RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Недвижимость

Земля и Недвижимость

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Приобретение права собственности на земельный участок за давностью пользования


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
15/04/08 21:18  ОК АКА ОлюняОтправить письмо > Перо    15/04/08 20:53Дерево

15/04/08 20:53  Перо > line062    31/03/08 12:10Дерево
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,


суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І.,
Романюка Я.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до Одеської міської ради, ОСОБА_5, третя особа - Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, про зобов'язання передати в користування земельну ділянку, визнання незаконним і скасування рішення Одеської міської ради й визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Одеське міське управління земельних ресурсів - про усунення порушень права власності на земельну ділянку за касаційними скаргами ОСОБА_5, Одеського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах і Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що напроти належної їм земельної ділянки знаходиться ділянка, якою їх сім'я користувалася добросовісно і безперервно на протязі 15 років.

Проте спірну ділянку було надано у власність ОСОБА_5, яка спірною ділянкою не користувалася.

Вважаючи, що їх права порушено, просили передати їм в користування спірну земельну ділянку за набувальною давністю.

У процесі розгляду справи позивачі доповнили свої вимоги, просили визнати незаконним і скасувати рішення Одеської міської ради від 16 червня 2004 року й визнати недійсним державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, виданий 3 грудня 2004 року.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що їй на законних підставах було передано у приватну власність спірну земельну ділянку, в зв'язку з чим просила усунути порушення її права власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено: визнано за позивачами право користування спірною земельною ділянкою, передано їм у користування вказану ділянку в рівних частках, визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 16 червня 2004 року й визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 3 грудня 2004 року; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

У обгрунтування касаційних скарг ОСОБА_5, Одеське міське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах та Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи та ставлять питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 набула права власності на земельну ділянку у відповідності з вимогами земельного законодавства, підстави для задоволення вимог позивачів за основним позовом відсутні.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, апеляційний суд виходив з того, що набувальна давність за земельним законодавством є беззастережним юридичним фактом, який зумовлює виникнення відповідного права на ділянку, а тому, у зв'язку з порушенням прав позивачів за основним позовом, рішення органу виконавчої влади повинно бути визнано незаконним, а державний акт на право власності на землю - недійсним.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися неможливо, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивачі на протязі 15 років користувалися земельною ділянкою по АДРЕСА_1 що знаходиться напроти їх будинку. У зв'язку з відсутністю оспорювання використання ними ділянки, відповідні документи про право користування на неї не оформлювали.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 звернулися до Малиновської районної державної адміністрації із заявою про передачу вказаної земельної ділянки в користування за набувальною давністю від 15 грудня 2004 року, яка надійшла до адміністрації 16 грудня 2004 року (а.с. 5). Будь-які інші документи, що свідчили б про звернення позивачів до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання їм спірної земельної ділянки саме за давністю користування відсутні.

Відповідно до ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України 2001 року (далі - ЗК України), положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Одеська міська рада своїм рішенням від 15 червня 2004 року передала безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку по АДРЕСА_1

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній при прийнятті зазначеного рішення щодо передачі земельної ділянки) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 119 ЗК України встановлено, що громадяни, які відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, зі змісту вказаної статті вбачається, що сама по собі наявність строку набувальної давності не є єдиною та безпосередньою підставою для виникнення у особи права власності або права користування земельною ділянкою. Вона є лише умовою для застосування інших способів встановлення цих прав. Набувальна давність користування земельною ділянкою згідно з вказаною статтею є лише підставою для звернення до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з відповідним клопотання щодо офомлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. При цьому, земельна ділянка, яка вже була передана у власність одній особі на підставі рішення відповідного органу, не може бути передана у власність іншій особі лише в силу права, яке виникло у неї у зв'язку з набувальною давністю.

Задоволення вищевказаного клопотання і оформлення відповідних документів про право власності або користування на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому зазначеним Кодексом. При отриманні відмови в задоволенні зазначеного клопотання або залишення його без розгляду, особа має право оскаржити такі дії органу виконавчого влади чи місцевого самоврядування до суду в установленому законодавством порядку.

У порушення ст. 213 ЦПК України апеляційний суд зазначених вимог закону не врахував, допустив неправильне застосування норми матеріального права, зокрема ст. 119 ЗК України, у зв'язку з чим висновок цього суду щодо задоволення вимог позивачів і відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 не можна визнати законним.

Крім того, колегія суддів не може погодитися з висновком районного суду в частині неможливості застосування ст. 119 ЗК України до спірних правовідносин у зв'язку з відсутністю зворотної дії в часі норми про набувальну давність.

Так, ЗК України набрав чинності в січні 2002 року. Попереднім Земельним кодексом України 1991 року норми щодо набуття права на земельну ділянку за давністю користування передбачено не було.

Враховуючи викладене та зміст ст. 119 ЗК України, можна зробити висновок, що зі вступом в дію вказаного Кодексу фізичні особи, в разі наявності визначених вказаною статтею підстав, набули можливості на звернення до відповідних органів щодо оформлення права на земельну ділянку за набувальною давністю.

Зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції. Разом з тим, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо набуття ОСОБА_5 права власності на спірну земельну ділянку на законних підставах, допущене цим судом порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи, що рішення суду першої інстанцїі скасовано апеляційним судом помилково, ухвалене в справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_5, Одеського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах і Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року скасувати, залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2006 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий
Ярема А.Г.

Судді Верховного Суду України
Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.
Романюк Я.М.



15/04/08 20:40  NIMASОтправить письмо > Нататуська    31/03/08 12:29Дерево
Подскажите, как приватизировать участок, который находился в постоянном пользовании на моей бабушке в течении 50 лет и до сих пор я плачу налог, и участок на который я имею госакт и строение граничит с этим участком. Документы сейчас зависли в Земельных ресурсах, где говорят, что порядок приватизации приостановлен на общих основаниях и участок который обрабатывали я и моя семья в течении 50 лет будет выставлен на торги. Разве я не имею права первоочередной приватизации? И как с этим боротся.

31/03/08 19:21  VictorОтправить письмо > line062    31/03/08 18:47Дерево
Заявление в произвольной форме. П."в" ч.3 ст.116 ЗКУ. На 119 можно ссылаться, но это бесполезно в силу п.8 Заключительных и перходных положений ГКУ.

31/03/08 18:47  line062 > Victor    31/03/08 14:44Дерево
Пожалуйста, разъясните какого рода заявление писать в горсовет, на какой п. ст. 116 ссылаться? По ст. 119 нет смысла пытаться?

31/03/08 14:44  VictorОтправить письмо > line062    31/03/08 13:44Дерево
Я бы советовал идти по ст.116, 118. И в суд.

31/03/08 13:44  line062 > lisitsa    31/03/08 13:18Дерево
Нашла статью по адресу-[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации] Недостаточное законодательное регулирование института приобретательной давности привело к противоречиям на практике. Так, к примеру, в апреле 2003 года увидело свет решение Никопольского горсовета Днепропетровской области, которым конкретный земельный участок был передан в собственность за давностью пользования. Тем самым орган местного самоуправления своим решением подтвердил возможность применения ст. 119 к отношениям, которые возникли до вступления в силу ЗКУ.
Может подскажите, как в других регионах по этому вопросу принимают решения?

31/03/08 13:18  lisitsa > line062    31/03/08 13:12Дерево
тож, ст.120 ЗК не можемо використати

31/03/08 13:12  line062 > lisitsa    31/03/08 12:52Дерево
Вот из-за хатынки и узнали, что земля горсовета. Обратилась с заявлением об отводе земли и всему пути до проекта хатынки и сдачи в установленном порядке.

31/03/08 12:52  lisitsa > line062    31/03/08 12:43Дерево
А право собственности на хатинку как оформили?

31/03/08 12:43  line062 > Нататуська    31/03/08 12:29Дерево
Дачный участок 4 сотки крайний, возле дороги, за городом. С председателем кооператива договорились и разраработали часть земельного участка - земля не кондиция,рядом с участком, т. к. сорняк, пыль, огородили. Естественно, платили в кооператив на за 4 сотки, а, например, за 6. Это продолжалось 17 лет. На этом участке - разработанном, построили хатынку и оказалось, что он не принадлежит кооперативу, а городскому совету. Председатели менялись каждый год и, очевидно, границ участка у них не было. За "самовольное строение" заплатила штраф. Прошу горсовет предоставить мне земельный участок в аренду, пользование и.т.п. Мне отвечают - согласно Закону только через аукцион. Я, конечно, сомневаюсь, что эта земля еще кому то нужна (именно в этом месте). Но должен же быть какой -то выход.

31/03/08 12:29  Нататуська > line062    31/03/08 12:10Дерево
Крім статті ст.119, є ще п.б ч.1. ст.211 ЗК про відповідальність за самовільне зайнняття земельних ділянок, як ви набули цю ділянку?

31/03/08 12:10  line062   Дерево
Было много споров по этому вопросу - применять ст. ЗК № 119 с даты введения, т.е. с 01.01.02г. или все таки обращаться в горсовет с ходатайством. Земельным участком пользуюсь 17 лет непрерывно, открыто и добросовестно, тем более, что на сегодняшний день в связи с аукционами эта тема актуальна. Подскажите, юристы!

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100