RSS-экспорт
Связь с модератором
Популярные теги
директордоговордоговор арендыжилищное законодательствозаработная платаземельный участокземляискКЗОТконтролирующие органыкупля продажаналогообложениенаследствоОООответственностьправо собственностипроверкипрогулпроцессработниксокращениестроительствосудтрудовая книжкатрудовое правоувольнение


Бизнес-Форум

Логин:    Пароль:      Регистрация | Восстановить пароль

Помогите будущему юристу:) Право собственности на часть квартиры


Сообщение:

Ваше имя:    EMail: 
 

Страницы:    Всего: 1


Сортировать по времени сообщений  по возрастанию [по убыванию]
 
16/07/08 22:35  lawyeraneleОтправить письмо > Перо    16/07/08 22:04Дерево
Изучу. Пока могу сказать одно, на практике (и личной в т.ч.- суды 1-2 инстанций)чуть ли не "автоматом" проходит отказ истцу в иске, т.е., с учетом сложившейся практики нижестояших судов, гораздо "безопасней" быть на стороне ответчика

16/07/08 22:04  Перо > lawyeranele    12/05/08 20:52Дерево
Все же однозначные выводы преждевременны. Вот, кстати, и статейка по этому поводу:

О прекращении права собственности лица на долю в общей недвижимости
Об аспектах прекращения права собственности на долю в общем имуществе согласно статье 365 ГК
[Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]

12/05/08 20:52  lawyeraneleОтправить письмо > Перо    14/04/08 21:27Дерево
К какому выводу пришли? Я еще раз убедилась в правильности своих - из краткого обзора в "Юридической практике" от 08.04.08г. :

"..Длительное время в судебной практике возникал вопрос о необходимос­ти для прекращения права лица на долю в общем имуществе условия о ­наличии всех четырех, проанализированных вы­ше, оснований одновременно. В частности, определением коллегии судей Судебной палаты по гражданским делам Апелляционного суда г. Киева от 6 апреля 2007 года (Юридичний вісник України. — 2007. — № 26. — С. 15) и решением Апелляционного суда ­г. Киева от 17 мая 2005 года (Судебная практика Верховного Суда Украины по гражданским делам: Офиц. изд. / Верховный Суд Украины; Под общ. ред. Яремы А.Г. — К.: Концерн «Ин Юре», 2007. — С. 46—50) по данному вопросу высказана правовая позиция, согласно которой частью 1 статьи 365 ГК установлена возможность решения вопроса относительно прекращения права на долю в общем имуществе по требованию других сособственников лишь при наличии всех четырех условий в совокупности.

Верховный Суд Украины по данному поводу придерживается иного мнения. Показательными здесь являются определения коллегии судей Судебной палаты по гражданским делам от 23 августа 2006 года (Судебная практика Верховного Суда Украины по гражданским делам: Офиц. изд. / Верховный Суд Украины; Под общ. ред. Яремы А.Г. — К.: Концерн «Ин Юре», 2007. — С. 46—50) и от 3 октября 2007 года (Адвокатура. — 2008. — № 3(97)).

В определении от 23 августа 2006 года Верховный Суд Украины отметил, что согласно содержанию указанной статьи (статья 365 ГК) для решения вопроса о прекращении указанного права наличие всех четырех условий в их совокупности не является необходимым, поскольку этой статьей предусмотрен исчерпывающий перечень оснований; при наличии любого из них возможно решение судом вопроса о прекращении права на долю в общем имуществе по требованию других совладельцев.

В определении от 3 октября 2007 года Верховный Суд Украины подтвердил правовую позицию, высказанную в преды­дущем определении, отметив, что каждый из указанных в части 1 статьи 365 ГК случаев, в которых право лица на долю в общем имуществе может быть прекращено по решению суда на основании иска других сособственников, является самостоятельным основанием для обращения в суд".


15/04/08 13:16  Ёжик > advokats    11/04/08 20:46Дерево
А Вы считаете, что раз сестра в жилье нуждаться не будет, то это будет основанием лишить её права собственности?

14/04/08 21:27  Перо > lawyeranele    14/04/08 18:51Дерево
Действительно единообразная. Нашел 4 решения, где мотивировалось наличие одного из четырех условий. Причем одно из них -Яремы, который в комментированном ГПК утверждал, что необходимо наличие всех четверых. Интересно, что было требованиями исков -одно, несколько или все условия. В то же время отсыл к 4-му условию позволяет говорить, что необходимо таки наличие всех четырех, но решения принимались лишь по какому-либо заявленному или их комбинации (какое либо условие не было предметом иска и, соответственно, не могло быть предметом рассмотрения в кассации). В общем вчитаюсь еще раз в то, что нашел и попробую прийти к окончательному выводу.

14/04/08 18:51  lawyeraneleОтправить письмо > Перо    14/04/08 18:10Дерево
В том-то и дело, что практика применения ст.365 ГК у ВСУ - единообразная. Т.е. признается достаточность 1 условия (я уже таких несколько наколлекционировала). А 1 и 2 инстанции (в большинстве) убеждены в обратном (пока решения не полетели ;)
Единственное, что радует, по всем делам, которые ВСУ пересматривал, обязательно учитывается соблюдение п.4 ч.1 ст.365 (такое прекращение не причинит существенного ущерба интересам сособственника и членам его семьи. Так получается тогда другой вывод - достаточно одного условия (из 3), но с обязательным соблюдением 4-го ))

14/04/08 18:10  Перо > Перо    14/04/08 18:05Дерево
Не подходит, т. к. в нашем случае у сестры нет денег на компенсацию.

14/04/08 18:05  Перо > Перо    14/04/08 15:49Дерево
Вот нашел еще интересную практику:

У Х В А Л А
Іменем України

25 квітня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого
Гнатенка А.В.,

суддів:
Григор'євої Л.І.,
Барсукової В.М.,
Балюка М.І.,
Данчука В.Г., -

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, житлово-будівельний кооператив (далі - ЖБК) “Мотозаводець-9”, про стягнення грошової компенсації за частку власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 3 вересня 1988 року до 17 серпня 2004 року він перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу вони за спільні кошти в 1992 році придбали двокімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1. До розірвання шлюбу він проживав у спірній квартирі, пай за яку сплачено із загальних коштів, у зв'язку з чим набув право власності на 1/2 частку паю, а відповідно і квартири.

Зазначав, що продати квартиру та поділити гроші відповідно до їхніх часток з метою наступного придбання кожним із них окремого житла відповідачка відмовляється, а поділ квартири в натурі шляхом перепланування і створення на її основі двох ізольованих квартир технічно неможливий.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 121 тис. грн. за його частку власності у квартирі АДРЕСА_1, припинивши його право спільної сумісної власності на цю квартиру, та визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на зазначену квартиру.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідачки грошову компенсацію в розмірі 171 542 грн. 50 коп. та припинити його право спільної сумісної власності на цю квартиру.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 7 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 124 128 грн. 15 коп. за його частку власності у квартирі АДРЕСА_1, припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на цю квартиру.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 червня 2006 року змінено. Зменшено розмір стягнутої із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за його частку у власності у квартирі АДРЕСА_1 з 124 128 грн. 15 коп. до 21 923 грн. 13 коп. У решті - рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року та залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 червня 2006 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та стягуючи на його користь компенсацію за його частку в спірній квартирі в розмірі 124 128 грн. 15 коп., суд першої інстанції виходив із доведеності факту належності цієї квартири сторонам на праві спільної сумісної власності, ураховуючи, що вона придбана в період шлюбу сторін за рахунок їхніх спільних коштів.

Визнаючи розмір часток сторін у спільній сумісній власності, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що пайовий внесок у розмірі 3 824 крб. 80 коп. зроблено відповідачкою за рахунок дошлюбних коштів, а решту пайового внеску сплачено за рахунок спільних коштів.

Ураховуючи розмір вкладу кожного зі сторін, суд першої інстанції визначив їхні частки у спірній квартирі та розмір грошової компенсації на користь позивача - 124 128 грн. 15 коп. виходячи з дійсної вартості квартири - 3 430 85 грн. При цьому суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України зробив правильний висновок про недоведеність відповідачкою факту сплати залишку паю в сумі 12 тис. крб. за рахунок її особистих, а не спільних з ОСОБА_1 коштів і про відсутність домовленості між ними про зменшення частки позивача в спірній квартирі. Ураховуючи обставини справи та зміст заявлених вимог, суд на підставі ст. ст. 183, 364 ЦК України постановив законне й обґрунтоване рішення про припинення спільної сумісної власності сторін та стягнення на користь позивача грошової компенсації за його частку виходячи з дійсної вартості квартири.

Безпідставно змінивши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції та зменшивши без достатніх підстав розмір грошової компенсації на користь ОСОБА_1 до 21 923 грн. 13 коп., апеляційний суд порушив норми процесуального права - ст. ст. 57, 60, 212, 307, 309, 315 ЦПК України - та неправильно застосував норми матеріального права - ст. ст. 22, 28 КпШС України, ст. ст. 60, 61, 70 СК України, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року в частині зміни розміру грошової компенсації скасувати, залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 червня 2006 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В. Гнатенко

Судді:
Л.І. Григор'єва
М.І. Балюк
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук

14/04/08 15:49  Перо > lawyeranele    11/04/08 19:37Дерево
Это значит, что существует неодинаковое правоприменение ст. 365 ГК в ВСУ, т. е. основание для подачи жалобы по исключительным обстоятельствам. Передо мной в будущем, возможно что возникнет такая же проблема, что и перед автором топика. Как ее решить -пока не знаю.

11/04/08 20:55  advokatsОтправить письмо > advokats    11/04/08 20:54Дерево
Опечатался, читайте - "Где два юриста там три мнения"

11/04/08 20:54  advokatsОтправить письмо > вредный    11/04/08 13:10Дерево
Что это Вы коллега так категоричны в своих оценках!!!! Разве Вы не знаете аксиому "Где два юриста там два мнения" ?? Для того и форум, что б к истине приходить коллегиально, а воспрошающий для себя найдет необходимое...

11/04/08 20:46  advokatsОтправить письмо > Мирослава    10/04/08 11:09Дерево
Дамы и господа юристы!!!! Непутайте! однозначно нормы ст.365 ГК Украины сюда не подходят... и решение опублекованное коллегой "Перо" в данном случае не приемлемо. Так как доля (часть) у сестры значительная, она может ею распоряжаться на свое усмотрение, а именно проживать там, а если ей не куда податься??? А вы выносите решение "про припинення права на частку у спільному майні" в порядке ст. 365 ГК, чем самым вы существенно ущемляете ее права. А коллеге студентке я посоветую или выкупить долю у сестры или выдать сестру замуж, за мужчину с квартирой, себе завести семью, родить ребенка, а вот тогда ставить вопрос в порядке ст. 365 и пытаться ссылаться на обстоятельства типа сособственник не нуждается в жилье. а у меня семья, прописаный муж и дети ну и т.д
Поделить квартиру проктически не реально - существует куча строй правил, в квартире должны быть два входа, два сан узла и т.д.

11/04/08 19:37  lawyeraneleОтправить письмо > Друц    11/04/08 19:28Дерево
По поводу совокупности всех 4-х оснований для применения ст.365 ГК, если не трудно, посмотрите, пжл., тему "раздел имущества", там я привела ухвалу ВСУ, в которой утверждается достаточность только 1-го основания (хотя я лично с этим не согласна). И таких ухвал не одна. [Только зарегистрированные пользователи могут видеть ссылки. Нажмите здесь для регистрации]


11/04/08 19:28  Друц > lawyeranele    11/04/08 17:38Дерево
<<каждая из них имеет право на "прекращение доли другой">>
имхо, можно говорить лишь о праве обращения в суд

<<по одному из оснований ст.365 ГК>>
не по одному ИЗ четырех оснований ст.365, а при наличии ВСЕХ четырех.

11/04/08 19:05  lawyeraneleОтправить письмо > Перо    11/04/08 18:59Дерево
А в чем "мораль"?

11/04/08 18:59  Перо > Мирослава    10/04/08 11:09Дерево
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2007 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:


головуючого
Гнатенка А.В.,

суддів:
Барсукової В.М., Гуменюка В.І.,
Данчука В.Г., Косенка В.Й.,-


розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку будівлі, стягнення грошової компенсації за частку в будівлі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2007 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом у порядку ст. 364 ЦК України, а згодом, змінивши позовні вимоги, просили в порядку ст. 365 ЦК України припинити право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності по 1/16 частині вказаної квартири за кожним. В обгрунтування своїх вимог позивачі указували, що спірне приміщення було придбане сторонами згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 25 березня 1998 року, кожен із них придбав: ОСОБА_1 - 1/4 частину квартири, ОСОБА_2 - 1/4 частину, ОСОБА_5 - 1/8 частину, ОСОБА_3 - 1/8 частину, ОСОБА_6 - 1/4 частину. Згідно з висновком експертизи відсутня технічна можливість поділу спірної квартири з виділенням окремо: 6/8 частин подружжю ОСОБА_1 (4/8 частини належать їм на підставі договору купівлі-продажу та 2/8 частини ОСОБА_6, за які останній у грудні 2004 року отримав від ОСОБА_2 грошову компенсацію), 1/8 частину подружжю ОСОБА_3, 1/8 частину ОСОБА_5 - з облаштуванням трьох ізольованих входів і приміщень для співвласників. Посилаючись на те, що частка відповідачів є незначною, виділити її в натурі неможливо, спільне володіння та користування цим майном є неможливим і таке припинення права власності не завдасть суттєвої шкоди інтересам співвласників та членам їхніх сімей, позивачі просили задовольнити вимоги.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2006 року позов задоволено. Припинено право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності по 1/16 частині вказаної квартири за кожним. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі 60 527 гривень 40 копійок, що знаходиться на депозитному рахунку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що частка подружжя ОСОБА_3 у спільному майні є незначною, виділити її в натурі неможливо, тому на підставі ст. 365 ЦК України право на цю частку можна припинити.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки відповідачі ОСОБА_3 не зверталися до суду з позовом про виділення їхньої частки в натурі, то в суду не було підстав припиняти їхнє право на частку у спільному майні згідно зі ст. 365 ЦК України та стягувати на їхню користь із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 грошову компенсацію, не застосувавши при цьому ст. 364 ЦК України. Крім того, апеляційний суд указав, що згідно з вимогами діючого матеріального закону ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мали право ставити перед судом питання щодо виділення в натурі частки, яка належить їм на праві власності, а в разі неможливості такого виділу - ставити питання про одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості їхньої частки й лише за їхньою згодою.

Проте з такими висновками апеляційної інстанції погодитися не можна зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з правилами ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто вказані матеріальні норми є різними за своєю правовою природою і кожна з них є окремою підставою для пред'явлення позову, оскільки перша з них передбачає право власника, який виділяється, на частку зі спільного майна, а друга - можливість за позовом інших співвласників припинити право особи на частку у спільному майні. При цьому грошова або інша майнова компенсація відповідно до ст. 364 ЦК України може бути виплачена співвласнику, який виділяється, лише за його згодою. Водночас відповідно до ст. 365 ЦК України згоди особи, право якої на частку у спільному майні припиняється, на отримання компенсації за його частку не потрібно (позивачу лише необхідно внести вартість частки, право на яку припиняється, на депозитний рахунок суду).

Як убачається з матеріалів справи, і це встановлено судом першої інстанції, позивачі як співвласники спірного майна не вимагали виділення в натурі належних їм часток у спільній частковій власності відповідно до ст. 364 ЦК України, а ставили питання про припинення права подружжя ОСОБА_3 на незначну частку у спільному майні, яку неможливо виділити в натурі, на підставі ст. 365 ЦК України, і відповідного збільшення за рахунок такого припинення власних часток.

Незважаючи на це, апеляційний суд, вийшовши за межі позовних вимог, помилково застосував до спірних правовідносин ст. 364 ЦК України, на якій не грунтувалися позовні вимоги, і не навів передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 336, 339, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2007 року скасувати, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Головуючий
А.В. Гнатенко

Судді:
В.М. Барсукова
В.І. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко



11/04/08 17:38  lawyeraneleОтправить письмо > Друц    11/04/08 13:49Дерево
Мальчики, не ссорьтесь;)
Если обе сестры проживают в квартире, какая ст.365 ГК?
Получается абсурд, каждая из них имеет право на "прекращение доли другой", по одному из оснований ст.365 ГК) Представим, обе подают подобный иск... Кошмар.

11/04/08 13:49  Друц > вредный    11/04/08 13:10Дерево
Т.е Вы считаете, что если бы мой ответ был сформулирован так:
"Нельзя в судебном порядке прекратить право Вашей сестры на долю в общем имущество, т.к. эта доля, по крайней мере, не является незначительной и тем самым не выполняется условие пункта 1 части 1 ст.365 ГКУ",
то это был бы ответ НЕдвоечника.
А если ответ вынуждает студент-третьекурсника подумать над указанной нормой, то это ответ двоечника?

11/04/08 13:10  вредный > Друц    10/04/08 15:26Дерево
а Вы, судя по всему,студент-двоечник, и неважно, на каком Вы курсе.
так как,если бы внимательно читали статью 365,то обратили бы внимание на то, что уже по первому из условий ситуация автора не соответствует...и не дает возможности реализовать ст.365.

Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
1. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

11/04/08 11:31  iLawyerОтправить письмо > Друц    10/04/08 15:26Дерево
А Ви на якому курсі?

10/04/08 17:11  lawyeraneleОтправить письмо > Мирослава    10/04/08 11:14Дерево
Имеете право либо продажи своей доли (с учетом преимущественного права покупки сестрой), дарения без ее согласия (я же не сказала, что это будет мнимая сделка, прикрывающая договор к-продажи;)
Или, что самое реальное, определение порядка конкретного пользования квартирой (т.е., по аналогии, "раздел лицевых счетов")
"Признавать ПС" на 1/2 нет смысла, у Вас и так общая долевая собственность по 1/2.
Что Вы понимаете под "выделить свою долю"?

10/04/08 15:26  Друц > Мирослава    10/04/08 11:09Дерево
Вы так ставите вопрос, что можно усомниться в том, что на 3-м курсе знают о ст. 365 ГКУ...

10/04/08 11:44  Алена_1Отправить письмо > Мирослава    10/04/08 11:14Дерево
Подобная тема обсуждалась на бизнес-форуме. Смотрите "Раздел имущества"

10/04/08 11:14  Мирослава > Мирослава    10/04/08 11:09Дерево
плз!))

10/04/08 11:09  Мирослава   Дерево
Господа, прошу консультативной помощи в личном вопросе)
Я пока не юрист, учусь на 3 курсе..
Суть проблемы:
есть 2к квартира, приватизированная на меня и мою сестру. отношения у нас как в мексиканских сериалах - нехорошие)) посему, встал вопрос о том, чтобы выделить свою долю. Согласно свидетельства о праве собственности, у нас с ней спільна сумісна в рівних частках.
денег у сестры на компенсацию нет, и вообще, она очень своеобразный истеричный человек.
Господа, можно ли в судебном порядке не только признать ПС на 1/2 с денежной оценкой, но и разделить квартиру...как это проходит по ИС? может было у кого?

Страницы:    Всего: 1

Реклама

bigmir)net TOP 100