RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Цена в договоре выражена в евро. ХК против ГК.


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Теги: договорХКУГКУцена
Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
18/09/09 10:02  LionS > Rossi    27/03/08 10:48Дерево
Можно ли корректно привязаться к реальному курсу? Ведь разрыв, например, курса межбанка с курсом НБУ может быть существенным - до 10%. На сайте НБУ публикуется средневзвешенный курс на межбанке за предыдущий день торгов, но только по USD. А как быть с EUR?

16/05/08 16:49  vasoОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 09:51Дерево
спасиб. за форум. орошая вещь

27/03/08 11:01  Саша Г. > Rossi    27/03/08 10:48Дерево
В точку. Спасибо Вам, Rossi! Также спасибо всем откликнувшимся ребяткам!)

27/03/08 10:49  ВиталиОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 10:44Дерево
ну вроде разрулили вопрос))

27/03/08 10:48  Rossi > Саша Г.    27/03/08 09:51Дерево
с одной стороны:

Проект
постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Цивільного та Господарського кодексів при здійсненні правосуддя”
44. Відповідно до ст. 524 ЦК грошове зобов'язання має бути виражене в валюті України. Разом з тим сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземний валюті. Стосовно сфери дії Господарського кодексу можливість вираження грошового зобов'язання в іноземній валюті обмежується випадками, коли суб’єкти господарювання вправі проводити розрахунки між собою в іноземній валюті (ч. 2 ст. 198 ГК). Однак вираження грошового зобов'язання між суб’єктами господарювання в іноземній валюті не може бути підставою для стягнення в доход держави отриманого на виконання такого зобов'язання на підставі ч. 1 ст. 208 ГК, а лише дає право на оспорювання відповідних умов договору.

с другой:

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15.02.2007 р. 
N 4/644-12/105 

Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 26 квітня 2007 року

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т. П. - головуючого, Чабана В. В., Шевчук С. Р., за участю представників сторін: позивача - [...], відповідача - [...], розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Шюрінг Україна" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року у справі господарського суду Львівської області за позовом ТОВ "Шюрінг Україна" до ТОВ "АВЕРС" про визнання договору недійсним та стягнення боргу, установив:

У квітні 2006 року ТОВ "Шюрінг Україна" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "АВЕРС" про стягнення 25667 гривень 94 коп. боргу за обладнання для виробництва вікон і дверей.

Також просив визнати недійсною угоду N 1 від 1 квітня 2005 року про внесення змін і доповнень до Договору N 2/03-05 від 1 березня 2005 року з мотивів її невідповідності ч. 2 ст. 189 і ст. 198 ГК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 6 червня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсною угоду N 1 від 1 квітня 2005 року про внесення змін та доповнень до договору N 2/03-05 від 1 березня 2005 року. З ТОВ "АВЕРС" на користь позивача стягнуто 24641 гривню 76 коп. основного боргу і 1026 гривень 18 коп. пені.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року рішення суду скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Шюрінг Україна" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і задовольнити позов повністю.

Заявник вважає, що визначення ціни договору в іноземній валюті за спірною угодою суперечить ч. 2 ст. 198 ГК України, тому ця угода є недійсною, а розрахунок вартості обладнання, заснований на ній, - невірний.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 1 березня 2005 року між сторонами укладено договір N 2/03-05, згідно умов якого позивач зобов'язався продати, а відповідач - купити на умовах DDP м. Львів обладнання для виробництва вікон і дверей із ПВХ.

1 квітня 2005 року сторони уклали угоду N 1 про внесення змін та доповнень до договору N 2/03-05, якою встановили загальну вартість договору в сумі 25524,93 євро, що згідно курсу НБУ станом на 1 березня 2005 року становить 183406,82 гривень. Договір доповнено пунктом 4.2 наступного змісту: "при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості обладнання з врахуванням валютного еквіваленту згідно курсу НБУ станом на день розрахунку".

Пунктом 4.1 договору відповідач зобов'язався здійснити повний розрахунок за отримане обладнання до 10 грудня 2005 року.

Як встановив суд апеляційної інстанції, на виконання умов пункту 4.1 договору на рахунок позивача перерахована і надійшла попередня оплата: 53000 гривень платіжним дорученням N 1 від 2 березня 2005 року та 43200 гривень платіжним дорученням N 1 від 6 квітня 2005 року.

15 квітня 2005 року позивач за видатковою накладною передав відповідачу обладнання, обумовлене п. 3.1 договору, на загальну суму 183406 гривень.

У період з 17 червня 2005 року до 15 вересня 2005 року відповідач здійснив оплату за одержане обладнання на загальну суму 158765 гривень 65 коп., що у відношенні до курсу євро склало 25524,93 євро.

Кошти перераховувались у національній валюті України.

Тобто, відповідач розрахувався за одержане обладнання повністю відповідно до умов угоди N 1 від 1 квітня 2005 року.

Згідно ст. 198 ГК України "Виконання грошових зобов'язань" грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 524 "Валюта зобов'язання" ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Ця стаття міститься в главі 47 "Поняття зобов'язання" ЦК України.

Разом з тим, за ст. 533 ЦК України, виконуватися грошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За таких обставин Львівський апеляційний господарський суд прийшов до юридично вірного висновку про відповідність спірної угоди вимогам закону щодо визначення валюти зобов'язання і відсутність боргу відповідача за одержане за вказаним договором обладнання, правильно застосував ст. 189 ч. 2 і 524 ч. 2 ЦК України і обґрунтовано відмовив у позові.

Твердження касаційної скарги про порушення ст. 198 ГК України безпідставне.


Так, вказана стаття міститься в главі 22 "Виконання господарських зобов'язань" ГК України і її припис не суперечить ст. 533 глави 48 "Виконання зобов'язання" ЦК України.

Сторони не порушили вказані норми, обумовивши у договорі обов'язок розрахуватися в національній валюті України і виконавши грошове зобов'язання в національній валюті України.

Порядок же визначення ціни товару, обумовлений сторонами у спірній угоді, відповідає нормі ст. 524 ЦК України.

З огляду на викладене, постанова Львівського апеляційного господарського суду законна і обґрунтована, а тому зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року - без зміни.

 

Головуючий 
Т. Козир 
Судді: 
В. Чабан 
 
С. Шевчук 

27/03/08 10:44  Саша Г. > Саша Г.    27/03/08 10:36Дерево
Лист Міністерства економіки № 89-24/103 от 19.12.2006 г.

Ля-ля-ля... На основании изложенного считаем, что при определении цены договора стороны МОГУТ определить ее как эквивалент в иностранной валюте, в то же время использование иностранной валюты, а также платежных документов в иностранной валюте при осуществлении расчетов на территории Украины по обязательствам допускается в случаях, порядке и на условиях, установленных законодательством по этим вопросам.

Хоть эти написали толком!:)

27/03/08 10:36  Саша Г. > Саша Г.    27/03/08 10:29Дерево
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.03.2007 р. N 20-5-132

На лист народного депутата України Р. Л. Ахметова від 16 лютого 2007 року N 06/007-1394...

Щодо визначення ціни зобов'язання в еквіваленті іноземної валюти зазначаємо.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, а сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

При цьому, главою 20 Господарського кодексу України встановлюються особливості укладання господарських договорів. Так, статтею 189 цього Кодексу передбачається, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
*
Круто! Процитировали, а общий вывод "забыли"...




27/03/08 10:35  ВиталиОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 10:29Дерево
если сомневаетесь - тогда выражайте в эквиваленте как советовал Еж, я всегда так делаю, если контрагент не против.
это позволит изд=бежать всех рисков.
просто приязку сделайте в ин.валюте.
я как правило в своих договорах использую следующую формулировку :
"Общая стоимость оборудования составляет 85 404 (восемьдесят пять тысяч четыреста четыре) грн. 40 коп., что эквивалентно 11 400 EUR по курсу 1 евро=7,41744, установленному НБУ на дату заключения данного Договора.
Общая стоимость «Оборудования» подлежит изменению в случае изменения курса евро, установленого НБУ на дату оплаты, по отношению к курсу евро, установленому НБУ на дату заключения данного договора.
"

27/03/08 10:29  Саша Г. > Витали    27/03/08 10:27Дерево
Сенкс, Витали. Раньше мне тоже попадались решения судов по данному вопросу. Среди них были полностью противоречивые решения...

27/03/08 10:27  ВиталиОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 10:20Дерево
сейчас конкретного решениясуда дать не смогу, но точно помню что находил решения, в которых суд просили по этому поводу признать дог. недействительным и суд в удовлетворении иска отказал

27/03/08 10:26  ВиталиОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 09:51Дерево
это еще один ляпсус наших законодателей...да ГК запрещает выражать в ин.валюте, но по сути, из той судебной практики что мне встречалась, то суды по большому счету игнорируют эту норму...
но по этому поводу между контрагентами начинаються проблемы, когда сумма выражена в долларах, а оплата в гривнах, если выражаете в долларах или евро, то обязательно пропишите очень четко порядок оплаты и какой курс и на какую дату будет применяться...то ли на дату выставления счета то ли еще чего-то...то есть по практике советую, ооочень подробно порядок самих расчетов приписывайте.

27/03/08 10:20  Саша Г. > Саша Г.    27/03/08 10:17Дерево
Вищий господарський суд (Лист № 01-8/935 от 2001 г.).

4. Чи можливе при укладенні угод вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті?

Законодавчі акти України, у тому числі Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", не містять приписів щодо заборони на вираження грошових зобов'язань у іноземній валюті.

ХКУ вступил позже... Форумчане, у кого есть что-нибудь "свежее" ?

27/03/08 10:17  Саша Г. > Ёж    27/03/08 10:13Дерево
Спасибо Вам, Ёж. Всё равно хожу-брожу под сомнением... блин!

27/03/08 10:13  ЁжОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 10:08Дерево
Так из контекста (...виражені...якщо мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті) следует, что это ограничение касается случаев, когда в договоре предусматриваются расчёты между сторонами именно в инвалюте.

27/03/08 10:11  Саша Г. > Ёж    27/03/08 10:09Дерево
Ага... а еще что-нибудь более "теплее" у Вас случаем нет ?:)

27/03/08 10:09  ЁжОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 10:05Дерево
Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
від 06/03/2002
"...Необгрунтованими є також посилання суду на те, що всупереч вимогам чинного законодавства в розписці грошову суму зазначено в іноземній валюті (долари США), що теж свідчить про невідповідність позовних вимог закону. Проте, як видно з матеріалів справи, хоча передана відповідачці 17 липня 1994 р. грошова сума і зазначена в розписці в доларах США, позовні вимоги були заявлені у валюті України. До того ж згідно зі ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» наслідком використання резидентами і нерезидентами на території України іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії НБУ є відповідальність у вигляді штрафу, тому відмова в задоволенні позову з цих підстав також є помилковою..."

27/03/08 10:08  Саша Г. > Ёж    27/03/08 10:05Дерево
Ёж, да я понимаю это. Но меня очень смущает ч. 2 ст. 198 ХКУ, которая предусматривает, что
"Грошові зобов'язання МОЖУТЬ бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства". Не возникнет ли потом какой-нибудь белеберды судебной по этому поводу...

27/03/08 10:05  Саша Г. > Arlett    27/03/08 10:01Дерево
Спасибо Вам, Arlett.

К тому же, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначено, що
валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Отже, чинне законодавство обмежує лише застосування іноземної валюти як засобу платежу в розрахунках між резидентами і не містить приписів щодо заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті (вывод из ОГЛЯДОВОГО ЛИСТА ВХСУ від 26.07.2002 (!!!) р. N 01-8/870). В принципе, статья Декрета не изменилась. У Вас, случайно, не имеется судебной практики по данному вопросу ?


27/03/08 10:05  ЁжОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 09:51Дерево
Так Вы ж не выражаете в инвалюте! Просто делаете привязку к курсу (изменение цены, выраженной в грн.).

....денежную сумму в размере ____ грн (в т.ч. НДС----), что эквивалентно ---- долларов США по курсу, установленному Национальным Банком Украины на дату подписания договора.
...подлежит изменению прямо пропорционально изменению курса доллара США, установленного Национальным Банком Украины на дату оплаты.

27/03/08 10:01  ArlettОтправить письмо > Саша Г.    27/03/08 09:51Дерево
Думаю, что могут (исходя из принципа разрешено все, что не запрещено)
Как раз подписываю договор с аналогичным условием (только привязка не к евро, а к доллару).
причем условие с долларовым эквивалентом цены включили как раз юристы контрагента (а это банк, входящий в первую десятку, так что думаю квалификация специалистов там хорошая)

27/03/08 09:51  Саша Г.   Дерево
Доброе утро, уважаемые Форумчане!
Подскажите, у кого какие мнения по данному случаю. Преамбула - юрики-резиденты заключают договор в котором цена выражена в грн., но сделана привязка к евро.

ч. 2 ст. 189 ХКУ
Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
То есть выражение цены только в грн.

ч. 2 ст. 524 ГКУ
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
То есть можно сделать привязку, например, к евро (стоимость одной трубы 1000 грн., эквивалент 150 евро по курсу НБУ гривни к евро на дату платежа - например так).

*

Как известно, приоритет имеет ХКУ в рассматриваемой ситуации (ст. 175 ХКУ - Имущественные обязательства, возникающие между участниками хозяйственных отношений, регулируются Гражданским кодексом Украины с учетом особенностей, предусмотренных настоящим Кодексом).

Считаю, что статья ГКУ органически дополняет статью ХКУ, и соответственно мы можем в договоре сделать привязку к евро.

Но.

ч. 2 ст. 198 ХКУ предусматривает, что
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства.
То есть для выражения цены в грн. и привязки к евро нам нужна соответствующая лицензия ???!!!
*
У кого какие мнения по этому поводу ? Могут ли юрики-резиденты в договоре цену выражать в грн. и параллельно делать привязку к евро, например ?

Заранее спасибо всем Откликнувшимся.

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100