RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Как выселить со своей квартиры


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы: << [1] 2 3 >>    Всего: 3


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
18/05/11 11:49  UpiterОтправить письмо > lawyeranele    13/05/11 15:38Дерево
Спасибо Вам большое!

15/05/11 18:10  овчарка-2Отправить письмо > lawyeranele    13/05/11 15:38Дерево
Пожалуй Вы правы..

13/05/11 15:38  lawyeraneleОтправить письмо > Upiter    12/05/11 12:51Дерево
1. Ст. 6 ЗУ «О свободе передвижения..» не является основанием для признания лица утратившим право пользования ж/п в связи с его непроживанием сверх установленных сроков без уважительных причин. Эти основания содержатся в ЖК и ГК. Но в решении суда положения ст.6 могут быть использованы как дополнительная аргументация, обосновывающая удовлетворение иска (хотя особо и ни на что не влияющая).

2. Не зря, получается, спросила о подробностях дела.. Мои «подозрения» подтвердились (не знаю, какой смайлик ставить, скорее, грустный). С учетом того, что дом был построен в период брака, но свидетельство о праве собственности оформлено на одного бывшего супруга, есть риск предъявления встречного (или отдельного) иска ответчицей о признании за ней права собственности на 1/2 часть дома. Если он будет удовлетворен, то в Вашем иске будет отказано, т.к. действие статьи 405 ГК в части субъектов, которых можно признать утратившими право пользования ж/п , на собственника/ сособственника жилья не распространяется. Проще говоря, собственников лишить права пользования ж/п (снять с регистрации в судебном порядке) нельзя, независимо от сроков и причин их непроживания в жилом помещении, которое (или его часть) принадлежит им на праве собственности.


13/05/11 09:52  UpiterОтправить письмо > аскер    12/05/11 15:06Дерево
Понятно. Спасибо

12/05/11 15:06  аскер > Upiter    12/05/11 14:49Дерево
Просто: я ФИО имущественных претензий к ФИО не имею?


Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

12/05/11 14:49  UpiterОтправить письмо > аскер    12/05/11 13:56Дерево
Три года назад Ответчик (жена) дала расписку о том, что имущественных претензий не имеет. Может ли с этого момента исчеслятся срок исковой давности?

12/05/11 13:56  аскер > Upiter    12/05/11 12:51Дерево
так 1/2 дома ее.
подадите иск. она узнает что ее право нарушено и признает за собой право собственности

12/05/11 12:51  UpiterОтправить письмо > lawyeranele    11/05/11 14:49Дерево
Ошибку свою понял. Уточнил исковые требования ссылаясь на 405, 406 ЦК Украины. Так как брак расторгнут и бывшая жена более 1 года без уваж причин не проживает в доме то она утратила право пользования. И получив такое решение паспортный стол согласно ст. 7 ЗУ "Про свободу пересування..." снимет с регистрации.
Но судья считает, что нужно признавать недействительной регистрацию из-за того, что ответчик (жена) проживает по другому адресу и согласно ст. 6 ЗУ "Про свободу пересування..." должна была зарегистрироваться по новому адресу.
Думаю, что судья не прав. А Вы как считаете?
Ответы на Ваши вопросы: Дом построили совместно находясь в законном браке. Свидетельство на право собственности оформлено после расторжения брака на мужа который продолжает там жить. Ответчик (жена) зарегистрирован в доме с момента его постройки.

11/05/11 14:49  lawyeraneleОтправить письмо > Upiter    11/05/11 11:48Дерево
Ст. 71 ЖК, как основание для признания утратившим право пользования жилым помещением указана в любом случае неверно, поскольку дом находится в личной собственности, а не относится к гос.жил.фонду, а истец – не наниматель, а собственник. Применять нужно ст. 405 ГК.
А для оценки правомерности и обоснованности самого иска, нужно его видеть. Или хотя бы уточнить, если желаете – как приобретался дом (велось строительство, кем, в какой период, или..?). Свидетельство о праве собственности на основании чего получено на имя бывшей жены? Или Вы так называете другой документ, например, свидетельство о праве на наследство? Ответчик в доме зарегистрирован, с какого времени? Словом, нужны все подробности обстоятельств дела. Ну и в интересах кого (истца/ответчика) задан вопрос.

11/05/11 12:04  UpiterОтправить письмо > Rossi    6/11/07 13:06Дерево
Помогите пожалуйста! между Особа1 и Особа2 брак расторгнут в 1999 году. До 2005 проживали вместе в доме. С 2005 года Особа 2 проживает в другом месте (у матери). В 2006 году Особа1 оформила Свидетельство о праве собственности на дом. Особа 1 хочет "визнати особу 2 такою, що втратила право користування житловим будинком та зняти з реєстрації місця проживання на підставі ст. 71, 72 ЖКУ, ст.3 Сім кодексу, ст.7 ЗУ "Про свободу пересування", ст. 383 ЦКУ. Чи це правильно?

11/05/11 11:48  UpiterОтправить письмо > lawyeranele    21/03/11 16:53Дерево
Помогите пожалуйста! между Особа1 и Особа2 брак расторгнут в 1999 году. До 2005 проживали вместе в доме. С 2005 года Особа 2 проживает в другом месте (у матери). В 2006 году Особа1 оформила Свидетельство о праве собственности на дом. Особа 1 хочет "визнати особу 2 такою, що втратила право користування житловим будинком та зняти з реєстрації місця проживання на підставі ст. 71, 72 ЖКУ, ст.3 Сім кодексу, ст.7 ЗУ "Про свободу пересування", ст. 383 ЦКУ. Чи це правильно?

21/03/11 16:53  lawyeraneleОтправить письмо > Ольга Борисовна    21/03/11 06:19Дерево
Исходя из того, что Вы – собственник квартиры, а «мужчина» даже не зарегистрирован (прописан) в ней, в данном случае возможны 2 варианта защиты Вами своих прав – судебный и САМОзащита.

Стаття 19. Самозахист цивільних прав
1. Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.
Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
2. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Грубо говоря, мягко выражаясь, Вы имеете право вышвырнуть его из квартиры, сменив замки и т.д. Идти по этому варианту, с учетом конкретных обстоятельств, описанных Вами , в частности, - психологических факторов (склонность его к дебоширству, его явное преимущество перед Вами по физ. и моральной силе - не зря же Вы вынуждены арендовать квартиру при наличии своей, а он вольготно себя чувствует в чужой),- думаю, для Вас нецелесообразно . Тем более, так долго терпели.. Поэтому воспользуйтесь , имхо, вариантом №1 – обращайтесь в суд о его выселении. Пусть этим занимается суд и исполнительная служба. Шансы (если по закону), оцениваю высоко.



21/03/11 06:19  Ольга Борисовна > lawyeranele    21/08/10 18:36Дерево
Помогите пожалуйста. Живу с мужчиной 5 лет. Он периодически дебоширит. Сам не уходит, ведет себя очень агрессивно. Один раз попыталась выгнать, он нанес мне увечье. Завели уголовное дело, но закрыли по причине примерения сторон. Поверила, что будет все хорошо. Но история повторяется. Милиция не хочет вмешиваться. Говорят, это ваши бытовые проблемы. Вот когда побьет, тогда и приходите.Сожитель в моей квартире не прописан. Квартира в моей собственности.Вроде и проблем нет, а в результате я снимаю квартиру, а он живет в моей.

22/08/10 23:55  MetalОтправить письмо > lawyeranele    21/08/10 18:36Дерево
Спасибо!
Завтра оправляю апелляцию.
По результатам апелляции, отпишусь.

21/08/10 18:36  lawyeraneleОтправить письмо > Metal    20/08/10 10:04Дерево
Ну правильно.
Вы искали практику именно Киевского Апелляционного суда по выселению? Вот одно из решений, фабула не совсем идентична Вашей, но похожая. Аргументы те же [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

20/08/10 10:04  MetalОтправить письмо > lawyeranele    19/08/10 20:45Дерево
Подавать иск об установлении сервитута буду, только в случае если Апелляционный суд оставит решение суда 1 инстанции без изменений.
Это обусловлено возможностью продления срока проживания в спорной квартире.
Рассмотрение в 1 инстанции получилось растянуть на год.

19/08/10 20:45  lawyeraneleОтправить письмо > Metal    19/08/10 18:12Дерево
Ст. 150 ЖК суд указал "по шаблону" и для "количества")). В ней же речь о праве собственника совершать любые, не противоречащие закону гражданско-правовые сделки относительно своего имущества.А из того положения, что собственник имеет право использовать жилье для своего и членов семьи проживания, не следует его право выселения членов(бывших) семьи на основаниях, не предусмотренных законом.

По иску об установлении сервитута – не вижу смысла. Сервитут может быть установлен договором, законом, завещанием или решением суда. В том случае, о котором мы говорим, сервитут установлен законом - ст. 405 ГКУ, ст. 156 ЖК. Согласно ч.6 ст.403 ГКУ, сервитут сохраняет свое действие также в случае перехода к другим лицам права собственности на имущество, относительно которого он установлен. Т.е., для установления сервитута , если он предусмотрен законом, достаточно самих положений закона и решения суда не требуется. Поэтому нужен не новый иск, имхо, а обоснование наличия такого сервитута у Вашего ответчика (это уже придется делать в ап.жалобе).


19/08/10 18:12  MetalОтправить письмо > lawyeranele    19/08/10 17:13Дерево
Спасибо за совет. Подборку я сделал, до прочтения данной темы, хотя сейчас понимаю, что можно было сделать несколько ссылок на решения ВСУ, которые указанны в данной теме.
Суд 1 инстанции в решении кроме ст. ГКУ указал ст. 150 ЖК «граждане, которые имеют в частной собственности квартиру, пользуются ею для личного проживания и для проживания их семей и имеют право распоряжаться этой собственностью на свое усмотрение: продавать, дарить, завещать, сдавать в аренду, менять, закладывать заключать иные не запрещенные законом сделки» и полностью проигнорировал доводы поданного возражения не дав им правой оценки (наверно потому что судья на следующий день уходил в отпуск).
Кроме того, суд закрыл предварительное рассмотрение без ответчика и в дальнейшем не принял мой встречный иск об установлении сервитута.
По практике нашел решение того же Соломянского суда 2007 года, по которому суд на основании ст. 405 ГКУ вселил бывшею жену ответчика. Сейчас пытаюсь найти практику Киевского Апелляционного суда, к сожалению, пока без результата.
Как Вы думаете, если Апелляционный суд оставит решение без изменения, могу ли я подавать иск с суд 1 инстанции об установлении сервитута (я думаю, что здесь разный предмет спора).

19/08/10 17:13  lawyeraneleОтправить письмо > Metal    19/08/10 12:29Дерево
Вы сами сделали хорошую "подборку" возражений, в т.ч. и из этой темы). Я бы акцентировала внимание на следующем:
ст.9 ЖКУ
...Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення
або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з
підстав і в порядку, передбачених законом
.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків,
коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з
порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських
організацій.

- Суд 1 инстанции руководствовался нормами ГКУ, в то время как необходимо применять специальный закон – ЖКУ. Оснований выселения членов семьи бывшего собственника (в связи со сменой собственника), он не содержит, как не содержит оснований для выселения и ст.391 ГКУ, на которую сослался суд, вынося решение о выселении.

ст. 156 ЖКУ

…..Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які
проживають разом з ним
у будинку (квартирі), що йому належить,
користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку
(квартири)
, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок
користування цим приміщенням.

- В Вашем случае, несмотря на смену собственника жилья , лицо остается членом семьи СОБСТВЕННИКА (пусть и «нового»). Поэтому он имеет право пользования этим ж/п наравне с собственником.

В этом направлении я бы и обжаловала решение.


19/08/10 12:29  MetalОтправить письмо > lawyeranele    13/08/10 17:20Дерево
Уважаемые, господа, предлагаю рассмотреть ситуацию, когда наоборот новым собственником квартиры становится член семьи зарегистрированного (мать).

Человек проживает в квартире с 1993 года, зарегистрирован с согласия бывшего собственника (отчима) в 2006 года.
В 2008 на основании договора дарения новым собственником становится мать зарегистрированного человека, которая обращается в суд с иском о прекращение препятствования праву собственности путем выселения и снятия с регистрации.
Суд первой инстанции, на основании ст. ст. 319, 321, 391 ГК удовлетворил иск.

Сейчас готовлю апелляцию на вышеуказанное решение.
В своем возражении на исковое заявление я указывал, что:
Відповідно до ч. 1. ст. 59 Сімейного кодексу України той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 Сімейного кодексу України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч.5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ч. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст. 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Угода про порядок користування Квартирою між Відповідачем та Позивачем не укладалась.
Відповідно до ч.5 ст. 403 ЦК України Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування чи розпоряджання цим майном.

Буду признателен за Вашу помощь в данной ситуации.


13/08/10 17:20  lawyeraneleОтправить письмо > ronin____1    13/08/10 16:37Дерево
Назовитесь, во-первых, своим обычным красным ником, после чего я подумаю, продолжать ли с Вами дискуссию. Во-вторых, ЖКУ пока еще в действии, хоть и устарел.

13/08/10 16:37  ronin____1 > lawyeranele    17/06/10 19:38Дерево
Считаю, что ЖК, а конкретно ст.156 устарела и не может применяться вопреки нормам принятого позднее Гражданского кодекса (ст.ст. 4, 5 ГК). ЖК в данном случае (ч.4 ст.156) фактически навязывает собственнику имущества договор найма с "каким-то посторонним человеком", что противоречит ГК. Что касается конституционного права граждан на жилье, ради Бога, но не за счет частного собственника. Государство гарантировало, ему и выполнять.

17/06/10 19:38  lawyeraneleОтправить письмо > Журавель Денис    31/05/10 15:37Дерево
Что значит "иждивенцы"? Зарегистрировали, дали право на проживание? Пожинайте плоды.

31/05/10 20:59  Перо > купець    24/06/09 09:21Дерево
В договоре к/п обязательно указывайте сроки освобождения квартиры, снятия с регистрации и о том, что нотариус предупредил стороны о последствиях заключения сделок, признания их недействительными. До подписания договора к/п (например в предварительном договоре) прописывайте обязательство со стороны продавца до заключения основного договора предоставить не только Вытяг (справку) БТИ, но и справку формы № 3 из ЖЭКа. Если откажется сниматься с регистрации -подавайте заявление в орган, уполномоченный отменить регистрацию (прописку). Далее см. [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

31/05/10 15:37  Журавель Денис > lawyeranele    12/05/10 15:20Дерево
Дело ведь не в "думать", а в иждивенцах, живущих не в своей квартире.

12/05/10 15:20  lawyeraneleОтправить письмо > Журавель Денис    12/05/10 14:47Дерево
Что Вы хоЧете?) "Просто себе живут, прикрываясь пропиской"(с)
Нужно было думать головой, "прописывая". Если не думали - получайте все последствия "прописки".

12/05/10 14:47  Журавель Денис > lawyeranele    27/10/07 18:29Дерево
Интересно получается, господа.
Некоторые люди вынужденны искать средства для аренды квартиры, платить грабительские кредиты, а другие просто себе живут, прикрываясь "пропиской", или вообще без каких-либо, даже "притянутых за уши", оснований.
Нормы ЖК являются наиболее устаревшими (читаем ЖК сначала), они не зазщищают интересы собственника жилья, по сути плюют в лицо ГК с его "правомочиями собственника".

24/06/09 11:49  deneko > купець    24/06/09 09:21Дерево
возьмите с собственника сумму денег под обеспечение обязательства о выписке

24/06/09 09:21  купець > Перо    22/06/09 18:57Дерево
Скажите пожалуйста! Я собираюсь покупать квартиру там пирописан только собственник. Он говорит что хочет выселится и сняться с регистрации для выезда в россию на ПМЖ, но это займет не менше трьох месяцев. Я в принцепе не против, пусть снимается и живет там эти три месяца, но только бы он точно снялся и выехал. А то вдруг куплю, а он по каким то причинам (сам передумает или откажут в снятии в паспортном) не снимется с регистрации и невыселится, что тогда? смогу ли я его выселить и снять с регистрации, через суд? и если вбруг там окажутся еще зарегистрированые особы (по справке с ЖЕКа вроде их нету, но вроде когдато было бранирование этой квартиры) смогу ли я их выселить через суд? Как мне лучше подстраховаться от непредвиденых подобных ситуаций (может что в договор купли-продажи вписать)?

22/06/09 18:57  Перо > Денис Сергеевич    14/11/07 16:04Дерево
Верховний Суд України

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 вересня 2008 року м.Київ



Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого — Яреми А.Г.,

суддів: Гнатенка А.В., Патрюка М.В., Косенка В.Й., Мазурка В.А., Балюка М.І., Костенка А.В., Охрімчук Л.І., Барсукової В.М., Левченка Є.Ф., Перепічая В.С., Григор’євої Л.І., Лихути Л.М., Пшонки М.П., Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д., Сеніна Ю.Л., Данчука В.Г., Лященко Н.П., Шабуніна В.М.,



розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Особи 2 до Особи 1 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком, за скаргою Особи 1 про перегляд у зв’язку з винятковими обставинами рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 1.12.2005 та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.03.2008,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005 року Особа 2 звернулася до Особи 1 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком за Адресою 1.

Зазначала, що в будинку, який належав на праві власності її чоловіку, вона проживала з 1986 року як член сім’ї до дня його смерті, Інформація 1.

Після смерті чоловіка відповідач, до якого перейшло право власності на будинок за договором дарування від 3.08.99, позбавив її можливості користуватися будинком.

Просила на підставі ст.156 ЖК зобов’язати Особу 1 не чинити перешкод у користуванні будинком.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 1.12.2005 позов Особи 2 задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 16.03.2006 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.03.2008, який діяв як суд касаційної інстанції відповідно до закону №697-V від 22.02.2007 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ», касаційну скаргу Особи 2 задоволено. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 16.03.2006 скасовано та залишено в силі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 1.12.2005.

У травні 2008 року Особа 1 звернувся до суду зі скаргою про перегляд у зв’язку з винятковими обставинами рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 1.12.2005 та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.03.2008 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм ст.156 ЖК та ст.48 закону «Про власність».

На підтвердження неоднакового застосування зазначеної правової норми скаржник наводить ухвалу Верховного Суду від 9.11.2005, в якій, на думку скаржника, по-іншому вирішено питання щодо права користування жилим будинком членів сім’ї власника будинку після припинення його права власності на цей будинок.

Розглядаючи скаргу, колегія суддів Судової палати в цивільних справах установила, що в цьому випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.156 ЖК, щодо збереження права користування жилим будинком членами сім’ї (колишніми членами сім’ї) власника будинку після припинення його права власності на цей будинок та зміною власника будинку.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, колегія суддів виходить з таких підстав.

У справі, що розглядається, встановлено, що жилий будинок належав на праві приватної власності Особі 3.

Позивачка деякий час перебувала з Особою 3 в фактичних шлюбних відносинах, а з Інформація 2 — у зареєстрованому шлюбі.

З Інформація 3 на вимогу власника будинку — Особи 1 — позивачка припинила користування цим будинком.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову Особи 2, суд першої інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, скасувавши рішення апеляційного суду, виходив з того, що відповідно до стст.64, 109, 156 ЖК члени сім’ї власника будинку користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, не втрачають цього права при переході права власності на будинок до іншої особи і можуть бути виселені лише з підстав, передбачених законом.

Апеляційний суд при скасуванні рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення про відмову Особі 2 в позові на підставі ст.48 закону «Про власність» указав, що у зв’язку з відсутністю договірних відносин з власником будинку та припиненням права власності Особи 3 на будинок позивачка втратила право користування цим будинком, оскільки її права похідні від прав колишнього власника будинку, членом сім’ї якого вона була. Власник будинку відповідно до ст.48 закону «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, а тому за висновком апеляційного суду позов Особи 2 не підлягав задоволенню.

Зазначений висновок грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Так, на час виникнення спірних правовідносин діяли норми Конституції, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Цивільного кодексу 2004 року, Житлового кодексу та закону «Про власність» (останній утратив чинність з 20.06.2007 на підставі закону №997-V від 27.04.2007 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України»).

Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стст.316, 317, 319, 321 ЦК, ст.48 закону «Про власність»).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами стст.16, 386, 391 ЦК.

Об’єктом власності особи може бути, зокрема, житло — житловий будинок, садиба, квартира (стст.379, 382 ЦК).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК та ст.150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім’ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім’ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак — припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім’ї на користування цим будинком.

Таким чином, є вірним висновок апеляційного суду про те, що права членів сім’ї власника будинку на об’єкт власності є похідними від прав самого власника.

Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об’єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім’ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) (на відміну від договору найму (оренди) житла — стст.810, 814 ЦК).

Частина ж 4 ст.156 ЖК передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім’ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.

Зазначені висновки не суперечать нормам ст.47 Конституції, ст.9 ЖК, ст.311 ЦК, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Застосування судами норми ст.64 ЖК до правовідносин сторін є помилковим, оскільки правове положення членів сім’ї власника будинку визначене ст.156 ЖК, й на них не поширена дія ст.64 ЖК, тому члени сім’ї власника будинку не можуть користуватися тими ж правами, які надаються членам сім’ї наймача.

Враховуючи, що позивачка не набула самостійного права на житло з підстав, передбачених законом (найм, оренда, вселення наймачем чи на підставі ордера тощо — ст.810 ЦК, стст.61, 64 ЖК), висновок судів про поширення на неї норми ст.64 ЖК, про порушення її житлових прав та про наявність підстав для їх захисту є помилковим.

Саме з таких позицій виходив Верховний Суд в ухвалі від 6.11.2002 та від 4.10.2006, визнавши, що з припиненням права власності особи на жиле приміщення члени його сім’ї також утрачають право користування цим приміщенням і підлягають виселенню за позовом нового власника.

Скасовуючи законне й обгрунтоване рішення Апеляційного суду Закарпатської області та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, Апеляційний суд Івано-Франківської області неправильно застосував норми матеріального права й дійшов неправильного висновку про те, що в разі припинення сімейних відносин з власником будинку колишні члени його сім’ї не втрачають права користування займаним ними жилим приміщенням при зміні власника будинку.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись стст.353, 355, 356 ЦПК, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.03.2008 скасувати, залишити в силі рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 16.03.2006.

Ухвала оскарженню не підлягає.

2/06/09 16:11  lawyeraneleОтправить письмо > НеЖилец    2/06/09 00:05Дерево
По вашей стратегии мое мнение - имеет смысл только п.1. П.2 для себя полностью исключаю, т.к. права бывшей жены пока никем не нарушаются и не оспариваются, а, следовательно, и не может быть адекватного способа защиты права.
р.с. В вашей ситуации интересный , имхо, положительный нюанс. Несмотря на фактическую смену собственника дома , статус бывший жены остается "бывший член семьи собственника" )
Поэтому вполне применимы при защите от возможного иска :

ч.4 ст.9 ЖКУ " Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом."

ч.4 ст.156 ЖКУ "До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
( Стаття 156 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від 06.05.93 )



2/06/09 14:11  Rossi > НеЖилец    2/06/09 00:05Дерево
"имеет очень серьезную как по мне слабую сторону в достаточной мере раскритикованую lawyeranele - это переход от сервитутных отношений к договорным. Согласно ч.1 ст.402 ЦК, согласно которой "сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду" существование сервитута необязательно предполагает существование договора, ибо сервитут может возникнуть также в силу других оснований (в даном случае - на основании закона)."

При чем здесь одно к другому? Я разве утверждал, что существование сервитута обязательно предполагает наличие договора? Почитайте внимательно мои посты.

В вашем случае сервитут прекратился в связи с тем, что отпало обстоятельство, на котором основывался этот сервитут - семейные отношения.

2/06/09 00:11  НеЖилец > НеЖилец    2/06/09 00:05Дерево
Ой извините, lawyeranele, уже засыпаю и неправильно излагаю мысли.
"...1) ждать иска нашего "деда" о выселении и противодействовать его удовлетворению - ну назовем это "логикой lawyeranele"..." - следует понимать - по логике lawyeranele - тоесть по изложеным Вами правовым нормам и аргументам.
Я ни в коем случае не хотел сказать, что описаный мною стратегический вариант дествий по защите интересов клиента является Вашей позицией.

2/06/09 00:05  НеЖилец > VitVla    2/04/09 23:21Дерево
Изучив все конструктивные позиции по теме должен отметить следующее.

1. Внутренне как юрист согласен с позицией VitVla (2/04/09 23:21), суть которой сводится к тому, что выселение бывшего члена семьи возможно на основании норм ЦК при условии изменения собственника, которым становится сторонний по отношению к бывшим родственникам человек.

2. Позиция Росси (при всём уважении за то, что направил тему в правильное русло - рассматривать даные взаимоотношения как сервитуты, что безусловно подтверждается фактом существования ст.405 в гл.32 ЦК) имеет очень серьезную как по мне слабую сторону в достаточной мере раскритикованую lawyeranele - это переход от сервитутных отношений к договорным. Согласно ч.1 ст.402 ЦК, согласно которой "сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду" существование сервитута необязательно предполагает существование договора, ибо сервитут может возникнуть также в силу других оснований (в даном случае - на основании закона).

3. И всё же в ближайшее время скорее всего мне предстоит использовать позицию lawyeranele к нижеследующей жизненной ситуации.

"Жили-были дед и баба 20 лет в одном доме. И было у них 2 детей (15 и 19 лет сейчас). А потом дед развелся со своей бабой так как нашел новую, молодую и бесстыжую. А домик-то как оказалось был собственностью отца деда, который умер 10 лет назад. Дед же после развода оформил Свидоцтво про право на спадщину на домик своего отца и теперь говорит старой бабе - иди себе куда глаза глядят, а дети, если хотят, пусть остаются. Тут сказке конец, и начинается проза жизни: есть ли правовые основания для судебного оформления жилищного сервитута для бывшей супруги собственника жилья в даном случае?"

При этом у меня возникает закономерный как по мне вопрос: что мне сделать, чтобы помочь клиенту как можно быстрее (очень жаль человека):
1) ждать иска нашего "деда" о выселении и противодействовать его удовлетворению - ну назовем это "логикой lawyeranele" - она достойна этого.
2) обращаться первыми в суд с иском о признании ... чего? Существования сервитутных правоотношений или усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, які чиняться зі сторони його власника?

2/04/09 23:26  Дыхну перегаром > глупая    26/10/07 17:14Дерево
"Но в квартире прописан полностью дееспособный и трудоспособный сын жены наследодателя (не сын наследодателя). Какие нужно предпринять действия для выселения?"

Возможно, как вариант для выселения - попытаться сделать его не полностью дееспособным и трудоспособным.

2/04/09 23:21  VitVlaОтправить письмо > lawyeranele    2/11/07 22:13Дерево
Моя позиція по цьому питанню: при переході права власності на житло член сімї (в тому числі колишній) колишнього власника втрачає право на користування (і відповідно проживання) цим житлом. Виходжу з наступного.
Особа (назвемо цю особу Особа1) набуває право користування житлом при існуванні таких обставин. Вона має бути членом сімї іншої особи, а ця особа(назвемо цю особу Особа2), в свою чергу, має бути власником житла. Є й інші обставини за ст 156 ЖК, але на них поки недоцільно зупинятися. Отже, маючі обставини, встановлені ст. 156 ЖК, на підставі ч.1 ст. 402 ЦК виникає сервітут, виникає він на підставі закону.
Подальші варіанти розвитку подій зумовлюють різні наслідки.
1. Втрата Особою1 статусу члена сімї, але збереження у Особи2 права власності на житло. Особа1 стає колишнім членом сімї ВЛАСНИКА. Сервітут зберігається на підставі ч.4 ст. 156 ЖК.
2. Втрата Особою2 права власності на житло. В цьому випадку статус "члена сімї ВЛАСНИКА"(наголос у цьому словосполученні на останньому слові), втрачається у Особи1 автоматично. Тому що вона не стає автоматично членом сімї (в тому числі не становиться і колишнім) нового власника (якщо тільки дійсно не буде випадку за ст. 64ЖК).Стаття 156 ЖК регулює відносини саме між власником та членом сімї власника. І тут починає працювати п.4ч.1ст. 406 ЦК: " Сервітут припиняється у разі
припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту". Таким чином у Особи1 зникає право користування (проживання) житлом, адже припинила існувати обставина, на підставі якої виник сервітут: «член сімї ВЛАСНИКА». І стаття 9 ЖК не встигає запрацювати, адже право припинилося на підставі закону, а нового права Особа1 у встановленому порядку не набула.

Ч. 6 статті 403 не може бути застосована до таких правовідносин, адже право власності Особи2 було не єдиною обставиною, яка зумовила виникнення сервітуту.

PS: відповідь адресована не Вам особисто, а тільки внаслідок Вашої фрази "Фактор иногда и отпадает,а сервитут - нет."

2/03/08 14:09  lawyeraneleОтправить письмо > Акрадій    2/03/08 13:06Дерево
І позивач, мабуть, в своєму позові до адміністрації, детально розписав, як ця особа, самовільно зайнявши кімнату, порушує права позивача,в в той час як відповідачем вона не є) Тоді позиція судді дещо зрозуміла. Як варіант - залучити до участі у справі по основному позову до адміністрації про визнання права на ж/п цю особу, доповнити позовні вимоги її виселенням .Крім того, позовні вимоги дійсно неправильно сформульовані, на це звернула увагу ще спочатку, позов має бути "про визнання права на житлове приміщення (кімнату)", а не про "приєднання кімнати".Потрібно уточнювати, але це можна одночасно в зміненій позовній заяві про визнання права та виселення, де відповідачами будуть адміністрація та особа, яка займає кімнату. Справа може розглядатися спочатку за клопотанням залученого співвідповідача (ст.33ЦПК).

2/03/08 13:06  Акрадій > lawyeranele    2/03/08 00:56Дерево
Мотивує тим, що "ніхто не заперечував, коли вона велялась". А так більше нічим. Можливо варто змінити позовні вимоги з тим щоб "визнати право користування кімнатою"? Бо той, хто писав позовну заяву, вжив термін "приєднання", якого немає в ЖК. Там сказано, що рішенням ізольована частина житлової площі "надається", а не приєднується...

2/03/08 00:56  lawyeraneleОтправить письмо > Акрадій    1/03/08 23:55Дерево
Юридично приміщення вільне, а фактично може бути сьогодні зайняте, завтра - ні, і не обв"язково саме цією особою. А чим мотивує ця особа свое вселення в цю кімнату, чому не пред"являє позов про визнання свого права, якщо вважає, що воно є?

1/03/08 23:55  Акрадій > lawyeranele    1/03/08 16:37Дерево
Дякую. У тому то й проблема, що права виселяти в нас поки нема. Але суддя після засідання, яке в принципі пройшло за нашим сценарієм, сказала: "думайте, як будете отримувати право на кімнату". Я їй пояснив приблизно Ваші слова: "отримуємо докумет, а якщо сама не виселиться - в суд". Сказала, щоб уважно перечитали закон. Ні, я звичайно розумію, що за ст.58 ЖК ордер видається лише на вільне приміщення, яке фактично по нашій справі є зайнятим. Але ж у нас немає підстав для виселення - немає права на кімнату, бо немає ж ордеру. Замкнуте коло. Я вже не кажу про те, що нижчеописана зміна позовних вимог дуже затягне процес, так я ще й не бачу для цього законних підстав. Важко зрозуміти суддівську логіку...

1/03/08 16:37  lawyeraneleОтправить письмо > Акрадій    29/02/08 20:45Дерево
Немножко Вы не по данной теме..
Ставить вопрос о выселении однозначно нужно. Но, на мой взгляд, не в этом производстве.
Изменение иск.требований возможно только по отношению к ответчику, которым у Вас выступает администрация. По иску о выселении ответчиком будет лицо, самовольно занявшее жилое помещение. Кроме того, в таком случае разные предметы и основания исков. Поэтому, думаю, вначале нужно получить решение в пользу истца о признании за ним права на ж/п и выдачу ордера, а затем, в случае нарушения его права на вселение, предъявлять иск к лицу, которое его незаконно занимает. Можно, конечно, подать параллельно отдельный иск о выселении, но производство д.б. приостановлено до вынесения решения и вступления его в зак.силу по 1 иску. Зачем иску о вселении все это время находиться в подвешенном состоянии, к тому же, не исключен отказ по 1 иску, тогда смысл во 2 отпадает.



29/02/08 20:45  Акрадій > lawyeranele    14/11/07 20:35Дерево
Спір за кімнату в комунальній квартирі. Особа 1, яка не має на неї права самовільно її зайняла і живе в ній. Особа 2, яка має на неї право, просить адміністрацію видати ордер та надати кімнату. Адміністрації "посилає" до суду. Особа 2 подає до суду і просить у позовній заяві: "ухвалити рішення про приєднання квартири та видати ордер на кімнату". Виникли сумніви щодо можливості суду прийняти відповідне рішення, оскільки особу, що там живе незаконно ще необхідно виселити. Проблема: чи потрібно змінити позовні вимоги і попросити суд крім вищезазначених вимог ще й виселити того, хто її незаконно займає? Якщо так, то які процесуальні наслідки? Справа розглядатиметься спочатку? Треба залучити особу, що займає приміщення як відповідача? Заздалегідь дякую.

11/01/08 11:35  Интересно_ > Magdalina    10/01/08 19:17Дерево
Никакого сарказма.
Вы написали "подавал иск о вселении", отсюда и вопрос.
Ну а так, ИМХО, перспективы не очень радужные, то что у его матери есть два дома вряд ли Вам поможет, если лично у него нет недвижимости - получится что хотите выселить на улицу, а это проблематично.
Единственная надежда - ст 116 ЖК, но без юриста-специалиста именно в этих вопросах, который будет работать с милицией, жеком, соседями и пр. - вряд ли у вас получится.
Все что могу посоветовать:
1) нанять специалиста по таким вопросам.
2) по всем фактам избиений, порчи имущества и пр. - составлять акты, обращаться в суды, милицию с обязательным требованием результатов проверок - для того, чтоб впоследствии иметь доказательства этих бесчинств.
3) если товарищ не совсем "дремучий" и не упустит возможности обжаловать решения судов - готовиться минимум к году судебных тяжб с далеко не 100% результатом в вашу пользу.

10/01/08 19:17  MagdalinaОтправить письмо > Интересно_    10/01/08 08:54Дерево
дело не в том кого он всеклял. Проблема состоит в том как выселить бывшего мужа, которого прописал в доме владелец-отец. Отец уже умер и женщина приняла этот дом в наследство "вместе с бывшим мужем." Сарказм неуместен

10/01/08 19:15  MagdalinaОтправить письмо > Интересно_    10/01/08 08:54Дерево
нет, он не вселял всех пющих а лишь одного зятя, но тот оказался пющим.

10/01/08 08:54  Интересно_ > Magdalina    9/01/08 18:11Дерево
"Он после неоднократных пянок бывшего зятя подавал в суд иск о вселении последнего"

Интересный подход, он что, всех пьющих к себе вселял ?

9/01/08 18:11  MagdalinaОтправить письмо > Rossi    7/11/07 19:50Дерево
Моя подруга развелась со своим мужем уже 5 лет назад, собственником дома был её отец. Он после неоднократных пянок бывшего зятя подавал в суд иск о вселении последнего, но гуманный суд отказал ему в удовлетворении такого иска. На даный момент отец подруги умер и она приняла в наследство даный дом. Её бывший муж постоянно устраивает пяные дебоши, портит имущество, избивает её и к всему этому постоянно кричит что она никогла его не выселит. У бывшего есть мать в этом же городе во дворе которой построены два дома, т.е. ему есть куда пойти жить. Но ему просто нравится портить жизнь женщине. Как в таком случае выселить бывшего мужа, и построить свою дальнейшую жизнь без "квартиранта"

15/11/07 09:28  Dr2 > Денис Сергеевич    14/11/07 16:04Дерево
И шо? Тут бюро добрых услуг?
А еще читайте ст. 13 ГК.

14/11/07 22:48  Kosovsky MaximОтправить письмо > lawyeranele    14/11/07 20:35Дерево
Щодо сервітуту.
Rossi запропонував цікавий погляд на дану ситуацію, кваліфікувавши відносини як сервітут.
Не намагаючись спростовувати таке твердження (на сьогоднішній день), все ж таки вважаю необхідним зважати на наступне.
Поняття "сервитуту" з'явилось з 2004 р., з появою нового ЦК. В ЦК УРСР такого поняття не існувало, так само як і в ЖК (принаймі я не знайшов) . Отже виникає питання - як вирішувались аналогічні ситуації до 2004 р. коли ще не було сервитуту ?
Вважаю, що для надання правильної відповіді необхідно звернути увагу на статтю 47 Конституції - "Кожен має право на житло" (яка до речі діє з 1996 р.) . Враховуючи закріпленість такого права на конституційному рівні, а також пряму дію норм Конституції , вважаю, що право на житло - це одне з основних (чи в новій редакції основоположних) прав людини . Відтак, навряд чи можна розглядати таке право тільки у межах сервитуту. На сьогоднішній день сервитут - це тільки частина правового обгрунтування, право людини неможливо обмежити одним законом або підзаконним актом. Сама струтура норми права , що міститься в ст. 47 Конституції, заперечує таке обмеження.


14/11/07 20:35  lawyeraneleОтправить письмо > Денис Сергеевич    14/11/07 16:04Дерево
:) Если следовать рецепту Росси, то автору темы нужно подавать в суд иск о выселении "нанимателя". При этом приложить в качестве "доказательств" : договор найма (виртуальный) , который заключен в письменной форме, подписан сторонами договора и зарегистрирован в исполкоме местного совета (тоже виртуально),- это требования ст.158 ЖКУ (уже реальные)).При этом предположить срок, на который он был заключен (определенный либо неопределенный - в зависимости от фантазии истца), предмет договора(конкретное жилое помещение, комнату)(ст.159 ЖКУ), и указать предположительную оплату за пользование жильем . Также приложить письменную претензию собственника, "отправленную" нанимателю за 3 месяца (ст.168 ЖКУ)с требованием освободить помещение, занимаемое им по воображаемому договору найма, т.к. оно необходимо самому собственнику и т.д. И после этого получить мнимое решение суда о выселении "нанимателя".
Либо предъявить иск в суд об устранении препятствий в осуществлении права собственности "шляхом виселення", без ссылок на ЖКУ и рассчитывать на "неоднозначную" судебную практику.
А если серьезно, как ни крути, бывший член семьи находится под охраной сервитута, и с этим ничего не поделаешь. Иногда отрицательный ответ на вопрос - тоже ответ.

Страницы: << [1] 2 3 >>    Всего: 3

Реклама

bigmir)net TOP 100