предлагаю Вашему вниманию извлечение из одного из многих судебных решений:

Згідно п. 14 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110, які регулюють порядок прийняття рішення податковим органом, підставою для визначення недійсним такого рішення може бути лише прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідає вимогам чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті і порушення встановленої процедури його прийняття не може бути підставою для визнання його недійсним.

При таких обставинах суд правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги нормативно та документально не обґрунтовані і визнав їх такими, що задоволенню не підлягають.

12/02/07 21:11  dmitriy_lawyer@mail.ru > Дарина    12/02/07 12:18Дерево
Дарина, если Вам не сложно, скиньте и мне на mail постановление ВСУ от 24.01.06 г. б/н. Заранее благодарен. Мой mail: dmitriy_lawyer@mail.ru

12/02/07 13:00  GannusiaОтправить письмо > Gannusia    12/02/07 12:42Дерево
Спасибо за постанову. Просто моя ситуация.

12/02/07 12:42  GannusiaОтправить письмо > Дарина    12/02/07 12:18Дерево
Скиньте, пожалуйста, на email: gannusia@yandex.ru. ИМХО разницы между недействительными и нечинними просто никакой. Суть одна и та же, слова разные. Более того, что определяет нечинність акт тоже загадка. Однако, основания для скасування у вас будут те же, что и для признания недействительными - з порушенням чинного законодавства та перевищенням повноважень прочее. Может вам подумать о нечинності/недействительности.

12/02/07 12:18  Дарина > Gannusia    12/02/07 09:50Дерево
Прочитала постанову ВСУ від 24.01.06 р б/н. (якщо не маєте такої - зможу скинути).
Буду подавати про визнання дій неправомірними та скасування рішення.
А яка різниця між недействительними і нечинними? На мій погляд, про визнання нечинним = скасування рішення.
В моєму рішення податківці посилаються на Закон про РРО а не 2181.
Дякую Вам за участь.

12/02/07 09:50  GannusiaОтправить письмо > Дарина    12/02/07 09:02Дерево
Определитесь относительно в части требования: признать недействительными или нечинними. Практика ХС Киева такова, что просят обосновать требование недействительными, поскольку КАСУ предполагает признание нечинними, но не исключает и других требований. Если решите недействительными, сделайте ссылочку на ст.20 ХК. Почитайте внимательно решение о применении санкций. Налоговики обычно срок уплаты устанавливают по закону 2181, в то время как этот срок устанавливается ст. 25 закона про РРО. Если срок установлен по 2181, то посмотрите постанову ВСУ от 08.02.05 по делу № 32/675. Найдете еще одну интересную зацепку для признания недействительным решение.

12/02/07 09:02  Дарина > arbitr    10/02/07 22:10Дерево
Вагаюсь, але буду подавати позов з двома вимогами, як Ви і написали. Подивимось, що буде. Хоч одному радіюсь - мито лише 3,40 грн., та не треба платити 118!
І ще цікаве: чогось існує дві чинні редакції закону про РРО: №1776 та №265. Практично однакові, але ст.16 різна. Якась чортивня...

10/02/07 22:10  arbitr > Дарина    9/02/07 10:44Дерево
Дарина, вы на правильном пути. Можете даже попробовать объеденить в одном иске требования о признании действий налоговиков незаконными и признании решений недействительными, и подать его в хозсуд. Без первого искового требования формальные признаки нарушений при проведении проверки не сильно повлияют на результат рассмотрения дела, поскольку водитель допустил налоговиков к проверке и тем более, подписал акт без замечаний.

9/02/07 18:11  GannusiaОтправить письмо > jack    9/02/07 17:48Дерево
Данная выдержка касается материальных оснований для применения санкций, а Дарина спрашивает о формальных: вторая в течении года проверка без предупреждения.

9/02/07 17:48  jack > Dantez    9/02/07 00:05Дерево
Вот что по этому поводу пишет ВАСУ.
У відповідності до п. 3 роз’яснень Вищого Арбітражного суду, від 12.05.95 р. N 02-5/451, які затверджено постановою Вищого арбітражного суду України від 30 січня 1996 року N 1 “Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби”.
у вирішенні спорів про визнання недійсними актів податкових органів господарським судам слід виходити з того, що обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття цих актів, покладається на відповідний податковий орган. Ці обставини можуть доводитись, зокрема, матеріалами документальних перевірок з описом змісту порушення, допущеного платником податку, посиланням на первинні облікові документи із зазначенням реквізитів цих останніх (назва, дата, номер тощо) або із долученням до матеріалів перевірки оригіналів чи належно завірених копій таких документів.

У разі необхідності з'ясування обставин, які мають значення для правильного розгляду таких справ, господарським судам слід витребувати докази, які використовувались для підтвердження встановлених перевіркою податкових порушень. Такими доказами можуть бути, зокрема, первинні документи, звіти, розрахунки, пояснення посадових осіб, висновки фахівців, залучених до проведення перевірки, тощо.
аконодавець висуває визначені вимоги щодо оформлення фіксації фактів порушення платниками податків вимог податкового законодавства.
Такі вимоги закріплюються в у виді розпоряджень , що обов'язкові до виконання при складанні акта перевірки податковим органом. Якщо останній не дотримує ці вимоги у частині обґрунтування факту правопорушення, то, через просте виявлення невідповідності акта перевірки з наказом обґрунтовується незначність висновків податкового органа про наявність факту порушення податкового законодавства.

Правда спор касался именно документальной проверки, но думаю принципы теже.





9/02/07 15:30  GannusiaОтправить письмо > Дарина    9/02/07 10:44Дерево
Дарина, вы читали ст. 16 ЗУ про РРО. Очень интересная часть 2 статьи. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Недавно в первой инстанции оспаривали решения о применении штрафных санкций, причем по формальным основаниям. Не поверите, но принято решение было по материальным основаниям. Реалии без комментариев. Однако, суд в постановлении просто проигноривал нарушение процедуры уведомления и прочее. Но и это не главный перл. Проведя системный анализ ЗУ о ДПС и о РРО суд пришел к выводу, что при проведении комплексной проверки у ГНИ есть полномочия проверять кассовую дисциплину!!!! И не важно, что закон не предусматривает комплексных проверок.

9/02/07 10:44  Дарина > Dantez    9/02/07 00:05Дерево
Для себе я начебто нашла варіант:
ч.3 Ст. 70 КАС України: докази, отримані з порушення закону, судом при вирішенні справи не приймаються.
Таким чином акт, який складений з порушенням закон (хоч і формальним), як доказ по справі суд не приймає, а інших доказів податківці не мають.
Паралельно подаю заяву до місцевого суду про визнання дій податківців незаконними. В межах розгляду такої заяви викликаю свідків, які підтвердять факт обшуку побатківцями нашого водія (таким чином податківці з корману водія добули 350 (!!!) грн, та прилучили їх до каси. І це при тому, що у дорожньому листі ці 350 грн. записані як власні кошти. Да і авобус на час перевірки встиг виконати лише 2 рейси. При вартості проїзду в 1 грн. 350 ніяк не наскребеш!).
Якщо адмін.суду будуть необхідні рішення про визнання дій незаконними, він завжди зможе призупинити розгляд справи.
Як Ви вважаєте.
А ще ось що.
Листом №10-3018/4049 від 13.09.06 р. ДПА України проаналізувало судову практику оскаржень рішень податкових органів. Одним з 7 найбільш поширених підстав, за якими податківці програли є : рішенням районного суду визнані неправомірними дії керівника ОДПС відносно проведення перевірки, що стало підставою для визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такої перевірки.
Ну як?

9/02/07 00:05  DantezОтправить письмо > Дарина    7/02/07 11:16Дерево
Определенно утверждать, что формальные нарушения ни каким образом не влияют на позицию суда конечно-же нельзя. Все зависит от глубины этих самых нарушений. Но не раз приходилось читать в мотивировке решения после перечня формальних нарушений наловой следующее: разом з тим позивач жодним чином не спростував суті порушень... ну и так далее.
Описаный вариант с признанием действий неправомерными... ИМХО нереально.
Что касается доказывания того, что формальные нарушения привели к неправомерным "висновкам акту" - 100% Вы правы.
Повторюсь по-поводу акта ПЛАНОВОЙ проверки. На это стоит обратить внимание. Одно дело формальные нарушения при составлении акта, а другое - когда такого акта вобще существовать не должно, ведь проверка РРО, имхо, исключительно внеплановая можеть быть.

7/02/07 17:25  Ruslan auditОтправить письмо > Дарина    7/02/07 11:16Дерево
Присутствовал как-то на семинаре по тематике: позиции ВХСУ (тогда еще не было ВАСУ) по проблемам разрешения налоговых споров, так докладчики (судью того же ВХСУ) четко, прямым текстом говорили что-то накшталт: "нам приходят телеграммі из кабмина, необходимость наполнения доходной части бюджета и т. д. и т. п." Таким образом, на какие формальніе признаки Вы надеетесь? Мы в Украине живем. Кроме того, подача иска про признание действий незаконными (для того чтобы потом использовать решение в качестве доказательства в другом процессе) может привести к таким печальным последствиям как узгодження донарахованого налогового обязательства и т. д. и т. п. Таким образом в случае отказа ДПАУ (после области и местной ГНИ) в любом случае нужно вложиться в 10 дней с момента получения отказного решения ДПАУ.

7/02/07 11:16  Дарина > Dantez    6/02/07 21:11Дерево
Ще, Дантесе.
В інших форумах я вже читала про схожі теми.
Щодо відсутності права обласної ДПА на перевірку - я в цьому впевнена, а цей відомчий наказ податкової навіть в Мінюсті не зареєстрований, вже не кажучи про те, що він суперечить закону.
Також в інших форумах проблема формальних порушень при винесенні рішення розглядалась. Деякі пропонували спочатку визнавати дії незаконними, а потім в суд про скасування рішення податкової як таке, що прийняте внаслідок незаконих дій.
Але, чесно кажучи, я в цьому не бачу сенсу: в описаній вище ситуації рішення суду про визнання дій податківців незаконноми було доказом по справі про скасування рішення. А можна було і без рішення про визнання дій нелійсними, оскільки і їжаку зрозуміло, що дії недійсні, і для цього окремого рішення не потрібно.
І знов ж таки постає питання: за формальними не можна?

7/02/07 10:48  Дарина > Dantez    6/02/07 21:11Дерево
Дантесе!
Щодо доказування про формальні порушення, що привели до неправильного по суті рішення. Мабудь, я саме про це і питала: ВГС таке положення свого розяснення призупинив "у зв'язку з виникненням питань щодо практики застосування".
Тобто Ви стверджуєте, що практика в подальшому пішла по шляху, за яким формальні порушення взагалі не приймаються до уваги?
Не чесно якось-то...

6/02/07 21:11  DantezОтправить письмо > Дарина    6/02/07 12:27Дерево
Не хотелось бы быть пессимистом, НО одних только "процесуальних" (а правильнее в случае с налоговой все-таки - формальных) нарушений в суде будет мало, тем более таких как описываете Вы.
Во-первых, суд обычно трактует ст. 9 Закона "Про ДПС" в пользу обласной налоговой.
Во-вторых, у налоговиков есть ведомственный приказ, согласно которого проверки касовой дисциплины проводится специально созданными робочими групами обласных ДПА (искать сейчас не буду). Кстати посмотрите в соседние ветки: Ваш случай, когда РРО проверяют "обласные" либо "городские" инспектора, не первый.
А вот на "плановою проверку" обратить внимание стоит, ибо по 11-1 должна быть внеплановой. Тем более, если плановая, то где уведомления за 10 дней.
В любом случае надо доказывать, что формальные нарушения привели к неправильному по сути винесению решения.

6/02/07 18:15  RemiОтправить письмо > Дарина    6/02/07 13:06Дерево
Лично ни разу не приходилось сталкиваться с отменой решений гни из за процессуальных нарушений. Всегда рассматривали по сути.

6/02/07 15:39  Ruslan auditОтправить письмо > Дарина    6/02/07 12:27Дерево
Будут рассмтаривать по сути, по любому. Сам неоднократно принимал участие в рассмотрении дел, когда в наличии имелись грубейшие нарушения допущенніе налоговиками при принятии спорніх решений (нарушение порядка составления акта проверки, ошибки в уведомлениях решениях, нарушение сроков вінесения етих решений и т. д.), но к сожалению (или к счастью) в судебних решениях (в тексте) данние нарушения никогда не являлись основним основанием для скасування таких решений, а иногда о них не писали ничего вообще. Так что наличие подобних нарушений отнюдь не гарантия, что все будет о. к.

6/02/07 14:05  Дмитрий СОтправить письмо > Remi    6/02/07 13:01Дерево
"За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли
обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення
відповідачем спірного рішення про застосування фінансових санкцій
від 26.07.2004 N 130128-0009-21 на підставі Акту перевірки від
08.07.2004 N 000280, складеного не уповноваженими особами."

6/02/07 13:06  Дарина > Remi    6/02/07 12:35Дерево
А ось в мене є щє така постанова:
(це щодо відсутності повноважень у ДПА області на перевірку, але тут перша та друга інсанції відмінили рішення ДПІ на підставі порушення процесу, а ВГС розглядав по суті.
Як Ви вважаєте, Remi?
[censored]про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 02 липня 2003 р. по справі № А-13/19-03 (суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 1 від 29.02.2002, стягнуто з державного бюджету на користь ПП „Вента" кошти в сумі основного боргу 47847,72 грн. та нараховану за індексом інфляції суму 12152,28 грн.
Рішення у справі мотивовано тим, що у працівників ДПА в Харківській області не було законних підстав для проведення перевірки.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду (у складі Гол.-Філатова Ю.М., суддів Кравець Т.В., Лащенко Л.Д.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргами відповідачів, постановою від 12.08.2003 рішення у справі залишила без змін з тих же підстав.
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області, з рішенням та постановою у справі не згодні, в зв’язку з чим звернулися з касаційними скаргами, в яких просять рішення та постанову у справі скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому засіданні і зазначає таке.
Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття оскарженого рішення є акт від 24.02.00 р. перевірки, складений ДПА Харківської області за результатами перевірки позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП „Луч" (код 25188909).
Повноваження ДПА в областях визначені ст. 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Ця ж норма встановлює, що у разі коли зазначені в частині першій цієї статті, органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що і державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові Інспекції. Функції Державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій визначені у ст. 19 Закону. Зокрема ці органи уповноважені здійснювати у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності.
Оскільки позивач зареєстрований як платник податків у ДПІ Дзержинського району, тому саме цей орган державної податкової служби уповноважений здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника і такими повноваженнями не наділене Управління податкових розслідувань ДПА в Харківській області.
Як свідчать матеріали справи, відповідач дійшов висновку про наявність у позивача заборгованості перед ПП „Луч" на суму 55000,0 грн.

Відповідно до ч.І ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Також згідно "Положення про перевідний та простий вексель" вексель ( простий) - це проста та нічим не обумовлена обіцянка сплатити визначену суму, тобто це грошове зобов'язання з визначеним строком сплати. Також п. 6 Інструкції № 7 НБУ "Про безготівкові розрахунки у господарському обороті України", затвердженої постановою Правління НБУ ну 204 від 02.08.96 р. встановлено, що вексель є розрахунковим документом, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. В розумінні даних норм вексель поза ринком цінних паперів може передаватися тільки в оплату за проданий товар або надані послуги. Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві та подальших поясненнях позивач заперечує проти того, що у нього були господарські правовідносини з ПП „Луч", про які записано в акті перевірки. На цьому також наполягає у поясненні від 20.03.01 р. заступник директора ПП „Луч" О.П.Погореленко. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що відповідачем не було з'ясовано в межах якої угоди (договору) була здійснена передача векселів.

Згідно із ст. 7 Декрету КМУ "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", який діяв на момент прийняття оскарженого рішення, джерелом погашення недоїмки може бути звернення стягнення на суми, які належить одержати недоїмникові від його дебіторів. В Інструкції "Про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України N 8-93 від 21 січня 1993 року "Про стягнення не внесених у строк податків І неподаткових платежів" передбачено звернення стягнення на суми, що належить одержати недоїмникові від його дебіторів, якщо це не протирічить чинному законодавству. Звернення стягнення на рахунки дебіторів недоїмника здійснюється державною податковою Інспекцією інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за умови наявності акта звірки між дебітором та недоїмником або за актом зустрічної перевірки, що підтверджує заборгованість. Дата звернення стягнення на рахунок дебітора не може перевищувати місячного терміну з дня складання акта.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, наявний акт перевірки не підтверджує заборгованість позивача перед ПП "Луч" в сумі 55000,0 грн.

Підчас розгляду справи встановлено, що на виконання оскарженого рішення ДПІ Дзержинського району було виставлене інкасове доручення (розпорядження) № 635 від 02.03.00 р. на суму 55000,0 грн., яке було виконане частково на суму 47847,72 грн., тобто заподіяні збитки (шкода) у цій сумі. Оскільки встановлено, що у першого відповідача не було законних підстав для стягнення даної суми, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно дійшли висновку щодо наявності підстав для повернення цих коштів.

Колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з бюджету 12152,28 грн., нарахованих ним з урахуванням індексу інфляції на суму коштів, списаних з банківського рахунку на підставі оскарженого рішенн, оскільки відповідно до норм чинного законодавства (ст. ст. 203, 440 Цивільного кодексу України) передбачено, що з урахуванням офіційного індексу інфляції проводиться відшкодування збитків (прямі та упущена вигода), як зазначено в інформаційному листі ВГС України № 01-8/795 від 29.12.00 р. "Про деякі приписи законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних і громадських організацій". Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних чи громадських організацій, а також службових осіб встановлено статтею 442 ЦК України. Відповідне зобов'язання є позадоговірним, тобто воно виникає внаслідок заподіяння шкоди іншій особі (абзац п'ятий частини другої ст. 4 Цивільного кодексу), а не з угод. Незаконними визнаються дії, що порушують встановлений законом або іншим нормативно-правовим актом порядок і умови здійснення даним органом владних функцій або виходять за межі його повноважень. Відповідальність, передбачена ст. 442 ЦК України, настає у разі заподіяння шкоди діями службової особи, яка внаслідок свого службового становища (займаної посади) або за окремим дорученням наділена у певній галузі адміністративної діяльності владними повноваженнями щодо невизначеного кола осіб, тобто осіб, що не перебувають у її безпосередньому підпорядкуванні.

Стаття 442 Цивільного кодексу пов'язує відшкодування шкоди, завданої організаціям незаконними діями у галузі адміністративного управління, із спеціальним порядком, який встановлюється законом. Передбачена цією нормою відповідальність настає лише у випадках, коли закон передбачає таку відповідальність. Актами адміністративного управління (адміністративними актами), якими може бути заподіяно шкоду організації, є різні владні односторонні приписи державних і громадських організацій, що суперечать закону або іншим нормативно-правовим актам. Обсяг відшкодування збитків, завданих державними та іншими організаціями підприємствам, установам та організаціям, визначається відповідно до вимог тих спеціальних норм законодавства, які встановлюють можливість такого відшкодування. Так, ст. 27 Закону України "Про підприємства в Україні" передбачено відшкодування завданих збитків, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток. Ця норма підлягає застосуванню в усіх випадках, коли йдеться про відшкодування шкоди, завданої підприємству, в тому числі і у разі, коли інший законодавчий акт, що передбачає відшкодування шкоди (наприклад, Закон України "Про державну податкову службу в Україні"), не містить припису щодо відшкодування очікуваного і неодержаного підприємством прибутку. Розмір шкоди, завданої підприємству, установі чи організації, може зростати з перебігом часу, зокрема, у разі, коли відповідне підприємство певними неправомірними діями державного органу було позбавлено можливості користуватися належними їй коштами. В такому випадку завдана шкода підлягає відшкодуванню за весь відповідний період часу з урахуванням того, що відшкодовувана сума зросла з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Оскільки позивачем наданий розрахунок суми з вказаним офіційним індексом інфляції і цей розрахунок відповідачами не спростований, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення та постанова також відповідають вимогам чинного законодавства, підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями статтями 108, 1115, 1117 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 02.07.2003 та постанову від 12.08.2003 у справі господарського суду Харківської області № А-13/19-03 залишити без змін, а касаційні скарги ДПА у Харківській області, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова - без задоволення.

6/02/07 13:01  RemiОтправить письмо > Дмитрий С    6/02/07 12:40Дерево
Хорошее решение, только как мне кажется немного другая ситуация. Процессуальные нарушения при проверке были, а самого факта нарушения СПД чего либо по сути установлено не было.

"судами першої та апеляційної інстанції була встановлена наявність відповідних сертифікатів відповідності, додатків до них на алкогольні та тютюнові вироби, які знаходились на реалізації в магазині АЗС-6 під час перевірки, але не пред'являлись для огляду у зв'язку з не допущенням працівників Управління податкової міліції"

6/02/07 12:55  Дарина > Дмитрий С    6/02/07 12:40Дерево
Дякую за відповідь.
Проте мені здається, що обставини у вказаній справі відрізняються від моїх тим, що ми (наш водій) допустив до перевірки та підписав акт (ще й написав, що не має заперечень, і це в той час, коли його обшукали!!!).
Також я вважаю, що у даній ухвалі справа все-таки розглядалась по суті, але податкова не змогла довести порушень, бо не мала та не бачила ніяких первічних документів.
Як Ваша думка?

6/02/07 12:40  Дмитрий СОтправить письмо > Дарина    6/02/07 12:27Дерево
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02.08.2006


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В., суддів Ланченко Л.В., Пилипчук Л.В.,
Нечитайла О.М., Степашка О.І., при секретарі Ткачук Н.В., за
участю представників: позивача - не явка, відповідача - не явка,
третьої особи - не явка, розглянувши касаційну скаргу
Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних
товарів Державної податкової адміністрації України у Львівській
області на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 14.04.2005 у справі N 5/2855-9/394 за позовом Дочірнього
торгово-комерційного підприємства "Євронафта-Д" ВАТ
"Нафтопереробний комплекс-Галичина" до Регіонального управління
Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю
за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової
адміністрації України у Львівській області, третя особа на стороні
відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція, про визнання
недійсним рішення, В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2004 року Дочірнє торгово-комерційне підприємство
"Євронафта-Д" ВАТ "Нафтопереробний комплекс-Галичина" звернулось
до господарського суду Львівської області з позовом до
1) Державної податкової адміністрації у Львівській області,
2) Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним рішення Регіонального управління Департаменту з
питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом
та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації
України у Львівській області від 26.07.2004 N 130128-0009-21 про
застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірне
рішення від 26.07.2004 про застосування фінансових санкцій було
прийнято на підставі Акту від 08.07.2004 N 000280 перевірки щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
Проте, всупереч вимогам чинного законодавства жодного примірника
зазначеного акту посадовими особами податкового органу не
передавалось, та не було направлено поштою позивачу - Дочірньому
торгово-комерційному підприємству "Євронафта-Д" ВАТ
"Нафтопереробний комплекс-Галичина". Позивач також вказував, що
під час проведення перевірки перевіряючи не вимагали представлення
жодних первинних документів, відсутність яких встановлена
складеним під час перевірки актом, хоча підприємство мало в
наявності сертифікати відповідності на всі підакцизні товари. Крім
того, при зверненні до Державної податкової адміністрації у
Львівській області зі скаргою на рішення від 26.07.2004
N 130128-0009-21 жодної відповіді податковим органом надано не
було, перевірку було проведено не уповноваженими на те особами.

Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на
безпідставність вимог позивача і обґрунтованість та законність
прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій від
26.07.2004 N 130128-0009-21.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.10.2004
ДПА у Львівській області виключено з числа відповідачів у справі
N 5/2855-9/394. Ухвалою Господарського суду Львівської області від
18.11.2004 було залучено у якості 2-го відповідача - Регіональне
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у Львівській області.

Рішенням господарського суду Львівської області від
25.01.2005 - 07.02.2005, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 14.04.2005, здійснено заміну
процесуального статусу Дрогобицької об'єднаної державної
податкової інспекції з відповідача на третю особу та позов
задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Регіонального
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у Львівській області від
26.07.2004 N 130128-0009-21 про застосування фінансових санкцій.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Регіональне
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у Львівській області оскаржило її
в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказаний
судовий акт з мотивів порушення судом норм матеріального та
процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у
задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представники осіб, які беруть участь в
справі, не з'явились.

Справу розглянуто у відповідності з ч. 4 ст. 221 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і
процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуване
рішення від 26.07.2004 N 130128-0009-21 про застосування
фінансових санкцій, передбачених абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України
"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
від 19.12.95 N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ), в редакції, яка діяла на
час застосування вказаних санкцій (далі - Закон N 481/95-ВР), було
прийнято Регіональним управлінням Департаменту з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації
України у Львівській області на підставі Акту перевірки щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від
08.07.2004 N 000280.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена перевірка
проводилась не працівниками Регіонального управління Департаменту
з питань адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової
адміністрації України у Львівській області, а працівниками
Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у
Львівській області, які не були допущені суб'єктом підприємницької
діяльності до проведення перевірки у зв'язку з не дотриманням ними
вимог чинного на той час законодавства щодо порядку проведення
перевірок (відсутність направлення на перевірку, посвідчень на
перевірку та ін.), і, відповідно, не могли її проводити без
підтвердження своїх повноважень в установленому порядку.

Також судами першої та апеляційної інстанції була встановлена
наявність відповідних сертифікатів відповідності, додатків до них
на алкогольні та тютюнові вироби, які знаходились на реалізації в
магазині АЗС-6 під час перевірки, але не пред'являлись для огляду
у зв'язку з не допущенням працівників Управління податкової
міліції Державної податкової адміністрації у Львівській області до
проведення перевірки.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій про те, що Акт перевірки від 08.07.2004 N 000280 не міг
бути належною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного
рішення про застосування фінансових санкцій від 26.07.2004
N 130128-0009-21, оскільки сама перевірка проводилась не
уповноваженими особами. Зокрема, в Акті перевірки відсутнє
посилання відносно того, у зв'язку з чим та з яких підстав
працівники Управління податкової міліції Державної податкової
адміністрації у Львівській області проводили цю перевірку.
Відповідні посвідчення не пред'являлись ними перед початком
перевірки. Докази повноважень названих осіб відносно проведення
перевірки 08.07.2004 щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності також не були надані контролюючими
органами під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли
обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення
відповідачем спірного рішення про застосування фінансових санкцій
від 26.07.2004 N 130128-0009-21 на підставі Акту перевірки від
08.07.2004 N 000280, складеного не уповноваженими особами.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності
зазначених висновків судів попередніх інстанцій, зроблених
відповідно до: ст. ст. 16, 17 Закону N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ),
постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698
( 1698-2000-п ) "Про затвердження переліку органів ліцензування",
постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 N 940
( 940-2001-п ) "Про заходи щодо посилення державного контролю за
виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів та справлянням акцизного збору", наказу Державної
податкової адміністрації України N 331 ( z0789-01 ) від 21.08.2001
"Про затвердження Положення про Департамент з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів", ст. 11 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" від 04.12.90 N 509-XII ( 509-12 ),
ст. 11 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 N 565-XII
( 565-12 ).

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), судова колегія
У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з
питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом
та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації
України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Львівської області від 25.01.2005 - 07.02.2005
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
14.04.2005 у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку,
визначеними ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ).


6/02/07 12:35  RemiОтправить письмо > Дарина    6/02/07 12:27Дерево
имхо, рассмотрит дело по сути нарушений, изложенных в акте

6/02/07 12:27  Дарина   Дерево
Наше підприємство займається автобусними перевезеннями пасажирів.
Одного разу аж до 5-ох автобусів навідались без попередження податкові інспектори обласної ДПА (ми зареєстровані в районній ДПІ!!) з плановою перевіркою по Закону про РРО.
На акти нами надані письмові заперечення (це вже друга планова перевірка за рік та не було попередження за 10 днів). Заперечення залишені без задоволення (мотивація ДПІ - повніший брід), винесено 5 рішень. Подали скаргу, відповіді не дуже чекаємо, а готуємо позов до суду.

Але тут постає запитання:
Відповідно до абз.2 п.2 розяснення ВАСУ №02-5/35 від 26.01.00 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", "недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством".
Цей абзац тимчасово зупинено згідно з рекомендацією Вищого господарського суду N 04-5/934а від 16.08.2002: "у зв'язку з виникненням питань щодо практики застосування".
Як Ви вважаєте, чи визнає суд недійсними рішення лише з вищевказаних процесуальних порушень (+відсутність обласної ДПА права на перевірку), чи все-таки буде розглядати справу по суті викладених в акті порушень.
Заздалегідь дуже дякую за увагу та участь.

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100